15.08.2023

Справа № 489/2125/21

Провадження №2/489/984/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2023 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого – судді Рум`янцевої Н.О.,

із секретарем судових засідань – Назаровою С.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Миколаєва в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа – ОСОБА_5 про встановлення порядку користування земельною ділянкою

встановив.

Позивач звернувся до суду з позовом, яким просив виділити у користування ОСОБА_1 частину земельної ділянки площею 385,00 кв. м. із земельної ділянки загальною площею 582,00 грн., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Мотивуючи свої вимоги тим, що йому на праві спільної часткової власності належить 3/5 частки житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_2 . Інша частка вищевказаного житлового будинку належить відповідачам. Рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 875 від 09.10.2015, 3/5 частині у праві власності на житловий будинок, яка належить йому, а саме: в житловому будинку літ. А приміщення №№ 1-1, 1-2, 1-3, 1-4, 1-5, 1-6, літ. літ.: Н, О, П, Ф; №№ ІІ, 13; № 11 та частині № 5 надано нову адресу: АДРЕСА_3 . Таким чином, право спільної часткової власності позивача та відповідачів на вищевказаний житловий будинок припинено. У спільному користуванні сторін залишилася земельна ділянка площею 582,00 кв. м. В квітні 2014 року між ОСОБА_2 та колишнім власником 3/5 частини житлового будинку ОСОБА_5 був підписаний план розподілу спірної земельної ділянки, згідно якого у користуванні ОСОБА_5 земельна ділянка площею 385 кв. м., у користуванні ОСОБА_2 земельна ділянка площею 197,00 кв. м. На даний час між сторонами виникають спори щодо користування спірною земельною ділянкою.

Ухвалою суду від 12.05.2020, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 28.05.2021, витребувано докази.

Ухвалою суду від 22.06.2021, призначено по справі судову земельно-технічну експертизу та зупинено провадження у справі.

Ухвалою суду від 25.10.2021, поновлено провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 19.11.2021, закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

03 листопада 2022 року Ленінським районним судом м. Миколаєва по дійсній справі ухвалено заочне рішення.

Ухвалою суду від 14.02.2023, прийнято до провадження заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення та призначено заяву до судового розгляду.

Ухвалою суду від 14.03.2023, скасовано заочне рішення та призначено підготовче судове засідання в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 31.05.2023, закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Позивач у судове засідання не з`явився.

Відповідачка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, підтримала другий варіант експертизи.

При вирішенні питання щодо можливості проведення судового розгляду цивільної справи за відсутністю сторін, суд керується тим, що сторонам було надано час на подання заяв по суті справи, клопотань про проведення експертизи, витребування доказів, тощо. Суд бере до уваги тривалість розгляду, належність повідомлення сторін та учасників справи, необхідність дослідження додаткових доказів, окрім тих, що наявні в матеріалах цивільної справи, допиту свідків, тощо.

Передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи не встановлено, тому судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін, на підставі наявних матеріалів.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, є дата складання повного судового рішення.

Згідно приписів ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

3/5 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_2 належали на праві приватної власності ОСОБА_1 на підставі Договору купівлі – продажу частки житлового будинку від 10.08.2015, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Ягужинською К.Т., зареєстрованого в реєстрі за № 1719.

Згідно рішення ММР від 09 жовтня 2015 за №875 Житловому будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 (літ А-1, прим. №1-1, 1-2, 1-3, 1-4, 1-5, 1-6, літ. Н, О, П, Ф, №№ ІІ, 13, №11, частини №5) якій належить ОСОБА_1 , надано нову адресу: АДРЕСА_3 , житловому будинку з господарськими будівлями та спорудами ( Літ. А, прим. №№ 2-1, 2-2, 2-3, 2-4, 2-5, 2-6, 2-І, літ. Т-2, Р, Рпд, С, №№ ІІІ, 10, 14, частини №5) залишено адресу: АДРЕСА_1 .

1/5 частка житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_2 належить на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_2 на підставі Договору купівлі – продажу частки житлового будинку від 26.12.2015, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Ягужинською К.Т., зареєстрованого в реєстрі за № 2575 та на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 19.12.2008 виданого Другою Миколаївською державною нотаріальною конторою зареєстроване в реєстрі за №5-2040.

1/10 частка житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_2 належить на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 19.12.2008, виданого Другою миколаївською державною нотаріальною конторою зареєстроване в реєстрі за №5-2043.

1/10 частка житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_2 належить на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 19.12.2008, виданого Другою миколаївською державною нотаріальною конторою зареєстроване в реєстрі за №5-2046.

Вказане підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформованої 08.04.2021.

З ситуаційної схеми, погодженої ТОВ «Армадаземпроект-ЮГ» в 2014 р., вбачається, що загальна площа земельної ділянки наданої під будівництво та обслуговування житлового будинку, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , складає 582 кв. м. Землекористувач земельної ділянки 1 площею 385 кв. м. користувався – ОСОБА_5 , землекористувач земельної ділянки 2 площею 197 кв. м. користувався – ОСОБА_2 .

Згідно ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб, належить їм на праві спільної власності.

Відповідно до ч. 3 ст. 358 ЦК України, кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Згідно з положеннями статей 21, 24, 41 Конституції України, статей 319, 358 ЦК України всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, в тому числі щодо захисту права спільної часткової власності.

Виходячи із вищезазначеного, правовий режим спільної часткової власності визначається главою 26 ЦК України з урахуванням інтересів усіх її учасників. Володіння, користування та розпорядження частковою власністю здійснюється за згодою всіх співвласників, а за відсутності згоди - спір вирішується судом.

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.

Відповідно до ч. 3 ст. 358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Згідно п. 7 ухвали Пленуму Верховного суду України від 04.10.91 № 7 «Якщо виділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру часток кожного власника, суд з урахуванням конкретних обставин може провести його зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації учасників спільної власності, частка якого зменшилася»

На підставі п. 6 ухвали Пленуму Верховного суду України від 04.10.91 № 7 « розмір грошової компенсації визначається за угодою сторін, а за відсутності такої угоди – судом за дійсною вартістю будинку на час розгляду справи. Під дійсною вартістю будинку розуміється грошова сума, за яку він може бути проданий в даному населеному пункті або місцевості».

Відповідно до п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», квартира, яка є спільною сумісною чи спільною частковою власністю, на вимогу учасника (учасників) цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані житлі та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщеннями квартири, якщо про це заявлено позов.

Відповідно до абз.1 п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» від 04.10.1991 року, при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.

Відповідно до вимог ст. ст. 86, 87 Земельного Кодексу України (далі - ЗК України), земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність). Право спільної часткової власності може виникати зокрема за рішенням суду.

Вимогами ст.89 ЗК України, встановлено, що у спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки, зокрема, співвласників житлового будинку. Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки. Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.

З моменту набуття позивачем та відповідачами права спільної сумісної власності на земельну ділянку, сторони мають право лише за взаємною згодою володіти та користуються спільним майном, і за жодних правових підстав не мають права вчиняти дій, які б не були узгоджені обома співвласниками.

Тому, актами цивільного законодавства України надано право співвласникам на поділ та виділ майна, що є у їх спільній сумісній власності.

Проте, в тому випадку, якщо один із співвласників виявив бажання, не залежно від його мотивів, здійснити поділ у натурі майна, що перебуває у спільній частковій(сумісній) власності, однак інший співвласник перешкоджає йому в реалізації такого права будь- яким шляхом, що унеможливлює досягнення домовленості між ними щодо укладання договору про поділ нерухомого майна, такий співвласник має право на звернення до суду з відповідним позовом про поділ (виділ) спільного майна в натурі і таке право підлягає судовому захисту.

Відповідно до положень ст. ст. 15, 16 ЦК України та ст. 152 ЗК України, кожній особі гарантується право на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, шляхом звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільного права та інтересу може бути визнання права або застосування інших способів захисту, встановлених законом, зокрема поділу (виділу) в натурі майна, що є у спільній сумісній власності.

Згідно до ст.88 Земельного Кодексу України, володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюється за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди в судовому порядку.

Як роз`яснив Пленум Верховного суду України в п. 11 Постанови, одночасно з розв`язанням спору про право власності на будинок, виділ частки або встановлення порядку користування конкретним приміщенням, суд може також вирішити позов, якщо він заявлений, про порядок використання і розпорядження земельною ділянкою між громадянами, яким житловий будинок належить на праві спільної власності.

