ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2023 року

м. Хмельницький

Справа № 671/1211/22

Провадження № 22-ц/4820/1177/23

Хмельницький апеляційний суд

у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Гринчука Р.С., Костенка А.М., Спірідонової Т.В.,

секретар судового засідання Кошельник В.М.,

за участю: представника апелянта адвоката Баранець О.А.,

позивача ОСОБА_1 , представника позивачів адвоката Пасічника С.П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька фінансова компанія» на рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 04 квітня 2023 року, суддя Никифоров Є.О., у справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_3 , до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Надра» в особі ліквідатора Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька фінансова компанія», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кобелєва Алла Михайлівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

встановив:

В серпні 2022 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , звернулася в суд з позовом до ПАТ «КБ «Надра», (далі - Банк), в особі ліквідатора Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ТОВ «Галицька фінансова компанія», в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просила визнати виконавчий напис, вчинений 24.06.2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобелєвою А.М., зареєстрований в реєстрі за №688, про звернення на користь ПАТ «КБ «Надра» стягнення на предмет іпотеки, квартиру АДРЕСА_1 , на сьогодні Хмельницького району, таким, що не підлягає виконанню.

На обґрунтування позовних вимог вказала, що спірним виконавчим написом, виданим на підставі іпотечного договору від 20.06.2008 року, укладеного між Банком та ОСОБА_1 , на забезпечення виконання зобов`язань, взятих позичальником ОСОБА_4 перед Банком на підставі кредитного договору №101/ВЛ-Т/2008-980 від 20.06.2008 року, звернуто стягнення на квартиру позивача, в якій проживає та зареєстрована неповнолітня ОСОБА_3 .

Виконавчий напис було видано всупереч вимогам законодавства, позаяк позивач не була повідомлена про початок позасудового врегулювання спору, заборгованість, яку визначив нотаріус до стягнення, не є безспірною, також порушено житлові права неповнолітньої ОСОБА_3 , яка зареєстрована та проживає у спірній квартирі.

Рішенням Волочиського районного суду Хмельницької області від 04.04.2023 року позов ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , до ТОВ «Галицька фінансова компанія» задоволено. Виконавчий напис, вчинений 24.06.2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобелєвою А.М., зареєстрований в реєстрі за №688, про звернення на користь ПАТ «КБ «Надра» стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 , визнано таким, що не підлягає виконанню.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ «КБ «Надра», ТОВ «Галицька фінансова компанія» відмовлено.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 до ПАТ «КБ «Надра» відмовлено.

Задовольняючи позов частково, суд вказав, що за вчиненим виконавчим написом стягнуто заборгованість за період більше, ніж п`ять років, що свідчить про вчинення виконавчого напису з порушенням вимог статті 88 Закону України «Про нотаріат» та підпункту 3.1 пункту 3 глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій. Суд також дійшов висновку, що вчиненням виконавчого напису також було порушено житлові права неповнолітньої ОСОБА_3 , яка на законних підставах зареєстрована та проживає в належній іпотекодавцеві квартирі.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 у зв`язку із пропуском строку позовної давності, суд вказав, що позивач була обізнана про існування виконавчого напису з грудня 2017 року оскільки остання приймала участь в розгляді судової справи №671/1187/17 за позовом ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 та Волочиської міської ради про скасування державної реєстрації малолітньої дитини.

Вирішуючи питання спливу позовної давності в частині позовних вимог ОСОБА_3 , від імені якої діє її законний представник ОСОБА_2 , суд виходив із невстанолення обставин, що б вказували на сплив позовної давності за цими вимогами.

В апеляційній скарзі ТОВ «Галицька фінансова компанія»просило суд апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт, зокрема, зазначив, що суд першої інстанції дійшов до необґрунтованого висновку щодо того, що нотаріус не наділений законом повноваженнями на видання виконавчого напису за період більше ніж за три останні роки. Вказав, що ОСОБА_3 , від імені якої діє її законний представник ОСОБА_2 , не є належним позивачем у справі, оскільки вона не є стороною укладеного з Банком договору.

