Справа №297/1637/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2023 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого судді ФЕЙІРА О. О., при секретарі судового засідання Радзецькій Ю.Л., розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Берегівський відділ державної виконавчої служби у Берегівському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), про зміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулася в Берегівський районний суд Закарпатської області із позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа - Берегівський відділ державної виконавчої служби у Берегівському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), про зміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, встановлених рішенням Берегівського районного суду Закарпатської області №297/2037/18 від 09 листопада 2018 року, з твердої грошової суми на частку від заробітку, та просить стягувати з ОСОБА_2 в її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення дитиною повноліття.

Позовні вимоги позивачкою мотивовано тим, що шлюб між нею та відповідачем розірвано 28 липня 2010 року. За період спільного проживання у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Берегівського районного суду Закарпатської області №297/2037/18 від 09 листопада 2018 року, збільшено розмір стягнення аліментів встановлених рішенням Берегівського районного суду від 07 червня 2010 року та присуджено до стягнення аліменти на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі у розмірі 1 400 гривень щомісяця, починаючи з дня набрання рішення суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття. Із збільшенням віку сина, необхідністю забезпечення його навчання відповідно зросли і витрати на його утримання. Зростання цін на товари та продукти харчування через рівень інфляції курсу гривні потягло значне погіршення її матеріального стану, що є загально відомим фактом, який не потребує доказуванню. В процесі виконання рішення суду встановлено, що відповідач має постійний заробіток, офіційно працевлаштований у Великоберезькій сільській раді при цьому, приховує свій реальний дохід. Відповідач молодого віку, працездатний, а тому взмозі надавати належну матеріальну допомогу на утримання свого сина. Просила змінити спосіб стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина, визначений рішенням Берегівського районного суду Закарпатської області від 09 листопада 2018 року по справі №297/2037/18, з твердої грошової суми на частку від заробітку та стягувати з ОСОБА_2 в її користь аліменти на утримання сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, і до досягнення дитиною повноліття.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, однак подала до суду заяву від 20.06.2023, згідно якої просила справу розглянути без її участі, позовні вимоги підтримує повністю, з підстав викладених у позовній заяві, просила такі задоволити (а.с. 19).

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, однак його представник - адвокат Мензак Ю.Ю. подав до суду відзив на позовну заяву, згідно якого вважає посилання позивачки на звіт про здійснення відрахування та виплати з відповідача є неправомірним, оскільки така не зазначила, яким чином вона отримала даний документ. Крім того, відповідна копія документу, що міститься на 8 аркуші матеріалів справи не є належним чином завіреною. Разом з тим, відповідач ОСОБА_2 проживає однією сім`єю зі своєю дружиною ОСОБА_4 , їх сином ОСОБА_5 та донькою дружини ОСОБА_6 , тобто має сім`ю, утримує дружину, їх спільну дитину, а також доньку дружини від першого шлюбу. Всі ці обставини свідчать про те, що сплачувати аліменти у розмірі, на якому наполягає позивачка він не взмозі. А тому, просить в задоволенні позову відмовити (а.с. 31-35).

Представник третьої особи - Берегівського відділу державної виконавчої служби у Берегівському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), будучи належним чином повідомленим про день, час та місце судового розгляду справи в судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив (а.с. 36).

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно обставини на які сторони посилалися, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази сторін на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Як встановлено з матеріалів справи, шлюб між сторонами розірвано 28 липня 2010 року, що стверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 від 28 липня 2010 року (а.с. 5).

Рішенням Берегівського районного суду Закарпатської області №297/2037/18 від 09 листопада 2018 року, збільшено розмір стягнення аліментів встановлених рішенням Берегівського районного суду від 07 червня 2010 року та присуджено до стягнення з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі у розмірі 1 400 гривень, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з дня набрання рішення суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 9-10).

Відповідно до статті 150 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Частиною першою статті 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.

Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу їх присудження не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених статтями 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

Змінюючи спосіб стягнення аліментів суд перевіряє наявність підстав для зміни розміру аліментів, передбачених статтею 192 СК України, зокрема матеріального стану платника аліментів, надає належну оцінку його доводам про зміну його сімейного стану (наявність дитини від іншого шлюбу) та перебування на його утриманні непрацездатного батька, а також матеріального стану позивача, наявність погіршення або поліпшення стану здоров`я когось із сторін чи дитини) (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 лютого 2019 року у справі № 152/100/18).

Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Частиною 2 ст. 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Так, згідно ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік», прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років з 01 січня 2023 року встановлений у розмірі 2833 гривні, тобто мінімальний розмір аліментів, встановлений ч. 2 ст. 182 СК України, а саме 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини віком від 6 до 18 років з 01 січня 2023 року становить 1 416, 50 грн..

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей, і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.

Згідно із частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Так, при вирішенні даного спору суд враховує те, що утримувати неповнолітніх дітей є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька дитини.

