Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #486933602

                                       

                                                 

Провадження №4-с/447/6/23

Справа №456/273/22



У Х В А Л А



14.08.2023 Миколаївський районний суд Львівської області у складі судді Павліва В.Р., за участю секретаря судового засідання Стронської Р.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві Львівської області скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Ратича Тараса Михайловича на бездіяльність державного виконавця,

                                                                   в с т а н о в и в :

22.05.2023 до суду надійшла скарга представника ОСОБА_1 адвоката Ратича Тараса Михайловича на бездіяльність державного виконавця. Просить визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Миколаївського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у виконавчому провадженні № 71096602 щодо не зняття арешту з рахунків ОСОБА_1 у АТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_1 в UAN для виплати заробітної плати та НОМЕР_2 в UAN для виплати пенсії; зобов`язати відповідальну особу Миколаївського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції усунути порушення у виконавчому провадженні №71096602 шляхом зняття арешту із рахунків ОСОБА_1 у АТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_1 в UAN для виплати заробітної плати та НОМЕР_2 в UAN для виплати пенсії. Покликається на те, що Миколаївським відділом державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції здійснюється виконавче провадження № 71096602 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Миколаївським районним судом Львівської області у справі № 456/273/22 про стягнення з ОСОБА_1 в користь АТ «Альфа Банк» заборгованості. У АТ КБ «ПриватБанк» боржнику відкрито рахунки НОМЕР_1 в UAN для виплати заробітної плати та НОМЕР_2 в UAN для виплати пенсії, що підтверджується довідками від 24.03.2023. Під час примусового виконання виконавцем накладено арешт на кошти боржника, в тому числі рахунки. Накладені на рахунки арешти унеможливлюють отримання боржником заробітної плати, пенсії та позбавляють коштів на існування.

У відповідь на заяву щодо зняття арештів із вказаних рахунків виконавець листом від 28.04.2023 № 25.16-28/8797 роз`яснив ОСОБА_1 порядок виконання судових рішень, однак арештів з рахунків не зняв. У заяві наголошує, що існують законодавчі обмеження та заборони на стягнення таких коштів, накладення арешту на рахунки боржника, які призначені для виплати заробітної плати та для обліку коштів соціального страхування в національній валюті, унеможливлює своєчасну виплату заробітної плати та інших виплат працівникам - боржникам, що призводить до порушення конституційних прав громадян.

У судовому засіданні представник заявника ОСОБА_2 заявлені вимоги підтримав, просив задовольнити такі із підстав наведених у поданій скарзі.

Від представника Миколаївського ВДВ у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління юстиції жодних клопотань на адресу суду не надходило, також не висловлено свою позицію щодо поданої заявником скарги.

Від заінтересованої особи АТ «Сенс банк» надійшло клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку із неможливістю забезпечити явку представника.

Відповідно до ст. 450 ЦПК України, неявка у судове засідання стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

Зважаючи на скорочені строки розгляду справи даної категорії, та те, що про судове засідання представник АТ «Сенс банк» був повідомлений належним чином, проте жодних пояснень не надав,  суд вважає за можливе провести розгляд справи без участі представника та на підставі наявних матеріалів.

Судом встановлено, що 22.02.2022 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження  АСВП №71096602 з примусового виконання виконавчого листа №456/273/22 виданого 22.09.2022  Миколаївським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь «Альфа Банк» заборгованості в сумі 131050,08 грн., яку скеровано сторонам до виконання та до відома.

Відповідно до листа державного виконавця від 28.04.2023, який адресований ОСОБА_1 , йому було скеровано виклик з вимогою з`явитись до державного виконавця для сплати боргу або надання підтверджуючих документів про сплату. Вказує, що державним виконавцем було накладено арешт на кошти боржника. Щодо того, що вказаний арешт накладений на рахунок на який заявнику нараховується заробітна плата, покликається на те, що банк у випадку накладення арешту на рахунок із спеціальним режимом використання (заробітна плата) зобов`язаний повідомити державного виконавця про цільове використання вказаного рахунку та повернути постанову виконавця без виконання, в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках. Державний виконавець зазначає, що у долучених заявником довідках АТ КБ «ПриватБанк» не зазначено, що вказані рахунки є із спеціальним режимом використання.

Згідно відповіді АТ КБ «ПриватБанк» на запит що витребування інформації, на карту № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) надходять кошти, в тому числі і заробітна плата (виписка за договором  №б/н за період 12.05.2022 – 22.05.2023).

Суд, дослідивши доводи викладені у скарзі та додані до неї матеріали, вважає скаргу такою, що підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (ст. 447 ЦПК України).

