Справа № 188/1828/21

Провадження № 2/188/48/2023

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2023 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Бурди П.О.,

при секретарі судового засідання Бібіковій В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Петропавлівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, орган опіки та піклування виконкому Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області про позбавлення батьківських прав,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3 (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, орган опіки та піклування виконкому Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області (далі - третя особа), про позбавлення батьківських прав.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 2010 року вона та ОСОБА_3 перебували у цивільному шлюбі. Від спільного подружнього життя у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_2 . Спільне життя з відповідачем не склалося і він раптово покинув Україну під приводом хвороби батьків, що знаходяться в Республіці Молдова. З того часу зв`язок з ним припинився, позивач не знає, де перебуває відповідач. Відповідач ніяким чином не піклується про дитину, не проявляє заінтересованості в його подальшій долі, не цікавиться успіхами сина, станом здоров`я, його навчанням, підготовкою до самостійного життя, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, зокрема, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на його фізичний розвиток як складову виховання, не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для його нормального самоусвідомлення, не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до його внутрішнього світу, не створює умов для отримання ним освіти, тобто створились умови, які шкодять інтересам дитини.

Відповідач покладених законом на батьків обов`язків не виконує, не бере педагогічної, матеріальної, грошової, посильної трудової, або будь-якої іншої участі у вихованні сина. Всі питання щодо виховання вирішуються позивачем самостійно без участі та підтримки з боку відповідача. Дитина знаходиться на повному утриманні позивача.

Оскільки відповідач покладених законом на батьків обов`язків не виконує, позивач посилаючись на ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 164-166 Сімейного кодексу (далі - СК) України просить задовольнити позов та позбавити його батьківських прав стосовно неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 14 січня 2022 року провадження у зазначеній справі було відкрито за правилами загального позовного провадження та у справі призначено підготовче засідання.

Відповідач відзиву на позов не надав.

Ухвалою Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 15.06.2023 закінчене підготовче провадження і призначений судовий розгляд по суті.

Позивач в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити у повному обсязі. У разі неявки відповідача не заперечувала проти винесення заочного рішення у справі за наявними матеріалами у справі.

Оскільки відповідач був повідомлений про місце, день та час судового засідання належним чином в порядку, передбаченому статтями 128, 130 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України, в тому числі шляхом розміщення виклику до суду на офіційному веб-порталі «Судова влада України», веб-сторінка «https://ptr.dp.court.gov.ua», в судове засідання не з`явився без поважних причин, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав, суд відповідно до ст.ст. 280-281 ЦПК України за згодою позивача постановив ухвалу про заочний розгляд справи та ухвалив у справі заочне рішення.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, надав висновок про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав.

Суд, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що сторони перебували у цивільному шлюбі з 2010 року.

Від спільного подружнього життя у сторін народився син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 10.12.2010 виконкомом Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, з якого вбачається, що позивач та відповідач є відповідно батьком та матір`ю цієї неповнолітньої дитини.

Спільне життя з відповідачем не склалося, після народження сина ОСОБА_3 під приводом хвороби батьків виїхав до Республіки Молдова.

Згідно з характеристикою, виданою 02.12.2021 директором Миколаївського ліцею Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області ОСОБА_2 проживає разом з матір`ю ОСОБА_1 та вітчимом ОСОБА_5 . Мама підтримує тісний контакт зі школою, завжди цікавиться успішністю свого сина, в той час як її батько успіхами хлопчика не цікавиться, контакту зі школою не підтримує, із вчителями не спілкується.

З акту проведення перевірки факту проживання неповнолітнього ОСОБА_2 від 23 березня 2021 року, складеного депутатом Миколаївської сільської ради Чернокнижною І.О. у присутності свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , вбачається, що позивач проживає у будинку АДРЕСА_1 разом із сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідач не зареєстрований та не проживає за вказаною адресою з грудня 2012 року.

Згідно з висновком органу опіки та піклування Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області від 17.04.2023 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , доцільно позбавити батьківських прав по відношенню до сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Встановлені судом правовідносини регулюються СК України та Законом України «Про охорону дитинства».

Відповідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона або він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини, але за весь цей час батько проявляв байдужість до долі своєї дитини.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

На порушення вказаних норм законодавства відповідач взагалі усунувся від виконання своїх обов`язків батька, не піклується про здоров`я дитини, не приймає участі у її вихованні.

Статтею 25 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що діти, які залишились без батьківського піклування, мають право на особливий захист і допомогу з боку держави, але відсутність у неповнолітньої дитини відповідного статусу не дає можливості на реалізацію права дитини, позбавленої батьківського піклування.

Під час вирішення будь яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей; дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини (ч.1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної ради України № 789-ХІІ від 27.02.1991 та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, ч. ч. 7, 8 ст. 7 СК України).

Суд також враховує правову позицію Європейського Суду з прав людини, який у рішенні «Піні та інші проти Румунії» зазначав, що інтереси дитини мають переважати над інтересами батьків (усиновителів).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про охорону дитинства» всі діти на території України, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного, етнічного або соціального походження, майнового стану, стану здоров`я та народження дітей і їх батьків (чи осіб, які їх замінюють) або будь-яких інших обставин, мають рівні права і свободи, визначені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

При вирішенні справи суд керується положеннями ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», за якою кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Дитина має право розраховувати на повноцінне дитинство. Інтереси дитини підлягають переважному захисту у разі співставлення з правами та законними інтересами відповідача.

Стаття 166 СК України визначає, що особа, позбавлена батьківських прав:

1) втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов`язків щодо її виховання;

2) перестає бути законним представником дитини;

3) втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім`ям з дітьми;

4) не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником;

5) не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов`язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування);

6) втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною (ч.1).

Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини (ч.2).

Згідно з вимогами ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Таким чином, позовна вимога про позбавлення відповідача батьківських прав обґрунтована доказами, відповідає нормам законодавства України та інтересам неповнолітнього ОСОБА_2 .

Судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 908 грн. 00 коп., підтверджені квитанцією банку, слід залишити за позивачем.

На підставі викладеного, ст.ст. 3, 8, 11, 12 Закону України «Про охорону дитинства», ст. ст. 164, 165, 166, 180, 182-184, 192 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 4, 13, 76-81, 141, 263-265, 280-284, 288, 289, 352, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, орган опіки та піклування виконкому Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області про позбавлення батьківських прав задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина Республіки Молодова, стосовно неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його складення до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області.

Позивач, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя П. О. Бурда