ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2023 року  ЛуцькСправа № 140/9069/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мачульського В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДРІМКО» до Волинської митниці про визнання протиправним і скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДРІМКО» (далі – ТзОВ «ДРІМКО», позивач, товариство) звернулося з адміністративним позовом до Волинської митниці (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA205100/2022/000019/2 від 07.11.2022, а також картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205100/2022/000325.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 08.08.2023 позов задоволено повністю:

- визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205100/2022/000019/2 від 07.11.2022;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної  декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205100/2022/000325.

11.08.2023 до суду від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат в загальному розмірі 11 000,00 грн.

14.08.2023 від представника відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, у якій заперечив щодо стягнення судових витрат в сумі 11 000,00 грн. та зазначив, що заявлена сума є завищеною та необґрунтованою.

В обґрунтування своєї позиції зазначив, що представник позивача у відповіді на відзив не навів нічого нового, тільки продублював вказане у позовній заяві. Подання запиту до Волинської митниці є правом, а не обов`язком учасника по справі. Більше того, в такому документі викладаються судження та міркування щодо обставин, викладених у відзиві на позов. Зважаючи на вказане, представник позивача неправильно досліджував надані митницею документи. Щодо організації підготовки перекладу документів та їх подання до суду наголошує також на їх необов`язковості та здійсненні виключно за бажанням позивача. Крім цього, у відповідності до ст. 254 МК України такий переклад повинен був подаватись ще до митного контролю та оформлення, а тому вимога про стягнення витрат на такий переклад з митниці в судовому порядку є безпідставним.

Враховуючи всі аспекти цієї справи, а також час, який необхідно витратити адвокату на підготовку матеріалів до суду як кваліфікованому фахівцю, вважає, що підготовка до вказаної справи не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи, а тому не потребувала затрат значного часу та коштів, які заявлені позивачем як витрати на правову допомогу.

Частиною третьою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) встановлено, що додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання про ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Відтак, оскільки рішення у цій справі було ухвалене за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, тому заява представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення також розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення необхідно задовольнити частково з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що при ухваленні судового рішення не вирішено питання про всі судові витрати, зокрема в частині відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката.

Як передбачено пунктом 3 частини першої статті 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно із частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пунктами 1, 3 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу та пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

За приписами частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Як вбачається із наявних у справі письмових доказів, а саме договору про надання правничої допомоги від 26.11.2020, вартості послуг адвокатського об`єднання у справі про оскарження рішень про коригування митної вартості, прийняті відносно Клієнта (Додаток №3 від 30.12.2022 до договору про надання правничої допомоги від 26.11.2020), рахунку №42 від 18.05.2022, рахунку №115 від 10.08.2023, акту від 10.08.2023 прийому-передачі наданих послуг до договору надання правничої допомоги від 25.11.2020, платіжної інструкції виписки по рахунку адвокатським об`єднанням «АФК» надані ТзОВ «ДРІМКО» послуги у даній справі на суму 6000,00 грн, за здійснення підготовчих дій до подання до Волинського окружного адміністративного суду позовної заяви щодо оскаржування рішень Волинської митниці, а також у сумі 2000,00 грн за підготовку та подання до суду відповіді на відзив, та підготовку запитів до Волинської та Київської митниць у сумі 1000,00 грн. та за підготовку до Волинської митниці заяви в порядку 55 МА України.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи.

Крім того, враховуючи вимоги статей 134, 139 КАС України під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами сьомою-дев`ятою статті 139 КАС України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Таким чином, з наведеної правової позиції слідує, що суд вправі зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката як за клопотанням сторони, так і з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами сьомою-дев`ятою статті 139 КАС України, з урахуванням конкретних обставин справи та з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

На думку суду, заявлена сума витрат на правову допомогу є завищеною, а тому, враховуючи предмет спору, незначну складність справи, заявлене представником відповідача клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу та виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п`ятою статті 134, частиною дев`ятою статті 139 КАС України вважає, що на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн.

При цьому, суд зазначає, що повний аналіз документів, наданих клієнтом, формування правової позиції щодо форм та способу захисту інтересів клієнта, проведення переговорів та консультацій з клієнтом на предмет необхідності надання додаткових документів, узгодження позиції щодо обраних форм та способів захисту інтересів клієнта охоплюються загальною діяльністю адвоката та мають на меті складання позовної заяви і подання її до суду, а тому дані витрати повинен понести позивач.

Як слідує з матеріалів справи, підготовка та подання заяви від 17.02.2023 вих. №77/23 (в порядку ч. 8 ст. 55 МК України) здійснена ТзОВ «ДРІМКО», а не адвокатським об`єднанням, тобто до подання позову, а також замовлений товариством експертний висновок №19-09/23 від 13.01.2023, який долучений до цієї заяви. Тобто, такі документи подані з ініціативи позивача до моменту звернення до суду з цим позовом, а тому не охоплюються судовим витратами під час розгляду цієї справи. Крім того, представником позивача не виокремлено в акті прийому-передачі наданих послуг суму та не надано доказів понесених витрат на виготовлення необхідної кількості копій документів, які  долучаються до позову, а також замовлення перекладу окремих документів, що позбавляє суд перевірити розмір таких витрат щодо загального розміру наданих послуг, зазначеного в  цьому акті прийому-передачі наданих послуг. Зазначені витрати документально не підтверджені та не доведені.

Також, судом враховано відомості Єдиного державного реєстру судових рішень http://reestr.court.gov.ua, за даними яких мають місце оприлюднення численних судових рішень судів різних інстанцій з аналогічного предмету спору та аналогічними мотивами тим, що приведені у адміністративному позові названого позивача, що спрощувало роботу  адвоката при підготовці даного адміністративного позову.

Суд, враховуючи складність справи (справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін) та значення справи для сторін, час, який об`єктивно був витрачений адвокатом на надання послуг, та їх обсяг, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, зважаючи на заперечення представника відповідача обґрунтованості та співмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката, дійшов висновку про те, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути 6000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, а решту витрат повинен понести позивач.

Керуючись статтями 134, 139, 143, 252, 295 КАС України, суд   

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці (44350, Волинська область, Ковельський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13, код ЄДРПОУ 43958385) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДРІМКО» ((45400, Волинська область, місто Нововолинськ, Іваничівське шосе, 3, код ЄДРПОУ 37786070) судові витрати на правничу допомогу у сумі 6 000,00 грн. (шість тисяч гривень нуль копійок).

В задоволенні решти заяви відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги,  встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Додаткове рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий

Суддя                                                                                                  В.В. Мачульський