Малолітня ОСОБА_3 була зареєстрована у спірній квартирі всупереч положенням укладеного з ОСОБА_1 іпотечного договору, без згоди іпотекодержателя. В той же час, право користування спірним нерухомим майном ОСОБА_3 було захищено в судовому порядку, а позивачем не надано до суду доказів на підтвердження того, що на день звернення до суду житлові права ОСОБА_3 порушено.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивачів проти апеляційної скарги заперечив, пославшись на законність та обґрунтованість висновків суду першої інстанції.

У відзиві на апеляційну скаргу представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зазначив про те, що всі права та обов`язки кредитора за кредитним та іпотечним договорами перейшли до правонаступника Банку, ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп».

В суді представник апелянта підтримала доводи апеляційної скарги.

Представник позивачів та позивач в судовому засіданні заперечили проти апеляційної скарги, підтримали оскаржуване судове рішення.

Заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом встановлено, що 20.06.2008 року між ОСОБА_4 та Банком було укладено договір кредитної лінії №101/ВЛ-Т/2008-980, згідно з яким кредитор відкрив позичальнику кредитну траншеву лінію в сумі 380000 грн., на період з 20.06.2008 року до 19.06.2015 року, зі сплатою відсотків 22,9% річних, які можуть бути змінені додатковими угодами.

Датою закінчення періоду нарахування відсотків є останнє число поточного розрахункового місяця. Відсотки, нараховані згідно з умовами договору, повинні сплачуватися позичальником щомісячно, не пізніше 20-го числа поточного місяця, а відсотки за останній період користування кредитом сплачуються одночасно зі сплатою останнього платежу по кредиту (п.п. 3.2.2.2., 3.2.2.4. Договору). У випадку невиконання (часткового невиконання) позичальником своїх зобов`язань, в тому числі по поверненню кредиту та сплаті відсотків, кредитор має право звернути стягнення на заставлене майно відповідно до діючого законодавства України для погашення в повному обсязі заборгованості за кредитом, відсотками та неустойкою (п. 6.1.3. договору).

Відповідно до додаткової угоди №1 від 20.06.2008 року до договору кредитної лінії, Банк надає позичальнику ОСОБА_4 транш у розмірі 325000 грн. із процентною ставкою в розмірі 22,9% по терміновому кредиту та 45,8% по простроченому кредиту. Заборгованість по відсоткам має бути сплачена щомісячно, згідно з п. 3.2.2.4 договору кредиту. Погашення траншу відбувається за вільним графіком, але не повинно суперечити вимогам п. 3.2.3, п. 5.1.2 кредитного договору (п.п. 1, 5, 6 додаткової угоди) (а.с. 77).

За умовами додаткової угоди №2 від 10.07.2008 року до договору кредитної лінії, Банк надає позичальнику ОСОБА_4 транш у розмірі 55000 грн. із процентною ставкою в розмірі 22,9% по терміновому кредиту та 45,8% по простроченому кредиту. Заборгованість по відсоткам має бути сплачена щомісячно, згідно з п. 3.2.2.4 договору кредиту. Погашення траншу відбувається за вільним графіком, але не повинно суперечити вимогам п.п. 3.2.3, 5.1.2 кредитного договору (п.п. 1, 5, 6 додаткової угоди) (а.с. 78).

В іпотечному договорі, укладеному між ОСОБА_1 та Банком 20.06.2008 року, ОСОБА_1 , з метою забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_4 за кредитним договором №101/ВЛ-Т/2008-980, укладеним між нею та ПАТ «КБ «Надра» 20.06.2008 року, зокрема, щодо повернення кредиту в сумі 380000 грн. у строк до 19.06.2015 року та сплати відсотків у розмірі 22,9% річних, передала в іпотеку ПАТ «КБ «Надра» квартиру АДРЕСА_1 .

