Справа № 524/10324/13-к
У Х В А Л А
14.11.2013 року слідчий суддя Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області ОСОБА_1, при секретарі Євтушенко А.С., за участю прокурора Хіневич І.П., підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Кременчуцького РВ УМВС України в Полтавській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українець, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3 , не одруженого, не працюючого, дітей на вихованні не має, зареєстрованого за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_4; фактично мешкаючого : Кременчуцький район, с. Кривуші, вул. Першотравнева, буд. 2, судимого 20.05.2013 року Кременчуцьким районним судом м. Кременчука Полтавської області за ч. 3 ст. 185 до 4 років позбавлення волі, звільненого на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання на іспитовий строк 3 роки, підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, в кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013180220001002 від 22.07.2013 року,
В С Т А Н О В И В :
Слідчий СВ Кременчуцького РВ УМВС України в Полтавській області старший лейтенант міліції ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2 у кримінальному провадженні №12013180220001002 від 22.07.2013 року, яке погоджене з старшим прокурором прокуратури Кременчуцького району ОСОБА_4
На обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що в ніч з 19.07.2013 року на 20.07.2013 року ОСОБА_2 разом з невстановленою слідством особою прибули до складського приміщення, розташованого за адресою Кременчуцький район, с. Кривуші, вул. Б. Хмельницького, буд. 118, що належить ОСОБА_5 з метою вчинити крадіжку майна шляхом проникнення до вказаного приміщення.
Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_2 діючи за попередньою змовою з невстановленою слідством особою, шляхом зриву шиферу, проникли до приміщення вказаного складського приміщення, звідки вчинили крадіжку гумових автомобільних покришок (скатів) в кількості 18 штук, заподіявши ОСОБА_5 матеріальної шкоди на суму 8000 гривень.
З місця вчинення злочину зникли, розпорядилися викраденим майном на власний розсуд.
14 листопада 2013 року ОСОБА_2 повідомлено про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у приміщення.
Допитаний як підозрюваний ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, визнав себе винним повністю і показав, що до нього до дому приїхав ОСОБА_6, коли це було він не пам’ятає, який запропонував поїхати до приміщення фірми, де він колись працював, щоб забрати покришки (шини) від автомобілів, в якій кількості він не казав. Окрім цього, ОСОБА_6 завчасно сказав йому, що коли вони заберуть шини, то гроші за них розділять на двох. ОСОБА_2 погодився.
Після цього, ОСОБА_2 та ОСОБА_6, на автомобілі марки «Опель», моделі «Кадет», сірого кольору, що належить останньому, поїхали до фірми, що розташована по вул. Б. Хмельницького, буд. 118. Приїхавши туди, ОСОБА_6 переліз через огорожу та пішов до приміщення складу. Після цього, він вийшов, та вони вдвох на автомобілі заїхали за територію складу. Виходячи з автомобіля, ОСОБА_6 узяв пласкогубці та поліз на дах складу. ОСОБА_2 вийшов з автомобіля та побачив, що він за допомогою плоскогубців зняв 1 лист шиферу, який викинув на траву, поряд із складом, після чого стрибнув до приміщення складу. Будучи там, ОСОБА_6 гукнув ОСОБА_2, після чого останній заліз на огорожу. Федір, будучи в приміщенні складу, почав викидати ОСОБА_2 покришки від авто, а він в свою чергу кидав їх за територію складу. В той момент ОСОБА_2 розумів, що він з ОСОБА_6 вчиняє крадіжку, та був не проти цього, оскільки переслідував корисливу мету.
Після того, як ОСОБА_6 закінчив викидати шини, він виліз з приміщення складу, та вони у вдвох почали складати покришки до багажнику автомобіля «Опель». Викрадені покришки ОСОБА_6 та ОСОБА_2 за 2 рази відвезли у гараж, який належить ОСОБА_6. Вказаний гараж знаходиться в смт. Власівка Кіровоградської області, поруч з його будинком. Наступного дня ОСОБА_6 знайшов чоловіка, який хотів придбати покришки, його звали ОСОБА_7 та мешкав він у с. Піщане, Кременчуцького району. ОСОБА_7 придбав близько 10 покришок, скільки грошей він за них заплатив, ОСОБА_2 не відомо, оскільки гроші ОСОБА_7 давав ОСОБА_6.
Приблизно через тиждень ОСОБА_6 привіз ОСОБА_2 десь 6 покришок, які не продав, оскільки вони мають зношений корт. Дані покришки знаходяться у дворі будинку № 45 по вул. Б. Хмельницького в с. Кривуші Кременчуцького району.
ОСОБА_2 знає, що в гаражі у ОСОБА_6 в смт. Власівка знаходяться 2 викрадені покришки.
Крім цього, ОСОБА_2 показав, що приблизно у серпні 2013 року він разом з ОСОБА_6 вчинив ще одну крадіжку чужого майна.
Зокрема, близько 12 год. ОСОБА_2 перебуваючи разом з ОСОБА_6 поблизу с. Самусіївки Кременчуцького району, неподалік річки Дніпро, побачили автомобіль ВАЗ 2109 червоного кольору. Федір запропонував здійснити крадіжку 4 колес з вказаного вище автомобіля, кожен з яких був із титановим диском. ОСОБА_2 погодився. Після чого, ОСОБА_2 з Федором підійшовши до вказаного автомобіля, за допомогою ключа зняли 4 колеса з автомобіля ВАЗ 2109 з титановими дисками та завантажили до багажнику автомобіля Федора та з місця вчинення злочину зникли.
Після цього, ОСОБА_6 завіз ОСОБА_2 додому, до буд. 45 по вул. Б. Хмельницького в с. Кривуші Кременчуцького району, а сам із колесами, які лежали в багажнику його автомобіля, поїхав до смт. Власівка Кіровоградської області. В цей же день, ОСОБА_6 разом з ОСОБА_2 поїхали на АЗС, яка розташована по вул. Бетонній в м. Кременчуці, де продали незнайомому ОСОБА_2 чоловіку, що був на автомобілі «Опель кадет», 4 викрадених ними колеса із титановими дисками, за що отримали 800 гривень, проте ОСОБА_6 грошей ОСОБА_2 не дав.
Таким чином, у вчиненні кримінального правопорушення підозрюється: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3 , не одружений, не працюючий, дітей на вихованні не має, зареєстрований за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_4; фактичне місце мешкання : Кременчуцький район, с. Кривуші, вул. Першотравнева, буд. 2, судимий 20.05.2013 року Кременчуцьким районним судом м. Кременчука Полтавської області за ч. 3 ст. 185 до 4 років позбавлення волі, звільнений на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання на іспитовий строк 3 роки.
Вина ОСОБА_8 підтверджується зібраними у кримінальному провадженню доказами, а точніше :
- протоколом огляду місця події від 21.07.2013 року;
- показаннями потерпілого ОСОБА_5, свідка ОСОБА_9;
- протоколом огляду місця події від 13.11.2013 року;
- речовими доказами.
У діях ОСОБА_2 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у приміщення.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до ст. 177 КПК України застосувати більш м’який запобіжний захід до підозрюваного ОСОБА_2 не можливо, оскільки існують наступні ризики, які дають підстави вважати, що : може переховуватися від органів досудового розслідування, або суду; може знищити, сховати або спотворити будь – які речі, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Зокрема, слід взяти до уваги, що ОСОБА_2 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він вже неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, проте на шлях виправлення не став.
ОСОБА_2, будучи засудженим вироком Кременчуцького районного суду від 20.05.2013 року за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі та звільнений від відбування покарання на підставі ст. 75, 76 КК України з іспитовим строком на 3 роки, знову в ніч з 19 на 20 липня 2013 року вчинив тяжкий корисливий злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України.
Вважає, що ОСОБА_2 знаходячись на свободі, буде продовжувати вчиняти нові злочини, оскільки він не має постійного місця роботи, стабільного доходу.
Окрім цього, ОСОБА_2 може перешкоджати слідству, не з’являючись своєчасно до слідчого для проведення слідчих дій. Зокрема. Відповідно до довідки Кременчуцького РП КВІ УДПтС України в Полтавській області вбачається, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в інспекції з 16.08.2013 року та за час перебування на обліку зарекомендував себе негативно, покладені на нього судом обов’язки не виконує, з місця постійного проживання зник, на реєстрацію не з’являється.
