ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/4135/22 Суддя (судді) першої інстанції: Бабич А.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2023 року м. Київ

Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В.В.,

суддів: Ганечко О.М., Василенка Я.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2022 року,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернулася до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (відповідач 2) про:

- визнання протиправним і скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 12.07.2022 № 232730017415 про відмову у призначенні пенсії та відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо не врахування до пільгового стажу роботи період з 15.01.1997 до 11.03.2005 у ВАТ «Черкаське Хімволокно»;

- зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 період з 15.01.1997 до 11.03.2005 у ВАТ «Черкаське Хімволокно» та призначити їй з 05.07.2022 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з проведенням її виплати.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2022 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Доводи апелянта аналогічні, викладеним у позовній заяві та обґрунтовані зокрема тим, що відповідач протиправно відмовив у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за наявності необхідного пільгового стажу, який підтверджено належними документами.

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно з положеннями ст. 309 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розгляд справи проведено у порядку письмового провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 315, статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального права або порушено норми процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 розпочала трудову діяльність 21.10.1996 у Відкритому акціонерному товаристві "Черкаське хімволокно" прийнята в РМВ-1 бакелитчиком-пропитчиком учиника антикоризійних покриттів по 3 розряду (роз. № 595 від 17.10.1996).

Згідно із записом № 6 від 01.03.2006 звільнена з роботи за власним бажанням за ст. 38 КЗпП україни (наказ № 6 від 01.03.2006).

Довідкою ЗАТ «Хімпобутсервіс» від 24.10.2007 № 229 підтверджується, що позивачка працювала у ВАТ «Черкаське хімволокно» повний робочий день з 15.01.1997 до 11.03.2005 - 08 років 01 місяць 26 днів у виробництві віскозного волокна в якості контролера продукції і технологічного процесу прядильного цеху № 1, що передбачено Списком № 1, розділом ХVI, код 16-1а, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36. Підставою зазначено архівну особову картку з обліку кадрів, ф Т-2: пер. № 5 від 14.01.1997, звільн. № 141 від 11.03.2005.

05.07.2022 позивачка звернулася заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, а саме Черкаського відділу обслуговування громадян № 1, № 2, № 3, в якій просила призначити їй пенсію за віком за Списком № 1. Вказана заява прийнята 05.07.2022 і зареєстрована за № 10864/3159. До заяви було додано перелік документів.

12.07.2022 Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області прийнято рішення № 232730017415 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, де вказано, що вік заявниці 45 років 06 місяців. Страховий стаж особи 14 років 07 місяців 22 дні. За доданими документами до страхового стажу зараховано усі періоди. Пільговий стаж на дату звернення відсутній, оскільки пільгову довідку від 24.10.2007 № 229 врахувати для призначення пенсії за віком на пільгових умовах підстави відсутні, так як згідно з даними наявними в ЄДРПОУ ЗАТ «Хімпобутсервіс» (31141651) припинив діяльність у зв`язку із визнанням його банкрутом. Додатково зазначено, що заявниці необхідно надати документи на розгляд Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років. У зв`язку з відсутністю встановленого законодавством пенсійного віку та необхідного страхового і пільгового стажу роботи відсутні підстави призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Листом від 15.07.2022 Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на заяву позивачки від 05.07.2022 повідомлено про прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області рішення.

02.08.2022 позивач звернулася заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області та просила зарахувати до пільгового стажу роботи позивачки період роботи з 15.01.1997 до 11.03.2005 на ВАТ «Черкаське хімволокно» та призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Листом від 31.08.2022 № 4826-4685/Т-03/8-2300/22 Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на звернення від 02.08.2022 повторно повідомило про прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області рішення.

Вважаючи дії відповідачів протиправними, позивачка звернулася до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що сукупністю відомостей трудової книжки, довідок, які долучені до матеріалів справи, підтверджується відсутність у позивачки достатнього загального страхового стажу для виходу на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1. Крім того, вказано, що листи Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області не є актом владно-розпорядчого характеру, безпосередньо не порушують заявлене право позивачки на пенсію, оскільки не містять владних приписів.

