Справа № 274/7909/21 Провадження № 2-др/0274/1/23

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

ДОДАТКОВЕ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.08.23 р.м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Корбут В.В. (далі - Суд),

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін заяву ОСОБА_1

проухвалення додаткового рішення

у цивільній справі за позовомОСОБА_1 , представником якого є ОСОБА_2 ,

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", представником якого є Горбач А.М.,

проскасування наказу про відсторонення на роботі, стягнення середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням від 11.02.2022 р. позов ОСОБА_1 задоволено (а. с. 75 - 79).

Постановою Житомирського апеляційного суду від 28.06.2023 р. рішення від 11.02.2022 р. змінено шляхом викладення його мотиваційної частини у редакції постанови, в іншій частині рішення залишено без змін (а. с. 234 - 239).

16.02.2022 р. від ОСОБА_1 надійшла заява від 15.02.2022 р., у якій він просить ухвалити додаткове рішення про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - Товариство) судових витрат, а саме - витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн. та сплачений за подання позовної заяви судовий збір у розмірі 1 816,00 грн. (а. с. 80).

Заява обґрунтована тим, що під час ухвалення рішення у справі, яким позов було задоволено, не було вирішено питання про стягнення судових витрат.

У відзиві на позовну заяву Товариство посилається на те, що вимога про стягнення витрат на правничу допомогу не підлягає задоволенню, оскільки позовна заява підписана ОСОБА_1 , збором документів займався ОСОБА_1 , ОСОБА_1 не подано доказів сплати послуг за надання правничої допомоги, спір не відноситься до категорії високої або середньої складності (а. с. 34 - 42).

Також від Товариство надійшов документ з назвою "заперечення проти витрат на правову допомогу", у яких воно просить залишити клопотання представника ОСОБА_1 від 31.01.2022 р. без розгляду, посилаючись на те, що воно подано з порушенням процесуального строку, встановленого частиною другою статті 83 Цивільного процесуального кодексу України, та зазначає, що ОСОБА_1 не подав доказів понесення ним реальних витрат на правову допомогу, а тому його вимоги про відшкодування понесених на неї витрат є безпідставними (а. с. 65 - 68).

У зв`язку з надходженням від Товариства апеляційної скарги на рішення від 11.02.2022 р. справа на запит Житомирського апеляційного суду була надіслана до зазначеного суду, що підтверджується листом Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 21.03.2022 р. (а. с. 123), та повернулась до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області 21.07.2023 р., що підтверджується відповідною відмітною на листі Житомирського апеляційного суду від 18.07.2023 р. (а. с. 242), що перешкоджало розгляду заяви від 15.02.2022 р. ОСОБА_1 , через що розгляд заяви здійснюється 16.08.2023 р.

Щодо клопотання Товариства про залишення клопотання представника ОСОБА_1 від 31.01.2022 р. без розгляду, Суд зазначає наступне.

У вказаному клопотанні представник ОСОБА_1 просить долучити до справи документи на підтвердження наданих ним професійних правничих послуг, у тому числі - щодо вартості останніх (а. с. 58).

Відповідно до частини першої статті 76 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Тобто документи, які просить долучити представник ОСОБА_1 до матеріалів справи, не є доказами у розумінні частини першої статті 76 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки вони не стосуються обґрунтованості позовних вимог та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, вони є доказами про розмір судових витрат.

За такої обставини посилання Товариства на це, що ці документи подані з порушенням процесуального строку, встановленого частиною другою статті 83 Цивільного процесуального кодексу України, є помилковим, так як наведена норма Цивільного процесуального кодексу України встановлює строк подання саме доказів у розумінні частини статті 76 Цивільного процесуального кодексу України, а не документів, які такими доказами не є, у тому числі - доказів про розмір судових витрат.

Строк подання доказів про розмір судових витрат визначений іншою нормою - частиною восьмою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, згідно з якою розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Клопотання від 31.01.2022 р. представника ОСОБА_1 подано 28.01.2022 р. (що вказує на те, що у даті клопотання міститься описка), що підтверджується відповідною датою на відбитку штампу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області на клопотанні про його одержання (а. с. 58).

Таким чином докази, подані представником ОСОБА_1 з клопотанням від 31.01.2022 р. на підтвердження розміру судових витрат, подані без порушення строку, встановленого частиною 8 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, а тому підстави для залишення цього клопотання без розгляду відсутні.