Відповідно до п.п. 5.1.6. - 5.1.7. іпотечного договору, іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо при настанні строку виконання зобов`язання (або тієї чи іншої його частини) воно не буде виконане, а також у разі порушення позичальником ОСОБА_4 зобов`язань, встановлених кредитним договором та/чи обов`язків іпотекодавця за цим договором, а також інших обов`язків іпотекодавця, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов`язання, а в разі його невиконання - отримати задоволення своїх вимог з вартості предмета іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки також може відбуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса (п. 7.4 Договору).

26.12.2012 року на адресу ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , як поручителям за кредитним договором №101/ВЛ-Т/2008-980, було направлено претензію щодо стягнення заборгованості, що виникла станом на 20.12.2012 року першим траншем 20.06.2008 року та другим траншем 10.07.2008 року, станом на 21.12.2012 року (т. 1, а.с. 118-119).

В лютому 2013 року Банк звертався до суду з позовом до ОСОБА_4 , як позичальника за кредитним договором №101/ВЛ-Т/2008-980, а також ОСОБА_1 , ОСОБА_5 як поручителів за договорами поруки від 20.06.2008 року за № 101/1 та 101/2 відповідно, про стягнення заборгованості, яка виникла станом на 20.12.2012 року та складала 1074972,81 грн.

25.04.2013 року ухвалою Волочиського районного суду Хмельницької області у зв`язку із повторною неявкою до суду Банку позовну заяву було залишено без розгляду (т. 1, а.с. 117, 127).

25.04.2014 року ПАТ КБ «Надра» направило на адресу позичальника ОСОБА_4 та іпотекодавця ОСОБА_1 письмову вимогу про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором №101/ВЛ-Т/2008-980, додатковою угодою №1 від 20.06.2008 року та додатковою угодою №2, станом на 17.04.2014 року, зокрема, за додатковою угодою №1 від 20.06.2008 року: основний борг - 320774,10 грн., відсотки - 653745,07 грн., пеня - 72914,09 грн., штраф - 38781,01; за додатковою угодою №2: основний борг - 55000 грн., відсотки - 103483,78 грн., пеня - 13511,61 грн., штраф - 6173,21 грн. (т. 1, а.с. 193-198).

24.06.2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобелєвою А.М. вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на користь ПАТ «КБ «Надра» на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 на підставі іпотечного договору, укладеного нею з ПАТ «КБ «Надра» 20.06.2008 року в забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_4 за кредитним договором №101/ВЛ-Т/2008-980, укладеним між ОСОБА_4 та ПАТ «КБ «Надра». 20.06.2008 року визначено строк, за який провадиться стягнення, з 20.06.2008 року по 17.04.2014 року. За рахунок коштів, отриманих від реалізації квартири, запропоновано задовольнити вимоги стягувача ПАТ КБ «Надра» за додатковою угодою №1 від 20.06.2008 року: основний борг - 320774,10 грн., відсотки - 653745,07 грн., пеня - 72914,09 грн., штраф - 38781,01; за додатковою угодою №2: основний борг - 55000,00 грн., відсотки - 103483,78 грн., пеня - 13511,61 грн., штраф - 6173,21 грн., витрати, пов`язані з вчиненням виконавчого напису - 1700 грн. Загальна сума заборгованості 1266082,87 грн. (т. 1, а.с. 4).

На даний час виконавчий напис перебуває на виконанні Волочиського РВ ДВС ЦЗМУ МУЮ, номер виконавчого провадження 43891717 (т. 1,а.с. 74).

ТОВ «Галицька фінансова компанія» є правонаступником прав та обов`язків ПАТ КБ «Надра» за кредитним договором від 20.06.2008 року №101/ВЛ-Т/2008-980, укладеним між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_4 , а також за договором іпотеки, що визнано сторонами та не оспорюється, а також підтверджено письмовим доказом.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом частини другої статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Згідно з пунктом 1.1 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій), для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

За змістом пункту 1.2 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3.1 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172 (далі - Перелік).

