РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЄУН № 337/3443/23

Провадження № 2/337/1246/2023

14.08.2023                                                                                м.Запоріжжя

Хортицький районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого - судді Мальованого В.О., за участю секретаря Крижко Я.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) в особі представника до Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» (далі – відповідач 1, ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»), Приватного акціонерного товариства «Запоріжвогнетрив» (далі – відповідач 2, ПрАТ «Запоріжвогнетрив»), про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я,

ВСТАНОВИВ:

03.07.2023 представник позивача звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» та Приватного акціонерного товариства «Запоріжвогнетрив», про відшкодування моральної шкоди у зв`язку із втратою працездатності у загальному розмірі 60 000, 00 грн., включаючи витрати на професійну правничу (правову) допомоги.

Позов мотивовано наступним.

ОСОБА_1 , у період з 1999 по 2022 роки працював у шкідливих умовах на підприємствах: ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» - стаж роботи 18 років 05 місяців, ПрАТ «Запоріжвогнетрив» стаж роботи 04 роки 09 місяців, та звільнився 11.11.2022 за власним бажанням (у зв`язку із виходом на пенсію), на теперішній час не працює.

Загальний стаж роботи на вказаних вище підприємствах в умовах впливу шкідливих факторів – 23 роки 02 місяці.

Відповідно до медичного висновку лікарсько - експертної комісії про наявність (відсутність) хронічного професійного захворювання (отруєння) від 08.02.2023 № 5/72 виданим ДУ «ІНСТИТУТ МЕДИЦИНИ ПРАЦІ ІМЕНІ Ю.І. КУНДІЄВА НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ» Клініка професійних захворювань (м. Київ) за вих. № 265, йому встановлено професійні захворювання.

Відповідно до Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 27.02.2023, складеного Південно – Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці, умови і характер праці на зазначених підприємствах за займаними посадами відповідають класу 3.4 (особливо шкідливі та важкі), згідно Державних санітарних норм та правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.04.2014 року № 248, зареєстрованими Міністерством юстиції України від 06.05.2014 за № 472/25249.

Відповідно до цього ж Акту, причинами виникнення професійного захворювання у позивача, визначено: наявність на його робочому місці вогнетривника ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» та ПрАТ «Запоріжвогнетрив» шкідливих виробничих факторів, які, як вбачається по багатьом факторам, перевищують нормативні. Також статистика показала, що такі випадки не є одиночними.

Згідно довідки до акту огляду МСЕК серії 12 ААГ № 165648 від 26.06.2023, йому (позивачу) встановлено третю групу інвалідності, з причини професійного захворювання та визначено втрату професійної працездатності 60 процентів (відповідно до довідки від 26.06.2023 серії 12 ААА № 125091 про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги).

Вважає, що таким чином встановлено безумовний зв`язок між виникненням у позивача професійних захворювань, та як наслідок цього, втратою працездатності на 60%, і роботою на підприємствах відповідачів на протязі 23 років 02 місяців. Отримання ним професійного захворювання, втрата працездатності на 60 %, і як наслідок цього 3 група інвалідності призводить до фізичних та моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків, вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Просив суд стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» на користь позивача одноразову грошову суму в розмірі 47 700, 00 грн., як відшкодування завданої моральної шкоди, а також витрати на правничу допомогу; стягнути з Приватного акціонерного товариства «Запоріжвогнетрив» на користь позивача одноразову грошову суму в розмірі 12 300, 00 грн., як відшкодування завданої моральної шкоди, а також витрати на правничу допомогу.

Ухвалою суду від 07.07.2023 по справі відкрито провадження, визначено про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, встановлено строк для подачі відзиву на позов та відповіді на відзив.

11.08.2023 відповідачем 1 надіслано до суду відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що відповідач позов не визнає у повному обсязі та вважає, що позивачем не доведено наявність причинного зв`язку між спричиненою йому моральною шкодою та діями або бездіяльністю відповідача, оскільки відсутні докази наявності у позивача професійних захворювань за період роботи на підприємстві та до часу звільнення. Позивач був ознайомлений з умовами праці, які відносяться до шкідливих, та свідомо вирішив працювати в таких умовах. Крім того, позивач кожний рік проходив періодичний медичний огляд та визнаний придатним до виконання роботи. Вважає позовну заяву не обґрунтованою та безпідставною, а тому просить у задоволенні позову відмовити.

11.08.2023 відповідачем 2 надано до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що позивачем не надано доказів, що підтверджують наявність причинного зв`язку між отриманою позивачем моральною шкодою і протиправними діями відповідача, а також наявність вини підприємства в заподіянні моральної шкоди, оскільки на даному підприємстві позивач працював лише 04 роки 09 місяців, звільнений за власним бажанням. Також позивач був обізнаний про шкідливі фактори, що присутні на його робочому місці, добровільно, без примусу погодився виконувати роботу. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог за їх необґрунтованістю.

