справа № 2-а-6096/11

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2011 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді Маценко Н.П.

при секретарі Облакевич А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області про визнання дій неправомірними, стягнення недоотриманих сум одноразової допомоги на оздоровлення

В С Т А Н О В И В:

05 травня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним адміністративним позовом, в якому просить суд визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Броварської міської ради неправомірними та зобов»язати відповідача перерахувати йому одноразову грошову допомогу на оздоровлення за 2009-2010 роки із розрахунку п»яти мінімальних заробітних плат.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС першої категорії та інвалідом другої групи захворювання пов»язаного з впливом аварії на ЧАЕС. Йому щорічно повинна надаватися допомога на оздоровлення у розмірі п»яти мінімальних заробітних плат, але всупереч законодавству України Управляння неправомірно нараховує та виплачує йому належну щорічну допомогу на оздоровлення в неповному розмірі, вважає ці дії відповідача неправомірними.

Ухвалою суду позовні вимоги поза межами строку звернення до адміністративного суду залишені без розгляду в зв'язку із його пропуском і відсутністю заяви про поновлення строку.

В судове засідання ОСОБА_1 не з»явився, подав заяву, в якій просить суд розглянути дану справу в його відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судове засідання не з»явилася, подала заяву про розгляд даної справи в його відсутності, одночасно надала заперечення проти позову, в яких вказала, що дійсно, Управління проводить нарахування та виплату позивачу щорічної допомоги на оздоровлення. Вважає, що дії Управління при виплаті вказаної допомоги є цілком законними, оскільки вони проводили нарахування та виплату допомоги в межах бюджетних асигнувань на ці цілі.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС першої категорії, про що свідчить посвідчення серії А за №098360 та вкладка до посвідчення за №042462.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до Управління з заявою про здійснення дій по нарахуванню та виплати в повному обсязі щорічної допомоги на оздоровлення згідно статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Листом № 1269 від 25.02.2011 року Управлінням надана відповідь позивачу, в якій роз'яснено, що здійснення дій по нарахуванню та виплати в повному обсязі щорічної допомоги на оздоровлення обчислений позивачу з дотриманням вимог чинного законодавства.

Стаття 9 КАС України встановлює, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України від 28.02.1991 року №796 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до статті 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щорічна допомога на оздоровлення постраждалим першої категорії передбачена у розмірі п»яти мінімальних заробітних плат. Згідно частини 7 статті 48 цього Закону розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005р. «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Кабінетом Міністрів України установлено громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, такий розмір щорічної допомоги на оздоровлення: громадянам постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії - 120 гривень.

Відповідно до довідки, виданої відповідачем виплата допомоги на оздоровлення за 2010 рік здійснена 16 листопада 2010 року в сумі 120 гривень, тобто в розмірі, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005р. № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Згідно частини 2 статті 8, частини 2 статті 19, частини 3 статті 22 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При цьому при прийняті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

За конституційними нормами та виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, нарахування та виплата допомоги на оздоровлення має бути здійснена відповідачем, виходячи з розмірів, встановлених саме Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки є недопустимим звуження змісту та обсягу прав позивача у спосіб, як це мало місце при виплаті щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 рік у меншому розмірі, ніж передбачено статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

У відповідності до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.  

Відповідно до частини першої статті 99 КАС адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною другою цієї статті визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи позивач дізнався про порушення його права 16 листопада 2010 року, до суду звернувся 05.05.2011 року, тобто з дотримання шестимісячного строку визначеного для

Вимог про здійснення перерахунку та виплати щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік, то вони є мотивованими і такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 98, 99-100, 122, 160, 161, 162, 163 КАС України, статтями 8, 19, 22, 46, 75, 92, 152 Конституції України, статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ від 28.02.1991 року, Декретом Кабінету Міністрів України «Про державне мито», Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами» від 18.02.2010 року, суд –

П О С Т А Н О В И В:

позов задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області щодо не нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік відповідно до вимог статті 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ від 28.02.1991 року.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області здійснити перерахунок та виплату в повному обсязі щорічної допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 за 2010 рік із розрахунку п»яти мінімальних заробітних плат відповідно до статті 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ від 28.02.1991 року, з урахуванням виплаченої суми допомоги на оздоровлення.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, з подачею її копії до апеляційної інстанції.

Суддя Н.П.Маценко