Справа № 2-759/2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.10.2010 року смт. Лугини

Лугинський районний суд Житомирської області

в складі: головуючого - судді Лєдньова Д.М.

при секретарі Гельвейчук І.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні в смт. Лугини цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Повчанської сільської ради Лугинського району Житомирської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що після смерті його баби -ОСОБА_2, яка померла 12.02.2010 року, відкрилась спадщина, що включає житловий будинок з господарськими спорудами за адресою: Житомирська обл., Лугинський район, с. Повч, вул. Центральна, 32. Вказаний будинок, а також земельну ділянку, на якій він знаходиться, ОСОБА_2 успадкувала після смерті свого чоловіка - ОСОБА_3, який помер 24.02.2001 року, прийнявши спадщину фактично, оскільки проживала разом із спадкодавцем. За життя ОСОБА_2 склала заповіт, згідно якого все належне їй на день смерті заповідала позивачу. В установлений законом строк позивач подав заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Проте нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на нерухоме майно. Позивач вказує про неможливість в іншому, крім судовому порядку, вирішити спір. Посилаючись на дані обставини, просить визнати в порядку спадкування право власності на вищевказане майно.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, вказав на те, що у зв»язку із заповітом має право на спадкування.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, надав письмову заяву, в якій справу просив слухати у відсутності представника, позовні вимоги визнає.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив.

Позивач є спадкоємцем за заповітом, що складений 06.07.2009 року ОСОБА_2, яка померла 12.02.2010 року. За життя спадкодавець проживала в житловому будинку за адресою: Житомирська обл., Лугинський район, с. Повч, вул. Центральна, 32, що за записами по господарської книги рахувався як такий, що належить ОСОБА_2

В установлений законом для прийняття спадщини строк позивач подав до Лугинської державної нотаріальної контори Житомирської області заяву про прийняття спадщини. Постановою нотаріуса від 06.09.2010 року громадянину ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв»язку з тим, що в порушення вимог п. 216 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» ним не було надано правовстановлюючий документ та витяг з реєстру прав власності або довідка органу місцевого самоврядування (якщо в місцевості інвентаризація

не проводилась) на житловий будинок з господарськими спорудами за адресою: Житомирська обл., Лугинський район, с. Повч, вул. Центральна, 32.

Позивач пояснив, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували в шлюбі, мали синів: Володимира, ІНФОРМАЦІЯ_1, та Миколу, ІНФОРМАЦІЯ_2. Будинок було зведено спільно, будівництво завершено в 1946 році. За наведеного суд приходить до висновку, що будинок за адресою: Житомирська обл., Лугинський район, с. Повч, вул. Центральна, 32 був зведений подружжям в період перебування в шлюбі. Даний висновок крім того підтверджено копією технічного паспорту із зазначеним в ньому відсотковому зносі будинку та господарських споруд.

Будинок розташований на земельній ділянці, що рішенням двадцять третьої сесії XXI скликання Повчанської сільської Ради народних депутатів передана ОСОБА_3 для обслуговування житлового будинку та ведення підсобного господарства. Судом встановлено, що володіння та користування вказаним будинком за життя здійснювалось подружжям ОСОБА_3, що підтверджується поясненнями позивача, довідкою Повчанської сільської Ради № 287 від 12.07.2010 року (а.с. 10), запис якої зроблено на підставі відомостей погосподарських книг, довідкою Повчанської сільської Ради № 321 про те, що на час смерті ОСОБА_3 в будинку проживає ОСОБА_2

Судом враховано, що указом Президіума Верховної Ради СРСР від 26.08.1948 року встановлено право громадян купувати або будувати для себе на праві власності житловий будинок.

Крім того, підзаконні нормативні акти, що визначали порядок проведення реєстрації будинків до 07.02.2002 року, дати набрання чинності «Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно», запис погосподарської книги сприймався як дійсне підтвердження належності будинку певній особі. Так, у відповідності до підпункту «а» пункту 20 розділу III «Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР» від 31.01.1966 року (втратила чинність на підставі Наказу Держжитлокомунгоспу № 56 від 13.12.1995 року) на підставі записів в погосподарських книгах органи БТІ складали списки щодо власників будинку.

Суд бере до уваги, що Цивільний Кодекс Української РСР (1963 р.), що діяв під час більшості років утримання будинку, не містив норми, яка передбачала виникнення права власності на нерухоме майно після реєстрації. Таке право лише опосередковано встановлювалось за ст. 227 ЦК УРСР (1963 р.), у відповідності до якої договір відчуження житлового будинку підлягав нотаріальному посвідченню, а тому при розпорядженні, як невід»ємному складнику поняття власності, відчужувач мав надати правовстановлюючий документ - свідоцтво про право власності. Таким чином особи, добросовісно помиляючись у визначенні моменту виникнення права власності, вважали себе власниками на підставі самого утримання нерухомого майна, іншими особами таке право не оспорювалось, а тому не звертались за видачею свідоцтва про право на власність.

Згідно ст. З п. 4. Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.

У відповідності до ст.ст. 16-17 Закону України «Про власність», що діяв на час існування правових відносин, в разі, коли будівництво велось подружжям в період шлюбу - жилий будинок у зв'язку з цим є їх спільною сумісною власністю.

За наведених обставин суд приходить до переконання про наявність у подружжя прав та обов»язків як власників спільного нерухомого майна, а саме на житловий будинок за адресою: Житомирська обл., Лугинський район, с. Повч, вул. Центральна, 32.

Після смерті ОСОБА_3 спадкоємцем виступила його дружина - ОСОБА_2, яка фактично прийняла спадщину, оскільки проживала разом із спадкодавцем,

отримавши частку зі спільної сумісної власності на будинок та земельну ділянку. Інші спадкоємці після смерті ОСОБА_3 відсутні.

Приймаючи до уваги висновок суду про наявність у ОСОБА_2 прав та обов»язків як власника нерухомого майна, вони підлягають переходу, оскільки у відповідності до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Згідно з ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом, суд вважає необхідним визнати право власності.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 208, 209, 213-215, 223 ЦПК України, ст.ст. 529 ч. 1, 549 ЦК Української РСР (1963), ст.ст. 1216-1218 ЦК України, ст. З п. 4. ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст.ст. 16-17 ЗУ «Про власність», «Інструкцією про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна», суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування право власності на житловий будинок з господарськими спорудами за адресою: Житомирська обл., Лугинський район, с. Повч, вул. Центральна, 32.

Стягнути з Повчанської сільської ради Лугинського району Житомирської області на користь держави судовий збір в розмірі 51 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення (отримання) рішення до Лугинського районного суду Житомирської області

Суддя Д. М. Лєдньов