Справа № 646/4/22

№ провадження 1-кп/646/300/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.2023                                                                                 м.Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова

у складі : головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря : ОСОБА_2 ,

прокурора : ОСОБА_3 ,

потерпілих : ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

представника потерпілого – ОСОБА_6 ,

потерпілої – ОСОБА_7 ,

законного представника потерпілої – ОСОБА_8 ,

обвинуваченого - ОСОБА_9 ,

законного представника обвинуваченого - ОСОБА_10 ,

захисника обвинуваченого - ОСОБА_11 ,

представника служби у справах дітей – ОСОБА_12 ,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Харкові в режимі відео-конференції клопотання прокурора Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021220000001649 від 26.10.2021року, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_9 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст.383 КК України,-

в с т а н о в и в:

Прокурор Харківської обласної прокуратури звернувся до суду з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_9 , в якому просить продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 60 днів, посилаючись на те, що, обвинувачений може переховуватись від суду, оскільки ОСОБА_9 вчинив вказані кримінальні провопорушення під час відбування покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки з випробувальним строком на 1 рік відповідно до вироку Червонозаводського районного суду м. Харкова від 05.07.2021, у зв`язку з чим він усвідомлює, що відповідно до ч.1 ст. 71 КК України до покарання, призначеного за новим вироком за це правопорушення у вигляді від 3 до 8 років може бути повністю або частково приєднана невідбута частина покарання за попереднім вироком, незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, показання яких матимуть доказове значення у суді, та може вчиняти інші кримінальні правопорушення. Разом з тим, інші більш м`які запобіжні заходи неможливо застосувати до обвинуваченого ОСОБА_9 .

В судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_9 та його законний представник ОСОБА_10 у вирішенні клопотання покладалися на розсуд суду. Захисник ОСОБА_13 вважала, що не може відступити від позиції свого підзахисного, проте вважала, що ризики, заявлені прокурором не доведені, обвинувачений є неповнолітньою особою, має хронічне захворювання, міцні соціальні зв`язки, не має наміру ухилятися від суду та впливати на потерпілих і свідків, просила зміни запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт та запевнила, що обвинувачений буде прибувати за первою вимогою до суду.

Потерпілі підтримали клопотання, просили його задовольнити.

Представник служби у справах дітей та потерпіла ОСОБА_7 та її законний представник покладалися на розсуд суду.

Вислухавши учасників кримінального провадження суд приходить до наступного.

Згідно ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч. 3 ст.331КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до вимог ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

До спливу строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ч. 2 ст.492 КПК тримання під вартою можуть застосовуватися до неповнолітнього лише у разі, якщо особа обвинувачується у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, за умови, що застосування іншого запобіжного заходу не забезпечить запобігання ризикам, зазначеним у статті 177 цього Кодексу.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини, зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».

Обвинувачений ОСОБА_9  обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, одне із яких, відповідно до ст.12 КК України, відноситься до тяжких злочинів, які вчинені у період іспитового строку,ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати та дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, з метою ухилення від відповідальності; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, та вчинити нові кримінальні провапорушення, а також те, що ОСОБА_9 , обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, вчиненому у неповнолітньому віці, не зменшують ризиків, передбачених статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України, а тому не є безумовними підставами для відмови в продовженні дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До суду надійшла довідка з медичної частини №27, відповідно до якої застережень, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого ОСОБА_9 під вартою, матеріали провадження не містять.

Суд приходить до висновку, що застосування до обвинуваченого ОСОБА_9 більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою, не забезпечить належної поведінки обвинуваченого під час судового розгляду по кримінальному провадженню, а тому суд вважає доцільним задовольнити клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_9 під вартою.

На підставі викладеного і керуючись 176-178, 183, 196, 331, 372 КПК України,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021220000001649 від 26.10.2021року, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_9 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст.383 КК України, - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 60 днів, тобто до 15.10.2023 р. включно.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий:                                          ОСОБА_1