h
справа № 2-а-31064/08
категорія 2.14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 квітня 2009 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Сичової О.П. ,
при секретарі - Мельник К.В. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Житомирської митниці
про визнання не чинним рішення,-
встановив:
Позивач по справі просить визнати нечинним рішення відповідача у відмові на ввезення ним на підставі ст.8 Закону ”Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України” при переселенні на постійне місце проживання транспортного засобу марки Мерседес-Віто 108 D-1998 року випуску інд. НОМЕР_1 та зобов"язати відповідача негайно провести пільгове оформлення вищезазначеного транспортного засобу на підставі та у спосіб визначений ст.1 ст.8 вищезазначеного Закону .
При цьому позивач посилається на ту обставину ,що при проведенні розмитнення в пільговому режимі транспортного засобу відповідач не оцінює ту обставину ,що в даному випадку позивач пересилявся на ПМП за територіальним походженням і тому не вимагається від позивача надання документа про переселення на постійне місце проживання , а лише необхідність документального підтвердження періоду проживання та реестрації транспортного засобу,а місцем постійного проживання є не що інше ,як термін проживання не менше одного року в Україні.
Відповідач проти позову заперечує з мотивів зазначених в запереченні на позов. Зокрема відповідач зазначає ,що надані позивачем. довідка про реєстрацію його громадянином України та тимчасове посвідчення громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання не є документами, які підтверджують його право на постійне проживання на території України та отримання відповідних пільг при митному оформленні. Набуття ОСОБА_1 права на отримання громадянства України за правом народження без наявності посвідки про постійне місце проживання в Україні. не можна розцінювати для митних цілей, як переселення на постійне місце проживання в Україні. Не може бути застосовано до позивача і ст. 1 Закону України ”Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України” щодо визначення ”постійного місця проживання”, оскільки ОСОБА_1 ще не прожив на території України більше одного року.
За клопотанням позивача по справі в судовому засіданні давала свої пояснення в якості спеціаліста старший інспектор Служби громадянства іміграції та реестрації фізичних осіб УМВС України в Житомирській області ОСОБА_2
Розглянувши матеріали справи ,вислухавши сторони та спеціаліста та враховуючи ,що:
-матеріалами справи стверджується ,що ОСОБА_1- позивач по справі народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в АДРЕСА_1 Хмільницького району Вінницької області України, тобто за територіальним походженням є українцем;
- 05.08.2008 року позивач переселившись на постійне місцепроживання до України зарееструвався за адресою :АДРЕСА_2 ( прописка на постійне проживання );
- 08.08.2008 року позивач звернувся до територіального органу з питань громадянства СГІРФО Бердичівського МВ УМВС України в Житомирській області із заявою про набуття громадянства України в зв"язку з переселенням на постійне проживання і отримав довідку НОМЕР_2 про реестрацію особи громадянина України;
- 30.09.08 року позивач подав заяву до того ж підрозділу на оформлення посвідчення, що посвідчує особу та підтверджує її належність до громадянства України;
-02.10.2008 року за НОМЕР_3 позивач отримав зазначене посвідчення;
-з липня 2008 року позивач за заявою про переселення в Україну ,втратив право громадянина Росії ,так як заявив про вихід з нього та отримав право закріплене документально посвідченням громадянина України про набуття громадянства України;
-06 жовтня 2008 року гр. ОСОБА_1 ввезено до України транспортний засіб марки ”МЕРСЕДЕС-ВІТО 108D”, 1998 р.в., кузов НОМЕР_1, який на думку позивача підлягає оформленню у пільговому режимі в зв'язку з переселенням на постійне місце проживання в Україну;
- 09 жовтня 2008 року позивач доставив транспортний засіб до місця призначення - ВМО №2 Житомирської митниці та подав пакет документів для проведення митних процедур, в т.ч. тимчасове посвідчення громадянина України, довідку про реєстрацію особи громадянином України від 08.09.08. №4/357;
-Житомирською митницею 10 листопада 2008 року прийнято рішення про відмову позивачу у наданні пільги при проведенні розмитнення транспортного засобу в пільговому режимі на підставі відсутності посвідки про постійне місце проживання в Україні.
