Справа № 344/8568/23

Провадження № 1-кп/344/918/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2023 року                                                            м. Івано-Франківськ

  Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі

головуючого  судді                          ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря                          ОСОБА_2 ,

прокурора                                          ОСОБА_3 ,

захисників                                         ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,  

                                                           ОСОБА_6 ,                                           

обвинувачених                                  ОСОБА_7 ,

                                                            ОСОБА_8 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження з обвинувальним актом про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307, ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених  ч.3 ст.307 КК України,-

В  С  Т  А  Н  О  В  И  В:

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 10.07.2023 продовжено щодо обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 07 вересня 2023 року включно.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

21.08.2023 у судовому засіданні прокурором подано письмові клопотання про продовження строку дії запобіжних заходів у виді тримання під вартою щодо обвинувачених  ОСОБА_7 , ОСОБА_8 з посиланням на ризики, передбачені ст.177 КПК України.

Захисник ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_7 не заперечили проти продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою останнього.

Захисники ОСОБА_5 , ОСОБА_6 заперечили щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_8 , звернувши увагу суду на формальність клопотання прокурора та відсутність ризиків, на які посилається прокурор, зокрема, щодо можливого впливу на свідків та експертів, а також твердження про можливість вчинення кримінального правопорушення. Просили врахувати наявність у ОСОБА_8 малолітньої дитини 2022 р.н., щодо якої має намір встановлювати батьківство, а також те, що 19.05.2023 ОСОБА_8 в умовах УВП звернувся за медичною допомогою для лікування від наркотичної залежності. Захисник ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_8 вважали за доцільне змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт, а захисник ОСОБА_6 – на домашній арешт. 

Вислухавши сторін, вивчивши матеріали кримінального провадження з цього приводу, в тому числі дані, що характеризують ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , їх вік, стан здоров`я та майновий стан, наявність постійного місця проживання, міцність соціальних зв`язків, репутацію обвинуваченого ОСОБА_7 , який раніше не судимий (інше кримінальне провадження щодо нього за ч.3 ст.307 КК України на даний час розглядається Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області), та ОСОБА_8 , що раніше судимий вироком Дарницького районного суду м. Києва від 17.02.2022 за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді штрафу, який сплачено, суд враховує, що кримінальні правопорушення, інкриміновані обвинуваченому ОСОБА_7 є тяжкими (ч.2 ст.307 КК України) та особливо тяжкими злочинами (ч.3 ст.307 КК України); інкриміновані ОСОБА_8 є особливо тяжкими злочинами (ч.3 ст.307 КК України), на даний час існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, щодо можливого незаконного впливу на свідків, що ще не допитувалися під час судового розгляду, а також вчинення інших кримінальних правопорушень, враховуючи, що обвинувачені вже притягувалися до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, пов`язаних з незаконним обігом наркотичних засобів; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Суд звертає також увагу, що згідно наданої захисником ОСОБА_5 довідки від 12.06.2023, в умовах УВП №12 ОСОБА_8 звертався з проханням про лікування від наркотичної залежності, оглянутий лікарем-психіатром та йому призначено амбулаторне лікування.

За змістом ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених статтею 177 цього кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд також приймає до уваги практику ЄСПЛ, згідно якої, зокрема, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для тримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Також, на переконання суду, застосування більш м`якого запобіжного заходу є недостатнім для забезпечення виконання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 покладених на них обов`язків. Запобіжні заходи у виді тримання під вартою ОСОБА_7 та ОСОБА_8 є співмірними і доцільними задля забезпечення дієвості даного кримінального провадження. Виключно застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою здатен забезпечити запобігання ризику переховування обвинувачених від суду.

Відповідно до положень ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законне, тобто передбачене внутрішнім законодавством тримання особи під вартою з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, не є порушенням права особи на свободу та особисту недоторканість. Крім цього, відповідно до зазначеної норми Конвенції, звільнення особи повинно обумовлюватися гарантіями явки в судове засідання.

Обставини, що слугували підставою обрання щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не змінилися, інших обставин, котрі давали б підстави до зміни чи скасування запобіжного заходу, судом не встановлено.

За таких обставин суд вважає, що запобіжний захід обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у виді тримання під вартою доцільно продовжити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 183, 331, 369-372, ч.2 ст.392 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 задовольнити. Застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_7 у виді тримання під вартою продовжити до 18 жовтня  2023 року включно.

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 задовольнити. Застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_8 у виді тримання під вартою продовжити до 18 жовтня  2023 року включно.

Копію ухвали для виконання направити начальнику ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)» та вручити обвинуваченим і прокурору негайно після її оголошення, інші сторони мають право отримати її копію в суді.

Ухвалу може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя                                                                                          ОСОБА_9