Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #487018825



Справа № 333/2519/22

Провадження № 2/333/403/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2023 року м.Запоріжжя


Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого - судді Михайлової А.В., за участю секретаря судового засідання Панченко К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Районна адміністрація Запорізької міської ради по Комунарському району, як орган опіки та піклування про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В:


Позивач ОСОБА_1 звернулася до Комунарського районного суду м.Запоріжжя із позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Районна адміністрація Запорізької міської ради по Комунарському району, як орган опіки та піклування, посилаючись на те, що рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 02.08.2017 року шлюб між ОСОБА_1 до ОСОБА_2 розірвано. Рішенням по цивільній справі з відповідача стягнуто аліменти на користь позивача. Аліменти відповідач не сплачує, має заборгованість зі сплати аліментів. Позивач має стабільний самостійний дохід, яким у повному обсязі створює всі необхідні умови для проживання та нормального розвитку дітей, може задовольнити гармонійний розвиток їх особистостей в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості, саме займається дітьми та ними піклується. В той час як відповідач жодним чином не виконує своїх обов`язків щодо дітей вже на протязі тривалого часу, не забезпечує ані умов проживання дітей, ані умов для їх нормального розвитку та навчання. Відповідач жодним чином не бажає брати участь у духовному та фізичному вихованні дітей. Від матеріального забезпечення дітей відповідач ухиляється. Діти проживають разом із позивачем, піклується про них, несе витрати на їх утримання та навчання, створює усі належні умови для достатнього психо-емоційного та фізичного розвитку дітей. Відповідач від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей ухиляється, тобто не піклується про їх стан здоров`я, фізичний, духовний, моральний розвиток відповідно до потреб останнього, не займається вихованням та взагалі не спілкується з ними, не цікавиться їх долею. Враховуючи вище викладене, вбачається, що відповідач систематично ухиляється від виконання своїх обов`язків щодо виховання дітей та інтересу до них не виявляє. Тому наявні всі підстави для позбавлення його батьківських прав відносно - неповнолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

12.01.2023 року через канцелярію суду надійшов Висновок районної адміністрації ЗМР по Комунарському району як органу опіки та піклування, щодо розв`язання спору про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до неповнолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідного до висновку вбачається за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 .

Позивач у судове засідання не з`явилася, повідомлена суду належним чином про час та місце слухання справи, надала заяву щодо слухання справи за її відсутності, проти винесення заочного рішення по справі не заперечує.

Відповідач, будучи повідомленим судом належним чином про час і місце розгляду справи, у судове засідання повторно не з`явився і не повідомив суд про причини неявки, відзиву чи будь-яких інших заяв та клопотань до суду не надавав. Оскільки суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, відповідно до вимог ч.4 ст.223, ч.1 ст.280 ЦПК України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Представник третьої особи, будучі повідомленим судом належним чином про час і місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримує.

Суд, вивчивши матеріали справи і дослідивши письмові докази, дійшов таких висновків.

Відповідно до ч.2 ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.

Згідно з п.1 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Положеннями ст.4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтями 12, 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст.76, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Сторони з 28.05.2011 року перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб, зареєстрованим Комунарським відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, актовий запис №262 від 28.05.2011 р.

Від шлюбу мають неповнолітніх дітей: доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження дитини, виданим Комунарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції, серії НОМЕР_1 (актовий запис № 401) та сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Свідоцтвом про народження дитини, виданим Комунарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, серії НОМЕР_2 , актовий запис № 174.

Шлюб укладений між сторонами було розірвано на підставі рішення Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 02.08.2017 року.

Відповідно до рішення Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 14.03.2016 року з відповідача стягнуті аліменти на на утримання неповнолітніх дітей - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 04.02.2016 року, до досягнення старшою дитиною повноліття.

Згідно довідки директора Запорізької гімназії № 90 ЗМР Ганни Аліпової, виданої ОСОБА_1 від 03.05.2022 року №01-23/53, матері учениці 4-Б класу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що батько ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за час навчання доньки у школі не з`являвся, з класним керівником та вчителями не спілкувався, навчанням та успіхами дитини не цікавився, участі у батьківських зборах не брав.

Згідно довідки директора КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 6» Віталія Літвінова від 05.05.2022 року № 224/01-15, про те, що діти перебувають на обліку в амбулаторії № 8 з народження. З дітьми до лікаря зверталася мати, вона належним чином виконує батьківські обов`язки щодо лікування та профілактики захворювань дітей. батько ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з будь-яких питань щодо здоров`я дітей до лікаря не звертався.

Згідно довідки про неотримання аліментів, складеної начальником Комунарського ВДВС у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Шабала Ігоря від 11.02.2021 року №8362/8, виданої ОСОБА_1 в тому, що вона дійно не отримувала аліменти від ОСОБА_2 .

