Справа № 404/6593/23

Номер провадження 1-кс/404/2583/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2023 року м. Кропивницький

Слідчий суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда ОСОБА_1 з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника підозрюваного-адвоката ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Кропивницькому клопотання слідчого третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_4 , погодженого з прокурором Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою по кримінальному провадженню 62023150030000062 стосовно:

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Маньківка, Маньківського району, Черкаської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, батька неповнолітнього сина, учасника бойових дій, інваліда, переніс полі травму, мешкає по АДРЕСА_1 , до кримінальної відповідальності притягується вперше,

підозрюваного в цьому кримінальному провадженні за ч.3 ст. 369-2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді Кіровського районного суду міста Кіровограда з клопотанням, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_6 , якому 15 серпня 2023 року вручено повідомлення про підозру у тому, що він 14.08.2023 року на виконання домовленостей з своїм братом ОСОБА_7 , приїхав в кафе «Raffls», по вул. Київська, 1 в м. Умань , де отримав від ОСОБА_8 , 5 тис. доларів США за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, а саме працівників КЗ «Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи ЧОР», поєднане із вимаганням неправомірної вигоди за оформлення 2-ї групи інвалідності для ОСОБА_9 , що дасть можливість ОСОБА_8 уникнути від мобілізації до Збройних сил України.

Слідчий з прокурором заявлені у клопотанні вимоги підтримали.

ОСОБА_6 і його захисник заперечили проти запропонованого слідчим виду запобіжного заходу-тримання під вартою, наполягають на застосуванні менш суворого запобіжного заходу, оскільки ОСОБА_6 слідству не перешкоджає, обіцяє виконувати всі покладені на нього обов`язки як підозрюваного.

Згідно практики Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Ионкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення. Внесене на розгляд слідчого судді клопотання, відповідає вимогам ст.184 КПК України, та практиці застосування рішень Європейського суду, оскільки: заяви ОСОБА_8 від 19.07.2023 про вчинення кримінального правопорушення, протоколи допитів свідка ОСОБА_8 від 24.07.2023 року, 08.08.2023 року та 14.08.2023 року, протоколом особистого обшуку затриманого ОСОБА_6 від 14.08.2023 року під час якого вилучено предмет неправомірної вигоди та копії документів на ім`я ОСОБА_9 , протоколи огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів, містять достатньо даних про наявність обґрунтованої підозри по відношенню до ОСОБА_6 за ч.3 ст. 369-2 КК України.

На початковій стадії досудового розслідування з об`єктивних причин не можна дати остаточну оцінку належності, допустимості доказів та кваліфікуючим ознакам, а також з точки зору їх достатності. Перелічені обставини з`ясовує суд, за критерієм «поза розумного сумніву», тому твердження сторони захисту про оспорювання кваліфікації дій підозрюваного, не є предметом дослідження. При вирішенні поданого клопотання достатньо встановити наявність обґрунтованості пред`явленої підозри, що виконав слідчий з прокурором.

Згідно ч. 2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Так, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`яти років (п. 4 ч. 2 ст.183 КПК України).

У даному випадку існує потреба для забезпечення завдань кримінального провадження, у тому числі завершення досудового розслідування по кримінальному провадженню, що не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи підозрюваного.

Так, злочин по якому ОСОБА_6 пред`явлено повідомлення про підозру є: умисним, тяжким, корисливим, за попередньою змовою групою осіб, об`єктом посягання якого є службова та професійна діяльність, пов`язана з наданням публічних послуг.

ОСОБА_6 вину заперечує, пояснення надавати відмовляється керуючись статтею 63 Конституції України. Дії підозрюваного характеризуються як заздалегідь сплановані, ретельно обдумані. Перелічені обставини істотно підвищують ступінь та характер суспільної небезпеки діяння.

Враховано дані, що характеризують особу ОСОБА_6 та тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним - до восьми років позбавлення волі з конфіскацією майна, стане підставою для початку можливого переховування від слідства та суду. За таких умов, обґрунтовано вважаю, що підозрюваному не може бути застосований більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою.

