Україна

 Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

          16 серпня 2023 року                                                  Справа №200/1018/23  

 Донецький  окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучка В.М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 , подану в порядку ст. 383 КАС України, у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

                                                         ВСТАНОВИВ:

У березні 2023 року ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (надалі – ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач) про:

- визнання протиправними дій щодо призначення пенсії з 01.09.2022 року, а не з 16.09.2021 року;

- зобов`язання змінити дату призначення пенсії на пільгових умовах з 01.09.2022 року на дату призначення пенсії на пільгових умовах з 16.09.2021 року, та здійснити нарахування та виплатити належну пенсію за період з 16.09.2021 року по 01.09.2022 року.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2023 року, яке набрало законної сили 25.05.2023, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задоволено повністю.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 з 01.09.2022 року, а не з 16.09.2021 року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області змінити дату призначення пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 з 01.09.2022 року на 16.09.2021, з проведенням відповідного перерахунку пенсії за цей період та виплати різниці.

12 червня 2023 року виданий виконавчий лист.

09 серпня 2023 року до суду надійшла заява, подана позивачем в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій останній просить:

- визнати протиправними дії, вчинені головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області під час виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24. 04. 2023 року по справі № 200/1018/23 в частині зміни дати призначення пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 з 01.09.2022 року на 16.09.2021, з проведенням відповідного перерахунку пенсії за цей період та виплати різниці;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню прав позивача ОСОБА_1 під час виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24.04.2023 року у справі N 200/1018/23 шляхом зміни дати призначення пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 з 01.09.2022 року на 16.09.2021, з проведенням відповідного перерахунку пенсії за цей період та виплати різниці;

- копію ухвали направити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Обґрунтовуючи заяву представник позивача зазначає, що на виконання рішення суду жодного перерахунку не здійснено, натомість листом від 08.08.2023 № 37503-29080/Т-01/8-0400/23 відповідач повідомив позивача, що на теперішній час проводяться заходи щодо отримання дозволу на обробку пенсійної справи ОСОБА_1 від Пенсійного фонду України, отже відповідач не виконав рішення суду, а зазначає підстави не виконання рішення суду, які не передбачені законодавством України.

Вирішуючи вказану заяву, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Згідно з положеннями п. 9 ч. 2 ст. 383 КАС України у такій заяві зазначаються: документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" судовий збір, зокрема, справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 не є особою, якій передбачені пільги зі сплати судового збору при подачі адміністративного позову та заяв в порядку виконання судового рішення до суду відповідно до ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

В свою чергу, заявником не надано до суду документ про сплату судового збору за подачу даної заяви в порядку ст. 383 КАС України.

Аналогічні висновки щодо необхідності сплати судового збору за подання заяви, поданої в порядку статті 383 КАС України висловлені також у постанові Верховного Суду від 27.06.2019 у справі №807/220/18 (провадження № К/9901/6667/19), у постанові від 25.06.2020 у справі №0240/2226/18-а (провадження № К/9901/32201/19).

Водночас, суд вважає безпідставними доводи позивача про те, що судовий збір за подання до суду заяви в порядку статті 383 КАС України не сплачується, в обґрунтування чого він посилається на правову позицію Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13 вересня 2021 року у справі № 9901/235/20, оскільки під час прийняття такого рішення Судом враховано правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі №2а/0470/2563/12 за заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового збору, в умовах наявності неузгодженості п. 9 абз. 2 ч. 9 ст. 267 КАС України та ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, яка була чинна на час апеляційного оскарження), а не за заявою в порядку ст. 383 КАС України про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень (відповідачем) на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

З огляду на викладене, заява представника позивача не відповідає критеріям, визначеним в п. 9 ч. 2 ст. 383 КАС України.

Відповідно до вимог абзацу 2 ч. 5 ст. 383 КАС України, у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.

Таким чином, оскільки заявником не сплачено судовий збір, суд вважає за необхідне  повернути заяву ОСОБА_1 , подану в порядку ст. 383 КАС України .

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 241-243, 248, 250, 256, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

                                                           УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , подану в порядку ст. 383 КАС України - повернути заявнику.

Копію ухвали про повернення заяви разом із заявою та доданими до неї матеріалами надіслати заявникові.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Згідно приписів статті 297 КАС України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.  

          Суддя                                                                                  Чучко В.М.