Відповідно до постанови пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16.04.2004 року № 7 у справах за позовом учасників спільної власності на землю про встановлення порядку володіння й користування спільною земельною ділянкою, на якій розташовані належні їм жилий будинок, господарські будівлі та споруди, суд з`ясовує і враховує можливість нормального користування будинком і здійснення догляду за ним, розташування господарських будівель, споруд, необхідність зведення будівель, розташування плодово-ягідних насаджень співвласників, можливість проходу з вулиці на подвір`я тощо. Враховуються також вимоги санітарних правил і правил протипожежної безпеки. В разі неможливості перенесення співвласником господарських будівель і насаджень на надану в його користування частину ділянки суд має обговорити питання про відповідну грошову компенсацію. При пред`явленні вимог кожним з учасників спільної власності про встановлення порядку користування спільною земельною ділянкою суд може залишити в спільному користуванні лише ділянки, роздільне користування якими встановити неможливо.

Згідно з п. 19 згаданої вище Постанови, у справах про встановлення порядку володіння й користування спільною земельною ділянкою, на якій розташовані належні сторонам жилий будинок, господарські будівлі та споруди, суд з`ясовує і враховує можливість нормального користування будинком і здійснення догляду за ним, розташування господарських будівель, споруд, необхідність зведення будівель, розташування плодово-ягідних насаджень співвласників, можливість проходу з вулиці на подвір`я. Враховуються також вимоги санітарних правил і правил протипожежної безпеки.

Позивач вказує, що протягом тривалого часу між сторонами склався певний порядок користування земельною ділянкою під будинками та допоміжними господарськими спорудами.

Відповідно до ухвали суду експертом було розроблено варіанти порядку користування земельною ділянкою відповідно до первісно визначеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 порядку підписаного сторонами у квітні 2014, порядку що склався між співвласниками та відповідно до ідеальних часток.

Згідно висновку експерта № 125-044 судової земельно-технічної експертизи від 06.09.2021, запропоновано два варіанта порядку користування земельною ділянкою, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що склався між співвласниками на даний час.

Згідно варіанту № 1 визначення порядку користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 , розроблений по землекористуванню, що склався на момент дослідження:

На підставі вимірів, виконаних розрахунків, згідно даних геодезичної зйомки станом на вересень 2020 року, площі земельних ділянок, що знаходяться у користуванні кожного співвласників на день обстеження складають:

- ОСОБА_6 – 379 кв. м., зокрема: під будівлями – 104,76 кв. м.; під інд землею – 274,24 кв. м.

- ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_7 – 203,00 кв. м., зокрема: під будовами – 128,49 кв. м.; під інд землею – 74,51 кв. м.

Фактично співвласники користуються земельними ділянками в домоволодінні на момент дослідження:

- ОСОБА_6 – 379,00 кв. м., що на 29,8 кв. м. більше від ідеальної частки – 349,2 кв.м.;

- ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_7 – 203,00 кв. м., що на 29,8 кв. м. менше від ідеальної частки – 232,8 кв. м.

Лінія розділової межі для даного варіанту порядку користування земельною ділянкою на час дослідження, проходить:

- від правої бокової межі вліво вздовж фасадної межі довжиною – 11,61 м.;

- поворот вверх до фасадної зовнішньої стіни житлового будинку довжиною – 4,5 м.;

- далі по внутрішньої розділової межі житлового будинку, орієнтовною на задню торцеву стіну житлового будинку;

- від задньої торцевої зовнішньої стіни вверх до задньої торцевої межі земельної ділянки довжиною – 13,29 м.;

- поворот вліво до лівої бокової межі вздовж задньої торцевої межі довжиною – 6,32 м.

Частина земельної ділянки вздовж правої бокової зовнішньої стіни житлового будинку літ Т-2, який належить ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 виділяється в користування співвласника ОСОБА_8 з правом безперешкодного доступу співвласникам ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 на час виконання ремонтних робіт.

Згідно варіанту № 2 визначення порядку користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 , розроблений по приближеному до ідеальних часток співвласників, згідно побажання співвласників ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 :

На підставі вимірів, виконаних розрахунків, площі земельних ділянок, що виділяються у користування кожного співвласників на день обстеження складають:

- ОСОБА_6 – 349 кв. м., зокрема: під будівлями – 104,76 кв. м.; під інд землею – 244,44 кв. м.

- ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_7 – 232,8 кв. м., зокрема: під будовами – 128,49 кв. м.; під інд землею – 104,31 кв. м.

Фактично співвласники будуть користуватися земельними ділянками в домоволодінні:

- ОСОБА_6 – 349,2 кв. м., що відповідає ідеальної долі – 349,2 кв. м.;

- ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_7 – 232,8 кв. м., що відповідає ідеальної частки – 232,8 кв. м.

