Справа № 473/995/18

УХВАЛА

іменем України

"14" серпня 2023 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Ротар М.М., при секретарі Лукіянчиній Т.І.

за участю боржника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську Миколаївської області скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шевченко Тетяни Сергіївни

встановив

В липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шевченко Т.С., в якій просив визнати протиправними та скасувати постанови від 06.07.2023 року про опис та арешт майна боржника, якими проведено опис та накладено арешт на нежитлову будівлю, складське приміщення, розташоване за адресою АДРЕСА_1 , нежитлову будівлю складу, розташований за адресою АДРЕСА_2 , нежитлове підвальне приміщення, розташоване за адресою АДРЕСА_1 .

На обґрунтування скарги зазначено, що в проваджені приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шевченко Тетяни Сергіївни перебуває виконавче провадження № 65038151 з виконання виконавчого листа у справі 473/995/18, виданого 02.04.2021 Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області про: стягнення з ОСОБА_1 : заборгованість за договором позики від 18.12.2014 року в розмірі 3292200 (три мільйона двісті дев`яносто дві тисячі двісті) грн. 00 коп., що в еквіваленті, згідно курсу валют станом на 29.03.2018 року, становить 124000 (сто двадцять чотири тисячі) доларів США, проценти за користування позикою за період з 18,12.2014 року по 18.12.2015 року в розмірі 824673 (вісімсот двадцять чотири тисячі шістсот сімдесят три) грн. 55 коп., проценти, нараховані відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, за період з 19.12.2015 року по 26.03.2018 року в розмірі 2240499 (два мільйона двісті сорок тисяч чотириста дев`яносто дев`ять) грн. 95 коп., а всього - 6357373 (шість мільйонів триста п`ятдесят сім тисяч триста сімдесят три) грн. 50 коп.

20.07.2023 року боржником ОСОБА_1 було отримано поштове відправлення, яким приватний виконавець направив постанови від 06.07.2023 року , якими було проведено опис та накладено на нерухоме майно, що належить боржнику.

Однак боржник вважає, що під час винесення вказаних постанов, виконавцем допущено порушення Закону України «Про виконавче провадження», що суттєво впливають на перебіг виконавчого провадження та його результати, а також порушують права боржника як сторони виконавчого провадження, а саме опис та арешт майна було проведено у відсутність боржника, не було забезпечено дотримання черговості стягнення на майно боржника, передачу майна на відповідальне зберігання іншій особи було здійснено без врахування значення майна для власника. Крім того на думку боржника, приватний виконавець вчинив вказані дії не в межах свого виконавчого округу.

В судовому засіданні боржник ОСОБА_1 підтримав скаргу у повному обсязі.

Стягувач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шевченко Т.С. в судове засідання не з`явилась, на адресу суду 31 липня 2023 року надіслала відзив, в якому просила відмовити в задоволенні скарги.

Суд вважав можливим провести розгляд скарги без особистої участі стягувача, боржника, які не з`явилися в судове засідання, оскільки матеріали скарги містять достатньо інформації для її розгляду, що відповідає вимогам ч.2 ст.450 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

На виконанні приватного виконавця виконавчого округу Одеської обл., Шевченко Т.С. перебуває зведене виконавче провадження №66613349 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 коштів.

До складу виконавчого провадження входить виконавчий лист, виданий 02.04.2021 Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області у справі 473/995/18 про стягнення боргу за позикою (ВП №65038151, відкрите 02.04.2021); виконавчий лист, виданий 02.04.2021 Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області у справі 473/995/18 про стягнення судових витрат у розмірі 5 772,31 грн. (ВП65038266, відкрите 02.04.2021); виконавчий лист, виданий 14.07.2022 Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області у справі 473/3722/21 про стягнення судових витрат у розмірі 11 342,06        грн. (ВП69962992, відкрите 30.09.2022); виконавчий        лист,        виданий Вознесенським міськрайонним        судом        Миколаївської        області у        справі 473/3722/21 про стягнення процентів та інфляційних збитків за позикою у розмірі 702 737,34 грн. (ВП69962860, відкрите 30.09.2022); виконавчий лист, виданий Вознесенським міськрайонним        судом        Миколаївської        області        у        справі 473/3722/21 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 300,00 грн. (ВП69962743, відкрите 30.09.2022); виконавчий лист, виданий Вознесенським        міськрайонним судом Миколаївської        обл.        у        справі 473/995/18 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу (ВП70717843, відкрите 10.01.2023)

02.04.2021 року приватним виконавцем були винесені постанови про відкриття виконавчих проваджень ВП №65038151 та ВП №65038266, які були надіслані сторонам виконавчого провадження рекомендованою кореспонденцію з повідомленням про вручення. Крім того 02.04.2021 року була винесена постанова про арешт майна боржника та постанова про арешт коштів боржника.

