Єдиний унікальний номер 341/881/23

Номер провадження 3/341/279/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2023 року місто Галич

Суддя Галицького районного суду Івано-Франківської області Островська Н. І., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 3 (м. Галич) про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

29.04.2023 о 22-00 годин по вул. Міцкевича в м. Бурштин Івано-Франківської області ОСОБА_1 керував автомобілем марки ВАЗ 2115-120-20, н. з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння (розширення зіниці очей, що не реагують на світло, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Розгляд справи призначено на 11.05.2023 з викликом особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, шляхом направлення поштової повістки рекомендованим листом з повідомленням, яке особа отримала особисто.

11.05.2023 ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився. На адресу суду надіслав письмову заяву про відкладення розгляду справи, оскільки бажає скористатись послугами адвоката, а також просив надати йому ознайомитись із матеріалами справи. Цього ж дня, ОСОБА_1 ознайомився з матеріалами справи. Розгляд справи відкладено на 29.05.2023, з викликом особи.

29.05.2023 у судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, клопотання про відкладення розгляду справи не надіслав. Цього ж дня, від представника-адвоката Дениса Т. Д. на адресу суду надійшла заява про укладення догову з ОСОБА_1 про надання йому правової допомоги. Просив відкласти розгляд справи. Водночас, представником-адвокатом Денис Т. Д. до матеріалів справи не долучено жодного договору про надання особі правової допомоги. Розгляд справи відкладено на 12.06.2023, з повідомленням особи.

12.06.2023 ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, клопотання про відкладення розгляду справи не надіслав. Розгляд справи відкладено на 29.06.2023, з викликом особи шляхом надіслання на його адресу поштового повідомлення, яке повернулось без вручення, із відміткою, що адресат відсутній за указаною адресою.

29.06.2023 у судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, поштове повідомлення повернулось із відміткою, що адресат відсутній за указаною адресою. Розгляд справи відкладено на 10.08.2023 з викликом особи, шляхом надіслання на його адресу поштове повідомлення, яке повернулось із відміткою, що адресат відсутній за указаною адресою.

10.08.2023 у судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, жодного клопотання, у тому числі, про відкладення розгляду справи не надіслав.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Правопорушення за ч. 1 статті 130 КУпАП не входить до переліку справ, передбачених частиною 2 статті 268 КУпАП (редакція чинна від 01 серпня 2021 року на підставі Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за вчинення домашнього насильства та насильства за ознакою статі від 01 липня 2021 року № 1604-IX»), розгляд яких необхідно проводити з обов`язковою присутністю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №  911/3142/19 зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу особи є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у цьому випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі  № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження  № 11-268 за і 18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі  № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

У п. 41 рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (заява №3236/02) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Недотримання строків розгляду цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невипрадане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

У цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально, використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що розумність тривалості розгляду справи повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформованих у практиці Суду, зокрема складності справи, поведінки сторін та відповідних державних органів (рішення Європейського суду з прав людини від 29.05.2008 р. «Якименко проти України»; рішення Європейського суду з прав людини від 21.12.2006 р. «Мороз та інші проти України» та інші).

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» в п. 41 наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Відтак, суд відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що сприятиме досягненню завдань, визначених ст. ст. 1, 245 КУпАП, та своєчасному розгляду справи в межах строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні докази, суд дійшов наступного.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

На підставі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

За положеннями ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

У пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Приписами п. 2.5 ПДР встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відмова водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння є правопорушенням, передбаченим ч. 1 ст. 130 КУпАП, що тягне за собою відповідальність, про що складається протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначаються ознаки сп`яніння.

Таким чином, законодавством встановлено, що водій зобов`язаний пройти огляд на стан алкогольного чи наркотичного сп`яніння на вимогу працівника поліції, в той час як відмова, навіть якщо особа, не перебуває в стані алкогольного чи будь-якого іншого сп`яніння, тягне за собою адміністративну відповідальність.

Проте, вимоги вказаних пунктів ПДР  ОСОБА_1  дотримано не було.

Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР України передбачена ст. 130 КУпАП.

Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об`єктивна сторона правопорушення полягає у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Склад правопорушення це наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Порядок проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння знайшов своє відображення у ст. 266 КУпАП, приписах Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі - Інструкції), та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядку).

Згідно п. 9 розділу 2 Інструкції, ч. 4 ст. 266 КУпАП, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Згідно з п. 7 розділу ІІІ Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини є обов`язковим.

Відповідно до огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.09.2021 у справі № 11-21сап21 зазначено, що з огляду на відсутність у поліцейських спеціальних технічних засобів для огляду водія на стан наркотичного сп`яніння слід відразу направити його до закладу охорони здоров`я на підставі пункту 12 розділу II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція № 1452/735). Отже, у разі виявлення ознак наркотичного сп`яніння огляд водія транспортного засобу на місці зупинки останнього поліцейський не проводить, відразу направляє водія для проведення огляду до найближчого закладу охорони здоров`я.

