справа № 179/1053/23

провадження № 2/179/366/23

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2023 року смт Магдалинівка

Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

в складі головуючого судді Чорної А.О.,

секретаря судового засідання Ахтієвої Р.С.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Коллект Центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 02.11.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит № 3920877. Відповідно до умов вказаного договору банк надав кредит в розмірі 8 000 грн., а позичальник зобов`язався повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в строк до 09.11.2021 року. Однак ОСОБА_1 не виконав умови кредитного договору, що призвело до виникнення заборгованості.

26.01.2022 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 26-01/2022-83, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за Договором про споживчий кредит № 3920877 від 02.11.2021р., що уклали ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .

У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до позичальників ТОВ «Коллект Центр», відповідно до Договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 року, в тому числі за Договором про споживчий кредит № 3920877 від 02.11.2021р., що уклали ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 . Разом з тим, станом на день звернення до суду відповідач, в порушення умов кредитного договору, не повернув отримані грошові кошти.

Загальний розмір заборгованості станом на 10.05.2023 року становить 46 520 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 8 000 грн.; заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги - 37000 грн., заборгованість з комісії - 1520 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованості за кредитним договором станом на 10.05.2023 у сумі 46 520 грн.

Ухвалою від 12.06.2023 року позовну заяву було прийнято до розгляду судом та відкрито провадження у справі. Розгляд проводиться в спрощеному позовному провадженні з викликом сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримує і наполягає на його задоволенні, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.Заяви про відкладення розгляду справи або про розгляд справи у його відсутності суду не надав. Відзив на позовну заяву не надав.

Оскільки відповідачем не було надано відзиву на позов, тому суд приймає до уваги лише надані докази позивачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

На підставі ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних матеріалів, ухваливши заочне рішення. Позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд здійснив розгляд справи без фіксування судового процесу технічними засобами.

Суд, дослідивши подані докази, з точки зору належності та допустимості, а у своїй сукупності з точки зору достатності, дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 02 листопада 2021 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит № 3920877 (Договір), відповідно до умов якого банк надав відповідачу грошові кошти у сумі 8000 грн., строком користування на 7 днів, з 03.09.2021 року, з терміном повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом до 09.11.2021 року. (а.с. 9-23)

За змістом п. 6.1., п. 7.1 Договору, договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Міліон» та набуває чинності з моменту його укладання в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені - з моменту отримання кредиту.

Укладання ТОВ «Мілоан» кредитного договору з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентним отриманню ТОВ «Міліон» ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання на наслідки (п.6.4 Договору). Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (п. 6.5 Договору).

Відповідно до пунктів 1.3, 1.4, 1.5, 1.5.2, 1.6 Кредитного договору Позичальник зобов`язався повернути кредит до 09.11.2021 року і сплатити комісію за надання кредиту та процентів за користування кредитом. Загальні витрати за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат Позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування (тіла) кредиту) складають 2920 грн в грошовому виразі та 1,112,250,212.00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна) реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1 - 1.5.2 Договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат Позивальника за кредитом складає 10 920 грн. Комісія за надання кредиту: 1 520 грн, яка нараховується за ставкою 19.00 відсотків від суми кредиту одноразово. Проценти за користуванням кредитом: 1 400 грн., які нараховуються за ставкою 2,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користуванням кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

У відповідності до розділу 2 Договору: кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок (п.2.1).

Нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати, наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування з урахуванням особливостей, передбачених п.2.2.3 договору (пп.2.2.2).

Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування. Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, наведеною в п.1.6 Договору (пп.2.3.1.2).

Як свідчить графік платежів за Договором про споживчий кредит № 3920877 від 02.11.2021 року, який є додатком №1 до Договору, дата платежу з 02.11.2021 року, сума платежу 10 920 грн, яка складається із: 8000 грн суми кредиту; 1 400 грн. процентів за користування кредитом та 1520 комісія за надання кредиту (а.с.18).

Анкета-заява на кредит № 3920877 від 01.11.2021 року містить надані позичальником згоди, процес оформлення та розгляду заяви, прийняття рішення по заяві та погоджені умови кредитування по заяві (а.с. 21-22).

Довідка ТОВ «Мілоан» про ідентифікацію свідчить про те, що ОСОБА_1 , з яким укладений договір № 3920877 від 02.11.2021 року, ідентифікований ТОВ «Мілоан». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): одноразовий ідентифікатор U22212, дата відправки ідентифікатора позичальнику: 02.11.2021 року, номер телефону, на який було відправлено ідентифікатор (а.с. 23).

26 січня 2022 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 26-01/2022-83, за умовами якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату належні йому права вимоги, а новий кредитор приймає належні первісному кредиторові права вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі Боржників (а.с. 29-38).

Згідно реєстру боржників до Договору факторингу № 26-01/2022-83 від 26 січня 2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» отримала право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 (а.с. 39-41).

Із витягу з Додатку № 3 до Договору факторингу № 26-01/2022-83 від 26 січня 2022 року вбачається, що сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 3920877 становить 34 920 грн., з яких 8 000 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту; 25 400 грн. - сума заборгованості за процентами та 1 520 - сума заборгованості по комісії (а.с. 42).

В подальшому, 10 січня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» було укладено Договір №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до умов якого первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у Додатках № 1 та № 3 до цього Договору (надалі також - Реєстр Боржників), включаючи права вимоги до правонаступників боржників (а.с. 45-55).

Відповідно до Акту приймання-передачі Реєстру Боржників за Договором № 10-01/2023 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 10.01.2023 та згідно з реєстром Боржників до вказаного Договору позивач отримав право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором 46 520 (а.с.56-59).

Відповідно до ст. 3 Закону України Про електронну комерцію»(далі Закон) електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання, як електронного підпису або електронного цифрового підпису вiдповiдно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Одним з видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц зроблено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12.

Вказаний висновок підтверджено Верховним Судом у постанові від 18 січня 2023 року у справі № 686/13446/15.

Встановлено, що 02 листопада 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит № 3920877, відповідно до умов якого відповідачу було надано грошові кошти у сумі 8000 грн, строком користування на 7 днів, з 02 листопада 2021 року, з терміном повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом до 09 листопада 2021 року

Відтак, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припинилося 09 листопада 2021 року, після цієї дати права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пункт 4.2 Договору передбачає у разі прострочення позичальником зобов`язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов`язок) нараховувати проценти за стандартною (базовою) ставкою передбаченою п. 1.6 Договору в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених ст. 625 ЦК України.

У постанові Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 зазначається, що «У разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за «користування кредитом» (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (ст. 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором».

Так, у зв`язку із невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за вказаним вище договором споживчого кредиту позивач просить стягнути заборгованість в розмірі 46 520 грн., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту - 8 000 грн; заборгованості за процентами на дату відступлення права вимоги - 37 000 грн., заборгованість з комісії - 1520 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості, який доданий до позовної заяви, станом на 10.05.2023 (період нарахувань 10.01.2023 -10.05.2023) заборгованість відповідача за кредитом становить 46 520 гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 8 000 грн, заборгованість за відсотками - 37 000 грн, комісія - 1520 грн. (а.с. 28, 25-27)

Аналіз, наданої позивачем копії відомості про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 3920877, свідчить про те, що заборгованість за відсотками нараховувалася поза межами строку дії договору.

Водночас, як право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені нормою ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 28 березня 2018 року по справі № 444/9519/12.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 (провадження № 12-142гс19) вказано, що у межах кредитного договору позичальник отримує позичені кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості.

У постановах Великої Палати Верховного Суду уже неодноразово вказувалося на те, що цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно.

Зокрема, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першою статті 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення. Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством.

У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за частиною першою статті 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу. За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов`язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання покладається обов`язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проценти, встановлені статтею 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання. Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за частиною другою статті 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність. Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Суд звертає увагу, що згідно з умовами пунктів 1.3, 1.4. договору, кредит надається строком на 7 днів з 02.11.2021 року, термін повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 09.11.2021 року.

Як зазначалося вище, п.2.3.1.2 договору № 3920877 від 02.11.2021 року визначено, що позичальник може збільшити строк кредитування на один день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування. Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз, коли позичальник продовжує користуватися кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування на стандартних умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, наведеною в п. 1.6. Договору.

Проте наведені умови кредитного договору є суперечливими, так як пунктами 1.3, 1.4 цього кредитного договору чітко визначено, що позичальник зобов`язаний повернути кредитодавцю кредит та проценти за користування кредитом 09.11.2021 року, але не вказано іншої умови, зокрема, «або в іншу дату, що визначається після здійснення автоматичного продовження строку дії кредиту у порядку, передбаченому п. 2.3.1.2 цього договору».

Таким чином, за умовами договору про споживчий кредит № 3920877 від 02.11.2021 року сторони погодили строк його дії до 09.11.2021 року, тому саме із зазначеної дати, кредитодавець ТОВ «Мілоан» не мав права нараховувати проценти за користування кредитом.

Тобто, право ТОВ «Мілоан» нараховувати відсотки за користування кредитом припинилося зі спливом строку дії договору 09.11.2021 року, а тому, починаючи із зазначеної дати, нарахування процентів за користування кредитом не відповідає вимогам закону. За таких обставин суд дійшов висновку, що із відповідача підлягає стягненню саме узгоджений сторонами кредитного договору розмір процентів - 1400 грн, тіла кредиту - 8000 грн., комісії - 1520 грн, які вказані у додатку № 2 договору № 3920877 від 02.11.2021 року.

Відповідно до вимог ст.ст. 4, 6 ЦК України, основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України; сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Суд не бере до уваги нарахування процентів у розмірі 35 600 грн. з посиланням на пункти 1.6, 2.3.1.2 договору № 3920877 від 02.11.2021 року, якими передбачено нарахування процентів і після настання терміну (дати) повернення кредиту та що таке нарахування може зупинятися або поновлюватися за рішенням Товариства (кредитодавця), оскільки вказані умови договору суперечать положенням ст.ст. 1048, 1050 ЦК України та висновкам, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 ( провадження №14-10цс18).

Крім того, посилання позивача у позові на те, що такий розмір заборгованості по сплаті процентів був переданий від первісного кредитора ТОВ «Мілоан» саме по собі не свідчить про обґрунтованість нарахування таких процентів та суперечить як наведеним вище положенням Цивільного кодексу України, так і положенням п.1.5.2 кредитного договору та додатку № 1 «Графік розрахунків» до вказаного договору.

У той же час, позивач позовні вимоги щодо стягнення з відповідача процентів річних за прострочення виконання грошового зобов`язання за частиною другою статті 625 ЦК України не заявляє та в позові їх не обґрунтовує.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» 630,03 грн. судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Також, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Виходячи із приписів ст. 137 ЦПК України, витрати на правничу допомогу адвоката включають в себе гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, суми компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлених умовами договору про надання правничої допомоги.

Наданими позивачем документами, зокрема, копіями договору «02-01/2023 про надання правової допомоги від 02.01.2023 року; прайс-листом АО «Лігал Ассістанс»; заявкою на надання юридичної допомоги № 56 від 28 квітня 2023 року; витягом з акту № 2 про надання юридичної допомоги від 16.06.2021 року; платіжною інструкцією № 0370700000 від 12.05.2023 (а.с. 84-94),

Отже, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2112 грн. 63 копійки, що становить 23,47% задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 13, 81, 141, 279, 263-265 ЦПК України, на підставі ст. ст. 512, 514, 516, 526, 527, 530, 536, 610-611, 625, 629, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договором про споживчий кредит № 3920877 від 02.11.2021 року у розмірі 10 920 гривень, яка складається із: заборгованісті за тілом кредиту - 8 000 грн, заборгованість за відсотками - 1 400 грн, комісія - 1520 грн .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судовий збір у розмірі 630 гривень 03 копійки та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2112 грн. 63 копійки.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (04053, м.Київ, вул. Кудрявський Узвіз, буд. 5-Б, Код ЄДРПОУ 36799749.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя А.О. Чорна