Прийняти відповідачем рішення повинно бути скасовано з огляду на наступне :
-відповідно до ч. 5 п.13 ст.8 Закону України “Про порядок ввезення в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться громадянами на митну територію України”, передбачено коло осіб, які мають право на пільгове ввезення транспортних засобів , які переселяються на постійне місце проживання (далі ПМП) до України, при умові того, що вони є власниками такого транспортного засобу не менше 1-го року та за умови перебування такого транспортного засобу на обліку в країні постійного попереднього проживання не менше 1-го року;
-позивачем в матеріали справи надано докази ,що доводять повністю часи проживання та термін реєстрації транспортного засобу на своє імя в іноземній державі;
- ст.1 Закону України “Про порядок ввезення в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться громадянами на митну територію України”(далі ЗУ ) визначає, що постійне місце проживання - це місце проживання на території будь-якої держави не менше 1-го року громадянина, який не має ПМП на території інших держав, і має намір проживати на території цієї держави протягом будь- якого строку, не обмежуючи таке проживання певною метою;
- положення ч.6 п.13 ст.8 вищезазначеного ЗУ визначає, що транспортні засоби які ввозяться особами які переселяються на ПМП до України підлягають постановці на тимчасовий облік в органах ДАІ на термін до одного року з оформленням документів на право тимчасової експлуатації таких транспортних засобів з терміном дії на один рік без права відчуження таких транспортних засобів;
-ЗУ є єдиним спеціальним законом, який надає повне право позивачу на пільгове ввезення транспортного засобу та зобов'язує відповідача провести оформлення транспортного засобу в пільговому режимі, при заявленні позивачем про переселення на ПМП до України;
- вимога відповідача в частині того, що позивачу при оформлені в пільговому режимі необхідно надати посвідку про ПМП в Україні та імміграційну візу є безпідставною і не може братися судом до уваги з тієї підстави, що особа, яка переселилася на ПМП до України (позивач) у відповідності до п.2 ст.6 ЗУ “Про громадянство”легалізувався на ПМП на відповідній території за його територіальним походженням. Визначеним законом така особа вважається такою, що прибула на ПМП до України. Крім того, позивач митному органу представив перелік документів, якими підтвердив переселення на ПМП до України (проставлення штампу про зняття з обліку в державі де він проживав до переселення в Україну, листок вибуття,тощо...).
-документ, який вимагає відповідач (посвідка ПМП), видається особам, які іммігрують до України і мають намір постійно проживати на її території, тобто зазначений документ також підтверджує право на ПМП, але виключно для визначеної категорії осіб.
-відповідач не взяв до уваги того, що позивач прибув на ПМП до України не як іммігрант, а як особа яка має право на переселення до України за територіальним походженням, а тому представлені позивачем суду документи, щодо підтвердження переселення на ПМП до України, мають юридичне значення для прийняття рішення щодо зобов"язання митних органів на здійснення митної процедури по оформленню в пільговому режимі транспортного засобу ввезеного на митну територію України особою яка переселяється на ПМП до України;
- у відповідності до п.2 ст.6 ЗУ “Про громадянство”, особа має право переселення на ПМП до України за її територіальним походженням, а тому у відповідності до ЗУ “Про громадянство”саме для цих осіб підтверджуючим документом на ПМП в Україні є тимчасове посвідка громадянина України;
Посилаючись на п.4.3. “Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України”, затверджених наказом Держмитслужби від 17.11.2005 року №1118 відповідач не вірно тлумачить визначення “посвідка на постійне місце проживання”. За загальним правилом посвідка - це документ,який стверджує особу, її легалізацію на відповідній території, інші факти, які можуть мати юридичне значення та визнані Україною. Тому визначення відповідачем, як підстави для переселення на ПМП позивача до України може бути посвідка, яка видається відповідно до ЗУ “Про імміграцію”є помилковим. Підтвердженням переселення на ПМП до України може бути посвідка, яка має юридичне значення ( паспорт, посвідка громадянина України, посвідка на ПМП, закордонний паспорт з відмітками, посвідчення моряка) та інші офіційні документи визнані Україною. На думку суду вимога ставиться не на конкретний документ, а на документ який стверджує право на переселення до України і визнаний як документ державного значення.
Виходячи з викладеного позивач повністю довів суду свої докази в частині надання йому права ввезти транспортний засіб в пільговому режимі на митну територію України в зв'язку з переселенням на постійне місце проживання на Україну за територіальним походженням, а тому вимоги позивача необхідно задоволити в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 86, 158-162 КАС України, суд-
постановив:
Позов задоволити.
Визнати неправомірною відмову Житомирської митниців пільговому оформленні ввезеного позивачем при переселенні на постійне місце проживання транспортного засобу марки МЕРСЕДЕС -ВІТО108 D-1998 року випуску інд. НОМЕР_1
Зобов"язати відповідача негайно провести пільгове оформлення вищезазначеного транспортного засобу на підставі та у спосіб визначений ст.1 ст.8 Закону України № 2681 від 13.09.2001 року “Про порядок ввезення в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться громадянами на митну територію України”
Стягнути з державного бюджету на користь позивача 8 грн..50 коп сплаченого судового збору.
Згідно ст. 254 КАС України, постанова, якщо інше не встановлено КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Дата виготовлення постанови 10 квітня 2009 року.
Головуючий суддя: О.П. Сичова