11.08.2023 представником позивача надано відповіді на відзиви відповідачів, які ґрунтується на доводах, викладених позивачем у позові. Просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, а також зазначив розрахунок судових витрат на правову допомогу та просив стягнути з ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» на користь позивача одноразову грошову суму в розмірі 47 700, 00 грн., як відшкодування завданої моральної шкоди, а також витрати на правничу допомогу 8745, 00 грн.; стягнути з Приватного акціонерного товариства «Запоріжвогнетрив» на користь позивача одноразову грошову суму в розмірі 12 300, 00 грн., як відшкодування моральної шкоди та витрати на правничу допомогу у розмірі 2255, 00 грн.

В судове засідання позивач та його представник, не з`явились, адвокат надав заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити позовні вимоги з урахуванням відповідей представника позивача на відзиви відповідачів.

Представник відповідача 1 в судове засідання не з`явився, просив розгляд справи здійснювати без участі представника відповідача 1.

Представник відповідача 2 в судове засідання не з`явився, просив розгляд справи здійснювати без участі представника відповідача 2.

Враховуючи вищевказане, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін, по наявним в матеріалах справи документах.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, дослідивши подані сторонами докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у сукупності, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі у зв`язку з наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно зі ст. 153 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), ст. 13 Закону України «Про охорону праці» на всіх підприємствах, установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно - побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

Згідно з ст. 173 КЗпП України, шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Згідно з ч. 8 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», відшкодування моральної (немайнової) шкоди потерпілим від нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань і членам їхніх сімей не є страховою виплатою та здійснюється незалежно від часу настання страхового випадку відповідно до положень Цивільного кодексу України та Кодексу законів про працю України.

Статтею 237 - 1 КЗпП України передбачено відшкодування власником чи уповноваженим ним органом моральної шкоди робітнику, що здійснюється у випадку, якщо порушення законних прав призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих стосунків і потребують від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до ст. 23 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Судом встановлено, що позивач у період з з 1999 по 2022 роки працював у шкідливих умовах на підприємствах: ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» - стаж роботи 18 років 05 місяців, ПрАТ «Запоріжвогнетрив» стаж роботи 04 роки 09 місяців, та звільнився 11.11.2022 за власним бажанням (у зв`язку із виходом на пенсію), на теперішній час не працює. Загальний стаж роботи на вказаних вище підприємствах в умовах впливу шкідливих факторів – 23 роки 02 місяці.

Позивачу було встановлено професійні захворювання:

«1. Вібраційна хвороба 2 ст. від впливу локальної вібрації (вегетосенсорна поліневропатія верхніх кінцівок в поєднанні з дефартрозом ліктьових суглобів 1 – 2 ст. та дефартрозом міжфалангових суглобів обох кистей 2 ст.).

2. Хронічна радикулопатія L5, SI праворуч в стадії затихаючого загострення з помірними статико – динамічними порушеннями, м`язово – динамічними порушеннями, м`язово – тонічним та больовим синдромами.

3. Хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість з легким ступенем зниження слуху 2 ст. (другий ст.) – за класифікацією ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 ;

3. Хронічний бронхіт 2 ст., фаза затихаючого загострення, дифузний пневмофіброз, ЛН 1 -2 ст. (першого – другого ст.)».

Відповідно до акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 27.02.2023 (Форма П - 4):

Пункт 9: дата встановлення остаточного діагнозу за вказаними вище професійними захворюваннями 08.02.2023.

Пунктами 17, 18 цього акту встановлено:

Хронічне професійне захворювання виникло внаслідок тривалого стажу роботи позивача в умовах впливу шкідливих виробничих факторів на ПАТ «Запоріжсталь» (18 років 05 місяців) та ПрАТ «Запоріжвогнетрив» (04 роки 09 місяців).

Причиною виникнення отриманих позивачем професійних захворювань є наявність на його робочих місцях на ПрАТ «Запоріжвогнетрив», ПАТ «Запоріжсталь» шкідливих виробничих факторів (перелік яких визначено в пункті 18 цього акту).

Згідно довідки до акта огляду МСЕК серія 12 ААГ № 165648 від 26.06.2023 позивачу встановлено третю групу інвалідності, причина інвалідності: професійне захворювання.

Згідно довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги, серія 12 ААА № 125091 від 26.06.2023 ступінь втрати професійної працездатності позивача складає 60 (шістдесят) %.

З`ясувавши усі обставини справи, оцінивши надані сторонами докази з точки зору їх належності та допустимості, достовірності, достатності і взаємозв`язку, виходячи з вищевикладених вимог діючого законодавства, суд вважає встановленим та доведеним, що позивач, в період тривалого виконання роботи на підприємствах відповідачів, через перевищення впливу шкідливих виробничих факторів, отримав ряд професійних захворювань, в результаті чого йому встановлена 3 група інвалідності з втратою професійної працездатності 60%.