Пунктом 1 Переліку передбачено, що для одержання виконавчого напису нотаріуса за нотаріально посвідченими договорами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього Переліку) подаються: оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

У пункті 1-1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів зазначено, що для одержання виконавчого напису за іпотечними договорами, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання, подаються: оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; довідка фінансової установи про ненадходження платежу.

Наведені норми спрямовані на фактичне повідомлення боржника, аби надати йому можливість усунути порушення, і цим запобігти зверненню стягнення на майно. Повідомлення боржника слід вважати здійсненим належним чином за умови, що він одержав або мав одержати відповідну вимогу, але цього не відбулося з його вини. Доказом належного повідомлення можуть бути, зокрема, але не виключно, документи про вручення поштового відправлення з описом вкладення.

Вказане узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду у постановах від 23.01.2019 року у справі №306/1224/16-ц, від 24.04.2019 року у справі №521/18393/16-ц, від 29.09.2020 року у справі №757/13243/17.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає у посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань застосування права. Мета вчинення виконавчого напису - надати стягувачу можливість в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Також на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем повинна бути безспірною. З дня виникнення права вимоги має пройти строк, який є меншим за три роки.

У свою чергу, боржник може в судовому порядку оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі, установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто: чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі; чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису; чи не минуло три роки з дня виникнення права вимоги.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд України у постанові від 11.03.2015 року (справа №6-141цс14).

Згідно з положеннями ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), які містяться у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як вбачається з матеріалів справи, Банком направлялися ОСОБА_1 досудові вимоги про дострокове погашення боргу позичальника ОСОБА_4 , що виник у зв`язку із невиконанням зобов`язань за кредитним договором №101/ВЛ-Т/2008-980 від 20.06.2008 року та двох додаткових угод до нього в квітні 2014 року.

Звертаючись до суду, ОСОБА_1 вказувала, що не отримувала від Банку письмової вимоги про усунення порушень виконання зобов`язань за кредитним договором.

Перевіряючи ці доводи, колегією суддів встановлено відсутність у справі доказів щодо отримання вказаних листів позивачем ОСОБА_1 .

У справі також відсутні докази повідомлення Банком позичальника ОСОБА_4 про початок процедури стягнення боргу за договором кредиту у позасудовому порядку.

Враховуючи відсутність доказів повідомлення позивача, як майнового поручителя боржника за договором кредитної лінії про початок процедури стягнення боргу за рахунок предмету іпотеки, обґрунтованим є висновок про відсутність документа, за яким стягнення провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, що є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню (постанова Верховного Суду від 03.04.2023 року у справі №522/9777/21).

Крім того, як вбачається зі змісту позовної заяви Банку та ухвали Волочиського районного суду Хмельницької області від 25.04.2013 року, кредитор вживав заходів з метою стягнення боргу з позичальника та поручителів, зокрема, звертався до суду із позовною завою про стягнення заборгованості за кредитними зобов`язаннями. Однак, вказана позовна заява була залишена без розгляду у зв`язку із повторною неявкою Банку до суду.

Колегія суддів звертає увагу, що у разі пред`явлення до позичальника вимоги про дострокове повернення кредитних коштів на підставі частини другої статті 1050 ЦК України змінюється строк основного зобов`язання, а після закінчення строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Таким чином, враховуючи, що Банком було пред`явлено позов до суду з вимогою дострокового погашення усієї суми боргу, тому у кредитора були відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти в період з березня 2013 року по квітень 2014 року, які були стягнуті шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки при видачі виконавчого напису нотаріуса.

