ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м   У к р а ї н и

12 липня 2023 року  м. ПолтаваСправа №440/3077/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Кукоби О.О.,    

за участю:

секретаря судового засідання – Лазебної А.В.

та представника відповідача – Гостік І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю багатопрофільної фірми "АСТРА" до Полтавської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В:

1. Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

Товариство з обмеженою відповідальністю багатопрофільна фірма "АСТРА" (надалі – позивач, ТОВ БФ "АСТРА") звернулось до суду з позовом до Полтавської митниці (надалі також відповідач), у якому позивач просив:

у якому позивач просив визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 11.10.2022 №№ UA806020/2022/000023/1, UA806020/2022/000024/1, UA806020/2022/000025/1, UA806020/2022/000026/1, UA806020/2022/000027/1, від 12.10.2022 №№ UA806020/2022/000028/1, UA806020/2022/000029/1, UA806020/2022/000031/1, від 13.10.2022 №№ UA806020/2022/000032/1, UA806020/2022/000033/1.

Позовні вимоги обґрунтував посиланням на протиправність оспорюваних рішень, оскільки для митного оформлення товару митному органу були надані усі необхідні документи, що підтверджують заявлену декларантом митну вартість такого товару. На переконання позивача, рішення митниці про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим, оскільки митним органом не наведено підстав, що у достатній мірі свідчили б про свідоме заниження декларантом митної вартості.            

2. Позиція відповідача.

Відповідач позов не визнав, у наданому до суду відзиві представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність /т. 1, а.с. 81-88/. Свою позицію мотивував посиланням на те, що під час митного оформлення встановлено, що документи, які підтверджують заявлену митну вартість та на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та містять розбіжності, а тому у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо правильності визначення позивачем митної вартості товарів. Звертав увагу на те, що у ході проведення консультацій декларант на вимогу митного органу не надав додаткових документів, що підтверджували б числове значення визначеної ним митної вартості товарів, а тому митним органом самостійно визначена митна вартість товарів за резервним методом.

3. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.03.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цій справі, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у порядку письмового провадження).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.04.2023 суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та на цій підставі розпочав розгляд справи спочатку, зі стадії відкриття провадження у справі.

У підготовчому засіданні 06.07.2023 протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

У судове засідання 11.07.2023 представник позивача не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, зазначивши, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі /т. 2, а.с. 98/.

Представник відповідача у судовому засіданні 11.07.2023 проти позову заперечувала, наполягала на відмові у задоволенні позовних вимог.  

Обставини справи

29.11.2019 ТОВ БФ "АСТРА" (Покупець) укладено із компанією Shandong Castle International Trade Co.LTD /Китайська Народна Республіка/ (Продавець)  Контракт № SDCI120191129, за умовами якого Продавець зобов`язується продати, а Покупець - придбати Товар із характеристиками, у кількості, за ціною та на суму згідно Специфікацій, які є невід`ємною частиною цього Контракту. Кожна специфікація відповідає окремій замовленій партії Товару (п. 1) /т. 1, а.с.169-171/.  

Згідно з пунктом 3 Контракту для кожної окремої Специфікації виробництво замовленого Товару, його митне оформлення у країні походження та доставка до порту відправлення будуть завершуватись Продавцем протягом 30 календарних днів від дати відповідної Специфікації. Фактично вироблена та поставлена  загальна кількість Товару у складі кожної партії, що вказана у Комерційних інвойсах, може відхилятися від замовленої кількості, що вказана у відповідних Специфікаціях до Контракту, в межах 10 % в будь-який бік. Умови поставки – FOB -Циндао, Китай (Інкотермс-2010).

Специфікацією від 28.06.2022 №135 до Контракту від 29.11.2019 №SDCI120191129 передбачено поставку товару – сталі оцинкованої з полімерним покриттям в рулонах загальною кількістю 217 т вартістю 186319,00 доларів США /т. 1, а.с. 173/.

07, 10, 11 та 13 жовтня 2022 року ТОВ БФ "АСТРА" подано Полтавській митниці митні декларації щодо партій товару разом з відповідними підтверджуючими документами, в яких митну вартість товару визначено декларантом за першим методом - ціною договору, а саме: №№ UA806020/2022/011249, UA806020/20228011296, UA806020.2022.011331, UA806020/2022/011321, UA806020/2022/011300, UA806020/2022/011438, UA806020.2022.011439, UA806020/2022/011318, UA806020/2022/011312, UA806020.2022.011297.

До митних декларацій додані документи на підтвердження визначеної декларантом митної вартості товарів, а саме: Сертифікат якості від 18.07.2022 №135С-Р; Пакувальний лист від 18.07.2022; Рахунок-фактура (iнвойс) від 30.09.2022 №135C-1; Рахунок-фактура (iнвойс) від 18.07.2022 №135С; Коносамент від 24.07.2022 №UTRUST22070541; Автотранспортна накладна б/н від 04.10.2022р.; Супровідний документ T1 №22PL322010NS5EDJJ6 від 04.10.2022; Сертифiкат про походження товару від 22.07.2022 №22C486000286/00006; Заявка від 23.09.2022 №1; Заявка від 03.10.2022 №2; Заявка № 64 від 11.07.2022р.; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 09.09.2022 №1536; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 03.10.2022 №194; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 03.10.2022 №195; підтвердження вартості перевезення від 06.10.2022 №0610-1/BC; підтвердження вартості перевезення від 03.10.2022 №100; підтвердження вартості перевезення від 06.10.2022 №109; Прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 28.06.2022; Страховий поліс від 19.07.2022 №015500r1пп/33; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 25.01.2022 №2; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу від 29.11.2019 №SDCI20191129; Договір (контракт) про перевезення від 06.12.2019 №06122019; Договір (контракт) про перевезення від 30.09.2022 №1; Договір (контракт) про перевезення від 22.09.2022 №22092022-EK; Cертифікат від 30.08.2022 №223700B0/008948; Лист від 28.06.2022 №2019112900135C; Лист від 29.11.2019 №SDCI20191129; Копія митної декларації країни відправлення від 22.07.2022 №425820220000725797 /т. 1, а.с. 169-225/.

У ході проведення митних формальностей, консультацій з декларантом позивача зобов`язано надати митному органу: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прайс-листи на весь асортимент продукції виробника товару; документи, що підтверджують вартість транспортних витрат та страхування товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини /т. 1, а.с. 233/.

Листом від 13.10.2022 вих.№230 позивач повідомив митний орган про достатність наданих разом з митними деклараціями документів та відсутність у нього інших даних для перевірки правильності визначення митної вартості товарів.

За результатами митного оформлення відповідач склав картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, якими повідомив ТОВ БФ "АСТРА" про відмову у митному оформленні товарів, а також прийняв рішення від 11.10.2022 №№ UA806020/2022/000023/1, UA806020/2022/000024/1, UA806020/2022/000025/1, UA806020/2022/000026/1, UA806020/2022/000027/1, від 12.10.2022 №№ UA806020/2022/000028/1, UA806020/2022/000029/1, UA806020/2022/000031/1, від 13.10.2022 №№ UA806020/2022/000032/1, UA806020/2022/000033/1 про коригування митної вартості товарів, якими митну вартість товарів скориговано із застосуванням резервного методу.

Не погодившись із зазначеними рішеннями митного органу, позивач оскаржив їх до суду.

Норми права, якими урегульовані спірні відносини

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI, що набрав чинності з 01.06.2012.

Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною четвертою статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця /частина п`ята статті 58 Митного кодексу України/.

За приписами пункту 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення та реалізації спірних відносин), митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною п`ятою цієї статті, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

А відповідно до частини шостої зазначеної статті, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;               неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Статтею 57 Митного кодексу України визначено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього              Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до              статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

У той же час, як визначено частиною сьомою статті 54 Митного кодексу України, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Оцінка судом обставин справи

Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За обставин цієї справи між сторонами виник спір щодо правомірності рішень митного органу про відмову у митному оформленні товарів та коригування митної вартості товарів.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).

Виходячи із системного аналізу наведених вище положень статті 54 Митного кодексу України, суд дійшов висновку, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості митний орган зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Єдиними підставами, що надають митному органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів, що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме - у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

У ході митного оформлення у спірних відносинах відповідачем вказано, що подані до митного контролю документи не містять всіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар та містять розбіжності, а саме:

1) для митного оформлення надано заявку на транспортування від 23.09.2022 №1, у якій зазначено, що вона є невід`ємною частиною договору транспортно-експедиційного обслуговування, але у заявці не зазначені номер та дата договору;

2) у страховому полісі від 19.07.2022 №015500r1пп/33 зазначена загальна сума страхового платежу за вісім контейнерів, які транспортуються з порту Циндао (КНР) до порту Гданськ (Польща), проте не зазначені страхові витрати по вантажу, задекларованому за кожною окремою митною декларацією;

3) до митного оформлення декларантом подані копії митних декларацій країни відправлення, де у графі "Номер коносамента" вказано номер, відмінний від номера коносамента, наданого разом з митними деклараціями;

4) декларантом надано прайс-лист від 28.06.2022 б/н, який має суб`єктивний характер в розумінні вимог статті 52 Митного кодексу України, адже містить інформацію про ціни лише на асортимент товарів, задекларований у митній декларації, що може свідчити про наявність знижок або дисконту на оцінювані товари.