Колегія суддів не в повній мірі погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції з таких підстав.

Згідно із статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спеціальний закон, що гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій, який спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих, а також гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки є Закон України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про Пенсійне забезпечення» (Закон № 1788-ХІІ).

Статтею 2 Закону 1788-XII передбачено види державних пенсій: трудові пенсії: за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років.

Порядок надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (Порядок № 22-1).

Відповідно до п. 1.8 Порядку № 22-1 звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

Абзаци перший - другий п. 1.9 Порядку № 22-1 встановлюють, що призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. Якщо заява про призначення пенсії подається через вебпортал днем звернення за призначенням пенсії вважається дата реєстрації на вебпорталі заяви разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).

Абзацом п`ятим вказаного пункту визначено, якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон). Відповідно до п.1.10 Порядку №22-1 особам, які одержують пенсію, призначену органами Пенсійного фонду за іншими законами, або допомогу, призначену органами соціального захисту населення, пенсія призначається з дати виникнення права на неї з урахуванням пункту 1.9 цього розділу.

Тобто, призначення пенсії відбувається за заявочним принципом.

Відповідно до п.4.2 Порядку № 22-1 при прийманні документів працівник сервісного центру:

- ідентифікує заявника (його представника);

- надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;

- реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;

- уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування;

- з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;

- повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;

- сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;

- надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку;

- повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал;

- видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;

- повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Згідно з п. 4.3 Порядку № 22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.

Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

Відповідно до п. 4.8 Порядку № 22-1 заява, відомості з відповідних інформаційних систем, скановані копії документів, на підставі яких призначено (перераховано) пенсію та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати, обробляються в складі електронної пенсійної справи, що формується та ведеться відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та «Про захист персональних даних». Електронна пенсійна справа зберігається на базі централізованих інформаційних технологій.

Документи, що надійшли у паперовій формі, обробляються, реєструються та зберігаються в органі, що призначає пенсію, за правилами, встановленими постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року № 55 «Деякі питання документування управлінської діяльності».

Відповідно до ч. 5 ст. 45 Закону України № 1058-VI документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

Отже, за результатами розгляду заяви особи територіальний орган Пенсійного фонду не пізніше 10 днів зобов`язаний прийняти рішення. Рішення щодо розгляду заяви позивачки прийняв та, відповідно, обчислення його стажу здійснював саме відповідач 2.

Згідно зі ст.12 Закону № 1788-XII право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Умови для призначення пенсії за віком на пільгових умовах передбачені в ст. 13 зазначеного Закону.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (Порядок № 637).

Відповідно до п. 1 вказаного Порядку основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Отже, архівні довідки необхідні за умови доцільності підтвердити відомості про роботу особи, якщо відсутня трудова книжка або відповідні записи у ній.

Трудовою книжкою позивачки підтверджується, що вона у спірному періоді працювала у ВАТ «Черкаське Хімволокно». Щодо вказаних записів зазначені повні реквізити наказів, на підставі яких вони вчинені, скріплені печаткою відділу кадрів підприємства. Вказані періоди і посади повністю відповідають відомостям згаданої вище довідки.

Отже, доводи відповідачів про сумніви у достовірності відомостей пільгової довідки безпідставні. Основним документом - трудовою книжкою позивачки підтверджується зазначений трудовий стаж.

Згідно з п. 2 Порядку № 637 у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пункт 18 Порядку № 637 встановлює, що за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, стаж роботи установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

У такому ж порядку підтверджується стаж роботи за відсутності документів у разі, коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються (розміщувалися) на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, в районі проведення антитерористичної операції або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, а також на територіях територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають/перебували в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), а також у разі, коли майно (документи) підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (незалежно від місця їх реєстрації на території України) розташоване на території України та/або пошкоджене чи знищене внаслідок воєнних (бойових) дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації проти України, за умови документального підтвердження пошкодження чи знищення майна (документів).