Лінія розділової межі для даного варіанту порядку користування земельною ділянкою буде проходити:

- від правої бокової межі вліво вздовж фасадної межі довжиною – 11,61 м.;

- поворот вверх до фасадної зовнішньої стіни житлового будинку довжиною – 4,5 м.;

- далі по внутрішньої розділової межі житлового будинку, орієнтовною на задню торцеву стіну житлового будинку;

- від задньої торцевої зовнішньої стіни вздовж існуючої розділової межі вверх довжиною – 1,5 м.;

- поворот вправо вбік правої бокової межі довжиною – 4,15 м;

- поворот вверх вздовж існуючої розділової внутрішньої межі довжиною – 7,19 м.;

- поворот вліво до внутрішньої розділової межі довжиною – 4,15 м.;

- поворот вверх вздовж існуючої розділової межі довжиною – 4,6 м.;

- поворот вліво до лівої бокової межі вздовж задньої торцевої межі довжиною – 6,32 м..

Експертом помилково розроблялись варіанти визначення порядку користування земельною ділянкою враховуючі співвласника ОСОБА_9 , тоді як право власності останньої припинено у зв`язку з відчуженням належної їй частки ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу частки житлового будинку серія і номер 2575 укладеного 26.12.2015 та посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Ягужинською К.Т. Вказане підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №313907869 сформованою 01.11.2022. Тому суд при розгляді справи враховує співвласників які є на момент розгляду справи.

Від позивача надійшли письмові пояснення щодо висновку судового експерта, відповідно до яких зазначає, що він погоджується з першим варіантом висновку експерта та вважає за необхідне, при вирішенні спору, взяти за основу саме його з урахуванням того, що в натурі земельна ділянка була поділена ще попередніми власниками ОСОБА_5 та ОСОБА_10 ще в 1985 році, як відображено в матеріалах архівної інвентаризаційної справи КП ММБТІ на дві окремі частини внутрішньою розділовою огорожею. Другий варіант судової експертизи є неприпустимим, оскільки він суттєво змінює форму частини земельної ділянки, якою він користується. Запропонований у висновку другий варіант не є раціональним та не відповідає принципам добросусідства, а саме завдає значні труднощі у користуванні земельною ділянкою позивача.

Судом дані твердження не беруться до уваги, оскільки вони не підтверджені належними доказами, зокрема узгодженим та затвердженим у встановленому чинним законодавством порядку, порядком користування між всіма співвласниками.

Відповідачка просила визначити порядок користування згідно другого варіанту експертизи, оскільки він відповідає ідеальним долям без відхилення у бік когось з співвласників домоволодіння.

Суд, оцінюючи допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом виділення позивачу земельної ділянки відповідно до другого варіанту експертизи, оскільки він відповідає ідеальним долям, не передбачає відхилення та не потребує грошової компенсації.

Згідно із ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь держави підлягає стягнення судового збору у розмірі 908 грн. 00 коп.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 259, 263-265 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа – ОСОБА_5 про встановлення порядку користування земельною ділянкою – задовольнити.

Визначити порядок користування земельною ділянкою по АДРЕСА_3 виділивши:

у користування ОСОБА_1 земельну ділянку площею 349,2 (під будівлями 104,76кв.м., під індивідуальною землею 244,44кв.м.);

у користування ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 земельну ділянку площею 232,8 кв.м. (під будівлями 128,49кв.м., під індивідуальною землею 104,31 кв.м.).

Лінія розділової межі для даного варіанту порядку користування земельною ділянкою буде проходити:

- від правої бокової межі вліво вздовж фасадної межі довжиною – 11,61 м.;

- поворот вверх до фасадної зовнішньої стіни житлового будинку довжиною – 4,5 м.;

- далі по внутрішньої розділової межі житлового будинку, орієнтовною на задню торцеву стіну житлового будинку;

- від задньої торцевої зовнішньої стіни вздовж існуючої розділової межі вверх довжиною – 1,5 м.;

- поворот вправо вбік правої бокової межі довжиною – 4,15 м;

- поворот вверх вздовж існуючої розділової внутрішньої межі довжиною – 7,19 м.;

- поворот вліво до внутрішньої розділової межі довжиною – 4,15 м.;

- поворот вверх вздовж існуючої розділової межі довжиною – 4,6 м.;

- поворот вліво до лівої бокової межі вздовж задньої торцевої межі довжиною – 6,32 м.

Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908 грн. 00 коп., з кожного по 302 грн. 66 коп.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.

Позивач: ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 .

Відповідачі:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Третя особа: ОСОБА_5 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено «15» серпня 2023 року.

Суддя Н.О. Рум`янцева