Справа № 182/846/23

Провадження № 1-кп/0182/798/2023

У Х В А Л А

Іменем України

11.08.2023 року                                                        м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді                               ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання                 ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні на стадії судового розгляду в режимі відеоконференції в залі суду в місті Нікополь Дніпропетровської області матеріали обвинувального акта у кримінальному провадженні №42022042100000049 від 17.02.2022 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Нікополь Дніпропетровської області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.2 ст.307, ч.2 ст.27 ч.2 ст.307, ч.3 ст.27 ч.2 ст.306, ч.2 ст.27 ч.2 ст.306 Кримінального кодексу України (далі – КК України),

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Нікополь Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.306, ч.2 ст.307 Кримінального кодексу України (далі – КК України),

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – ОСОБА_5 ,

обвинувачених – ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції), ОСОБА_3 ,

захисників – адвокатів ОСОБА_6 та ОСОБА_7

в с т а н о в и в:

1.В провадженні Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває вказане кримінальне провадження.

2.Прокурором заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 строком на 60 днів посилаючись на наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме переховування від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки останній обвинувачується у скоєнні тяжкого та особливо тяжкого злочинів та він повною мірою усвідомлює невідворотність покарання і настання для нього передбачених законом обмежень його прав та свобод. Також зазначив, що ОСОБА_4 не має постійного джерела доходу, офіційно не працює, що свідчить про відсутність у нього будь-яких стримуючих факторів від вчинення нових злочинів. Вважає, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

3.Обвинувачений ОСОБА_4 заперечив проти заявленого клопотання прокурора та просив змінити запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт за адресою: АДРЕСА_3 , в даному будинку проживає вітчим та мати з братами.

4.Захисник ОСОБА_7 підтримав позицію підзахисного. Вважає зазначені ризики зменшились, послався на тривалий час (10 місяців) тримання під вартою обвинуваченого, на практику ЄСПЛ. Також зазначив, що у обвинуваченого є міцні соціальні зв`язки і зміна запобіжного заходу на домашній арешт сприяло б розгляду справи у розумні строки.

5.Обвинувачена ОСОБА_3 та її захисник ОСОБА_6 заперечували проти задоволення заявленого клопотання прокурора.

6.Прокурор щодо заявленого стороною захисту клопотання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт заперечив та підтримав раніше заявлене клопотання.

7.Вислухавши думку сторін кримінального провадження суд враховує таке.

8.Щодо обвинуваченого ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який продовжувався. Строк дії запобіжного заходу спливає 16 серпня 2023 року включно. Також судом визначено альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

9.Згідно з вимогами ст.331 КПК України під час судового засідання суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

10.Суд звертає увагу на те, що положення кримінального процесуального законодавства не містять визначення «обґрунтована підозра», а тому під час розгляду даного виду клопотань, суд користується практикою Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ), яка відповідно до вимог ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права. Вказана норма узгоджується також з ч.5 ст.9 КПК України, відповідно до якої, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

11.Термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року та «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року).

12.Суд, з метою вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінює надані йому докази не в контексті їх достатності і допустимості для встановлення наявності чи відсутності вини особи у вчиненні злочину, доведення чи не доведення її винуватості, тобто не з метою отримання висновків, які є необхідними для ухвалення вироку, а лише з метою визначення вірогідності та достатності підстав для висновку про причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

13.Суд дійшов висновку про те, що повідомлена ОСОБА_4 підозра у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.306, ч.2 ст.307 КК України, не є вочевидь не обґрунтованою.

14.Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

15.Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: зокрема, переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

16.Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості обвинуваченого (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки обвинуваченого під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки обвинуваченого під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

17.Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

18.Щодо наявності обставин, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою, суд звертає увагу, що на теперішній час ризики, які були підставою для застосування, а в подальшому продовження запобіжного заходу обвинуваченим, на даний час не зменшились та продовжують існувати, а саме: п.1 ч.1 ст.177 КПК України можливість обвинуваченого переховуватися від суду з метою уникнення покарання, у разі доведеності його вини у вчиненні інкримінованих йому злочинів, які є тяжкими злочином та особливо тяжким злочином; ризик передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України вчинити інше кримінальне правопорушення обґрунтовується тим, що останній може і надалі вчиняти кримінальні правопорушення, так як не має постійного місця роботи, а отже, сталого джерела доходів.

19.Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Жодних стримуючих факторів, які б свідчили, що обвинуваченим не будуть вживатися перешкоди в уникненні від правосуддя в спосіб неявки в судові засідання, стороною захисту не наведено та не надано доказів на підтвердження цього.

20.Крім того, стороною захисту не надано переконливих та документально підтверджених доказів, які б на теперішній час унеможливлювали перебування обвинуваченого під вартою. Також суд враховує сукупність обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обвинувачується, його соціальні зв`язки, стан здоров`я (відомостей про неможливість перебування в умовах УВП не надано) та відомості, які характеризують особу обвинуваченого.

21.Таким чином, враховуючи наведене суд вважає, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, тому приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню та обвинуваченому ОСОБА_4 необхідно продовжити строк тримання під вартою на строк не більше ніж на 60 діб, а в задоволенні клопотання сторони захисту, слід відмовити.

22.Також, враховуючи всі обставини справи, суд не вбачає підстав, для зміни розміру застави.

Керуючись статтями 177, 178, 183, 194, 331, 371, 372 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

1.Клопотання прокурора  про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 – задовольнити.

2.У задоволенні клопотання сторони захисту – відмовити.

3.Продовжити щодо  ОСОБА_4 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою не більш ніж на 60 діб, до 08 жовтня 2023 року включно, із можливістю внесення застави в розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 214 720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) гривень 00 коп.

4.У разі внесення застави у розмірі визначеному ухвалою суду  ОСОБА_4 з дня внесення застави вважати особою стосовно якої обрано запобіжний захід у вигляді застави і відповідно до вимог ч.5 ст.194 КПК України на нього покладаються наступні обов`язки:

- прибувати до суду у визначений час;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

5.Визначити термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, - два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.

6.Роз`яснити обвинуваченому та заставодавцю, кожного окремо, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава може бути звернута в дохід держави.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга на протязі п`яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Повний текст ухвали оголошено 15.08.2023.

Суддя: ОСОБА_1