Оцінюючи повідомлені митним органом обставини, суд враховує, що вони носять форму припущень та не можуть бути покладені в основу обґрунтування рішення про коригування митної вартості товарів.

При цьому, суд виходить з того, що факт відсутності у заявці на транспортування вказівки на реквізити договору транспортно-експедиційного обслуговування сам по собі не утворює підстав для обґрунтованого висновку про заниження позивачем вартості транспортування товарів до пункту призначення, адже разом з митними деклараціями Полтавській митниці були надані копії договору від 06.12.2019 №06122019 транспортно-експедиційного обслуговування, укладеного позивачем з  ТОВ "Ітеріс" /т. 1, а.с. 189-196/, контракту від 30.09.2022 №1 на міжнародні перевезення вантажів автомобільним транспортом, укладеного позивачем з ТОВ "ДЕТЕК" /т. 1, а.с. 197-200/, договору від 22.09.2022 №22092022-ЕК транспортно-експедиційного обслуговування, укладеного з ТОВ "ДЕТЕК" /т. 1, а.с. 201-208/, довідок ТОВ "Ітеріс" та ТОВ "ДЕТЕК" про транспортні витрати, рахунків на оплату послуг ТОВ "Ітеріс" та ТОВ "ДЕТЕК" з транспортування товарів з порту відправлення до пункту призначення /т. 1, а.с. 216-219, 222, 231, 237, 251-253; т. 2, а.с. 6-8, 22-24, 35-37, 48-50, 60, 61, 69-71, 79, 80, 88-90/, що у своїй сукупності достовірно підтверджували визначену декларантом вартість транспортування вантажу, враховану при обчисленні митної вартості товарів.  

Отже, декларантом подано достатні документи на підтвердження такої складової митної вартості, як витрати на транспортування оцінюваних товарів, натомість митний орган не мав достатніх підстав для сумніву у вартості транспортних послуг та висновку про розбіжності у документах та відсутність інформації про усі складові митної вартості.

Щодо страхування товару, суд враховує, що до його вартості враховано витрати на страхування з порту Циндао (Китай) до порту Гданська (Польща), оскільки за твердженням позивача морський шлях є найбільш ризикованим для покупця товару, тоді як під час перевезення товару автомобільним транспортом від Гданська до кордону України страхування товару не проводилося.

При цьому, позивачем оформлено один страховий поліс, оскільки товар слідував разом у восьми окремих контейнерах, а загальна вартість страхування розподілена відповідно до частки вантажу, на яких оформлені кожна окрема з десяти митних декларацій.

Щодо невідповідності номера коносамента суд встановив, що до митного оформлення позивач надав коносамент №UTRUST22070541, у якому зазначені відомості про вісім контейнерів, у яких транспортовано вантаж з порту Циндао до порту Гданськ /т. 1, а.с. 183/.

У свою чергу, у нижній частині зазначеного коносамента вказаний номер 219811180 (на який посилається відправних у експортних митних деклараціях), тож у наданих позивачем документах йдеться про один й той самий коносамент.  

З урахуванням наведеного, суд визнає безпідставними припущення митного органу про ймовірне перевантаження товарів на маршруті слідування та понесення додаткових витрат на перевантажувальні роботи.   

Стосовно посилання митного органу на те, що декларантом подано прайс-лист від 28.06.2022 б/н, проте даний документ має суб`єктивний характер в розумінні статті 52 Митного кодексу України, адже містить інформацію про ціни лише на асортимент товарів, задекларованих у відповідній МД, що суперечить загальносвітовій практиці, суд зазначає, що прайс-лист складений у відповідності до умов поставки FOB-Циндао щодо сталі оцинкованої з полімерним покриттям в рулонах. Доказів, що зазначена ціна не відповідає дійсній вартості у відповідності до Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, митним органом не здобуто. Відсутність у прайс-листі інших товарів або додаткових відомостей не є підтвердженням означеного. Взагалі наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей не може свідчити про заниження митної вартості товарів.

Так, до переліку додаткових документів, визначених частиною третьою статті 53 МК України, входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, а також розрахунок ціни (калькуляція).

Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців.     

Положеннями пункту 4 частини першої    статті 3 Цивільного кодексу України    закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом та з якої випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, у тому числі свобода форми прайс-листа.

Отже, оскільки прайс-лист є документом довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до форми прайс-листів, тому митниця не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, обґрунтовуючи свої сумніви. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №826/6346/16.

Крім того, прайс-лист не є єдиним документом, який підтверджує вартість товару, імпортованого позивачем, адже до митного оформлення надано специфікацію від 28.06.2022 №135 до контракту, інвойси, експортну митну декларацію, які підтверджують задекларовану позивачем вартість товару за ціною договору.  

Суд повторює, що за правилами частини другої статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що документи, подані позивачем з метою митного оформлення товару згідно з МД №№ UA806020/2022/011249, UA806020/20228011296, UA806020.2022.011331, UA806020/2022/011321, UA806020/2022/011300, UA806020/2022/011438, UA806020.2022.011439, UA806020/2022/011318, UA806020/2022/011312, UA806020.2022.011297, не містили розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, натомість містили усі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціну, що була фактично сплачена за ці товари, тому у митного органу були відсутні обґрунтовані підстави вважати, що подані декларантом для підтвердження митної вартості документи містять розбіжності та не містять інформації про усі складові митної вартості, а відтак і підстави для коригування митної вартості за резервним методом за ціною товару зі схожими характеристиками на підставі МД від 05.07.2022 № UA206020/2021/12784.

Відповідачем у ході проведення митного оформлення не встановлено фактів понесення позивачем додаткових витрат у зв`язку з придбанням товарів, заниження їх вартості в інший спосіб.

Доводи митного органу про заниження декларантом митної вартості товарів ґрунтуються виключно на припущеннях, що не підтверджені документально.  

Приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару за другорядним (резервним) методом, митний орган не вказав, яким чином митна вартість товару була визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, та не навів жодних розрахунків, за якими митним органом було визначено таку вартість товару, що є порушенням статті 55 Митного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Разом з цим, як визначено частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, обов`язок щодо доведення правомірності спірного рішення про коригування митної вартості товарів покладено на митний орган як на суб`єкта владних повноважень.

Однак, відповідачем таких доказів суду не надано.

А оскільки в ході судового розгляду належними доказами не спростовано твердження позивача, що надані для митного оформлення документи в сукупності підтверджують правильність визначення митної вартості імпортованого товару, підстави для висновку суду про те, що заявлена позивачем митна вартість товару є заниженою чи необ`єктивною, відсутні.

Як наслідок, суд дійшов висновку, що митний орган неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за другорядним методом та прийняв рішення про коригування митної вартості товару, а тому такі рішення належить визнати протиправними та скасувати, а позов ТОВ БФ "Астра" - задовольнити.          

Розподіл судових витрат

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 26840,00 грн, що зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Зважаючи на ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 26840,00 грн належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 5-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю багатопрофільної фірми "АСТРА" до Полтавської митниці про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Полтавської митниці від 11.10.2022 №№ UA806020/2022/000023/1, UA806020/2022/000024/1, UA806020/2022/000025/1, UA806020/2022/000026/1, UA806020/2022/000027/1, від 12.10.2022 №№ UA806020/2022/000028/1, UA806020/2022/000029/1, UA806020/2022/000031/1, від 13.10.2022 №№ UA806020/2022/000032/1, UA806020/2022/000033/1 про коригування митної вартості товарів.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю багатопрофільної фірми "АСТРА" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 26840,00 грн (двадцять шість тисяч вісімсот сорок гривень).

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю багатопрофільна фірма "АСТРА" (код ЄДРПОУ 13938392; вул. Ковпака, 59А, м. Полтава, Полтавська область, 36007).

Відповідач: Полтавська митниця (код ЄДРПОУ 43997576; вул. Анатолія Кукоби, 28, м. Полтава, Полтавська область, 36022).

Рішення набирає законної сили у порядку та строки, визначені статтями 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 24 липня 2023 року.

Суддя                                                                      О.О. Кукоба