ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

0,2

УХВАЛА

15.08.2023Справа № 910/12786/23

Суддя Господарського суду міста Києва Чинчин О.В., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВОВОЛИНСЬКИЙ ЗАВОД СПЕЦІАЛЬНОГО ТЕХНІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ»

до про Фізичної особи - підприємця Осипенко Ганни Вікторівни стягнення заборгованості у розмірі 562 314 грн. 40 коп.

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВОВОЛИНСЬКИЙ ЗАВОД СПЕЦІАЛЬНОГО ТЕХНІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи - підприємця Осипенко Ганни Вікторівни про стягнення заборгованості у розмірі 562 314 грн. 40 коп.

Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Господарського процесуального кодексу України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Статтею 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» визначено, що Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.

При зверненні до суду з вказаним позовом до Господарського суду міста Києва Позивач просив суд стягнути з Фізичної особи - підприємця Осипенко Ганни Вікторівни заборгованість у розмірі 562 314 грн. 40 коп., яка виникла за Договором оренди нерухомого майна №1 від 12.08.2022 р.

Відповідно до п.3.1 Договору об`єктом оренди є будівлі виробничого приміщення, які розміщені за адресою: м. Нововолинськ, вул. Луцька, буд. 25.

Приписи статті 30 Господарського процесуального кодексу України встановлюють правила виключної підсудності господарських спорів.

Так, відповідно до частини третьої статті 30 Господарського процесуального кодексу України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Відповідно до статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

ЦК України при класифікації речей як об`єктів цивільних прав поділяє речі на рухомі і нерухомі.

Відповідно до частини першої статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Отже, основним критерієм віднесення речей до нерухомих є фізична прив`язка об`єктів, розташованих на земельній ділянці, переміщення яких неможливо без їх знецінення. Вказані ознаки є основними і їх розглядати необхідно у сукупності.

За визначенням, що дає Академічний тлумачний словник української мови, словосполука "з приводу" означає "у зв`язку з чим-небудь", тому словосполучення "з приводу нерухомого майна" треба розуміти як будь-який спір у зв`язку з нерухомим майно або певними діями, пов`язаними з цим майном.

Отже, слід дійти висновку, що за правилами чинного ГПК України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

Відповідна правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі N 910/6644/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 7 липня 2020 року у справі N 910/10647/18.

У постанові Верховного Суду у справі № 638/1988/17 від 10.04.2019 зазначено, що правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

Велика Палата Верховного Суду вважає, що словосполучення "з приводу нерухомого майна" у частині третій статті 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми частини третьої статті 30 ГПК України.

Аналогічна правова позиція виклдаена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 року по справі №911/2390/18.

Згідно з частиною 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постановах у справі № 460/4286/16-ц від 23.01.2018 та у справі № 640/16548/16-ц від 16.05.2018, до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 Цивільного кодексу України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364,367 Цивільного кодексу України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 Цивільного кодексу України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Суд зазначає, що в даному випадку спір виник між сторонами, вимоги за яким стосуються нерухомого майна, а саме стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, яке знаходиться у Волинській області.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 31 Господарського процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення. (частина 3 статті 31 Господарського процесуального кодексу України)

Отже, враховуючи вищевикладені положення норм чинного законодавства України, Суд приходить до висновку, що дана позовна заява не підсудна Господарському суду міста Києва та про доцільність направлення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВОВОЛИНСЬКИЙ ЗАВОД СПЕЦІАЛЬНОГО ТЕХНІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ» до Фізичної особи - підприємця Осипенко Ганни Вікторівни про стягнення заборгованості у розмірі 562 314 грн. 40 коп. за виключною підсудністю до господарського суду Волинської області.

Керуючись статтями 30, 31, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Направити матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВОВОЛИНСЬКИЙ ЗАВОД СПЕЦІАЛЬНОГО ТЕХНІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ» до Фізичної особи - підприємця Осипенко Ганни Вікторівни про стягнення заборгованості у розмірі 562 314 грн. 40 коп. за виключною підсудністю до господарського суду Волинської області (43010, м. Луцьк, пр. Волі, 54А).

2. Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.

Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 15 серпня 2023 року.

Суддя О.В. Чинчин