Також суд вважає встановленим та доведеним спричинення позивачу, моральної шкоди, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких він зазнав у зв`язку з ушкодженням свого здоров`я під час виконання трудових обов`язків, відповідальність за що покладається на відповідачів ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь» та ПрАТ «Запоріжвогнетрив».

Посилання представників відповідачів про те, що позивач був обізнаний із шкідливими умовами праці, погодися на них добровільно, а також те, що під час роботи на стан здоров`я не скаржився, за результатами періодичних медичних оглядів визнавався придатним для роботи за професією, і фактично приховав погіршення стану свого здоров`я, чим сприяв настанню більш тяжких наслідків, суд відхиляє через те, що добровільність виконання позивачем робіт у шкідливих умовах праці та його обов`язок дбати про своє здоров`я жодним чином не знімає з відповідачів обов`язку виконати вимоги ст. 153 КЗпП України та ст. 13 Закону України «Про охорону праці» щодо забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці та не звільняє від відповідальності за їх невиконання.

При цьому, суд враховує, що причиною професійного захворювання позивача є не сама по собі робота в шкідливих умовах, а робота в умовах перевищення гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого процесу.

Доводи представників відповідачів про здійснення підприємствами компенсаційних заходів у вигляді безоплатного лікувально - профілактичного харчування, забезпечення спеціальним одягом, взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, не спростовують факту впливу негативних факторів на позивача. Також такі заходи не впливають на право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої у випадку ушкодження здоров`я під час виконання трудових обов`язків.

Визначення позивача придатним для роботи за професією за результатами періодичних медичних оглядів жодним чином не виключає наявність у нього хронічних професійних захворювань і відповідно відповідальність підприємства за шкоду, спричинену ушкодженням здоров`я.

Обставини справи свідчать про те, що позивач має ряд хронічних захворювань, у зв`язку з чим відчуває фізичний біль, слабкість, потребує постійного медикаментозного та іншого лікування, перебуває під спостереженням лікарів, лікарями йому рекомендовано проходити стаціонарне лікування, він не може виконувати тяжкий фізичний труд. Вказане однозначно викликає у позивача відповідні фізичні та душевні страждання і вимагає від нього докладання додаткових зусиль для організації свого життя.

Доводи представників відповідачів про відсутність доказів спричинення позивачу моральної шкоди суд вважає безпідставними, оскільки вони об`єктивно спростовуються встановленими вище обставинами.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд відповідно до ст. 23 ЦК України, враховує характер порушення прав позивача, ушкодження здоров`я внаслідок виконання трудових обов`язків, глибину фізичних і моральних страждань позивача, погіршення його здібностей або позбавлення можливості їх реалізації, зокрема, бере до уваги характер отриманих ним захворювань, внаслідок яких він визнаний інвалідом 3 групи з втратою 60% професійної працездатності, йому протипоказана праця в тяжких фізичних умовах та стато - динамічні навантаження, тобто він втратив можливість працювати за обраною професією та мати постійне джерело доходу, щоб належним чином утримувати себе та свою родину, вимушений проходити стаціонарне лікування в лікарняних установах, перебуває під спостереженням лікарів та потребує медикаментозного лікування, на що вимушений витрачати як фізичні, так і матеріальні ресурси.

Вказані обставини, на думку суду, свідчать про істотність вимушених змін у життєвих стосунках позивача та необхідність докладати додаткові зусилля для організації свого життя.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд також виходить з того, що не може бути точних критеріїв майнового виразу фізичного і душевного болю, спокою. Будь - яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь -який її розмір може мати суто умовний вираз і його визначення не піддається математичним формулам. Окрім того, розмір моральної шкоди не залежить від розміру майнової шкоди.

Тому, виходячи з вищевказаних обставин, принципу розумності, виваженості і справедливості, суд вважає необхідним стягнути з відповідачів на користь позивача моральну шкоду в загальному розмірі 60000,00 грн., розподіливши її пропорційно до його стажу роботи на вказаних підприємствах.

Так, загальний стаж роботи позивача, на підприємствах із шкідливими умовами праці становить 23 роки 02 місяці (тобто 278 місяців), з них на ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь» 18 років 05 місяців, що становить 79, 50 %, на ПрАТ «Запоріжвогнетрив» 04 роки 09 місяців (57 місяців), або 20, 50 %.

Відповідно з ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь» на користь позивача, слід стягнути моральну шкоду в сумі 47 700, 00 грн., а з ПрАТ «Запоріжвогнетрив» 12 300, 00 грн.

Щодо оподаткування моральної шкоди, судом встановлено, що відповідно до пп. а)пп. 164.2.14 пункту 162.2 ст. 162 Податкового кодексу України (далі – ПК України) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.

Суд акцентує увагу представників відповідачів на тому, що чинним податковим законодавством передбачено, що суми відшкодування немайнової (моральної) шкоди, стягнуті на підставі судового рішення, включаються до оподаткованого доходу платника податку, відповідно підлягають оподаткуванню, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров`ю. Як вбачається з матеріалів справи, в даному випадку мова йде про суми відшкодування збитків, завданих платнику податків внаслідок ушкодження здоров`я, а отже заподіяння шкоди життю та здоров`ю найвищого ступеня, а тому вищевказані зміни не поширюються на оподаткування сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих позивачу внаслідок ушкодження його здоров`я на виробництві.

Подібні правові висновки висловлені у постанові Верховного Суду від 21 червня 2022 року у справі № 599/645/21 (провадження № 61-18490 св 21).

Щодо розподілу судових витрат.

За змістом ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. 3. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. 4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. 5. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Витрати фізичних осіб, пов`язані з оплатою професійної правничої допомоги при розгляді судом справ про оголошення померлою фізичної особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку, або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, несуть юридичні особи, на території яких мав місце нещасний випадок внаслідок таких надзвичайних ситуацій.

Тобто, суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов`язаний оцінити обґрунтованість рівня витрат на правничу допомогу у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

За приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Слід зазначити, що як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Крім того, необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд погоджується з доводами представників відповідачів щодо зменшення розміру судових витрат, однак про зменшення яких стороною відповідачів обґрунтованого клопотання в порушення норм ЦПК України, так і не було подано. Так, дійсно, в заявах по суті справи представником позивача було зазначено очікуваний розмір витрат, пов`язаних з розглядом справи у сумі 13 000,00 грн., що включали в себе наступну роботу адвоката: аналіз всіх матеріалів справи, представництво інтересів позивача у справі, підготовка та подання заяв по суті справи (відповідь на заяви по суті справи сторони відповідача), підготовка клопотань.

Враховуючи викладене, проаналізувавши наведений перелік послуг, їх обсяг, додані до справи представником позивача документи, суд вважає, що відображена у цих доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом роботи (наданих послуг) не відповідає критерію розумності та часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт.

Перевіривши наявні у матеріалах справи докази та доводи сторін, на відповідність заявлених до стягнення сум наданому обсягу адвокатських послуг, беручи до уваги доводи представників відповідачів щодо зменшення розміру заявлених представником позивача витрат на професійну правничу (правову) допомогу, суд вважає, що справедливим і співмірним є розмір витрат представника позивача на професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 11 000, 00 грн.

З урахуванням того, що справа не є складною, розглядається в порядку спрощеного провадження (з повідомленням сторін ухвала суду від 07.07.2023), практика з розгляду подібних справ є сталою. Докази по справі складаються із копій особистих документів позивача, та медичних документів, які отримані позивачем. Будь - яких процесуальних дій для збирання доказів адвокат не здійснював. В ході розгляду справи суд не витребовував додаткові документи, не допитував свідків.

Отже, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимоги представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 11 000,00 грн., які відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а також не суперечать принципу розподілу таких витрат.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи зазначене вище, суд вважає, що співмірним і розумним буде стягнення з відповідача 1 ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» витрат на правничу допомогу на користь позивача у розмірі 8745, 00 грн. (79, 50% від 11 000, 00 грн.).

Витрати на правничу допомогу з відповідача 2 ПрАТ «Запоріжвогнетрив» підлягають стягненню у розмірі 2255, 00 грн. (20, 50 % від 11 000, 00 грн.)

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі, передбаченому Законом України «Про судовий збір», пропорційно до розміру задоволених вимог, що складає 854, 00 грн. (79, 50 % від 1073, 60 грн.), та 221, 00 грн. (20, 50 % від 1073, 60 грн.)

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Керуючись ст. ст. 263 - 265 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», Приватного акціонерного товариства «Запоріжвогнетрив», про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я – задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» (код ЄДРПОУ 00191230) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) одноразову грошову суму у розмірі 47 700, 00 грн., як відшкодування завданої моральної шкоди, спричинену внаслідок професійного захворювання.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Запоріжвогнетрив (код ЄДРПОУ 00191885) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) одноразову грошову суму у розмірі 12 300, 00 грн., як відшкодування завданої моральної шкоди, спричинену внаслідок професійного захворювання.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» (код ЄДРПОУ 00191230) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 8745, 00 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Запоріжвогнетрив» (код ЄДРПОУ 00191885) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 2255, 00 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» (код ЄДРПОУ 00191230) в дохід держави судовий збір в розмірі 854, 00 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Запоріжвогнетрив (код ЄДРПОУ 00191885) в дохід держави судовий збір в розмірі 221, 00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 14 серпня 2023 року.

Суддя В.О. Мальований