Як встановлено з матеріалів справи, відповідач має постійне місце роботи, працевлаштований у Великоберезькій сільській раді Берегівського району Закарпатської області, що стверджується копією звіту про здійснення відрахувань та виплат Великоберезької сільської ради щодо ОСОБА_2 за постановою ВП №60106553 від 27 червня 2022 року на підставі виконавчого документа №297/2037/18 від 06.09.2019 за період з 01.03.2023 року по 31 березня 2023 року, про який, як ствердує позивачка, їй стало відомо в процесі ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження.

Посилання представника відповідача на ту обставину, що копія вказаного документу не є належним чином завіреною, на думку суду, не може бути підставою для відмови в задоволенні даного позову.

Крім того, як встановлено, відповідач ОСОБА_2 проживає з дружиною ОСОБА_4 в зареєстрованому шлюбі, їх спільним сином ОСОБА_5 та донькою дружини ОСОБА_6 (а.с. 32-35).

Твердження відповідача, що такий утримує дружину ОСОБА_4 , а також доньку дружини від першого шлюбу ОСОБА_6 , суд до уваги не приймає, оскільки доказів на ствердження такого відповідачем ОСОБА_2 не надано.

Не надано доказів і того, що дружина відповідача є непрацездатною, у зв`язку з чим, як стверджує, він самостійно утримує сім`ю.

Наданий відповідачем акт обстеження матеріально-побутових умов сім`ї та фактичного місця проживання, підтверджує тількти факт проживання відповідача ОСОБА_2 в зареєстрованому шлюбу з дружиною ОСОБА_4 , їх спільним сином ОСОБА_5 та донькою дружини ОСОБА_6 (а.с. 32).

Вказаний акт будь-яким чином не підтверджує матеріально-побутові умови сім`ї та матеріальне становище відповідача.

Так, на думку суду, тільки та обставина, що відповідач проживає у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 та має сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на думку суду, не є підставою для відмовиви в задоволенні позовних вимог позивачки.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що розмір аліментів визначений рішенням Берегівського районного суду Закарпатської області №297/2037/18 від 09 листопада 2018 року в твердій грошовій сумі в розмірі 1 400 грн. щомісяця, є недостатнім для задоволення потреб неповнолітнього ОСОБА_2 , у зв`язку із збільшенням віку дитини та необхідністю забезпечення його навчання, харчування, фізичного та духовного розвитку, а тому, відповідно зросли і витрати на утримання дитини.

Разом з тим, заслуговують на увагу доводи позивачки про значне погіршення її матеріального стану, у зв`язку із зростання цін на товари та продукти харчування через рівень інфляції курсу гривні, що є загально відомим фактом, який не потребує доказуванню.

Так, на думку суду, розмір аліментів на утримання неповнолітньої дитини встановлений рішенням Берегівського районного суду Закарпатської області №297/2037/18 від 09 листопада 2018 року в твердій грошовій сумі в розмірі 1 400 грн. щомісяця,не є достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, як це передбачено ч. 2 ст. 182 СК України, не у повній мірі забезпечує матеріальне становище дитини та порушує права дитини на належне утримання.

Також, суд враховує, що на позивачку ОСОБА_1 , з якою проживає дитина, покладено більший обсяг обов`язків по вихованню та утриманню дитини, ніж на відповідача, що ставить сторони у нерівні умови.

При цьому, враховуючи, що батьки повинні утримувати неповнолітніх дітей, обставини, передбачені ч. 1 ст. 182 СК України, що обов`язок утримувати дітей є рівною мірою обов`язком як матері так і батька дитини, встановлений мінімальний розмір аліментів на дитину та розмір прожиткового мінімуму для дитини не є достатнім для належного забезпечення дитини всім необхідним, виходячи із захисту інтересів перш за все самої дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, збереження того рівня життя, який дитина має тоді, коли утримується обома батьками та отримує надійне стабільне матеріальне утримання як з боку матері, так і з боку батька, враховуючи, що відповідач є працездатним, має постійне місце роботи та стабільний дохід, виходячи з розумності та справедливості, вважає змінити спосіб стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

За наведених обставин. суд вважає позовні вимоги позивачки доведеними, такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму ВСУ № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у випадку зміни розміру аліментів у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Разом з тим, приймаючи до уваги, що позивачка ОСОБА_1 при пред`явленні позову була звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», на виконання вимог ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в користь держави судовий збір в розмірі 1 073, 60 гривень.

Керуючись ст. ст. 180, 181, 182, 183, 192, 196 СК України, п. 23 Постанови Пленуму ВСУ № 3 від 15.05.2006 року, ст. ст. 141, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,-

рішив:

Позов задоволити.

Змінити спосіб стягнення аліментів встановлених рішенням Берегівського районного суду Закарпатської області №297/2037/18від 09 листопада 2018 року, з твердої грошової суми на частку від заробітку (доходу) та стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканця АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мешканки АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , аліменти на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканця АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 в користь держави судовий збір в розмірі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Олександр ФЕЙІР