Cправа №2-893/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

23 квітня 2009 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

  головуючого –судді Лівандовської-Кочури Т.В.

  при секретарі Петрусю А.В.

  з участю представника позивача Шептицької Н.В.

  відповідача ОСОБА_1

  представника відповідача ОСОБА_3

  представника органу опіки та піклування

 Луцької міської ради Боярчук А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом Приватного підприємства „Пересувна механізована колона №19” до ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2, третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору-орган опіки та піклування Луцької міської ради про виселення без надання іншого жилого приміщення,

в с т а н о в и в :

10.102009 року Приватне підприємство „Пересувна механізована колона №19” (далі ПП „ПМК №19”)   звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про виселення без надання іншого жилого приміщення.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що на балансі та обслуговуванні ПП „ПМК №19” знаходиться гуртожиток АДРЕСА_1.

В ході проведення перевірки правомірності проживання мешканців гуртожитку встановлено, що відповідач безпідставно проживає в приміщенні гуртожитку за №30, тобто без спеціального ордера.

Просить суд виселити відповідача з кімнати площею 13, 4 м2 в приміщенні №30, 3-го поверху, гуртожитку АДРЕСА_1 без надання іншого  жилого приміщення та стягнути судові витрати по справі.

Представник позивача Шептицька Н.В. в судовому засіданні подала заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить виселити ОСОБА_1 разом з неповнолітнім сином-ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 з кімнати площею 13, 4 м2 в приміщенні №30, 3-го поверху, гуртожитку АДРЕСА_1.  Уточнені позовні вимоги підтримала, просила задовольнити.

У зв’язку з неповноліттям ОСОБА_2 в його інтересах в судовому засіданні виступає ОСОБА_1.

  Відповідач та її представник в судовому засіданні уточнені позовні вимоги не визнали та пояснили суду, що на законних підставах проживають в гуртожитку. Просили суд в задоволенні уточнених позовних вимог відмовити. Окрім того, представник відповідача просив відшкодувати 1500 грн. витрат, понесених відповідачем, у зв’язку з наданням правової допомоги на підставі договору на представництво та надання правової допомоги від 15.12.2008 року.

Ухвалою суду від 05.03.2009 року в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору було залучено орган опіки та піклування Луцької міської ради.

Представник органу опіки та піклування Луцької міської ради в судовому засіданні відносно задоволення позову заперечила.  

            Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши представлені по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

    Судом встановлено, що будинок по АДРЕСА_1 побудований як гуртожиток.

    Рішенням виконкому Луцької міської ради від 16.04.1992 року №154 „Про заселення квартир” вбачається, що виконавчий комітет дозволив ПМК-1 використовувати гуртожиток АДРЕСА_1 як гуртожиток для малосімейних.

    Також встановлено, що на балансі та обслуговуванні ПП „ПМК №19” знаходиться гуртожиток АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою від 19.05.2008 року за №64 (а.с.4).

З пояснень відповідача та її представника в судовому засіданні встановлено, що відповідач була поселена в гуртожиток з дозволу адміністрації підприємства.

Судом встановлено, що у зв’язку з будівництвом гуртожитку на 154 місць АДРЕСА_2, дольову участь приймало підприємство ПМК-3 (постанова Волинського міжгосподарського об’єднання  по будівництву від 17.04.1982 року, №71), якому було надано 15 кімнат для забезпечення житлом робітників і службовців (постанова правління і об’єднання комітету профспілки Волинського обласного міжколгоспного об’єднання по будівництву від 17.04.1982 року, №71), якому було надано 15 кімнат для забезпечення житлом робітників і службовців (постанова правління і об’єднаного комітету профспілки Волинського обласного міжколгоспного об’єднання по будівництву №110 від 01.08.1983 року) (а.с 18.).

Відповідач перебувала в трудових відносинах з ПМК-19 з 1987 року.

03.05.1995 року ПМК-19 реорганізоване в ПМК-1.

06.04.2007 року ОСОБА_1 припинила трудові відносини з ПМК-1, згідно п.1 ст.36 КЗпП (а.с. 24).

           Отже, судом встановлено, що ОСОБА_1 на підприємстві, що надало їй кімнату в гуртожитку, з врахуванням численних реорганізацій пропрацювала безперервно майже двадцять років.

Згідно ч.2 ст.128 ЖК України жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету і комітету комсомолу.

Вселення відповідача відбулося, і це стверджується даними про його реєстрацію.

Ч.1 ст.1 Закону України „Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків” передбачено, що сфера дії Закону поширюється на громадян, які на законних підставах тривалий час (не менше п’яти років) зареєстровані та фактично поживають у гуртожитках, призначених для проживання одиноких громадян або для проживання сімей та не мають іншого власного житла.

Згідно ч.1 ст.19 Закону забороняється виселення, переселення та відселення мешканців гуртожитків, на яких поширюється дія цього Закону, без попереднього надання їм (їх сім’ям) іншого житла, придатного для постійного проживання людей.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1, у зв’язку з перебуванням в трудових відносинах з підприємством, яке надало їй жиле приміщення, вселена в гуртожиток на законних підставах, тобто, на підставі рішення адміністрації підприємства, пропрацювала на ньому близько двадцяти років, зареєстрована та фактично проживає в гуртожитку тривалий час, іншого житла немає. Окрім того разом з нею проживає неповнолітній син-ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

З врахуванням наведених обставин, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю.

Відповідно до ч.1 ст.84 ЦПК України витрати, пов’язані з оплатою правової допомоги адвоката, або іншого фахівця у галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

Проте, не підлягає до задоволення вимога представника відповідача про відшкодування понесених відповідачем витрат пов’язаних з оплатою правової допомоги, у зв’язку з тим, що суду не представлено квитанції, які б засвідчила про сплату даних коштів.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 12, 57, 60, 84, 208, 209, 215, ЦПК                                                                         України та на підставі ст.ст.125, 127-132 ЖК України, ст.ст.1, 19 Закону України „Про забезпечення реалізації житлових прав гуртожитків”, суд,

                                                                 

в и р і ш и в :

В задоволенні позову Приватного підприємства „Пересувна механізована колона №19” до ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2, третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору-орган опіки та піклування Луцької міської ради про виселення без надання іншого жилого приміщення -відмовити за безпідставністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області через суд першої інстанції шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги  або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом          

 

                  Суддя                                                                                        Т.В. Лівандовська-Кочура