ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2023 року

м. Київ

cправа № 922/5229/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К.М.- головуючого, Картере В.І., Пєскова В.Г.,

за участю секретаря судового засідання Ксензової Г.Є.,

за участю:

ліквідатора ТОВ "Мустанг ТМ" Мухітдінова Р.Д.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Мустанг ТМ" арбітражного керуючого Мухітдінова Рустама Джурайовича

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.05.2023

у справі №922/5229/21

за заявою Головного управління Державної податкової служби у Харківській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мустанг ТМ"

про визнання банкрутом.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.02.2022 за заявою Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (далі - ГУ ДПС у Харківській області, Управління) відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Мустанг ТМ" (далі - ТОВ «Мустанг ТМ», боржник), визнано вимоги ГУ ДПС у Харківській області до боржника у розмірі 1 088 463,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.05.2022 в попередньому засіданні визначено вимоги, які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Мустанг ТМ", призначено підсумкове засідання суду.

Постановою Господарського суду Харківської області від 27.10.2022 ТОВ "Мустанг ТМ" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Мухітдінова Р.Д.

27.10.2022 здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про визнання ТОВ "Мустанг ТМ" банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури № 69443.

04.11.2022 ГУ ДПС у Харківській області звернулося із заявою з грошовими вимогами до боржника, в якій просило визнати причини пропуску строку подачі заяви про кредиторські вимоги поважними; поновити строк подачі заяви про кредиторські вимоги; визнати грошові вимоги У ДПС у Харківській області на загальну суму 1075099,98 грн, з яких: 491823,50 грн - штрафні санкції, 583276,48 грн - пеня; включити до першої черги задоволення вимог кредиторів суму сплаченого ГУ ДПС у Харківській області судового збору за подання заяви про кредиторські вимоги у розмірі 4962,00 грн.

До заяви додано розрахунок заборгованості, у тому числі пені, з яких вбачається, що заявлений податковий борг складається з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 1075099,98 грн, з яких:

- 64 408,00 грн - штрафні санкції (податкове повідомлення-рішення №0033911213 від 02.03.2018);

- 416 215,50 грн - штрафні санкції (податкове повідомлення-рішення №0037601213 від 13.03.2018);

- 338,03 грн - пеня за період з 16.04.2018 по 07.04.2019, нарахована на податкове повідомлення-рішення № 0033911213 від 02.03.2018 (граничний термін сплати податкового зобов`язання - 15.04.2018);

- 6 720,00 грн - штрафні санкції (податкове повідомлення-рішення №0098595604 від 28.12.2019);

- 4 480,00 грн - штрафні санкції (податкове повідомлення-рішення №0098595604 від 28.12.2019);

- 97 040,97 грн - пеня за період з 14.04.2018 по 29.02.2020, нарахована на податкове повідомлення-рішення №0033911213 від 02.03.2018 (граничний термін сплати податкового зобов`язання - 13.04.2018);

- 24 411,84 грн - пеня за період з 14.04.2018 по 29.02.2020, нарахована на податкове повідомлення-рішення № 0033911213 від 02.03.2018 (граничний термін сплати податкового зобов`язання - 13.04.2018);

- 307 597,85 грн - пеня за період з 01.05.2018 по 29.02.2020, нарахована на податкове повідомлення-рішення № 0037601213 від 13.03.2018 (граничний термін сплати податкового зобов`язання - 30.04.2018);

- 153 798,92 грн - пеня за період з 01.05.2018 по 29.02.2020, нарахована на податкове повідомлення-рішення № 0037601213 від 13.03.2018 (граничний термін сплати податкового зобов`язання - 30.04.2018);

- 53,32 - пеня за період з 08.02.2020 по 29.02.2020, нарахована на податкове повідомлення-рішення № 0098595604 від 28.12.2019 (граничний термін сплати податкового зобов`язання - 07.02.2020);

- 35,55 грн - пеня за період з 08.02.2020 по 29.02.2020, нарахована на податкове повідомлення-рішення № 0098595604 від 28.12.2019 (граничний термін сплати податкового зобов`язання - 07.02.2020).

Ліквідатором розглянуто вимоги ГУ ДПС у Харківській області, про що надано звіт та повідомлення, в яких арбітражний керуючий Мухітдінов Р.Д. зазначає про часткове визнання вимог заявника в розмірі 485 585,50 грн з включенням їх: у розмірі 4962,00 грн витрат зі сплати судового збору - до 1 черги задоволення вимог кредиторів, у розмірі 64 408,00 грн (на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2020 у справі №520/187/20) - до 6 черги задоволення вимог кредиторів, на суму 416 215,50 грн (на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2020 у справі №520/187/20) - до 6 черги задоволення вимог кредиторів.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

11.01.2018 працівниками ГУ ДФС у Харківській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ "Мустанг ТМ" за жовтень 2017 року.

За результатами перевірки складено акт №283/20-40-12-13-19/41492158 від 11.01.2018 та винесено податкове повідомлення-рішення №0033911213 від 02.03.2018.

З висновків вказаного акту встановлено порушення п.187.1 ст.187, п. 201.1 ст.201 ПКУ, п.5, п.6 розділу VI Наказу № 21, а саме, ТОВ "Мустанг ТМ" занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду у сумі 257632,00 грн, та завищено суму податкового кредиту на 655 250,00 грн.

Крім того, на суму податкового зобов`язання - 257 632,00 грн було нараховано штраф у розмірі - 64 408,00 грн.

Загальна сума зобов`язання склала - 322 040,00 грн.

Граничний строк сплати зобов`язання відповідно до податкового повідомлення-рішення №0033911213 від 02.03.2018 - 13.04.2018 року.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2020 у справі №520/187/20 адміністративний позов ГУ ДПС у Харківській області про стягнення суми податкового боргу задоволено частково. Ухвалено стягнути з ТОВ "Мустанг ТМ" на користь державного бюджету України кошти за податковим боргом у сумі 1569 086,50 грн.

З мотивувальної частини рішення вбачається наступне: "Заявлена владним суб`єктом вимога ґрунтується на податковому повідомленні-рішенні ГУ ДФС у Харківській області № 0037601213 від 13.03.2018 про визначення грошового зобов`язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 1 248 646,50 грн (основний платіж - 832 431,00 грн; штраф - 416 215,50 грн) та на податковому повідомленні-рішенні ГУ ДФС у Харківській області №0033911213 від 02.03.2018 про визначення грошового зобов`язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 322 040,00 грн (основний платіж - 257 632,00 грн, штраф - 64408,00 грн).

З урахуванням часткової сплати у розмірі 1 600,00 грн сума заборгованості ТОВ «Мустанг ТМ» за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями становить 1569 086,50 грн, що визнано контролюючим органом у абз.2 стор.1 позову, де викладені обставини з приводу розміру податкового боргу. Різниця припадає на основний платіж за податковим повідомленням рішенням №0033911213 від 02.03.2018, який у тексті індивідуального акту зазначений у сумі 257 632,00 грн, а до стягнення заявлений у сумі 256 032,00 грн.

У розрахунку суми позову також зазначена загальна сума податкового богу у розмірі 1 569 086,50 грн, яка склалась з урахуванням наявної за обліками контролюючого органу переплати ТОВ з податку на додану вартість у розмірі 1 600,00 грн".

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.02.2022 у справі №922/5229/21 було визнано грошові вимоги ГУ ДПС у Харківській області до ТОВ "Мустанг ТМ" в розмірі 1 088 463,00 грн.

З мотивувальної частини цієї ухвали вбачається:

"Відповідно до податкового повідомлення рішення від 02.03.2018 №0033911213 ТОВ "Мустанг ТМ" має податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 257632,00 грн.

Згідно податкового повідомлення рішення від 13.03.2018 № 0037601213 ТОВ "Мустанг ТМ" має податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 832431,00 грн.

Загальна сума податкового боргу за вказаними податковими повідомлення-рішеннями складає 1 090 063,00 грн.

З урахуванням часткової сплати ТОВ "Мустанг ТМ" заборгованості у розмірі 1600,00 грн., загальна сума податкового боргу за вказаними податковими повідомлення-рішеннями складає 1 088 463,00 грн".

Граничний строк сплати зобов`язання відповідно до податкового повідомлення-рішення №0033911213 від 02.03.2018 - 13.04.2018 року.

Із доданого до заяви про визнання кредиторських вимог розрахунку вбачається, що контролюючим органом було нараховано пеню на збільшену суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 256032,00 грн та на суму нарахованих штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 64 408,00 грн за період з 14.04.2018 по 29.02.2020, а також на збільшену суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість, яка була погашена за рахунок за обліками контролюючого органу суми переплати ТОВ "Мустанг ТМ" з податку на додану вартість у розмірі - 1 600,00 грн за період з 16.04.2018 по 07.04.2019.

Крім того, 19.01.2018 працівниками ГУ ДФС у Харківській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ "Мустанг ТМ" за листопад 2017 року.

За результатами перевірки складено акт № 838/20-40-12-13-19/41492158 від 19.01.2018 та винесено податкове повідомлення-рішення № 0037601213 від 13.03.2018.

З висновків вказаного акта встановлено порушення п.187.1 ст.187, п. 201.1 ст.201 Податкового кодексу України, п.5, п.6 розділу VI Наказу № 21, а саме, ТОВ "Мустанг ТМ" занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду у сумі 832 431,00 грн, та завищено суму податкового кредиту на 223 178,00 грн.

Крім того, на суму податкового зобов`язання - 832 431,00 грн було нараховано штраф у розмірі - 416 215,50 грн.

Загальна сума зобов`язання склала - 1 248 646,50 грн.

Граничний строк сплати зобов`язання відповідно до податкового повідомлення-рішення №0037601213 від 13.03.2018 - 30.04.2018 року.

У зв`язку з несплатою суми податкового зобов`язання у встановлені строки, ГУ ДФС у Харківській області звернулось до Харківського окружного адміністративного суду.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2020 у справі №520/187/20 адміністративний позов ГУ ДПС у Харківській області про стягнення суми податкового боргу задоволено частково. Ухвалено стягнути з ТОВ "Мустанг ТМ" на користь державного бюджету України кошти за податковим боргом у сумі 1 569 086,50 грн.

З мотивувальної частини рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2020 у справі №520/187/20 вбачається наступне: «Заявлена владним суб`єктом вимога ґрунтується на податковому повідомленні-рішенні ГУ ДФС у Харківській області №0037601213 від 13.03.2018 про визначення грошового зобов`язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 1248 646,50 грн (основний платіж - 832 431,00 грн; штраф - 416 215,50 грн).

Крім того, ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.02.2022 у справі №922/5229/21 визнано грошові вимоги ГУ ДПС у Харківській області до ТОВ "Мустанг ТМ" в розмірі 1 088 463,00 грн.

З мотивувальної частини даної ухвали Господарського суду Харківської області від 01.02.2022 у справі №922/5229/21 вбачається:

"Відповідно до податкового повідомлення рішення від 02.03.2018 №0033911213 ТОВ "Мустанг ТМ" має податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 257632,00 грн.

Згідно податкового повідомлення рішення від 13.03.2018 № 0037601213 ТОВ "Мустанг ТМ" має податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 832431,00 грн.

Загальна сума податкового боргу за вказаними податковими повідомлення-рішеннями складає 1 090 063,00 грн.

З урахуванням часткової сплати ТОВ "Мустанг ТМ" заборгованості у розмірі 1600,00 грн, загальна сума податкового боргу за вказаними податковими повідомлення-рішеннями складає 1 088 463,00 грн".

З доданого до заяви про визнання кредиторських вимог розрахунку суди встановили, що контролюючим органом було нараховано пеню на збільшену суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 832431,00 грн та на суму нарахованих штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 416 215, 50 грн за період з 01.05.2018 по 29.02.2020.

Стислий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.01.2023 відмовлено у задоволенні клопотання Управління про поновлення строку на подання заяви з грошовими вимогами до боржника; заяву ГУ ДПС у Харківській області з грошовими вимогами до боржника задоволено частково; визнано грошові вимоги ГУ ДПС у Харківській області в розмірі 491 912,37 грн (з яких: 491 823,50 грн - штрафні санкції, 88,87 грн - пеня), які є конкурсними без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів, та 4 962,00 грн витрат зі сплати судового збору; решту грошових вимог за заявою ГУ ДПС у Харківській області з грошовими вимогами до боржника відхилено.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що заявлені Управлінням грошові вимоги в частині штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням № 0033911213 від 02.03.2018 у розмірі 64 408,00 грн та податковим повідомленням-рішенням № 0037601213 від 13.03.2018 у розмірі 416 215,50 грн є такими, що підтверджені рішенням суду та матеріалами справи.

Стосовно заявлених ініціюючим кредитором вимог по пені в розмірі 338,03 грн (за період з 16.04.2018 по 07.04.2019), 97 040,97 грн (за період з 14.04.2018 по 29.02.2020) та 24 411,84 грн (за період з 14.04.2018 по 29.02.2020), нарахованої на податкове повідомлення-рішення №0033911213 від 02.03.2018 (з граничним терміном сплати податкового зобов`язання - 15.04.2018), а також у розмірі 307 597,85 грн (за період з 01.05.2018 по 29.02.2020) та 153 798,92 грн (за період з 01.05.2018 по 29.02.2020), нарахованої на податкове повідомлення-рішення №0037601213 від 13.03.2018 (граничний термін сплати податкового зобов`язання - 30.04.2018), суд встановив, що із заявою з грошовими вимогами Управління звернулося до суду лише 04.11.2022, тобто після спливу 1095-денного строку, визначеного статтею 102 Податкового кодексу України, при цьому, доказів наявності судових рішень про стягнення вищезазначених сум пені заявником не надано.

Щодо заявлених Управлінням вимог у частині штрафних санкцій у розмірі 6720,00грн та 4 480,00 грн згідно з податковим повідомленням-рішенням №0098595604 від 28.12.2019, та пені в розмірі 53,32 грн та 35,55 грн (за період з 08.02.2020 по 29.02.2020), нарахованої на податкове повідомлення-рішення №0098595604 від 28.12.2019, місцевий господарський суд встановив, що дані вимоги є обґрунтованими та підтвердженими належними доказами, а заявником не пропущено 1095-денного строк на звернення до суду з вимогами про визнання заборгованості зі сплати цих штрафних санкцій.

Поряд з цим, суд першої інстанції дійшов висновку, що з огляду на приписи частин першої, четвертої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, на спірні правовідносини не поширюються визначені статтею 119 ГПК України загальні правила щодо можливості поновлення встановленого законом процесуального строку, оскільки в цьому випадку застосуванню підлягає стаття 45 Кодексу України з процедур банкрутства як спеціальна норма, яка не передбачає можливості поновлення визначеного нею строку. Тому незалежно від поважності причин пропуску визначеного частиною першою статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства строку його поновлення є неможливим, враховуючи, що кредитор, який звернувся до суду із відповідною заявою, не втрачає права на задоволення своїх вимог, однак не має права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів. Відтак у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання заяви з грошовими вимогами до боржника слід відмовити.

Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, Управління звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу в частині відмови у задоволенні клопотання Управління про поновлення строку на подання заяви з грошовими вимогами до боржника та в частині відхилення частини кредиторських вимог Управління, прийняти нове рішення, яким поновити строк на подачу кредиторських вимог та визнати усі кредиторські вимоги ГУ ДПС у Харківській області до ТОВ "Мустанг ТМ" у загальній сумі 1 075 099, 98грн (з яких: 491 823,50 грн - штрафні санкції, 583 276,48 грн - пеня).

Відтак, апеляційним судом ухвала суду першої інстанції переглядалася в межах доводів та вимог Управління в частині відмови у задоволенні клопотання Управління про поновлення строку на подання заяви з грошовими вимогами до боржника та в частині відхилення частини кредиторських вимог Головного управління ДПС у Харківській області.

Стислий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 24.05.2023 ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.01.2023 у справі № 922/5229/21 скасовано в частині відхилених грошових вимог до боржника, а саме пені в розмірі 338,03 грн (за період з 16.04.2018 по 07.04.2019), нарахованої на податкове повідомлення-рішення № 0033911213 від 02.03.2018, 97 040,97 грн (за період з 14.04.2018 по 29.02.2020) та 24 411,84 грн (за період з 14.04.2018 по 29.02.2020), нарахованої на податкове повідомлення-рішення № 0033911213 від 02.03.2018, а також у розмірі 307 597,85 грн (за період з 01.05.2018 по 29.02.2020) та 153 798,92 грн (за період з 01.05.2018 по 29.02.2020), нарахованої на податкове повідомлення-рішення №0037601213 від 13.03.2018, та прийнято в цій частині нове рішення про визнання цих грошових вимог.

Абзаци 2 та 3 резолютивної частини ухвали Господарського суду Харківської області від 12.01.2023 у справі №922/5229/21 викладено у наступній редакції:

"Задовольнити заяву Головного управління ДПС у Харківській області з грошовими вимогами до боржника (вх. № 13264 від 04.11.2022).

Визнати грошові вимоги Головного управління ДПС у Харківській області в розмірі 1 075 099,98 гривень (в тому числі штрафні санкції - 491 823,50 грн, пеня 583 276,48 грн) - вимоги шостої черги), які є конкурсними без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів, та 4 962,00 грн витрат зі сплати судового збору - вимоги першої черги."

В іншій частині ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.01.2023 у справі №922/5229/21 залишено без змін.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходив з того, що:

- відповідно до п. 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України на період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу;

- Законом України від 15.03.2022 № 2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" зупинено дію пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України на період дії воєнного, надзвичайного стану;

- вказаним Законом статтю 102 Податкового кодексу України доповнено пунктом 102.9 такого змісту: "102.9. На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи".

З урахування наведених норм та правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 18.10.2022 у справі №904/10083/15, встановивши, що заборгованість ТОВ "Мустанг ТМ" перед податковим органом виникла після 18.03.2017 (а саме у 2018-2019 роках), визнав помилковим висновком суду першої інстанції в частині відхилених грошових вимог Управління в частині пені в розмірі 338,03 грн (за період з 16.04.2018 по 07.04.2019), нарахованої на податкове повідомлення-рішення № 0033911213 від 02.03.2018 (граничний термін сплати податкового зобов`язання - 15.04.2018)), 97 040,97 грн (за період з 14.04.2018 по 29.02.2020) та 24 411,84 грн (за період з 14.04.2018 по 29.02.2020), нарахованої на податкове повідомлення-рішення №0033911213 від 02.03.2018 (з граничним терміном сплати податкового зобов`язання - 13.04.2018), а також у розмірі 307 597,85 грн (за період з 01.05.2018 по 29.02.2020) та 153 798,92 грн (за період з 01.05.2018 по 29.02.2020), нарахованої на податкове повідомлення-рішення № 0037601213 від 13.03.2018 (граничний термін сплати податкового зобов`язання - 30.04.2018) з підстав звернення податкового органу після спливу 1095-денного строку, визначеного статтею 102 ПК України.

Стислий зміст вимог та доводів касаційної скарги

Ліквідатор ТОВ "Мустанг ТМ" арбітражний керуючий Мухітдінов Р.Д. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.05.2023 у справі №922/5229/21, ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.01.2023 - залишити в силі.

Касаційна скарга подана з підстав, визначених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 ГПК України.

Скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції:

- неправильно застосовано норми матеріального права - Законів України від 17.03.2020 № 533-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших Законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", від 13.05.2020 № 591-IX «Про внесення змін до Податковою кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)» про внесення змін до Податкового кодексу України щодо встановлення мораторію на проведення документальних та фактичних перевірок;

- неправильно застосовано норму матеріального права - статті 102.9 Податкового кодексу України, адже слова: "зупинення строків давності" вказана норма не передбачає, в нормі йдеться про зупинення строків, які контролює контролюючий орган;

- застосовано правові висновки Верховного Суду, викладені у справі від 18.10.2022 у справі № 904/10083/15 з неподібними до даної справи правовідносинах. Окрім того, вважає необхідним відступити від висновків викладених у постанові Верховного Суду від 18.10.2022 у справ № 904/10083/15;

- не було враховано правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 02.06.2022 у справі № 922/3062/20, щодо перевірки дотримання 1095 денного строку з дня коли у контролюючого органу виникло право нарахувати пеню платнику податків, відповідно до підпункту 129.9 статті 129 Податкового кодексу України; у постанові від 12.07.2022 у справі № 904/3214/18 щодо застосування приписів податкового законодавства щодо пропуску строків контролюючим органом в 1095 днів та відмови в задоволенні заяви про визнання кредиторських вимог, що по аналогії повинно було бути застосовано і в нашому випадку;

- не враховано принципи змагальності та диспозитивності (постанови Верховного Суду від 23.04.2019 у справі № 910/21939/15, від 11.07.2019 у справі № 904/2394/18); покладення тягаря доведення наявності вимог до боржника належними, достатніми та допустимими доказами, відповідно і обов`язок доведення кредиторських вимог одночасно з поданням відповідних документів, що їх підтверджують, саме на кредитора (постанови Верховного Суду від 29.03.2018 у справі № 916/4644/15, від 23.04.2019 у справі №910/21939/15).

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

Інші учасники справи не скористались своїм процесуальним правом щодо подання відзиву на касаційну скаргу, що відповідно до положень частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду судових рішень.

Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

Відповідно до частин першої, другої статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Предметом касаційного перегляду у цій справі є постанова апеляційного суду, ухвалена за результатами апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції в частині кредиторських вимог ГУ ДПС у Харківській області до боржника щодо пені, нарахованої відповідно до статті 129 Податкового кодексу України на податкові повідомлення-рішення № 0033911213 від 02.03.2018 та № 0037601213 від 13.03.2018, з урахуванням спеціального строку давності заявлення до стягнення з боржника податкового боргу, визначеного статтею 102 ПК України.

За змістом касаційної скарги, доводи скаржника зводяться до невірного застосування судами попередніх інстанцій положень Податкового кодексу України, зокрема в частині щодо перебігу строку давності, неврахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, що призвело до безпідставної відмови у визнанні кредиторських вимог до боржника в частині нарахованої пені.

Надаючи оцінку доводам скаржника, перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд, враховуючи приписи статті 300 ГПК України та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, зазначає таке.

Згідно зі статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) кредитор - це юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство та порядок розгляду судом відповідних заяв визначені, зокрема положеннями статей 45 - 47 КУзПБ.

Відповідно до частин першої, третьої та п`ятої статті 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство; до заяви в обов`язковому порядку додаються, зокрема, документи, які підтверджують грошові вимоги до боржника; заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Згідно з частиною першою статті 46 КУзПБ господарський суд не пізніше п`яти днів з дня надходження заяви конкурсного кредитора здійснює перевірку її відповідності вимогам цього Кодексу.

Отже, під час розгляду заявлених до боржника кредиторських вимог суд в силу наведених вище норм має з`ясовувати правову природу таких вимог (як конкурсних чи поточних), надати правову оцінку доказам поданим заявником на підтвердження його вимог до боржника, аргументам та запереченням боржника чи інших кредиторів щодо задоволення таких вимог, перевірити дійсність заявлених вимог, з урахуванням чого встановити наявність підстав для їх визнання та включення до реєстру вимог кредиторів у відповідній черговості.

Заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство (подібний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16).

При цьому використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з такими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника і відкриття на підставі такої заборгованості провадження у справі про банкрутство. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами, а також порушує права боржника у справі про банкрутство (подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №914/2404/19).

Для уникнення можливості визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення.

Розгляд та визнання грошових вимог податкових органів у процедурах банкрутства здійснюється судами з врахуванням особливостей виникнення (припинення) податкових зобов`язань боржника згідно з вимогами Податкового кодексу України (далі - ПК України), які є спеціальними нормами права, що регулюють ці питання, якщо такі зобов`язання виникають до моменту порушення справи про банкрутство.

Порядок виникнення грошових зобов`язань щодо сплати податків та зборів визначений ПК України, положеннями пунктів 1.1. та 1.3 статті 1 якого унормовано, що цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Однак, питання погашення податкового боргу з осіб, на яких поширюються процедури, визначені КУзПБ, регулюються цим Кодексом.

За змістом пп. 14.1.39 п. 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України (пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Згідно з пп. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Як встановлено судом апеляційної інстанції, заборгованість згідно акту від 11.01.2018 № 283/20-40-12-13-19/41492158 та податкового повідомлення-рішення від 02.03.2018 № 0033911213 перед бюджетом складає 257 632,00 грн, у зв`язку з чим податковим органом нараховано штраф у розмірі 64 408,00 грн (граничний строк сплати податкового зобов`язання відповідно до наданого кредитором розрахунку - 13.04.2018), які було в подальшому стягнуто рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2019 у справі №520/187/20.

Заборгованість згідно акту № 838/20-40-12-13-19/41492158 від 19.01.2018 та податкового повідомлення-рішення № 0037601213 від 13.03.2018 складає 832431,00 грн у зв`язку з чим податковим органом нараховано штраф у розмірі 416215,50 грн (граничний строк сплати податкового зобов`язання відповідно до наданого кредитором розрахунку - 30.04.2018), які було в подальшому стягнуто рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2019 у справі №520/187/20.

Крім того, грошові вимоги ГУ ДПС у Харківській області у сумі 1 088 463,00 грн визнані ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.02.2022 у справі №922/5229/21.

З мотивувальної частини даної ухвали вбачається, що відповідно до податкового повідомлення-рішення від 02.03.2018 № 0033911213 ТОВ "Мустанг ТМ" має податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 257632,00 грн. Згідно податкового повідомлення-рішення від 13.03.2018 №0037601213 ТОВ "Мустанг ТМ" має податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 832 431,00 грн. Загальна сума податкового боргу за вказаним податковим повідомленням-рішенням складає 1 090 063,00 грн. З урахуванням часткової сплати ТОВ "Мустанг ТМ" заборгованості у розмірі 1600,00 грн, загальна сума податкового боргу за вказаним податковим повідомленням-рішенням складає 1 088 463,00 грн.

Грошові вимоги у розмірі 64 408,00 грн та 416 215,50 грн штрафних санкцій визнано оскаржуваною ухвалою суду.

В той же час, податковим органом відповідно до статті 129 Податкового кодексу України нараховано пеню в розмірі 338,03 грн (за період з 16.04.2018 по 07.04.2019), (з граничним терміном сплати податкового зобов`язання - 15.04.2018), 97 040,97 грн (за період з 14.04.2018 по 29.02.2020) та 24 411,84 грн (за період з 14.04.2018 по 29.02.2020), нарахованої на податкове повідомлення-рішення №0033911213 від 02.03.2018 (з граничним терміном сплати податкового зобов`язання - 13.04.2018), а також у розмірі 307 597,85 грн (за період з 01.05.2018 по 29.02.2020) та 153 798,92 грн (за період з 01.05.2018 по 29.02.2020), нарахованої на податкове повідомлення-рішення №0037601213 від 13.03.2018 (граничний термін сплати податкового зобов`язання - 30.04.2018).

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Згідно підпункту 102.3.2 пункту 102.3 статті 102 Податкового кодексу України відлік строку давності зупиняється на будь-який період, протягом якого, зокрема, контролюючому органу згідно із законом та/або рішенням суду заборонено проводити перевірку (перевірки) платника податків.

У пункті 102.4 статті 102 ПК України визначено, що у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

За змістом пункту 101.1 статті 101 Податкового кодексу України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Положеннями пункту 101.2 статті 101 Податкового кодексу України визначено, що під терміном "безнадійний" розуміється:

- податковий борг платника податку, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв`язку з недостатністю майна банкрута (підпункт 101.2.1);

- податковий борг фізичної особи, яка: визнана у судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; померла, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; понад 720 днів перебуває у розшуку (підпункт 101.2.2);

- податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк позовної давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу (підпункт 101.2.3);

- податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) (підпункт 101.2.4);

- податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру внесено запис про його припинення на підставі рішення суду (підпункт 101.2.5);

- податковий борг банку, щодо якого наявне рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури (підпункт 101.2.6).

Системний аналіз зазначених норм дозволяє зробити висновок про те, що статтею 102 Податкового кодексу України встановлено універсальний граничний строк давності для стягнення контролюючим органом податкового боргу, нарахованого платнику податків за результатами податкової перевірки, який становить 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Цей строк є спеціальним строком давності для звернення податкового органу до платника податків з вимогою про погашення податкового боргу та застосовується імперативно (в силу закону). Списання безнадійного податкового боргу, яким є податковий борг платника податків, щодо якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу (аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 06.02.2018 у справі №807/2097/16, від 04.09.2018 у справі № 813/4430/16, від 19.09.2019 у справі № 910/11620/18, від 31.10.2019 у справі № 925/1242/15, від 05.12.2019 у справі № 910/1678/19).

У разі спливу 1095-денного строку з дня виникнення податкового боргу, такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий борг, а відтак з того часу в контролюючого органу відсутнє право вживати будь-які заходи щодо стягнення такої суми боргу (висновок, викладений у постанові Верховного Суду у постанові від 06.02.2018 у справі № 807/2097/16).

Водночас, в подальшому у статтю 102 ПК України, яка визначає строки давності та їх застосування, було внесено зміни, зокрема, відповідно до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України на період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Разом з тим, Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" від 15.03.2022 № 2120-IX зупинено дію пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України на період дії воєнного, надзвичайного стану.

При цьому, вказаним Законом статтю 102 Податкового кодексу України доповнено пунктом 102.9 такого змісту: "102.9. На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи".

У постанові Верховного Суду від 18.10.2022 у справі № 904/10083/15 викладено правовий висновок про те, що з системного аналізу пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" та пункту 102.9 статті 102 Податкового кодексу України вбачається, що зупинення перебігу зазначених строків розпочалося з 18.03.2020 та не припинилося у зв`язку із прийняттям Закону України № 2120-IX від 15.03.2022, з огляду на доповнення цим Законом статті 102 Податкового кодексу України пунктом 102.9, а тому не переривався і перебіг строку такого зупинення.

Вказана правова позицію щодо перебігу строку давності, передбачених статтею 102 Податкового кодексу України, підтримана Верховним Судом у постановах від 21.97.2023 у справі №922/5231/21, від 25.07.2023 у справі №922/5230/21.

З огляду на викладене, та враховуючи, що заборгованість ТОВ "Мустанг ТМ" перед податковим органом виникла після 18.03.2017, суд апеляційної інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що на момент подання заяви з кредиторськими вимогами строк, встановлений статтею 102 Податкового кодексу України не сплинув, що свідчить про помилковість висновку суду першої інстанції про відхилення грошових вимог ГУ ДПС у Харківській області в частині пені в розмірі 338,03 грн (за період з 16.04.2018 по 07.04.2019), нарахованої на податкове повідомлення-рішення №0033911213 від 02.03.2018 (граничний термін сплати податкового зобов`язання - 15.04.2018)), 97 040,97грн (за період з 14.04.2018 по 29.02.2020) та 24 411,84 грн (за період з 14.04.2018 по 29.02.2020), нарахованої на податкове повідомлення-рішення №0033911213 від 02.03.2018 (з граничним терміном сплати податкового зобов`язання - 13.04.2018), а також у розмірі 307597,85 грн (за період з 01.05.2018 по 29.02.2020) та 153 798,92 грн (за період з 01.05.2018 по 29.02.2020), нарахованої на податкове повідомлення-рішення №0037601213 від 13.03.2018 (граничний термін сплати податкового зобов`язання - 30.04.2018).

Доводи касаційної скарги про неврахування апеляційним судом висновків Верховного суду, що викладені в постановах Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 922/1775/19, від 02.11.2021 у справі № 917/399/15, від 01.06.2022 у справі № 927/104/21, від 02.06.2022 у справі № 922/3062/20, від 12.07.2022 у справі № 904/3214/18, від 23.04.2019 у справі № 910/21939/15, від 11.07.2019 у справі № 904/2394/18, від 29.03.2018 у справі № 916/4644/15 та від 23.04.2019 у справі № 910/21939/15, про те, що розгляд та визнання грошових вимог податкових органів у процедурах банкрутства здійснюється судами з врахуванням особливостей виникнення (припинення) податкових зобов`язань боржника згідно з вимогами Податкового кодексу України, які є спеціальними нормами права, що регулюють ці питання, якщо такі зобов`язання виникають до моменту порушення справи про банкрутство колегією суддів відхиляються як необґрунтовані. Судом апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові здійснено розгляд вказаних грошових вимог податкового органу з урахуванням особливостей виникнення (припинення) податкових зобов`язань боржника згідно з вимогами Податкового кодексу України.

Аргументи скаржника про неврахування судом апеляційної інстанції правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 02.06.2022 у справі №922/3062/20 щодо необхідності встановлення правової природи і складових податкового боргу, юридичних фактів, з якими пов`язується його узгодженість, а також перебігу строку давності щодо заявлених кредиторських вимог, спростовуються встановленими судом апеляційної інстанції обставинами. При розгляді грошових вимог Управління апеляційним судом встановлено базу нарахування пені, момент з якого у контролюючого органу виникло право нараховувати пеню платнику податку, період нарахування пені та правомірність заявлення таких вимог відповідно до положень Податкового кодексу України.

Мотивуючи помилкове застосування апеляційним судом правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 18.10.2022 у справі №904/10083/15 з неподібними до даної справи правовідносинах, скаржник зазначає про те, що предметом розгляду у справі № 904/10083/15 була заява про розгляд поточних кредиторських вимог контролюючого органу, що виникли в процедурі санації боржника. Тоді як предметом розгляду у справі №922/5229/21 є заява про визнання конкурсних кредиторських вимог контролюючого органу.

Колегія суддів зазначає про відсутність відмінностей для застосування положень пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" та пункту 102.9 статті 102 Податкового кодексу України під час розгляду заяв контролюючих органів як з конкурсними, так і з поточними кредиторськими вимогами до боржника, оскільки вказані норми є універсальними та в обох випадках під час розгляду таких вимог суду необхідно перевірити, зокрема, й дотримання 1095-денного строку з дня, коли у контролюючого органу виникло право нарахувати пеню платнику податків відповідно до положень цього Кодексу.

Надаючи оцінку аргументам скаржника щодо необхідності відступити від висновків викладених у постанові Верховного Суду від 18.10.2022 у справі № 904/10083/15, колегія суддів зазначає про те, що такі аргументи скаржника зводяться до довільного трактування приписів законів України, якими вносилися відповідні зміни до Податкового кодексу України, що стосувалися зупинення строку давності.

Враховуючи наведене, колегія судів Верховного Суду, під час розгляду цієї справи не вбачає підстав для відступлення від правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 18.10.2022 у справі №904/10083/15.

Оцінюючи подібність справи № 904/3214/18, про неврахування висновків в якій, викладених в постанові від 12.07.2022 стверджує скаржник, та справи, що розглядається № 922/5229/21, колегія суддів зазначає таке.

У справі № 904/3214/18 предметом розгляду була заява ГУ ДПС у Дніпропетровській області з вимогами до боржника на загальну суму 4 945 642,07 грн. У своїй постанові від 12.07.2022 Верховний Суд зазначив про те, що заборгованість боржника з податку на додану вартість на суму 2 242135,33 грн, що виникла на підставі податкових повідомлень-рішень, а також на підставі уточнюючої декларації від 07.06.2017 № 9013738796 (відповідно до наданих документів вірний номер № 9104967223) вже була предметом судового розгляду, за результатом якого ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.02.2021 у справі № 904/3214/18 (залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 20.05.2021 та постановою Верховного Суду від 13.08.2021) такі вимоги були відхилені.

У справі № 922/5229/21, в цьому випадку, предметом розгляду є заява ГУ ДПС у Харківській області з грошовими вимогами до боржника на загальну суму 1 075 099,98 грн. Судом апеляційної інстанції встановлено наявність підстав для визнання кредиторських вимог до боржника щодо боргу за основним платежем, а також наявність боргу за основним платежем згідно рішення суду про стягнення коштів з рахунку боржника за податковим боргом.

Отже, предмет спору у наведених справах № 904/3214/18 та у справі, що розглядається № 922/5229 є подібним. Разом з тим, зміст правовідносин у вказаній справі не є подібними до змісту правовідносин у справі №922/5229/21.

Відтак, висновки у наведеній скаржником постанові Верховного Суду від 12.07.2022 у справі № 904/3214/18 не можуть вважатися в цьому випадку подібними через те, що на висновки у вказаних справах скаржник послався, виокремивши їх із контексту вказаних судових рішень, не урахувавши викладених в рішеннях правових позицій Верховного Суду стосовно спірних правовідносин, в контексті досліджуваних судами у справі № 922/5229/21 доказів та встановлених фактичних обставин.

Отже, наведені скаржником доводи не отримали свого підтвердження під час касаційного провадження, не спростували висновків суду апеляційної інстанції, що виключає можливість скасування оскаржуваної постанови з підстав, зазначених у касаційній скарзі.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У справі, що розглядається, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду апеляційної інстанції.

Висновки за результатами касаційного провадження

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Ураховуючи наведені положення законодавства та встановлені судом апеляційної інстанції фактичні обставини, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає, що підстави для зміни чи скасування оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду від 24.05.2023 відсутні, тому у задоволенні касаційної скарги слід відмовити.

Щодо судових витрат

З огляду на положення статті 129 ГПК України судовий збір, сплачений у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, покладається на скаржника, оскільки суд касаційну скаргу залишає без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Мустанг ТМ" арбітражного керуючого Мухітдінова Рустама Джурайовича залишити без задоволення.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.05.2023 у справі №922/5229/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя Огороднік К.М.

Картере В.І.

Пєсков В.Г.