Підозрюваний ОСОБА_2 є судимим, вчинив тяжкий корисливий злочин, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років.
Відповідно п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки.
Підозрюваний ОСОБА_2 є судимий, вчинив тяжкі злочини, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 3 до 6 років.
Допитаний як підозрюваний ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, визнав себе винним повністю та дав покази.
У клопотанні слідчого наведені дані, що вказують на причетність ОСОБА_2 до вчинення інкримінованих йому дій, а також існують ризики, що підозрюваний може переховуватись від органів слідства та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків у кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Прокурор в судовому засіданні підтримав внесене клопотання.
Підозрюваний ОСОБА_2 не заперечував факту вчинення зазначених у клопотанні правопорушень, вину свою визнав.
ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, який відносяться до категорії тяжких злочинів, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років.
Відповідно до п.п. 1, 2, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.
Згідно п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчим у клопотанні та доданих документів (протоколом огляду місця події від 21.07.2013 року; показаннями потерпілого ОСОБА_5, свідка ОСОБА_9; протоколом огляду місця події від 13.11.2013 року; речовими доказами ), доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2, інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, згідно з вимогами ст.178 КПК України слідчий суддя враховує, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні кримінальних правопорушень, офіційного місця роботи не має, його сімейний стан, вік та стан здоров’я, а також те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом, вчинити інше кримінальне правопорушення, а для запобігання вказаних ризиків, з урахуванням наведених обставин, вважає недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу.
За таких обставин клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає задоволенню.
В той же час, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом. З урахуванням змісту ч. 4 ст. 183 КПК України визначення розміру застави при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обов'язковим.
Враховуючи матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 40 мінімальних заробітних плат, що з урахуванням п. 16 ч. 1 ст. 3 КПК України та ст. 8 Закону України “Про Державний бюджет України на 2013 рік” від 06.12.2012 р. № 5515-VI становить: 45880 гривень, вважаючи вказану суму достатньою для запобігання переховуванню підозрюваного від слідства, а також - враховуючи ступінь тяжкості злочину, особу підозрюваного та для запобігання зазначеним ризикам.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_2 обов'язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти, слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,
УХВАЛИВ:
Клопотання слідчого СВ Кременчуцького РВ УМВС України в Полтавській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3 , не одруженого, не працюючого, дітей на вихованні не має, зареєстрованого за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_4; фактично мешкаючого : Кременчуцький район, с. Кривуші, вул. Першотравнева, буд. 2, судимого 20.05.2013 року Кременчуцьким районним судом м. Кременчука Полтавської області за ч. 3 ст. 185 до 4 років позбавлення волі, звільненого на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання на іспитовий строк 3 роки, підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк дії ухвали, відповідно до ч.1,2 ст. 197 КПК України визначити до 10 січня 2014 року (включно).
Визначити суму застави у розмірі - 40 (сорок) мінімальних заробітних плат в сумі 45880 грн. (сорок п'ять тисяч вісімсот вісімдесят) грн. 00 коп.
Застава може бути внесена у будь-який момент протягом строку дії ухвали як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: отримувач ТУДСА України в Полтавській області, код отримувача 26304855, банк отримувача ГУ ДКСУ в Полтавській області, код банку (отримувача) 831019, р/р 373130040000622, призначення платежу: запобіжний захід - застава.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний вище депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі Полтавського слідчого ізолятора Управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Полтавського слідчого ізолятора Управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_2 з-під варти та повідомити письмово слідчого СВ Кременчуцького РВ УМВС України в Полтавській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_3, старшого прокурора прокуратури Кременчуцького району ОСОБА_4 та слідчого суддю Автозаводського районного суду м. Кременчука.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний ОСОБА_2 зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, та вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Уповноважена службова особа Полтавського слідчого ізолятора у разі внесення застави при звільненні ОСОБА_2 зобов'язана роз'ясняти його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_2, у разі внесення застави, наступні обов'язки:
1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду;
2) повідомляти, слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити по 10 січня 2014 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Полтавської області.
Слідчий суддя :