ц[1]

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2023 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного суду - Сілкова І.М., за участю захисника Орлова О.Є., який діє в інтересах ОСОБА_1 , розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Деснянського районного суду м. Києва від 23 травня 2023 року стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130, ст. 124 КУпАП, -

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою судді Деснянського районного суду м. Києва від 23.05.2023 року ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Також цією постановою закрито провадження в справі стосовно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП на підставі п.7 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП.

Як зазначив суд у постанові з посиланням на протоколи про адміністративне правопорушення від 23.12.2022 року серії ААД №460188 та серії ААД №460182, 23 грудня 2022 року о 19 год. 50 хв. в м. Києві по вул. Закревського, 93, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Форд» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, виражене тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя, який відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, 23 грудня 2022 року о 19 год. 50 хв. в м. Києві по вул. Закревського, 93 (кооператив «Північ»), водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Форд» д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом, не впевнився в безпечності свого маневру та здійснив зіткнення з припаркованим автомобілем «Тойота» д.н.з. НОМЕР_2 , в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п.10.9 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Деснянського районного суду м. Києва від 23.05.2023 року в частині притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, та закрити в цій частині провадження в справі на підставі п.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, оскільки суд не повно з`ясував усі обставини даної справи, що призвело до винесення незаконного та необґрунтованого судового рішення.

При цьому зазначає, що матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження факту керування ним транспортним засобом, який був припаркований біля гаражу і не рухався, а тому поліцейські безпідставно висунули йому вимогу пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння.

Також апелянт вказує, що працівниками поліції не було дотримано встановленої процедури проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, передбаченої ст. 266 КУпАП та Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу і швидкість реакції» (затвердженої спільним наказом МОЗ МВС України №1452/735 від 09.11.2015 року), оскільки після його відмови пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці події за допомогою приладу «Драгер», поліцейські, всупереч вимог ч.3 ст. 266 КУпАП та п.7 Розділу І, п.9 Розділу ІІ цієї Інструкції, не направили до відповідного закладі охорони здоров`я і не забезпечили проведення такого огляду лікарем-наркологом.

Крім того, посилається на відсутність двох свідків під час його відмови від проходження огляду на стан сп`яніння на місці події та при складанні стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, що також є порушенням вищезазначеної Інструкції.

Вислухавши пояснення захисника Орлова О.Є., який діє в інтересах ОСОБА_1 , на підтримку доводів поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 та апеляційні доводи, апеляційний суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП є правильним, підтверджується наявними в матеріалах справі доказами і в апеляційній скарзі не оскаржується.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому, орган (посадова особа), відповідно до ст. 252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, у відповідності з вимогами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Проте, цих вимог закону дотримано не було, внаслідок чого суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушені ним п.2.5 ПДР України та наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність, як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Згідно пункту 7 Розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу і швидкість реакції» (затвердженої спільним наказом МОЗ МВС України №1452/735 від 09.11.2015 року) у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Приписами пункту 9 Розділу ІІ Інструкції встановлено, що з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Крім того, згідно вимог ч.4 ст. 266 КУпАП огляд на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.

При цьому, частиною 5 статті 266 КУпАП встановлено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Приймаючи рішення про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, суддя в оскаржуваному рішенні послався на протокол про адміністративне правопорушення, складений стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП та відеозапис з нагрудної камери (відеореєстратора) інспектора поліції, як на докази винуватості ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України.

Однак, вказаний протокол, який був складений стосовно водія ОСОБА_1 за відмову від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння (а.с. 2) та наявний у справі відеозапис (а.с. 10) не містять даних про те, що висуваючи водію ОСОБА_1 вимогу пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, працівниками поліції було дотримано встановлений ст. 266 КУпАП та вищезазначеною Інструкцією порядок проведення такого огляду.

Пунктом 2.5 ПДР України встановлено обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Проте, як вбачається з наявного у справі відеозапису з нагрудної камери (відеореєстратора) поліцейського (а.с. 10), на місці події 23.12.2022 о 19 год. 50 хв. поліцейський висловив водію ОСОБА_1 підозру щодо наявності у нього ознак алкогольного сп`яніння та запропонував ОСОБА_1 пройти відповідний огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу «Драгер», на що останній відмовився, після чого поліцейський не запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі та склав стосовно нього протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП за порушення ним вимог п. 2.5 ПДР України, що не відповідає вимогам закону, оскількизгідно положень п.7 Розділу І, ч. 3 ст. 266 КУпАП у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, і відповідно до вимог п.9 Розділу ІІ Інструкції та ч.4 ст. 266 КУпАП поліцейський забезпечує доставку осіб до найближчого закладу охорони здоров`я для проведення огляду на стан сп`яніння.

Таким чином, оскільки після відмови водія ОСОБА_2 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою приладу «Драгер», працівниками поліції, в порушення встановленого порядку проведення огляду водіїв на стан сп`яніння, передбаченого ст. 266 КУпАП та вищевказаною Інструкцією, останньому не було запропоновано та не забезпечено проведення такого огляду в закладі охорони здоров`я, апеляційний суд приходить до висновку, що матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 не містять достатніх і належних доказів на підтвердження факту порушення ним пункту 2.5 Правил дорожнього руху, яким передбачена відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, а складений стосовно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, з огляду на положення ч.5 ст. 266 КУпАП та вимог п.22 вищевказаної Інструкції в даному випадку не можна вважати належним доказом порушення останнім пункту 2.5 ПДР України.

За наведеним, оскаржувана постанова судді Деснянського районного суду м. Києва від 23.05.2023 року в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП не може вважатися законною і обґрунтованою та підлягає скасуванню в цій частині, а провадження у справі стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП закриттю на підставі п.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову судді Деснянського районного суду м. Києва від 23 травня 2023 року в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП - скасувати та в цій частині провадження в справі стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

В решті постанову залишити без зміни.

Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя

Київського апеляційного суду І.М. Сілкова

Провадження: №33/824/3174/2023 Категорія: ч.1 ст. 130 КУпАП

Справа: №754/825/23

Головуючий у І інстанції: Колегаєва С.В.

Головуючий в апеляційній інстанції: Сілкова І.М.