ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 606/733/22Головуючий у 1-й інстанції Ромазан Л.С.

Провадження № 22-ц/817/526/23 Доповідач - Гірський Б.О.

Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 серпня 2023 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

Головуючого - Гірський Б.О.

Суддів - Бершадська Г. В., Хома М. В.,

за участю секретаря - Панькевич Т.І.

позивача, його представника, третьої особи

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 606/733/22 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 13 березня 2023 року, ухваленого суддею Ромазан Л.С., повний текст якого складено 20 березня 2023 року, в справі за позовом ОСОБА_1 до Теребовлянської міської ради Тернопільського району Тернопільської області, третя особа ОСОБА_2 про визнання незаконними та скасування рішень Теребовлянської міської ради, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що його батькові ОСОБА_3 (який помер), на підставі рішення Плебанівської сільської ради від 13.03.1993 р., було надано у постійне користування під город земельну ділянку, що знаходиться в с. Залав`є Тернопільського району Тернопільської області площею 0.10 га.

Крім того, на підставі рішення Плебанівської сільської ради від 24.11.1995 року йому передано у приватну власність для особистого підсобного господарства земельну ділянку площею 0.11 га.

Зазначені земельні ділянки він постійно обробляв та використовував.

Проте, рішенням Теребовлянської міської ради Тернопільської області від 10 вересня 2019 року №6249 надано дозвіл на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та рішенням від 25 червня 2020 року №8083 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, яким передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,2000 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6125086400:03:001:0131 в с.Залав`є Тернопільського району Тернопільської області, яка складається із зазначених ним вище площ земельних ділянок, якими він користувався безперервно майже 30 років.

Вважає, що порушено його право на вільне користування та розпорядження земельними ділянками, тому просив суд визнати недійсними та скасувати рішення Теребовлянської міської ради Тернопільської області №6249 землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 » та №8083 від 25 червня 2020 року «Про затвердження ОСОБА_2 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність в с.Залав`є Теребовлянського району».

Рішенням Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 13 березня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що спірна земельна ділянка належить йому на праві приватної власності та він користується нею на законних підставах протягом 30 років.

Вказує, що судом першої інстанції залишено поза увагою той факт, що обов`язок ведення та збереження кадастрової документації лежить саме на відповідачу, тому міська рада повинна була довести місцезнаходження спірної земельної ділянки.

Звертає увагу на те, що за необхідності, окрім земельно-кадастрової документації, можуть використовуватись результати проведених польових обстежень. У випадку втрати або пошкоджень земельно-кадастрової документації на дану земельну ділянку виявлення і встановлення меж земельної ділянки здійснюється за правилами ч.ч.2,3 ст.107 ЗК України.

За зверненням ОСОБА_1 староста села, як представник органу місцевого самоврядування, провела обстеження спірної земельної ділянки, на підставі чого було видано довідку.

Адвокатом позивача було відібрано пояснення у власника суміжної земельної ділянки, проте вказаним доказам судом першої інстанції належної оцінки не надано.

Звертає увагу на те, що земельною комісією Теребовлянської міської ради не було обстежено земельну ділянку перед прийняттям рішення про надання дозволу на скаладання проекту землеустрою та надання земельної ділянки у власність ОСОБА_2 .

У відзиві на апеляційну скаргу Теребовлянська міська рада зазначає, що земельна ділянка, площею 0,20 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6125086400:03:001:0131, яку ОСОБА_2 просила передати їй у власність відповідала місцю її розташування, була вільною, тому у міської ради були відсутні підстави для відмови у розгляді її звернення на сесії міської ради.

Вказана земельна ділянка перебувала у комунальній власності. Відомості про те, що вказана земельна ділянка була зареєстрована за ОСОБА_1 чи перебувала у його власності відсутні.

Просили у задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 апеляційну скаргу в її межах підтримали, посилаючись, на доводи викладені в ній.

ОСОБА_2 проти доводів апеляційної скарги заперечила, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що рішенням десятої сесії двадцять першого скликання Плебанівської сільської Ради народних депутатів Теребовлянського району Тернопільської області від 13 березня 1993 року «Розгляд заяв громадян про виділення в постійне користування земельних ділянок під городи», ОСОБА_3 (батькові позивача, який на час виникнення спору помер) виділено в постійне користування земельну ділянку під город із земель запасу площею 0.10 га (а.с.8).

З Додатку до рішення п`ятої сесії двадцять другого скликання Плебанівської сільської Ради народних депутатів Теребовлянського району Тернопільської області від 24 листопада 1995 року №29 «Про передачу земельних ділянок у приватну власність і користування» вбачається, що ОСОБА_1 передано у власність земельну ділянку площею 0.21 га, з яких 0.10 для будівництва та обслуговування житлових будівель та 0.11 га для особистого підсобного господарства (а.с.9, зворот).

Згідно із книгою реєстрації громадян (яким безоплатно передано земельні ділянки у приватну власність) Плебанівської сільської Ради Теребовлянського району (запис у книзі №145) ОСОБА_1 передано у приватну власність земельні ділянки: "біля будови" - 0.10 га, "за селом" - 0.11 га, разом 0.21 га. Підставою для надання вказаних земельних ділянок є рішення сесії Плебанівської сільської ради Теребовлянського району від 24 листопада 1995 року №29 (а.с.80-81).

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж даних земельних ділянок в натурі (на місцевості) відсутня.

Відповідно до рішення шістдесят другої сесії сьомого скликання Теребовлянської міської ради Теребовлянського району Тернопільської області від 10 вересня 2019 року №6249 «Про надання дозволу на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 » дано дозвіл ОСОБА_2 на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 0,2000 га в с.Залав`є Теребовлянського району, в т.ч.: 0,2000 га - для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення (а.с.11).

Рішенням сімдесят четвертої сесії сьомого скликання Теребовлянської міської ради Теребовлянського району Тернопільської області від 25 червня 2020 року №8083 «Про затвердження ОСОБА_2 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність в с.Залав`є Теребовлянського району» затверджено ОСОБА_2 проект землеустрою щодо відведення зеельної ділянки у власність, загальною площею 0,2000 га в с.Залав`є Теребовлянського району, в т.ч.: 0,2000 га - для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення угіддя-пасовище (кадастровий номер 6125086400:03:001:0131).

Передано ОСОБА_2 безоплатно у власність земельну ділянку, площею 0,2000 га в с.Залав`є Теребовлянського району для ведення особистого селянського господарства (а.с.12).

Відповідно до інформації, яку не заперечували учасники справи та яка міститься в матеріалах справи, вбачається, що Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та Реєстр прав власності на нерухоме майно, Державний реєстр Іпотек, Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна містить дані про те, що земельна ділянка з кадастровим номером 6125086400:03:001:0131, площею 0,2 га, перебуває у власності гр. ОСОБА_2 , право власності зареєстроване 30.09.2020 року державним реєстратором Теребовлянської міської ради (а.с.21-23).

Відповідно до довідки №09-04/12-63 від 11.02.2021 р., виданої виконкомом Теребовлянської міської ради Теребовлянського району Тернопільської області земельна ділянка, площею 0.10 га згідно рішення від 13.03.1993 р. передана в постійне користування ОСОБА_3 та земельна ділянка площею 0.11 га, яка передана у власність ОСОБА_1 згідно рішення від 24.11.1995 р. для ведення особистого селянського господарства знаходяться за межами населеного пункту с.Залав`є, місце розташування даних земельних ділянок відповідають викопіюванню з планово-картографічних матеріалів (публічної кадастрової карти України), їх загальна площа складає 0.21 га.

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам судове рішення в повній мірі не відповідає.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами, порушення його земельних прав в результаті прийнятих Теребовлянською міською радою рішень про відведення земельної ділянки площею 0,2000 га для ведення особистого селянського господарства в с. Залав`є Тернопільського району Тернопільської області у власність ОСОБА_2 .

Суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції за результатами розгляду позовної заяви, які викладені в мотивувальній частині судового рішення підлягають зміні.

Так, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити таке.

Звертаючись до суду з позовними вимогами про скасування рішення Теребовлянської міської ради Тернопільської області від 10 вересня 2019 року №6249 про надання ОСОБА_2 дозволу на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та рішення від 25 червня 2020 року №8083 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, яким передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,2000 га для ведення особистого селянського господарства в с. Залав`є Тернопільського району Тернопільської області, позивач співвідповідачем у справі визначив, зокрема Теребовлянську міську раду Тернопільського району.

Проте, із урахуванням висновку зробленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04 вересня 2018 року у справі №823/2042/16 (провадження №11-377апп18), вбачається, що спір про скасування рішень органу місцевого самоврядування, які вичерпали свою дію у зв`язку із державною реєстрацією за іншою особою - ОСОБА_2 права власності на спірну земельну ділянку (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 року у справі №925/1265/16, від 04.09.2018 року у справі №915/127/18, від 29.05.2019 року у справі №367/2022/15), треба розглядати як спір, пов`язаний із порушенням цивільних прав позивач на нерухоме майно - земельну ділянку іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно.

Ефективним способом захисту права власності позивача у такому разі є не скасування рішень органу місцевого самоврядування, які вичерпали свою дію, а скасування запису про проведену державну реєстрацію права на нерухоме майно (частина друга статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"). Ефективність захисту цивільного права залежить від характеру вимоги, що висувається до порушника та характеру правовідносин, які існують між позивачем і відповідачем.

Іншими словами, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення-гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Виходячи з вищенаведеного, позивач повинен звертатися з позовними вимогами до особи, яка є власником земельної ділянки і на його думку порушує його право власності, як землекористувача.

Подібних правових висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01 квітня 2020 року у справі №520/13067/17 (провадження №14-397цс19).

Проте помилкове зазначення позивачем відповідачем у даній справі Теребовлянську міську раду Тернопільського району Тернопільської області не призвело до неправильного вирішення спору по суті.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що слід відмовити у задоволенні пред`явленого позову у зв`язку з обранням позивачем неналежного способу захисту своїх прав.

Відповідно до п.1 і п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування або зміни рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 13 березня 2023 року підлягає зміні в його мотивувальній частині.

Судові витрати за розгляд справи в апеляційному суді, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, слід покласти на позивача в межах сум, ним понесених.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 13 березня 2023 року - змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції даної постанови.

Резолютивну частину рішення залишити без змін.

Судові витрати за розгляд справи в апеляційному суді покласти на ОСОБА_1 в межах сум, ним понесених.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 21 серпня 2023 року.

Головуючий Гірський Б.О.

Судді: Бершадська Г.В.

Хома М.В.