Під час розгляду справ про адміністративні правопорушення необхідно дотримуватися принципів диспозитивності, свободи в поданні учасниками справи суду доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, забезпечення права на захист, верховенства права, а також прецедентної практики Європейського суду з прав людини, спрямованої на додержання положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої стандарти та вимоги кримінального провадження поширюються на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа "Надточій проти України" рішення від 15.05.2008 року, справа «Озтюрк проти Німеччини" рішеня від 21.02.1984 року, «Маліге проти Франції» рішення від 23.09.1998 року, «Гурепко проти України » від 08.04.2010 року).

Судом установлено, що протокол складено у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 № 1376, уповноваженою на те посадовою особою органів внутрішніх справ, що відповідає ч. 1 ст. 255 КУпАП.

Відповідно до п. 12 вищевказаної Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення та пояснення по суті адміністративного правопорушення, які додаються до протоколу про адміністративне правопорушення, а також викласти мотиви своєї відмови підписати його.

Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1  відмовився від підписання та  ознайомлення з місцем та часом розгляду справи.

Санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Факт адміністративного правопорушення підтверджується:

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 190675 від 29.04.2023, у якому ОСОБА_1 відмовився від будь-яких пояснень;

- з рапорта працівника поліції Головецького В. від 29.04.2023 вбачається, що під час спілкування з водієм ОСОБА_1 , у останнього виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: розширені зіниці очей, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови, порушення координації. Водію було запропоновано пройти огляд на виявлення стану наркотичного сп`яніння у медичному закладі, на що останній відмовився;

- даними відеозапису працівників поліції, де за обставин, викладених у протоколі, зупинено автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , роз`яснено йому права. З огляду на ознаки наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 неодноразово було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння у медичному закладі, на що він категорично відмовився. При цьому також неодноразово зазначив, що "толку їхати у лікарню, я і так знаю, що експертиза покаже, що я вживав маріхуану." З даних відеозапису чітко вбачається перебування ОСОБА_1 у неадекватному стані.

Отже, в діях  ОСОБА_1 встановлено склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Працівники поліції діяли відповідно до вимог закону та після виявлення у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння пропонували останньому пройти огляд у закладі охорони здоров`я, на що останній категорично відмовився.

Щодо виявлених ознак наркотичного сп`яніння у ОСОБА_1 необхідно зазначити, що поліцейський фактично виявляє ознаки стану наркотичного сп`яніння у водія транспортного засобу у залежності від власного їх розуміння. Наявність ознак наркотичного сп`яніння самі по собі не означають, що особа перебуває в стані наркотичного сп`яніння.

В той час, лікар при проведенні огляду користується спеціальними знаннями, проводить медичний огляд обстежуваної особи та застосовує різні методи дослідження з метою виявлення стану сп`яніння і на підставі сукупності отриманих даних, оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, та несе правову відповідальність за правильність свого висновку.

Слід зазначити, що ОСОБА_1  відмовився пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі, про що свідчить його відмова у наявних матеріалах провадження, жодних претензій не надходило.

Будь - яких клопотань, долучення доказів на спростування складеного матеріалу, від ОСОБА_1 також не надійшло.

Суд вважає, що вимоги частини 2 статті 251, статей 256, 265, 266, 268 КУпАП «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», поліцейськими дотримано.

Відповідно до вимог ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час та за місцем вчинення правопорушення.

Згідно ст. 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначено, зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

ОСОБА_1 не надав жодного доказу того, що він не вчиняв інкримінованого йому правопорушення, та жодним чином і поясненнями не спростував його вчинення.

Відповідно до ст. 33 КУпАП суд при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Ураховуючи відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, обтяжуючі і пом`якшуючі покарання обставини, ненастання тяжких наслідків від діяння, а також характер вчиненого правопорушення та ступінь його суспільної небезпеки, що дане правопорушення є грубим порушенням Правил дорожнього руху та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров`ю, тяжкість ймовірних наслідків, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, що відповідає обставинам справи, вимогам ст. ст. 23, 33 КУпАП, враховуючи також, що санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП не передбачено альтернативних видів стягнення.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється Законом України «Про судовий збір».

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 35, 130, 252, 280, 283, 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

п о с т а н о в и в :

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 /сімнадцять тисяч/ гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік (реквізити для сплати адміністративного штрафу у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху: отримувач коштів: ГУК в Івано-Франківській обл/ТГ Бурштин/21081100, код отримувача ( за ЄДРПОУ) 37951998, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA758999980313090106000009626

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536,80 гривень в дохід держави, які перерахувати: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Київ/22030106, код отримувача (за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998,  рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету  22030106.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення їй копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її прийняття.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

СуддяНаталя ОСТРОВСЬКА