Відповідно до Акту обстеження умов проживання, проведеного головними спеціалістами відділу по Комунарському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради, Петренко Г.Ф. та Борисенковою В.Г. на підставі матеріалів Комунарського районного суду м.Запоріжжя в цивільній справі з метою обстеження умов проживання неповнолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Житло розміщене на 6 поверсі 9 поверхового будинку та складається з 3 кімнат, кухня, коридор великий, дві лоджії, ванна, туалет. Умови проживання: задовільні. Квартира вмебльована необхідними меблями, побутовою технікою. Наявні вода, газо та електропостачання. Для виховання та розвитку дітей є все необхідне. Стосунки, традиції сім`ї: доброзичливі, діти доглянуті, розвинуті за віком, відкриті, вільно спілкуються, чоловіка матері ОСОБА_7 називають батьком. Свого біологічного батька ОСОБА_2 знають по світлинах. Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною першою статті 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Як міжнародні договори, так і національне законодавство в питаннях виховання дітей направлені на забезпечення найвищих інтересів дітей. У статтях 8, 9, 20 Конвенції про права дитини вживається термін „найкращі" інтереси дитини, а у ст. 3 зобов`язано усі державні та приватні установи, які займаються питаннями соціального забезпечення, суди, адміністративні та законодавчі органи у всіх діях щодо дітей приділяти першочергову увагу «як найкращому забезпеченню інтересів дитини".

У частині 2 ст.1 Європейської конвенції про здійснення прав дітей записано: «предметом цієї Конвенції є підтримка - у найвищих інтересах дітей - їхніх прав».

Стандарти Ради Європи у галузі прав людини виходять із того, що спілкування батька та дитини є ключовим моментом сімейного життя, що розуміється як зв`язок між близькими родичами.

Згідно зі ст.150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Відповідно до ст.155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватись на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Згідно ст.12 Закону України Про охорону дитинства виховання в сім`ї є першоосновою в розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Статтею 164 СК України встановлено вичерпний перелік підстав для позбавлення батьківських прав. Зокрема, нею передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Згідно ст.11 Закону України «Про охорону дитинства» сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили (ч.1 ст.14 Закону України «Про охорону дитинства»).

Із роз`яснень, наданих в п.п.15 та 16 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» (зі змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного Суду №20 від 19.12.2008 року) вбачається, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

У матеріалах справи наявний висновок районної адміністрації ЗМР по Комунарському району як органу опіки та піклування, щодо розв`язання спору про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно неповнолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від 30.12.2022 року № 19.04/01-32-643, відповідно до якого встановлено, що позивач та відповідач з 28.05.2011 року по 02.08.2017 року знаходились у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу в них народилися діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Починаючи з 2015року, позивач з відповідачем разом не мешкають, спільного господарства не ведуть. Діти проживають з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 . Житлово-побутові умови добрі. У дітей є все необхідне для відпочинку, навчання та розвитку. Матір опікується дітьми, їх розвитком, станом здоров`я, матеріально утримує. Батька ОСОБА_2 знають лише по світлинах, своїм батьком вважають другого чоловіка матері, який з ними проживає. З 2015 року відповідач від виконання батьківських обов`язків ухиляється, не піклується про фізичний та духовний розвиток дітей, матеріально не утримує. Відповідно до інформації КНП «ЦПМСД №6» від 05.05.2022 року № 224/01-15 діти перебувають на обліку в амбулаторії № 8 з народження. З дітьми до лікаря зверталася мати, вона належним чином виконує батьківські обов`язки щодо лікування та профілактики захворювань дітей. Батько дітей ОСОБА_2 з будь-яких питань щодо здоров`я дітей до лікаря не звертався. Відповідно до інформації Запорізької гімназії №90 ЗМР від 03.05.2022 року №01-23/53 за період навчання дітей у школі батько ОСОБА_2 не приходив, не з`являвся на батьківські збори, з класним керівником та вчителями не спілкувався. Відповідно до довідки Комунарського відділу державної виконавчої

служби у місті Запоріжжі від 11.02.2021 року №8361, аліменти призначені на дітей

відповідно до виконавчого листа № 333/563/16, відповідач не сплачував. Все це свідчить про свідоме умисне ухилення

ОСОБА_2 від виконання батьківських обов`язків відносно дітей

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 ,

ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На спростування викладеного відповідачем не надано належних та допустимих доказів.

У зв`язку з чим, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо належних доказів на підтвердження винної поведінки відповідача та свідомого нехтування своїми обов`язками відносно власної дитини.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про доведеність належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами факту ухилення відповідача ОСОБА_2 , від виконання своїх обов`язків по вихованню своїх дітей.

Тому, оцінивши зібрані по справі докази, врахувавши встановлені судом обставини, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про застосування крайнього заходу впливу як позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки відповідач тривалий час не виконує своїх батьківських обов`язків.

Керуючись Конвенцією про права дитини, ратифікованої Постановою Верховної Ради Української РСР від 27 лютого 1991 р. №789-XII, ст.ст.150,155,164 СК України, Законом України «Про охорону дитинства», ст.ст.4, 10, 11, 280-283, ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:


Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Районна адміністрація Запорізької міської ради по Комунарському району, як орган опіки та піклування про позбавлення батьківських прав, - задовольнити повністю.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .


Копію заочного рішення надіслати відповідачу не пізніше двох днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.






Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя А.В.Михайлова



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація