справа №991/7003/23

провадження №1-кс/991/7027/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

«16» серпня 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшла вказана вище скарга.

Обставини, якими обґрунтована скарга.

Скарга ОСОБА_3 обґрунтована тим, що вона 07 серпня 2023 року, як через електронну пошту, так і через канцелярію, звернулася до Національного антикорупційного бюро України з повідомленням від 01 серпня 2023 року щодо можливих протиправних дій посадових осіб Голосіївської окружної прокуратури м. Києва у кримінальному провадженні №4202110210000016, зокрема, щодо незаконного проведення обшуку та вилученні її майна. Так, ОСОБА_3 у своїй скарзі зазначає, що своєю заявою вона повідомила директора НАБУ, а заодно і Генерального прокурора, директора центрального ДБР і його вповноважених по центральному ДБР про дуже резонансні, і нахабно вчинені службові злочини. Однак, до цього часу, відомості про кримінальні правопорушення до ЄРДР за її заявою не внесенні, в зв`язку з чим вона просить зобов`язати уповноважених детективів НАБУ внести відомості за її заявою від 01 серпня 2023 року з дотриманням вимог ст. 214 КПК України та визнати протиправними дії працівників НАБУ щодо протизаконного перенаправлення її документів (повідомлень про злочин) на власний розсуд, без супровідної постанови прокурора САП про визначення компетенції місця досудового розслідування групових злочинів прокурорів Голосіївської окружної прокуратури.

Позиція сторін у судовому засіданні.

ОСОБА_3 в судовому засіданні скаргу підтримала та просила її задовольнити з підстав, викладених у ній. Додатково зазначила, що на її будинок був здійснений рейдерський захват (проведений обшук) працівниками Голосіївської районної прокуратури в ході якого були вилучені кошти її сім`ї та усі документи на майно, в той час, коли ні вона, ні її рідні не мають будь-якого відношення до кримінальної справи, предметом розслідування якої є неправомірні дії когось із чиновників, а ухвала про обшук не давала дозволу на вилучення такого майна. Вважає такі дії працівників прокуратури неправомірними і незаконними, в зв`язку з чим і звернулася до НАБУ з повідомленням про злочин.

Представник особи бездіяльність якої оскаржується в судове засідання не з`явився, від ОСОБА_4 , який діє в інтересах НАБУ, надійшли письмові пояснення, відповідно до яких до НАБУ надходило повідомлення ОСОБА_3 зареєстроване 07 серпня 2023 року за №Г-10754, яке не містило обставин, що можуть свідчити про вчинення корупційних та інших кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності детективів Національного антикорупційного бюро України з урахуванням вимог ч.5 ст. 216 КПК України. Водночас, зазначив, що з метою надання правової оцінки доводам ОСОБА_3 її повідомлення було надіслано до Державного бюро розслідувань та Офісу Генерального прокурора для розгляду в межах повноважень, про що заявника повідомлено листом від 09 серпня 2023 року за вих. №112-225/24407. Просив відмовити у задоволенні скарги, а її розгляд провести за відсутності представника НАБУ.

Встановлені обставини, мотиви і оцінка слідчого судді.

Заслухавши заявника, дослідивши матеріали скарги з додатками та письмові пояснення представника НАБУ, враховуючи не виконання органом досудового розслідування положень ст.214 КПК України, що в свою чергу свідчить про різне бачення/тлумачення учасниками процесуальних норм права, слідчий суддя вважає за доцільне надати оцінку таким взаємовідносинам, як в процесуальному аспекті, так і в частині обґрунтованості поданої заяви до правоохоронного органу.

Слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України, при цьому сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, що визначені КПК України (ст. 26 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого (детектива) в порядку, передбаченому цим Кодексом.

На досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема бездіяльність слідчого, прокурора яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України).

Зі змісту ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальне правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

Виходячи з аналізу кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.

Тобто, стадія ініціювання кримінального провадження є важливою для виконання його завдань, зазначених в ст. 2 КПК України, і покликана з одного боку забезпечити оперативне реагування на кожне повідомлення про злочин, що є гарантією швидкого та повного його розкриття, притягнення винних до відповідальності, а з іншого - виключити незаконне і необґрунтоване залучення осіб в сферу впливу кримінального процесу, а також марне витрачання сил і засобів правоохоронних органів. Правове регулювання механізму кримінально-процесуальної діяльності не повинно давати можливість окремим особам зловживати своїми правами та використовувати її з метою, що суперечить суспільним потребам, зокрема задля досягнення власних інтересів. Запобіжниками цьому є, зокрема, встановлення кримінальної відповідальності за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення (ст. 383 КК України) та фільтр повідомлень про кримінальні правопорушення, що підлягають внесенню до ЄРДР, встановлений нормами самого КПК України.

Із зазначеного вище слідує, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про вчинення кримінального правопорушення. Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є існування об`єктивних даних, які дійсно свідчать про наявність ознак відповідного злочину. Якщо таких даних немає, то відповідні відомості не можуть вважатися такими, що мають бути обов`язково внесені до ЄРДР.

Як вбачається із повідомлення про вчинення кримінального правопорушення від 01 серпня 2023 року, ОСОБА_3 у ньому вказує на вчинення працівниками прокуратури кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 364, ч.4 ст. 190, ч.5 ст. 186, ст. 195, ч.2 ст. 366, ч.3 ст. 382, ст. 384, ст. 28, ст. 27 КК України. Зокрема зазначає, що під час проведення 04 травня 2023 року обшуку, вона, як власник приватного будинку була відсутня, а прокурори Голосіївської окружної прокуратури залякали її сина і викликали пожежну машину, яка приїхала з метою знищення її металевого паркану. При цьому, прокурори заборонили сину скористатися правом на адвоката. Заявниця в повідомленні також зазначає, що прокурорами було виготовлено завідомо спотворене клопотання про накладення арешту на майно через нібито відсутність реєстрації права на земельну ділянку, в той час як її земельні ділянки були офіційно зареєстровані нотаріусами та на них видані унікальні кадастрові номера. Також, як вбачається з повідомлення, в ході обшуку були незаконно вилучені грошові кошти у сумі 107 тисяч у.о., які взагалі не мають відношення до кримінального провадження. Зазначене, на переконання заявниці, свідчить, що прокурорами відбулося нахабне рейдерське захоплення їх грошових коштів шляхом психологічного тиску із використанням свого службового становища, а також слушного та зручного моменту для рейдерського захоплення. Крім цього, як повідомляє ОСОБА_3 , в ході обшуку також були вкрадені оригінали документів на все сімейне майно, отримане в спадщину. Вказала, що за ухвалою Голосіївського суду про обшук не дозволялося вилучати кошти та інші документи, які не відносяться до кримінального провадження №4202110210000016.

Втім, на думку слідчого судді, викладені у заяві ОСОБА_3 обставини не є такими, що зумовлюють початок досудового розслідування, який в свою чергу розпочинається саме на підставі фактів, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, а є, фактично, незгодою з порядком/методами/способами ведення досудового розслідування та прийнятими слідчими суддями рішень. Як вбачається з самої заяви, у ній не наведено конкретних відомих заявнику відомостей, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, про які вона зазначає у своїй заяві, а її твердження про наявність, за викладених у заяві обставин, у діях прокурорів ознак кримінальних правопорушень, вчинених внаслідок незаконного проведення обшуку в межах кримінального провадження та вилучення її майна, ґрунтується виключно на суб`єктивному уявленні щодо правомірності їх дій та власному аналізі і баченні норм законодавства про кримінальну відповідальність.

Вказане, на думку слідчого судді, позбавляє можливості провести перевірку конкретних фактів на предмет наявності/відсутності у діях/бездіяльності особи складу злочину, в той час, як така перевірка на стадії внесення відомостей покликана в тому числі для недопущення перевантаження правоохоронної системи безпідставними та абстрактними повідомленнями про кримінальні правопорушення, що в свою чергу не дозволило б концентрувати зусилля на розслідуванні дійсно суспільно-небезпечних діянь.

Ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів. Більш того, ініціювання кримінального переслідування з метою впливу на представників правоохоронних органів для прийняття ними того чи іншого рішення є кримінально караним діянням, а без наповнення заяви про злочин змістом, з використанням лише процесуального аспекту є недієвим, як по сутності, так і по наслідкам.

Згідно з правовою позицією, викладеною у рішенні Європейського суду з прав людини (Рішення Суду «Артіко проти Італії» від 13 травня 1980 року), не гарантується захист теоретичних і ілюзорних прав, а гарантується захист прав конкретних та ефективних.

За наведених обставин, слідчий суддя прийшов до висновку, що підстави для зобов`язання уповноважених осіб НАБУ виконати вимоги ст. 214 КПК України та внести до ЄРДР відомості про можливе вчинення кримінальних правопорушень працівниками прокуратури за заявою ОСОБА_3 від 01 серпня 2023 року, відсутні, а тому в задоволенні вимог за її скаргою слід відмовити.

Також, слідчий суддя вважає за доцільне додатково зазначити, що під час ознайомлення з ухвалою слідчого судді про накладення арешту, у тому числі на грошові кошти в межах кримінального провадження №4202110210000016 чітко прослідковувалися підстави для проведення обшуку у домоволодінні скаржника, зазначені дії/участь скаржника, близьких його осіб, які спонукали орган досудового розслідування ініціювати відповідну слідчу дію. Законність або незаконність накладеного арешту на грошові кошти, на мою думку, необхідно вирішувати в межах процедури оскарження до апеляційного суду та/або в порядку ст.174 КПК України, а не через кримінальне переслідування.

Як дім побудований на піску не встоїть, так і процедура оформлення права власності, за відсутністю прав на земельну ділянку, дозволів на будівництво, відсутністю будинку тощо, не досягне своєї мети та з достатньою долею вірогідності створить для власника виключно негативні наслідки, в незалежності від того, чи свідомі були такі його дії, в частині сприйняття можливих наслідків, чи були пов`язані з певними об`єктивними складнощами.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303-307, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_3 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1