П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

17 серпня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/18626/21

Перша інстанція: суддя Цховребова М.Г.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого   судді - Вербицької Н.В.,

                                           суддів – Джабурії О.В.,

- Кравченка К.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 03 липня 2023 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,

                                                  В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10.01.2022 року по справі №420/18626/21 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії – задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 згідно із довідкою Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 22 липня 2021 р. № ЮО103843.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 згідно із довідкою Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 22 липня 2021 р. № ЮО103843 з 01.04.2019 року, з урахуванням вже виплачених сум.

01 червня 2023 року ОСОБА_2 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні щодо виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.01.2022 року по справі № 420/18626/21.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 03 липня 2023 року заяву ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадження, вхід. № 17936/23 від 01.06.2023 року задоволено.

Замінено стягувача у виконавчому провадженні за виконавчим листом № 420/18626/21, виданим Одеським окружним адміністративним судом 07.04.2022 року, з – ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на – ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ).

Не погодившись з прийнятою ухвалою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні. Зокрема, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

ОСОБА_2 (заявник) заперечувала проти задоволення заяви, та просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції – без змін, у зв`язку із необґрунтованістю доводів апелянта.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.311, ст.312 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не  підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Задовольняючи заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки заявник – ОСОБА_2 прийняла спадщину, то у відповідності до статті 1227 Цивільного кодексу України та статті 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", набула право на отримання сум пенсії, нарахованих ОСОБА_1 на виконання рішення суду, проте не виплачених за його життя.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Згідно зі статтею 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статей 1218, 1219 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) право на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

За приписами ст. 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Виходячи з аналізу вищезазначених правових норм, предметом спадкування можуть бути лише конкретні суми виплат, які належали спадкодавцеві за життя і залишилися недоотриманими у зв`язку з його смертю.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 484/3648/16-а, від 29 квітня 2021 року у справі № 826/17923/18,  від 15 червня 2022 року у справі № 640/5942/21, від 18.10.2020 року у справі № 640/2868/22.

З матеріалів справи вбачається, що предметом спору у цій справі була протиправність відмови територіального органу пенсійного фонду у проведенні ОСОБА_1 перерахунку пенсії у відповідності до ст.ст. 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704.

Одеським окружним адміністративним судом 10.01.2022 року по справі №420/18626/21 прийнято рішення, яким, зокрема зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 згідно із довідкою Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 22 липня 2021 р. № ЮО103843 з 01.04.2019 року, з урахуванням вже виплачених сум. Рішення набрало законної сили 11.02.2021 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть, Серія НОМЕР_3 .

Судом першої інстанції вірно встановлено, що матеріали адміністративної справи № 420/18626/21 не містять та відповідачем станом на момент розгляду та вирішення заяви про заміну сторони виконавчого провадження не надано жодних доказів виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.01.2022 року, яке набрало законної сили 10.02.2022 року, зокрема, в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 згідно із довідкою Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 22 липня 2021 р. № ЮО103843 з 01.04.2019 року, з урахуванням вже виплачених сум.

Крім того, згідно з даними Автоматизованої системи виконавчого провадження, станом на час винесення оскаржуваної ухвали 03.07.2023 року, зокрема, стан ВП 69038014, відкритого 20.05.2022 року: Відкрито. (а.с.116)

Тобто, під час життя ОСОБА_1 ГУ ПФУ в Одеській області та на момент розгляду та вирішення заяви про заміну сторони виконавчого провадження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.01.2022 року у справі № 420/18626/21 не виконано.

За приписами ст.52 КАС України закріплені положення стосовно процесуального правонаступництва та указано, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Відповідно до частини першої 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина 4 статті 379 КАС України).

З наведеного слідує, що процесуальним законодавством врегульовано не лише питання заміни сторони у виконавчому провадженні, а й у виконавчому листі у випадку, якщо виконавче провадження не відкрито. При цьому підстави та порядок заміни сторони виконавчого провадження та сторони у виконавчому листі є тотожні.

З аналізу вищевказаних норм вбачається, що заміна стягувача у виконавчому листі допускається у випадку коли виконавчий лист виданий на виконання рішення суду, а заміна сторони виконавчого провадження застосовується у випадку коли уже відкрито виконавче провадження.

За приписами частини 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження, у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Під процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні слід розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків від право попередників до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження являє собою процес, який починається з моменту набрання судовим рішенням законної сили і завершується настанням відповідних обставин, передбачених статтею 39 цього Закону. При цьому, виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад верховенства права, за якого кожен з учасників має можливість реалізувати обсяг вимог наданих йому судовим рішенням.

Закон України «Про виконавче провадження» не пов`язує початок реалізації цих прав з ухваленням державним виконавцем рішення про початок примусового виконання рішення на підставі виконавчого документа, а навпаки, надає можливість виправлення невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, судом за заявою стягувача (абзац 2 частини 4статті 4 Закону№1404-VIII).

Крім того, слід наголосити, що за змістом частини 1 статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду заміна сторони у відносинах, щодо яких виник спір (процесуальне правонаступництво) можлива на будь-якій стадії адміністративного процесу, як на стадії розгляду справи, так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред`явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №2а/0612/649/11, від 03.05.2018 у справі №2-а-1864/10, від 13.12.2018 у справі №2-а-1710/11, від 29.01.2020 у справі №815/1303/17, від 14.06.2021 у справі №2-а-1411/11.

Відповідно до статті 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і  дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті,  мають право на одержання цих сум  і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

Такий підхід до врегулювання спірних правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного осіб, для яких спільно з отримувачем цих сум, які є доходом сім`ї.

Таким чином, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати її як спадщину. Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що суми соціальних виплат, у даному випадку пенсії, передаються членам сім`ї спадкодавця.

При цьому, сумами пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, слід вважати і суми пенсії, які не були отримані пенсіонером за життя, внаслідок неправомірних дій органу Пенсійного фонду України, який не виконав у добровільному порядку судове рішення, що набрало законної сили, і яким пенсійний орган було зобов`язано провести нарахування та виплату підвищення до пенсії.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 13.12.2018 року у справі №2-а-1710/11, від 14.02.2019 року у справі №2-а-2727/11/2209, від 07.03.2019 року у справі №617/7748/12, від 08.08.2019 року у справі №127/2-а-11792/11, від 05.08.2020 року у справі № 673/393/19, від 27.08.2020 року у справі №804/536/18.

Враховуючи, що на виконання рішення суду по цій справі відповідачем заборгованість позивачу не виплачена, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності законних підстав для заміни сторони виконавчого провадження по цій справі.  

Судова колегія враховує, що аналогічна правова позиція підтримана Верховним Судом в ухвалах про відмову у відкритті касаційного провадження по справам № №300/4435/21 від 26 січня 2023 року, № 420/6747/21 від 20 березня 2023 року, № 420/12653/20 від 19.06.2023 року.

Таким чином, ОСОБА_2 , як дружина позивача, яка проживала разом із пенсіонером на день його смерті та  є його єдиною спадкоємицею, має право на одержання сум пенсії, не отриманих пенсіонером, незалежно від того, чи забезпечується заявниця пенсією у разі втрати годувальника.

Крім того, в даному випадку за життя позивача відкрите виконавче провадження щодо виконання рішення по цій справі і виплати недоотриманих сум пенсій, яке у добровільному порядку пенсійним органом, станом на дату смерті позивача, не виконано.

Виходячи з наведеного у сукупності та враховуючи, що виконання рішення є складовою частиною судового розгляду та завершальною стадією судового провадження, а неможливість виконати рішення суду призведе до порушення прав, гарантованих ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість поданої заяви ОСОБА_2 ..

Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 312, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А  :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області – залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2023 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Головуючий:                                                                                 Н.В.Вербицька

Суддя:                                                                                 О.В.Джабурія

          Суддя:                                                                                          К.В.Кравченко