На день відкриття провадження було встановлено, що боржник ОСОБА_1 з 13.06.2019 року був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3

Постановою приватного виконавця від 25.08.2021 року виконавчі провадження про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 коштів (виконавчий лист, виданий 02.04.2021 Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської обл. у справі 473/995/18 про стягнення боргу за позикою у розмірі 120 000,00 Дол. США, процентів за період з 18.12.2014 по 18.12.2015 у розмірі 824 673,55 грн., процентів за період з 18.12.2015 по 26.03.2018 у розмірі 2 240 499,95 грн. (ВП №65038151, відкрите 02.04.2021) та виконавчий лист, виданий 02.04.2021 Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської обл. у справі 473/995/18 про стягнення судових витрат у розмірі 5 772,31 грн. (ВП65038266, відкрите 02.04.2021) були об`єднані у зведене виконавче провадження №66613349.

Згідно із постановами про приєднання виконавчих проваджень до зведеного виконавчого провадження від 30.09.2023 виконавчі провадження №69962992, №69962860, №69962743 були приєднані до зведеного виконавчого провадження №66613349.

В подальшому боржник ОСОБА_1 змінив місце своєї реєстрації, 21.06.2023 року приватним виконавцем було винесено постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних та змінено адресу боржника у виконавчому провадженні на адресу: АДРЕСА_4 .

Враховуючи те, що переданого стягувачу у рахунок погашення боргу майна виявилось недостатньо для повного задоволення вимог стягувача за зведеним виконавчим провадженням, у ході виконавчого провадження виявити рухоме майно чи кошти не вдалось, обізнаний про розпочате примусове виконання боржник декларацію не подав, пропозицій щодо черговості звернення стягнення на майно не заявляв, 06.07.2023 року приватним виконавцем було винесено постанови про опис та арешт майна боржника, а саме: нежитлової будівлі складу загальною площею 60,4 м. кв., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 з невід`ємними поліпшеннями; нежитлового підвального приміщення загальною площею 43,6 м.кв., що розташовано за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлової будівлі, складського приміщення загальною площею 28.8 м. кв., що розташовано за адресою: АДРЕСА_1

Приватним виконавцем у вищевказаних постановах було роз`яснено сторонам виконавчого провадження їх права та обов`язки, згідно з вимогами статті 57 Закону України «Про виконавче провадження», в тому числі можливість у 10-денний строк з дня винесення постанови досягти згоди щодо вартості майна та необхідність письмово повідомити про це виконавця.

12.07.2023 року від стягувача до приватного виконавця надійшли заяви про відсутності згоди стягувача та боржника щодо вартості описаного майна.

Постановами від 13.07.2023 року виконавцем було призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому проваджені з метою визначення ринкової вартості арештованого нерухомого майна боржника. Копії постанов було направлено на виконання суб`єкту оціночної діяльності та до відома сторонам виконавчого провадження.

Згідно із ч. 2 ст. 24 ЗУ «Про виконавче провадження» приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Як було встановлено, на час відкриття виконавчого провадження (02.04.2021), боржник був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Враховуючи наведене, приватним виконавцем прийнято до виконання виконавчий документ та виконується рішення суду із дотриманням вимог Закону щодо місця виконання виконавчого документу.

Згідно із абз. З ч. 5 ст. 24 ЗУ «Про виконавче провадження» для проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи в іншому виконавчому окрузі приватний виконавець має право вчиняти такі дії самостійно або залучати іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій, типова форма якого затверджується Міністерством юстиції України. Враховуючи зазначене, чинним законодавством не заборонено вчинення приватним виконавцем одного округу дій на території інших округів та право на залучення іншого приватного виконавця, знаходиться поза волею боржника та є виключним правом виконавця, на виконанні якого знаходиться виконавче провадження.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Частиною першою статті 1 ЗУ від 02 червня 2016 року №1404-УІІІ «Про виконавче провадження», визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

При виконанні судових рішень учасники справи мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

У статті 18 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачені права та обов`язки державного виконавця.

Зокрема, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Статтею 10 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (стаття 13 ЗУ «Про виконавче провадження»).

Відповідно до статті 48 ЗУ «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Згідно із ч. 2 ст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження» арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Згідно із ч. 8 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі якщо при відкритті виконавчого провадження виконавцем накладено арешт на майно боржника, боржник за погодженням із стягувачем має право передати йому таке майно або реалізувати його та передати кошти від його реалізації стягувачу в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом. У разі продажу майна боржника покупець повинен внести кошти за придбане майно на рахунок органу державної виконавчої служби або приватного виконавця. Після передачі майна стягувачу або внесення покупцем коштів на рахунок органу державної виконавчої служби або приватного виконавця арешт з проданого майна боржника знімається за постановою виконавця. Згідно із ч. 5 ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження» боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу.

У відповідності до ч. 2 ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника.

В судовому засіданні не було встановлено, що боржником вчинялись спроби досягти згоди із стягувачем щодо порядку виконання рішення (ч. 8 ст. 26 та ч. 2 ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження»).

Суд вважає, що вчинені виконавцем дії із опису ніяким чином не перешкоджали боржнику реалізовувати його права, передбачені ч. 8 ст. 26, ч. 5 ст. 48 та ч. 2 ст. 57 З У «Про виконавче провадження», але боржник із жодними заявами не звертався.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах (частина друга статті 48 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно з частиною п`ятою статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.

Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Згідно із ч. 1 ст. 50 ЗУ «Про виконавче провадження» звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якій фактично проживає боржник.

За змістом вказаних норм боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно звернути стягнення в першу чергу. У будь-якому випадку черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем. Проте відмову виконавця задовольнити зазначену вимогу боржника може бути визнано в судовому порядку необґрунтованою, коли очевидно, що цією вимогою не порушено інтересів стягувана й не ускладнено виконання рішення.

В судовому засіданні не було встановлено, що на виконання вимог п. 2, З, 5 ч. 5, ч. 8 ст. 19, ч. 5 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» боржником було повідомлено виконавця про наявність у нього коштів, на які можливо звернути стягнення у першу чергу; не подав декларацію про доходи; не повідомив про рахунки, на яких можуть знаходитися кошти; не запропонував види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу; не надав правовстановлюючі та технічні документи на нерухоме майно.

Отже, суд приходить до висновку, що посилання боржника на те, що виконавець порушив черговість звернення стягнення, є необґрунтованими, оскільки виконавцем належним чином було проведено перевірку майнового стану боржника, у скарзі, поданій до суду, боржник не зазначає яке саме майно чи кошти, належні йому, не були виявлені виконавцем, та на які необхідно звернути стягнення, крім того право визначати черговість стягнення на кошти та інше майно боржника, належить виконавцеві.

Щодо складення оскаржуваних постанов без участі боржника та без потрапляння до внутрішніх приміщень об`єктів опису, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Порядок доведення до боржника документів виконавчого провадження передбачений положеннями ст. 28 ЗУ «Про виконавче провадження». Судом встановлено,що приватним виконавцем були вжиті всі передбачені законом дії із повідомлення боржника про виконавче провадження та дії, що у ньому здійснюються.

За змістом частини п`ятої статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника. У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов`язковим. Якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира у постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов`язково зазначаються загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріал стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди, ідентифікатор закінченого будівництвом об`єкта (для об`єктів, яким присвоєно ідентифікатор до проведення опису).

Зокрема у оскаржених постановах детально описано нерухоме майно із зазначенням його характеристик, постанова підписана усіма особами присутніми при описі та арешті (представником стягувача, понятими, виконавцем).

Зберігання майна, на яке накладено арешт, регулюється ст. 58 ЗУ «Про виконавче провадження». Так, відповідно до цієї статті майно, на яке накладено арешт, передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі - зберігач), що призначені виконавцем у постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника, під розписку. Зберігач може користуватися майном, переданим йому на зберігання, якщо проти цього не заперечує стягувач (щодо рухомого майна) або якщо особливості такого майна не призведуть до його знищення чи зменшення цінності внаслідок користування. У разі якщо зберігачем призначено іншу особу, крім боржника або члена його сім`ї, вона може одержувати за зберігання майна винагороду, розмір та порядок виплати якої визначаються договором між зберігачем та виконавцем.

Враховуючи вищевикладене. Законом передбачено, що для вирішення питання про передачу на відповідальне, безоплатне, зберігання майна стягувачу, чи іншій особі не потрібна на це згода боржника.

Так, приватним виконавцем було складено постанови про опис та арешт майна боржника та у зв`язку із тим, що боржник доступу до приміщень не надав, під час опису присутній не був, майно було прийнято на відповідальне зберігання ОСОБА_3 .

Слід звернути увагу суду на те, що зазначаючи всі ці обставини (передачу на відповідальне зберігання майна стягувачу, проведення опису без присутності боржника та огляду внутрішніх приміщень складських будівель), боржник не зазначає у чому саме полягає порушення його прав, спричинене, вчиненням вищевказаних дій приватним виконавцем.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року, справа N° 922/3537/17, провадження N° 12-127гс19 зазначено, що суд під час вирішення справи повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Необхідно враховувати, з якою метою особа звертається до суду, та чи дійсно порушено право особи з огляду на положення статті 4 ЦПК України та статті 15 ЦК України, де зазначено, що особа може звернутися до суду за захистом свого цивільного права, але лише у разі його порушення, невизнання або оспорення.

Згідно із ч. з ст. 451 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги

Виходячи з норм статті 451 ЦПК України, суд не наділений повноваженнями щодо скасування постанови державного виконавця, а відновлення порушеного права заявника підлягає у спосіб, передбачений частиною другою статті 451 ЦПК України, а саме, шляхом зобов`язання державного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Оскільки дії із опису майна були вчинені виконавцем із дотриманням вимог чинного законодавства та боржником не наведено яким чином вчиненими діями було порушено його право, підстави для задоволення скарги відсутні.

Таким чином, оскільки постанови про опис та арешт майна від 06.07.2023 були винесені виконавцем із дотриманням вимог чинного законодавства та боржником не наведено яким чином вчиненими діями було порушено його право під час здійснення виконавчого провадження, то суд приходить до висновку, що відсутні підстави для задоволення скарги.

Керуючись ст. ст. 258-260, 268, 449-451, 453 ЦПК України, суд

постановив

в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шевченко Тетяни Сергіївни - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали виготовлено 16 серпня 2023 року.

Суддя : М.М. Ротар