Колегія суддів звертає увагу не, що при розгляді звернення ОСОБА_1 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області при наявності сумнівів не було вжито заходів, спрямованих на перевірку відомостей, які містяться у поданих для призначення пенсії документах, обмежившись констатацією того, що документи, які подані недостатні для призначення пенсії.

Відповідно до п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Додатково в довідці наводяться такі відомості:

- стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції;

- стосовно жінок, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами на підприємствах сільського господарства (в тому числі в колгоспах) - про виконання встановлених норм обслуговування;

- стосовно жінок, які працюють на вирощуванні, збиранні та післязбиральному обробленні тютюну, - про зайнятість на перелічених роботах протягом повного сезону.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У разі відсутності правонаступника, а також у разі знищення архівів у зв`язку з воєнними (бойовими) діями підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи, а також до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням із Мінсоцполітики та Мінфіном.

Реквізити наказів щодо вказаних вище записів трудової книжки позивачки відповідають зазначеним у пільговій довідці наказам. Докази підробки таких документів відсутні. Чинне законодавство не передбачає права органу Пенсійного фонду України не приймати до відома відповідні довідки у разі підтвердження відповідних періодів і посад безпосередньо відомостями трудової книжки. У заявлених спірних обставинах не враховані відомості довідки про пільговий стаж не обгрунтовано, але це не була єдина підстава для відмови у призначенні пенсії позивачці.

Розмір пільгового стажу не є достатньою умовою для призначення особі пенсії. Умовою призначення пенсії є сукупність декількох фактів: віку особи, розмір загального страхового стажу та розмір пільгового.

Так, відповідно до окремих положень пункту «а» ч. 1 ст. 13 Закону № 1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування":

- чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;

- жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII.

Стаття 13, частина друга статті 14, пункти „б" - „г" статті 54 Закону України „Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти „б"-„г" статті 54 Закону України „Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах:

«На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

- чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

- жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам;…»

Отже, Рішенням № 1-р/2020 КСУ визнав неконституційними окремі положення Закону №1788-ХІІ, у зв`язку з чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно КСУ встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.

Водночас принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій регулює закон України від 9 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-ІV). Питання призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників врегульоване в ст.114.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-ІV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24 років у чоловіків і не менше 19 років у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:

- чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;

- жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.

Оскільки норми вказаних законів регулюють одне і те ж коло відносин, Велика Палата Верховного Суду під час розгляду як зразкової справи №360/3611/20 в рішенні від 03.11.2021 дійшла висновку, що вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України»). Отже, у вказаній справі застосуванню підлягають саме норми Закону №1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону №1058-ІV.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Тобто, повноваження щодо зарахування/не зарахування стажу, у т.ч. пільгового виникає у територіального органу Пенсійного фонду України саме під час прийняття рішення щодо призначення пенсії.

Як було зазначено, трудовою книжкою ОСОБА_1 підтверджується, що вона у спірному періоді працювала у ВАТ «Черкаське Хімволокно», а вказані записи містять повні реквізити наказів, на підставі яких вони вчинені, скріплені печаткою відділу кадрів підприємства. Вказані періоди і посади повністю відповідають відомостям згаданої вище довідки.

Отже, доводи відповідача про сумніви у достовірності відомостей пільгової довідки безпідставні, а основним документом - трудовою книжкою позивачки підтверджується зазначений трудовий стаж.

Колегія суддів вважає неспроможними висновки Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області в оскаржуваному рішенні № 232730017415 від 12.07.2022, де вказано, що довідку від 24.10.2007 № 229 врахувати при призначенні пенсії неможливо з посиланням на те, що ЗАТ «Хімпобутсервіс» припинило діяльність, позаяк такі твердження жодним чином не спростовують відомості, які містяться у довідці та відповідають записам трудової книжки, яка є основним документом при визначенні стажу.

