Провадження № 3/679/519/2023

Справа № 679/866/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2023 року

місто Нетішин Хмельницької області

Суддя Нетішинського міського суду Хмельницької області Безкровний Ігор Григорович, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нетішин Хмельницької області справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення: 

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який не працевлаштований, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

14 липня 2023 року о 22:32 год. водій ОСОБА_1 , рухаючись поблизу будинку № 10 по просп. Незалежності м. Нетішин Шепетівського району Хмельницької області, керував електричним транспортним засобом марки «Vespa» (що не мав реєстраційного номеру) з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, – та в порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України відмовився від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та у медичному закладі м. Нетішин.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомляв, будь-яких заяв чи клопотань не надав. З огляду на приписи ч. 2 ст. 268 КУпАП, згідно з якою під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, не передбачена обов`язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суддя вважав за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .

При цьому суд взяв до уваги правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, відповідно до якого направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі  № 800/547/17, а також наступних постановах Верховного Суду: від 27.11.2019 у справі № 913/879/17; від 21.05.2020 у справі  № 10/249-10/19; від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б; від 28.01.2021 у справі № 820/1400/17; від 31.03.2021 у справі № 640/2371/20; від 20.04.2021 у справі № 826/12038/17).

Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є зокрема всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.

У ст. 280 КУпАП зазначається, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України «Про Правила дорожнього руху» № 1306 від 10.10.2001, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» № 3353-ХІІ від 30.06.1993 також наголошується, що водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Із пункту 2.5 ПДР України вбачається, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

За диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачається адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

       Відповідно до ч. 6 ст. 266 КУпАП направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

 Згідно з п. 3 розд. І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015, ознаками алкогольного сп`яніння є:  запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів;  порушення мови;  виражене тремтіння пальців рук;  різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

 За наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

Згідно з п.п. 6, 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів – у присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Згідно з ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Винуватість ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого адміністративного правопорушення підтверджується наступними дослідженими судом письмовими доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 303094 від 14.07.2023 (а.с. 3);

- відеозаписами, на яких зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та факт його відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі після виявлення в нього ознак алкогольного сп`яніння працівником поліції. При цьому працівником поліції роз`яснювалися ОСОБА_1 наслідки такої відмови у вигляді притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, проте останній зазначав, що його мопед є немеханічним транспортним засобом (а.с. 10).

Із досліджених доказів суддею встановлено, що ОСОБА_1 , керуючи мопедом електричним транспортним засобом марки «Vespa» (що не мав реєстраційного номеру), був зупинений працівниками поліції, який виявив у нього ознаки алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим поліцейськими було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд для виявлення стану сп`яніння на місці зупинки або у медичному закладі, проте останній від проходження відповідного огляду як на місці зупинки його транспортного засобу, так і у медичному закладі відмовився, а отже в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У матеріалах справи відсутні будь-які докази, що спростовують чи ставлять під сумнів факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом за обставин, що зазначаються у відповідному протоколі про адміністративне правопорушення, або ж факт його відмови після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 від проходження ним огляду на стан алкогольного сп`яніння. При цьому із досліджених у судовому засіданні відеозаписів вбачається, що сам ОСОБА_1 не заперечував, що він керував відповідним транспортним засобом та попередньо вживав алкоголь, однак посилався на те, що він керував електроскутером, який є немеханічним транспортним засобом.

Відповідно до визначення, яке міститься у примітці до ст. 121 КУпАП, під транспортними засобами слід розуміти всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші транспортні засоби.

Згідно з п. 1.10 ПДР України транспортним засобом є пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. У той же час механічний транспортний засіб – це транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

Відповідно до п. 2.13 ПДР України транспортні засоби категорії А1 – мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4 кВт.

Як зазначається у п. 1 ч. 1 Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» № 2956-IX від 24.02.2023, електричний колісний транспортний засіб – дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 керував електричним транспортним засобом марки «Vespa», який має потужність двигуна 4 кВт та максимальну швидкість до 70 км/год (а.с. 9).

Електроскутер марки «Vespa» з потужністю двигуна 4 кВт, яким керував ОСОБА_1 , обладнаний сидінням, призначений для перевезення людей (і ОСОБА_1 на час зупинки його транспортного засобу саме перевозив пасажира) та приводиться в рух за допомогою електродвигуна, а тому є механічним транспортним засобом в розумінні ПДР України, а отже  ОСОБА_1 є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Львівського апеляційного суду від 31.07.2023 у справі № 466/5446/23, з яким суд першої інстанції погоджується.

Таким чином, суддя вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , відомості про притягнення якого до адміністративної відповідальності протягом року в матеріалах справи відсутні, ступінь його вини, відсутність пом`якшуючих чи обтяжуючих обставин, суддя вважає за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП із позбавленням права керування транспортними засобами, що буде необхідним та достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових правопорушень.

Відповідно до ст. 401 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

За таких обставин, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 із ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі 536,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7-9, 23, 24, 27, 30, 33-35, 401, 130, 245, 251, 252, 266, 268, 280, 283, 284 КУпАП, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, в дохід держави (рахунок отримувача – UA178999980313060106000022743; отримувач коштів – УК у м. Нетішин /м.Нетішин 21081100; код за ЄДРПОУ – 37971775; банк отримувача – Казначейство України (ЕАП); МФО – 899998) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави (отримувач коштів – ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 37993783; банк отримувача – Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача – UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету – 22030106) судовий збір у розмірі 536,80 грн (п`ятисот тридцять шести гривень вісімдесяти копійок).

Роз`яснити, що в разі несплати штрафу в добровільному порядку в п`ятнадцятиденний строк із дня вручення копії постанови сума штрафу буде стягнута в порядку примусового виконання постанови у подвійному розмірі.

Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк із дня винесення постанови до Хмельницького апеляційного суду через Нетішинський міський суд Хмельницької області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців. У разі її оскарження перебіг строку давності зупиняється до розгляду апеляційної скарги.

Суддя                                                   І.Г. Безкровний