Єдиний унікальний номер 341/1308/23

Номер провадження 3/341/379/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2023 року місто Галич

Суддя Галицького районного суду Івано-Франківської області Островська Н. І., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 3 (м. Галич) про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

18.06.2023 о 16-40 годин по вул. М. Різдва в м. Галич Івано-Франківської області ОСОБА_1  керував автомобілем марки Шкода Октавія, н. з. НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Зі згоди водія огляд проводився у встановленому законом порядку із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатора. Результат позитивний, 1,54 проміле, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Розгляд справи призначено на 06.07.2023. Однак, поштове повідомлення не направлялось у зв`язку із відсутністю марок. Розгляд справи відкладено на 08.08.2023, шляхом надіслання на адресу, яка зазначена у протоколі поштового повідомлення, яке особа отримала особисто 13.07.2023.

08.08.2023 ОСОБА_1  у судове засідання не з`явився. Будь-якої заяви, у тому числі, про відкладення розгляду справи не надіслав.

Відповідно до частини 1 статті 268 КУпАП справу може бути розглянуто за відсутності особи лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи, і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. 

У протоколі про адміністративні правопорушення № 191271 ОСОБА_1   оголошено, що справа буде розглядатись судом у місті Галич. Крім цього, відомості про час розгляду цієї справи оприлюднено на офіційному сайті Галицького районного суду Івано-Франківської області, який є загальнодоступним.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Зважаючи на викладені обставини, оскільки ОСОБА_1  був своєчасно сповіщений про час і місце розгляду справи, обізнаний про складення щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не вжив заходів для явки до суду після 18.06.2023 року, не подав письмових заперечень проти протоколу, що свідчить про свідоме затягування розгляду справи.

Правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП не входить до переліку справ за частиною 2 статті 268 КУпАП, розгляд яких необхідно проводити за обов`язковою присутністю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а тому суд, враховуючи неявку ОСОБА_1  без поважної причини у судове засідання, а також враховуючи, що є дані про своєчасне його сповіщення про місце і час розгляду справи і від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, вважає за можливе справу розглядати без його участі.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України» Суд наголосив, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя насамперед покладається на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Відтак суд, відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП, вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що сприятиме досягненню завдань, визначених ст. ст. 1, 245 КУпАП, та своєчасному розгляду справи в межах строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

ОСОБА_1  до суду не надіслав жодного доказу (підтвердження) того, що він не має можливості взяти участь у розгляді справи 08.08.2023. При цьому жодних заперечень щодо протоколу й зафіксованого порушення також не подав.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні докази, суд дійшов наступного.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

На підставі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

За положеннями ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Стаття 251 КУпАП встановлює, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

У пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

У відповідності до вимог п. 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР України передбачена ст. 130 КУпАП.

Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об`єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Склад правопорушення це наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Судом встановлено, що протокол складено у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 № 1376, уповноваженою на те посадовою особою органів внутрішніх справ, що відповідає ч. 1 ст. 255 КУпАП.

Відповідно до п. 12 вищевказаної Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення та пояснення по суті адміністративного правопорушення, які додаються до протоколу про адміністративне правопорушення, а також викласти мотиви своєї відмови підписати його.

Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1  відмовився від будь-яких пояснень відповідно до ст. 63 Конституції України.

Санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність  керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння.

Факт адміністративного правопорушення підтверджується:

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 191271 від 18.07.2023;

-роздруківкою показань приладу «Drager» від 18.06.2023;

-актом огляду на стан сп`яніння із застосуванням спеціального технічного засобу від 18.06.2023, у якому зазначено, що результат огляду на стан сп`яніння становить 1,54 проміле;

-направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння від 18.06.2023, у якому підтверджено, що результат огляду не проводився;

-постановою про накладення адміністративного стягнення про адміністративне правопорушення від 18.06.2023, у якій постановлено застосувати до ОСОБА_1 штраф у розмірі 3400,0 гривень;

- даними відеозапису працівників поліції, де за обставин, викладених у протоколі, зупинено автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , роз"яснено йому права. З огляду на ознаки сп"яніння запропоновано пройти огляд на стан сп"яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest ", на що він погодився. Результат 1.54 проміле, з чим ОСОБА_1 також погодився та відмовився проїхати до медичного закладу для проведення огляду на стан сп"яніння. При цьому, ОСОБА_1 заперечував керування транспортним засобом при викладених у протоколі обставинах, що повністю спростовується наданим відеозаписом.

Отже, встановлені судом обставини відповідають даним, зафіксованим нагрудними камерами працівників поліції, що вбачається з долученого до матеріалів справи відеодиску.

Окрім того, відеозаписом не можна передати таку ознаку, як запах алкоголю з порожнини рота, а ознаки алкогольного сп`яніння, зафіксовані у протоколі та поведінка, що не відповідає обстановці події, на відео зафіксовані.

        Тобто, зафіксовані на вказаному відеозаписі обставини повністю узгоджуються з даними, викладеними поліцейським у протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 .  Зауважень останнього  щодо змісту протоколу правопорушення, він не містить.

Отже, в діях  ОСОБА_1 встановлено склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння.

Суд вважає, що вимоги частини 2 статті 251, статей 256, 2652, 266, 268 КУпАП «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», поліцейськими дотримано.

Будь - яких клопотань, долучення доказів на спростування складеного матеріалу, від ОСОБА_1 не надійшло.

Відповідно до вимог ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час та за місцем вчинення правопорушення.

Згідно ст. 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначено, зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Водночас ОСОБА_1 не надав жодного доказу того, що він не вчиняв інкримінованого йому правопорушення, та жодним чином і поясненнями не спростував його вчинення.

Відповідно до ст. 33 КУпАП суд при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Ураховуючи відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, обтяжуючі і пом`якшуючі покарання обставини, ненастання тяжких наслідків від діяння, а також характер вчиненого правопорушення та ступінь його суспільної небезпеки, що дане правопорушення є грубим порушенням Правил дорожнього руху та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров`ю, тяжкість ймовірних наслідків, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, що відповідає обставинам справи, вимогам ст. ст. 23, 33 КУпАП, враховуючи також, що санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП не передбачено альтернативних видів стягнення.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється Законом України «Про судовий збір».

Підчас розгляду справи про адміністративне правопорушення аудіо фіксація судового засідання не проводилась як така, що не передбачена нормами КУпАП у справах про адміністративні правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 35, 130, 252, 280, 283, 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

п о с т а н о в и в :

Визнати ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 /сімнадцять тисяч/ гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік (реквізити для сплати адміністративного штрафу у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху: отримувач коштів: ГУК в Івано-Франківській області/ Івано-Франківськ/ 21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37951998, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA148999980313070149000009001.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536,80 гривень в дохід держави, які перерахувати: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Київ/22030106, код отримувача (за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998,  рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету  22030106.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення їй копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її прийняття.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

СуддяНаталя ОСТРОВСЬКА