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (ч.2, 3 ст. 451 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У ч. 2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» наведено перелік коштів та рахунків, на які забороняється звернення стягнення та накладення арешту, зокрема на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Згідно ч.3 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому п. 10 ч.1 ст. 34 цього Закону (ч.2 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно п. 1 ч.4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

У ч. 1,3 ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі-підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

Розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, у зв`язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків (ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 квітня 2022 року в справі № 756/8815/20 провадження № 14-218цс21 вказано, що «встановлення відрахувань у певному відсотковому визначенні від заробітної плати боржника покликане гарантувати людині право на своєчасне, у передбачені законом строки, одержання винагороди за працю, що становить одне з основних трудових прав людини, тому й законодавець обмежив розмір будь - яких утримань із заробітної плати, і таке обмеження є законодавчо встановленою забороною на накладення арешту на заробітну плату, що виплачена боржнику після таких утримань, або частину заробітної плати, що перевищує граничну межу таких відрахувань. Накладення арешту на кошти, що складають заробітну плату боржника після здійснення утримань із неї за виконавчими документами та понад встановлений законом розмір для відрахувань із заробітної плати, є надмірним тягарем для боржника та порушенням його прав на одержання винагороди за працю та достойні умови життя. Таким чином, не може бути накладений арешт на кошти що складають заробітну плату боржника після фактичного здійснення утримань із неї за виконавчими документами та на усі кошти заробітної плати боржника поза межами дозволених законом розмірів відрахувань із такої заробітної плати, а якщо такий арешт накладений, то він має бути знятий. При цьому на кошти, що знаходяться на рахунках та які не є коштами, що складають заробітну плату, таке обмеження не розповсюджується.

За таких обставин суд враховує, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (ст. 43 Конституції України), зокрема шляхом встановлення законом граничних розмірів відрахувань із заробітної плати та інших доходів боржника залежно від видів стягнення (ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження»). Тому звернення стягнення та накладення арешту на заробітну плату понад граничні розміри відрахувань заборонено законом.

Крім того, суд зазначає, що покликання державного виконавця на те, що у поданих ОСОБА_1 довідках АТ КБ «ПриватБанк» не вказано, що рахунки на які накладено арешт є рахунками із спеціальним режимом використання чи рахунками стягнення на які заборонено законом. На думку виконавця така довідка не може бути підставою для зняття арешту з коштів боржника.

Відповідно до статті 59 Закону №1404-VIIІ інформація банківської установи є одним, але не єдиним джерелом інформації, яку повинен аналізувати та оцінювати виконавець при вирішенні питання про наявність чи відсутність підстав для накладення чи знаття арешту з грошових коштів, які перебувають на банківському рахунку, відкритому на ім`я боржника.

Відповідно постанови ВСУ від 18.07.2023 у справі №754/385/16 виконавець не повинен чекати повідомлення банківської установи, а за наявною у нього документально підтвердженою інформацією про цільове призначення грошових коштів, зобов`язаний вчиняти дії, передбачені законом, щодо зняття арешту із рахунку боржника.

Окрім того, 24.02.2022 з 5-30 год. в Україні відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено воєнний стан.

Судом встановлено, що накладення арешту на кошти боржника ОСОБА_1 та винесення відповідної постанови державним виконавцем здійснено з порушенням норм Закону України «Про внесення зміни до розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" від 15.03.2022, а саме до скасування або до припинення воєнного стану на території України тимчасово припинено звернення стягнення на заробітну плату боржника. При цьому оскаржувана постанова була винесена 22.02.2023, тобто арешт на грошові кошти боржника, в тому числі і заробітну плату, був накладений в період дії воєнного стану в Україні.

Враховуючи викладе, при винесенні постанови державним виконавцем про арешт коштів боржника від 22.02.2023 не було враховано приписи Закону України «Про внесення зміни до розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" від 15.03.2022 щодо тимчасового припинення на період воєнного стану звернення стягнення на заробітну плату боржника, крім того державним виконавцем не вчинено жодних дій для з`ясування правового режиму вказаних рахунків, а тому скарга підлягає до часткового задоволення, а саме в частині скасування арешту на грошові кошти, які є заробітною платою боржника, на картковому рахунку у АТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_1 в UAN.

Керуючись ст.ст. 127, 447, 449, 451 ЦПК України, суд, -  

                                                                    ухвалив:

Скаргу задовольнити частково.

Зобов`язати державного виконавця Миколаївського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Львів) скасувати арешт грошових коштів, які є заробітною платою ОСОБА_1 та надходять на картковий рахунок у АТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_1 в UAN.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Львівської області протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено 14.08.2023.


Суддя                                                                 Павлів В. Р.


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація