Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 2-4361/07

Провадження № 2-др/711/77/23

                              ДОДАТКОВА УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2023 року Придніпровський районний суд міста Черкаси у складі:

головуючого судді – Булгакової Г.В.,

за участю секретаря судового засідання – Дубини В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» про покладення на ОСОБА_1 , ОСОБА_2 судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 2-4361/07,-        

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Придніпровського районного суду м. Черкаси перебувала заява ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» про заміну сторони (стягувача) у справі № 2-4361/07 її правонаступником.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12.06.2023 заяву ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» задоволено, замінено стягувача у справі № 2-4361/07 під час примусового виконання заочного рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14.11.2007 по справі № 2-4361/07, котре набрало законної сили - КС «ФЕДЕРАЦІЯ» на правонаступника - ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС».

20.06.2023 від представника ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» - адвоката Грищенко О.М. надійшла заява про покладання на відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн., понесених у зв`язку з розглядом судом заяви про заміну сторони (стягувача) її правонаступником.

Згідно протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 20.06.2023 заяву передано для розгляду судді Булгаковій Г.В.

В судове засідання представник ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» - адвокат Грищенко О.М. не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, в прохальній частині заяви просив здійснювати її розгляд за його відсутності.

Боржники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Відповідно до частини 4 статті 270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши подану заяву та додані до неї документи, суд приходить до наступного.

Відповідно до положень пункту 3 частини 1 статті 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частиною 1, 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

У відповідності до частини 1 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з частиною 2 статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини 4 статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Порядок розподілу судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, врегульовано статтями 141, 142 ЦПК України.

Так, відповідно до частини 2 статті 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з частиною 3 статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною 9 статті 141 ЦПК України передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Системний аналіз змісту положень частин 2, 3, 9 статті 141 ЦПК України свідчить, що розподіл судових витрат за своєю природою є правовідновлювальною формою цивільної процесуальної відповідальності майнового характеру, що ґрунтується на сукупності методів правового регулювання відповідальності учасників справи, які допустили процесуальне правопорушення, що спричинило судові витрати, шляхом покладання на них обов`язку вчинити дії з відновлення майнового положення інших учасників цивільного процесу в порядку, передбаченому процесуальним законодавством. Основним принципом, за яким здійснюється розподіл судових витрат, є принцип пропорційності, відповідно до якого цілі обмежень прав мають бути істотними, а засоби їх досягнення обґрунтованими та мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються. У пропорційності розподілу судових витрат відображаються загальні засади справедливості та розумності.

Отже, одним з визначальних елементів, який є підставою для покладання на учасника справи обов`язку з відшкодування судових витрат іншому учаснику справи, є наявність причинного зв`язку між процесуальною дією, яку змушений вчинити один учасник справи, зазнаючи при цьому певних майнових втрат, та обставиною, що виникла з вини іншого учасника справи та зумовила необхідність вчинення певної процесуальної дії.

По обставинам спірних правовідносин судом встановлено, що потреба у зверненні ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» до суду з заявою про заміну стягувача зумовлена процесуальним правонаступництвом після набрання судовим рішенням законної сили, а отже у відповідності до частини 2 статті 55 ЦПК України усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив. За таких обставин до нового правонаступника переходить і ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням процесуальних дій учасника справи, якого він замінив.

Визначаючи наявність правових підстав для відшкодування ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» - витрат на професійну правничу допомогу за розгляд судом питання про зміну стягувача суд бере до уваги, що необхідність вирішення судом вищезазначеного питання в даному випадку обумовлена заміною кредитора у матеріальних правовідносинах, що відбулась внаслідок добровільного придбання ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» у КС «ФЕДЕРАЦІЯ» права вимоги дебіторської заборгованості за договором № 31-03-2023/3 від 31.03.2023. Відступлення права вимоги відбулось без згоди боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за вільним волевиявленням нового кредитора ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС», якому достеменно було відомо про те, що набуття ним права вимоги до боржників зумовить необхідність вчинення процесуальних дій по заміні стягувача у виконавчому провадженні. Придбаваючи відповідне право вимоги до боржників новий кредитор мав розуміти, що змушений буде вживати додаткових процесуальних заходів із оформлення правонаступництва у процесуальних правовідносинах. У свою чергу боржники не мають засобів впливу на таку ситуацію, а отже покладання на них обов`язку з відшкодування витрат на правову допомогу новому кредитору, що зумовлені вжиттям процесуальних заходів із оформлення переходу права вимоги в рамках процесуальних правовідносин, фактично тягне за собою збільшення розміру грошового зобов`язання боржників у спірних правовідносинах, що суперечить засадам справедливості і розумності.

За таких обставин, покладання на боржників відповідальності у вигляді відшкодування правонаступнику кредитора (новому кредитору) витрат на правову допомогу у зв`язку із розглядом судом заяви про заміну сторони (стягувача) у справі № 2-4361/07 є непропорційним процесуальним заходом, який суперечить засадам справедливості і розумності з урахуванням того, що понесення таких витрат зумовлено обставинами, які настали не з вини боржників, а отже на підставі статті 11, частин 3, 9 статті 141 ЦПК України суд приходить до висновку про відсутність підстав для відшкодування ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» таких витрат за рахунок ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 270 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» про покладення на ОСОБА_1 , ОСОБА_2 судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 2-4361/07 - відмовити.

Апеляційна скарга на додаткову ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Додаткова ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: Г. В. Булгакова