Враховуючи викладене, Суд відмовляє у задоволені клопотання Товариства про залишення клопотання представника ОСОБА_1 від 31.01.2022 р. без розгляду.

Щодо заяви про ухвалення додаткового рішення, Суд зазначає таке.

Пунктом 3 частини першої статті 270 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.

Судом з`ясовано, що під час ухвалення рішення від 11.02.2022 р. не було вирішено питання про судові витрати.

За таких обставин Суд вважає за можливе та необхідне ухвалити додаткове рішення щодо питання про судові витрати.

Відповідно до частинам першої - четвертої статті 137 Цивільного процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Судом встановлено, що між Адвокатським бюро Сергія Хоменко (далі - Бюро) та ОСОБА_1 укладено договір про надання правничої допомоги від 10.12.2021 р. та додаток № 1 до нього - протокол погодження гонорару (а. с. 27, 28).

ОСОБА_1 не подано детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатами Бюро, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Разом з тим, з наданого ОСОБА_1 акту виконаних робіт від 26.01.2022 р., підписаного Бюро та ОСОБА_1 , вбачається, що адвокатами Бюро Квітці І.В. була надана така професійна правнича допомога: аналіз документів, первина консультація, роз`яснення правової позиції загальною вартістю 3 000,00 грн., підготовка позовної заяви вартістю 5 000,00 грн., підготовка додаткових доказів, клопотання про доручення додаткових доказів вартістю 2 000,00 грн. (а. с. 60).

Суд не приймає до уваги посилання в акті на те, що адвокатами Бюро було здійснено підготовку додаткових доказів та складено клопотання про доручення додаткових доказів, так як ці обставини не підтверджуються матеріалами справи. Зокрема, після подання позовної заяви разом з доказами будь-яких додаткових доказів та клопотань про їх доручення віт ОСОБА_1 та/або його представника не надходило.

За таких обставин Суд не враховує вартість цієї правничої допомоги - 2 000,00 грн.

Визначаючи розмір витрат ОСОБА_1 на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат, Суд враховує, що:

- на момент подання позову справа була типовою (про що свідчать дані відкритих джерел у мережі Інтернет, зокрема, наявність на різних сайтах зразків відповідних позовних заяв, роз`яснень та консультацій, а також значна кількість відповідних судових рішень, у тому числі - у Єдиному державному реєстрі судових рішень), а відтак мала незначну складність;

- орієнтовна ціна позову складала 15 216,00 грн., а фактична склала 49 773,24 грн.;

- зважаючи на те, що справа стосується поновлення права ОСОБА_1 на працю та на отримання заробітної плати, а тому від її вирішення залежала можливість забезпечення ним свого існування, справа має велику значимість для ОСОБА_1 ;

- адвокатами Бюро було здійснено аналіз документів, первину консультацію, складено позовну заяву, що, враховуючи типовість справи, не потребувало значної кількості часу (3 та 5 годин відповідно як вказано в акті виконаних робіт від 26.01.2022 р.), а також одне типове клопотання від 31.01.2022 р. про приєднання доказів про розмір судових витрат до матеріалів справи, що також не потребувало значної кількості часу;

- розгляду справи відбувався за правилами спрощеного позовного провадження без виклику осіб, тобто без судових засідань, а тому адвокати Бюро не приймали участі у судових засіданнях;

- публічний інтерес до справи був відсутній.

Приймаючи до уваги наведене, Суд вважає, що розмір цих витрат має становити 5 000,00 грн.

На підставі статті 141 Цивільного процесуального кодексу України з Товариства на користь ОСОБА_1 у якості відшкодування судових витрат підлягають стягненню грошові кошти у загальному розмірі 6 816,00 грн. з яких 1 816,00 грн. - судовий збір, сплачений за подання позовної заяви (а. с. 10 - 13), 5 000,00 грн. - витрати на професійну правничу допомогу, тобто заява ОСОБА_1 задовольняється Судом частково.

Керуючись статтями 141, 258, 259, 263 - 265, 270 Цивільного процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В:

1. Заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за його позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (м. Київ, пров. Гузара Любомира, 44, код ЄДРПОУ 42795490) задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на користь ОСОБА_1 у якості відшкодування судових витрат грошові кошти розмірі 6 816,00 грн.

3. В задоволенні іншої частини заяви відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.В. Корбут