Кропивницький апеляційний суд

№ провадження 11-кп/4809/576/23 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.08.2023 року. м. Кропивницький

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Кропивницького апеляційного суду у складі:

головуючого судді: ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькомув порядку письмового провадження, матеріали продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні № 12017120070001202 стосовно ОСОБА_6 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України, за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 , на ухвалу Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 03.08.2023, якою стосовно обвинуваченого

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Олександрія Кіровоградської області, громадянина України, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, який обчислювати з 13.35 год 03.08.2023 по 13.35 год 02.10.2023 включно.

В С Т А Н О В И Л А:

У провадженні Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області перебувають матеріли кримінального провадження № 12017120070001202 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 115 України.

У судовому засіданні, яке відбулось 03.08.2023, за клопотанням прокурора ОСОБА_7 районний суд продовжив дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 на строк 60 днів, а саме з 13.35 год 03.08.2023 по 13.35 год 02.10.2023 включно.

Районний суд мотивував своє рішення тим, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, який карається позбавленням волі на строк до п`ятнадцяти років або довічним позбавленням волі, раніше не судимий, під час судового провадження порушив вимоги застосованого до нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту в частині заборони залишати постійне місце проживання, не працевлаштований, джерел доходів не має, не одружений, утриманці відсутні, що вказує на відсутність достатньо міцних соціальних зв`язків, а тому з метою уникнення можливої кримінальної відповідальності, існують реальні ризики того, що перебуваючи на волі обвинувачений може знову переховуватися від суду та без перешкод залишити своє місце проживання, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також незаконно впливати на потерпілу та свідків.

Враховуючи характер та обставини протиправних дій, особу обвинуваченого, особисті та соціальні обставини життя та його зв`язки із суспільством, зважаючи на встановлення судом факту порушення обвинуваченим умов застосованого до нього запобіжного заходу у виді домашнього арешту, наявні реальні ризики, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які з часу продовження стосовно обвинуваченого запобіжного заходу не зменшилися та продовжують існувати.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу районного суду щодо нього як незаконну та обрати йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби.

Обгрунтовує свої вимоги тим, що вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, місцевим судом в недостатній мірі враховано його незадовільний стан здоров`я та те, що він має постійне місце проживання. Клопотання прокурора подано з порушенням установленого КПК порядку, а доводи прокурора є безпідставними та необґрунтованими, а тому вважає що його утримання під вартою є незаконним.

Крім того, вказує на те, що він не переховувався від слідства та постійно з`являвся до слідчого за першою вимогою.

Посилається на те, що матеріалами кримінального провадження не доведеного його вину у вчиненні злочину, який йому інкримінується.

Також, посилається і на те, що з огляду на базові принципи Європейського суду з прав людини, сама лише тяжкість інкримінованого злочину не може бути єдиною підставою для застосування найсуворішого запобіжного заходу.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали клопотання, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга обвинуваченого задоволенню не підлягає, з таких підстав.

Як вбачається з виділених матеріалів судового провадження № 398/2581/17 у провадженні Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області перебувають матеріли кримінального провадження № 12017120070001202 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 115 України.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Нормами ч. 2 цієї статті визначено те, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Частиною 3 цієї статті передбачено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

У відповідності до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

На переконання колегії суддів, суд першої інстанції, вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , дотримався вказаних вище вимог кримінального процесуального закону.

Як встановлено колегією суддів в судовому засіданні суду апеляційної інстанції та, що знайшло своє підтвердження і у відповідних матеріалах кримінального провадження за № 398/2581/17, в судовому засіданні судом першої інстанції, в порядку ст. 331 КПК України, розглянуто клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , з обґрунтуванням доцільності обрання даного запобіжного заходу.

Вирішуючи питання продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , суд першої інстанції належно дослідив обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обґрунтовано прийшов до висновків про існування обставин, які перешкоджають завершенню судового розгляду до закінчення дії попередньої ухвали про тримання особи під вартою. Судом встановлено, що процесуальні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були заявлені під час попереднього застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшилися і виправдовують тримання обвинуваченого під вартою.

Колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ретельно перевірив доводи прокурора про доцільність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , належно з`ясував обставини, які мають значення для вирішення питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що обставини, на які посилається прокурор в обґрунтування доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, дають достатні підстави вважати, що і на даний час продовжують існувати ризики того, що обвинувачений може перешкоджати судовому провадженню, впливаючи на свідків, потерпілих, переховуватися від суду з метою уникнути можливої кримінальної відповідальності, вчинити інші кримінальні правопорушення.

Також, колегією суддів не встановлено обставин, які б свідчили про те, що відпала необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході у виді тримання під вартою.

Вищезазначені обставини на переконання колегії суддів є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу у триманні під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 , оскільки цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, не зважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують право поваги до особистої свободи. Зміна запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження в суді.

Крім того, на переконання колегії суддів матеріали провадження не містять інших переконливих даних про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою.

Тому, апеляційні доводи обвинуваченого ОСОБА_6 про необґрунтованість продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовного нього, колегія суддів вважає безпідставними.

Враховуючи вищенаведене, районний суд при розгляді даного клопотання повно та об`єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов`язує можливість продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченимінкримінованого йому кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, при цьому дослідив належним чином матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення, у зв`язку із чим посилання обвинуваченого на незаконність та необґрунтованість ухвали суду, порушення вимог Кримінального процесуального Закону при її винесенні, на переконання колегії суддів, є безпідставними.

Отже, колегія суддів вважає, що належна процесуальна поведінка обвинуваченого ОСОБА_6 не може бути забезпечена застосуванням менш суворого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, оскільки останній на даний час становить підвищену суспільну небезпеку, а саме у нього наявний високий ризик можливості переховування від суду та з метою уникнення кримінальної відповідальності, наявний ризик впливу на свідків, а також за відсутності постійного місця роботи та необхідних коштів для його існування, ризик вчинення нового кримінального правопорушення.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу обвинуваченогонеобхідно залишити без задоволення, а ухвалу районного суду без зміни.

Керуючись ст.ст. 183, 199, 331, 405, 407, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 03.08.2023, якою стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів, а саме з 13.35 год 03.08.2023 по 13.35 год 02.10.2023 включно - залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду є остаточною і в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

З оригіналом згідно:

Суддя Кропивницького

апеляційного суду ОСОБА_2