Окрім того, на переконання суду, недопустимою є ситуація, коли ліквідація підприємства, на якому працювала особа може впливати на можливість призначення пенсії цій особі чи позбавляти її права на соціальний захист.

Враховуючи викладені вище обставини та нормативне регулювання, колегія суддів вважає, що позивачка має право на призначення пенсії на пільгових умовах, позаяк на підтвердження наявності пільгового стажу, у відповідності до положень п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" нею було надано необхідні та достатні документи, які підтверджують загальний страховий стаж. Крім того, позивачка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , на дату звернення за призначенням пенсії мала повних 46 років, а отже, досягла віку, з якого може призначатися пенсія на пільгових умовах за Списком № 1.

Відповідно до ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Право на судовий захист, передбачене ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України й гарантоване Конституцією України, не може бути протиправно обмежено й захищається численними рішеннями Конституційного Суду України та Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював необхідність ефективного захисту прав заявників. Наприклад, у п. 75 рішення від 05.04.2005 у справі «Афанасьев проти України» (заява № 38722/02) ЄСПЛ зазначає, що засіб захисту, який вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним», як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави. Конституційний Суд України у рішенні від 30.01.2003 № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. 10 п. 9).

Адміністративна юстиція за своєю правовою природою є сферою судочинства, яке спрямоване на всебічний захист прав і свобод особи від непропорційних та свавільних дій органів влади. Предметом оскарження до суду, згідно із приписами ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, є рішення та дії суб`єктів владних повноважень.

До того ж, відповідно до п. 7 ч. 1 ст, 4 Кодексу адміністративного судочинства України, суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Колегія суддів вважає, що відповідач не наділений дискреційними повноваженнями при призначенні пенсії позивачу, за умови наявності достатнього стажу та досягнення відповідного віку, що свідчить про наявність правових підстав для зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити пенсію ОСОБА_1 .

При цьому, суд першої інстанції вірно вказав, що в даних правовідносинах Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області виконало виключно 2 функції: прийняло документи та листами повідомило про результати їх розгляду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області, що вказує на відсутність підстав стверджувати про неправомірність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області в межах спірних правовідносин, адже жодних рішень владно-розпорядчого характеру, які б призводили до зміни чи встановлення прав та обов`язків позивачки останнім не приймалось.

Відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Безпосередній розгляд матеріалів, доданих до заяви позивачки від 05.07.2022 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, обчислення стажу та прийняття акту владно-розпорядчого характеру (результат) у формі рішення від 12.07.2022 № 232730017415 здійснено Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області, яке дійшло хибного висновку про відсутність підстав для призначення пенсії ОСОБА_1 .

В частині вимог ОСОБА_1 про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести виплату пенсії, колегія суддів зазначає, що з огляду на те, що така пенсія станом на дату судового розгляду призначена не була, відсутні підстави стверджувати про порушення прав позивачки в цій частині. Таким чином, згадані позовні вимоги задоволенню не підлягають, позаяк є передчасними.

Отже, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 частково спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в рішенні від 25 жовтня 2022 року, є підставою для його скасування і прийняття нового рішення про часткове задоволення позову.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково, а рішення скасувати та прийняти постанову про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, з урахуванням вимог ч.ч. 1, 6 ст. 139 КАС України, витрати позивачки у розмірі 2481,00 грн (992,40 грн + 1488,60 грн) на сплату судового збору при зверненні з позовом до суду першої інстанції та при подачі апеляційної скарги мають бути відшкодовані за рахунок Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області як суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2022 року - скасувати.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області - задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 12.07.2022 № 232730017415 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області у зарахуванні до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 періоду з 15.01.1997 до 11.03.2005 у ВАТ «Черкаське Хімволокно».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (код ЄДРПОУ 14035769) зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 період з 15.01.1997 до 11.03.2005 у ВАТ «Черкаське Хімволокно».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (код ЄДРПОУ 14035769) призначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 05.07.2022 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

О. М. Ганечко