Крім того, колегія суддів зауважує, що згідно з підписаними між позичальником ОСОБА_1 та Банком додатковими угодами була встановлена додаткова процентна ставка за прострочене тіло кредиту у 45,8%, в той час як згідно з укладеним іпотечним договором майновий поручитель відповідальність за вказані майнові зобов`язання позичальника не приймав, оскільки взяв на себе зобов`язання лише за сплату відсотків за користування кредитом у розмірі 22,9% річних. Відповідна заборгованість, з урахуванням обох вищевказаних процентних ставок була включена до суми боргу, яка стягнута нотаріусом із ОСОБА_1 , що вбачається зі змісту розрахунку заборгованості по процентах (а.с. 225) та відповідної вимоги від 25.04.2014 року.

Незгода із встановленням відповідної процентної ставки також була висловлена ОСОБА_1 у поданому до Банку позові щодо припинення договору поруки від 20.06.2008 року, за яким ОСОБА_1 поручилася перед Банком за виконання зобов`язань, взятих згідно з договором кредитної лінії №101/ВЛ-Т/2008-980,укладеним між ОСОБА_4 та Банком 20.06.2008 року. Відповідний договір поруки рішенням Волочиського районного суду Хмельницької області від 03.10.2013 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 05.11.2013 року, було припинено у зв`язку зі зміною Банком та ОСОБА_4 умов основного зобов`язання без згоди поручителя - ОСОБА_1 .

Таким чином, з огляду на вищевикладені обставини, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що на момент вчинення приватним нотаріусом виконавчого напису про звернення стягнення на предмет іпотеки заборгованість позичальника перед Банком не була безспірною, у зв`язку з чим слід погодитися із висновком суду про те, що оспорюваний виконавчий напис нотаріуса слід визнати таким, що не підлягає виконанню (постанова Верховного Суду від 13.06.2019 року у справі №761/24390/15-ц).

Разом з тим, суд першої інстанції помилково вказав на незаконність видачі виконавчого напису нотаріуса щодо стягнення заборгованості більш ніж за три роки, оскільки стаття 88 Закону України «Про нотаріат» не обмежує строки стягнення заборгованості періодом в три роки, а лише вказує, що стягнення заборгованості на підставі виконавчого напису можливо протягом трьох років з дня виникнення права вимоги стягнення боргу.

Крім того, суд першої інстанції, застосовуючи у даній справі норми Закону щодо пропуску строку позовної давності не врахував, що Законом України від 30.03.2020 року №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) на всій території України з 12.03.2020 року установлено карантин, правовий режим якого діє до сьогодні.

Враховуючи, що з 12.03.2020 року на території України установлено карантин, а також те, що про порушення своїх прав ОСОБА_1 дізналась в грудні 2017 року, строк позовної давності щодо заявлених позовних вимог в грудні 2020 року не сплив, позаяк припав на період введення та дії на території України карантину, під час якого строки позовної давності були продовжені.

Відповідно до ч. 4 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд першої інстанції внаслідок невірного застосування норм матеріального права, помилково визначив правові підстави незаконності видачі оспорюваного виконавчого напису нотаріуса та дійшов помилкового висновку щодо пропущення позивачем ОСОБА_1 строку позовної давності, у зв`язку з чим оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню із ухваленням нового судового рішення про задоволення позову повністю.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України судовий збір сплачений ОСОБА_1 за розгляд справи в суді першої інстанції в розмірі 992,40 грн. підлягає стягненню із ТОВ «Галицька фінансова компанія», яка є правонаступником відповідача ПАТ «КБ «Надра».

При цьому необхідно зауважити, що оскільки спірний виконавчий напис нотаріуса, вчинений 24.06.2014 року саме за зверненням ПАТ «КБ «Надра» і на користь останнього, тому його залучення до справи в якості відповідача є процесуально обґрунтованим.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька фінансова компанія» задовольнити частково.

Рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 04 квітня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_3 , задовольнити.

Виконавчий напис, вчинений 24 червня 2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобелєвою А.М., що зареєстрований реєстрі за №688, про звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 , визнати таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька фінансова компанія» на користь ОСОБА_1 992,40 грн. судових витрат по сплаті судового збору в суді першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 21 серпня 2023 року.

Судді: Р.С. Гринчук

А.М. Костенко

Т.В. Спірідонова