3/130/756/2023

130/1682/23

ПОСТАНОВА

Іменем України  

03.08.2023 р. м. Жмеринка

Суддя Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області Вернік В.М., розглянув матеріали, які надійшли з Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працюючої, РНОКПП НОМЕР_1 , мешканки АДРЕСА_1 , 

-  за  ч.1 ст.184  КпАП України, 

                                                         ВСТАНОВИВ :

До Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області суду 27.06.2023 року надійшли адміністративні матеріали щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, за ознакою того, що що вона 21.06.2023 року о 22 годині 40 хвилин ухилялася від виконання батьківських обов`язків відносно неповнолітнього сина ОСОБА_2 , 2007 року народження, як наслідок останній знаходився в центрі села без дорослих після 22 години 00 хвилин та вчиняв конфлікти з іншими особами, чим ОСОБА_1 порушила вимоги ст.12 Закону України "Про охорону дитинства" та ст.150 СК України.

ОСОБА_1 за її належним викликом в судове засідання не з`явилася, подавши попередньо письмову заяву про розгляд даної справи без її участі, у якій також вказала, що вину у вчиненому правопорушенні визнає повністю, щиро кається у вчиненому та просить її суворо не карати. Ці обставини відповідно до положень ч.3 ст.268 КУпАП не перешкоджають розгляду даної справи.

Вивчивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Диспозиція та санкція ч.1 ст.184 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Вказана частина статті адміністративного закону є бланкетною та відсилає до інших нормативно-правових актів, що регулюють відповідні обов`язки спеціальних суб`єктів.

Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

У відповідності до вимог ч.1 ст.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Суд враховує, що згідно ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а, відповідно до вимог ч.2 ст.251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається саме на особу, уповноважену на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначену ст.255 КУпАП.

У судовому засіданні з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №773737 від 21.06.2023 року та решти матеріалів адміністративної справи вбачається, що неповнолітній ОСОБА_2 , якому виповнилося повних шістнадцять років, вчинив дії, які можуть містити ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, а тому, його батьки з цих підстав повинні були б притягуватись до адміністративної відповідальності, яка передбачена ч.3 ст.184 КУпАП, а не за ч.1 ст.184 КУпАП.

Оскільки суд не наділений повноваженнями самостійно перекваліфікувати дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а надто в бік обтяження адміністративної відповідальності, тому провадження у даній справі щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в її діях події і складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.

Згідно ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Положення ст.7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї грунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні, в тому числі і закріпленій в ст.62 Конституції України презумпції невинуватості.

За змістом Рішення Конституційного Суду України від 29.02.2019 року №1-р/2019 наголошено, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип in dubio pro reo, згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості.

Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Вказана вище сукупність обставин визначає недоведення складу вказаного у протоколі правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, у діях ОСОБА_1 , оскільки в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, на підставі яких суд має об`єктивну можливість встановити існування фактів та обставин, що вказували б на наявність в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ознак адміністративного правопорушення, кваліфікованого за ч.1 ст.184 КУпАП, встановлення якого не може грунтуватись на припущеннях за існування очевидних сумнівів у доведеності вини, що підлягають тлумаченню на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Керуючись ст.7, п.1 ч.1 ст.247, ст.251, 252, 283, 284, 289 КУпАП, –

                                                         ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КпАП України.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.

Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, до Вінницького апеляційного суду через Жмеринський міськрайонний суд.

Суддя                                                                           Вернік  В.М.