Домашній арешт, порука не забезпечить на початковому етапі проведення досудового розслідування та у подальшому, належного виконання останнім його процесуальних обов`язків.

Дії ОСОБА_6 , спрямовані на ухилення від призову до Збройних сил з числа військовозобов`язаних громадян під час воєнних дій, створює загрозу для безпеки держави у сфері оборони.

Такі дії підозрюваного є неприйнятною формою поведінки у період воєнного стану. Тобто існує ризик перешкоджання та вчинення нового злочину. Сукупність перерахованих ризиків, значно підвищує ступінь суспільної небезпеки підозрюваного, відтак стосовно нього не може бути застосований менш суворий вид запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

У разі застосування ОСОБА_6 запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, вказане не зможе забезпечити на початковому етапі проведення досудового розслідування та у подальшому належного виконання останнім його процесуальних обов`язків: місце проживання та місце розслідування не співпадають, отже є ризик неявок до суду та переховування від слідства та суду. Як наслідок, оголошення державного розшуку, та затягування розгляду кримінального провадження, порушить розумні строки вирішення справи по суті.

Обізнаність про місце проживання потерпілого загрожує незаконному впливу на родину ОСОБА_8 та приховування доказів.

У редакції пред`явленої ОСОБА_6 підозри відсутня кваліфікуюча ознака насилля чи погроза застосування насилля, тому за правилами п. 1 ч. 4 ст.183 КПК України, необхідно визначити середній розмір застави, - сорок розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом, станом на перше січня 2023 року, який буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, та зумовлений ступенем довіри, до нього при якому перспектива втрати внесеної застави, буде стримуючим фактором, щоб в особи, щодо якої застосовано заставу, не виникло бажання будь яким чином перешкоджати встановленню істини по кримінальному провадженню. Враховуючи дані про особу підозрюваного, обставини та тяжкість кримінального правопорушення у вчиненні якого він підозрюється, гуманним стане визначення альтернативного виду запобіжного заходу у розмірі, як то вимагають положення п.п.1-3 ч. 5 ст.182 КПК України. Застосований вид запобіжного заходу повинен стати ефективним стримуючим фактором для запобігання від вчинення нових злочинів.

Підлягають застосуванню і положення ст. 209 КПК України, щодо необхідності обчислення часу фактичного затримання підозрюваного, тобто з 14 годин 59 хвилин, 14 серпня 2023 року та не може перевищувати строку досудового розслідування. Керуючись ст.ст.131-132, 176-178, 183, 193-197 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , застосувати запобіжний захід у виді тримання його під вартою строком на шістдесят днів.

Початок строку тримання під вартою ОСОБА_6 , обчислювати з моменту фактичного затримання підозрюваного, тобто з 14 годин 59 хвилин, 14 серпня 2023 року.

Строк дії застосованого ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, закінчується о 14 годин 59 хвилин, 12 жовтня 2023 року.

Визначити ОСОБА_6 сорок розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в якості застави, що в грошовому еквіваленті становить 107 360 грн. (сто сім тисяч триста шістдесят гривень нуль копійок), яка ним або заставодавцем може бути внесена на депозитний рахунок UA458201720355279001000002505, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ДКСУ місто Київ; код банку отримувача МФО 820172, призначення платежу: «застава за ОСОБА_6 по клопотанню 404/6593/23; 1-кс/404/2587/23, Кіровський районний суд міста Кіровограда, із зазначенням анкетних даних особи, яка вносить заставу». У разі внесення заставодавцем визначеної в ухвалі суми застави, зобов`язати підозрюваного ОСОБА_6 - прибувати за викликом до слідчого, прокурора або суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із свідками.

Попередити підозрюваного ОСОБА_6 , що в разі невиконання покладених на нього зобов`язань внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні ухвали - при відхиленні апеляції.

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда ОСОБА_1