Судове рішення 357/15860/17 від 14.08.2023

Особи

Учасники процесу:

обвинувачений: Рутковський Валерій Валерійович
потерпілий: Нестеренко Тетяна Олександрівна
Законний представник потерпілого: Азієва Світлана Володимирівна
Захисник: Новіков Ярослав Анатолійович
потерпілий: Зотова Марія Сергіївна
потерпілий: Цимбалюк Надія Петрівна
потерпілий: Азієва Карина Пайзулаївна

Показати/приховати управління відображенням осіб

Ім`я	Замінене і`мя	Особа

Судове рішення #486867111

Справа № 357/15860/17 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/824/4428/2023 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого - судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу обвинуваченого на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07 березня 2023 року про продовження строку тримання під вартою,

В С Т А Н О В И Л А:

В провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області перебувають обвинувальні акти об`єднаних кримінальних проваджень, внесених в ЄРДР № 120171100300004434 від 01.08.2017, № 12017110030005046 від 23.09.2017, № 12018110030000465 від 20.01.2018, № 12018110030002816 від 24.06.2018 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 152, ч.2 ст.15 ч. 3 ст. 152, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 153, ч. 2 ст. 186 КК України.

Під час судового засідання прокурором заявлено клопотання про необхідність продовження застосованого щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, оскільки термін дії запобіжного заходу закінчується, а ризики та обставини, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які враховувалися при застосуванні та продовженні запобіжного заходу, на даний час не змінилися та продовжують існувати.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 липня 2023 року продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_6 до 04 вересня 2023 року включно з утриманням його в Державній установі «Київський слідчий ізолятор».

Суд, обґрунтовуючи доцільність перебування обвинуваченого під вартою, вказав що ризики та обставини, передбачені п.п. 1, 3, 4 ,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які враховувалися при обранні запобіжного заходу та його продовженні щодо обвинуваченого на даний час не змінилися і продовжують існувати. Судом також зазначено, що жоден інший запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, на даній стадії судового процесу не зможе запобігти існуючим ризикам і не забезпечить належної поведінки обвинуваченого і виконання останнім своїх процесуальних обов`язків.

В апеляційній скарзі обвинувачений просить скасувати ухвалу суду та постановити нову, якою застосувати щодо обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний період доби з 22:00 год. до 06:00 год. за адресою його проживання: АДРЕСА_1 з дотриманням процесуальних обов'язків, відповідно до ч.5 ст.194 КПК України.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на порушення своїх прав, оскільки судовий розгляд вчергове безпідставно проводився у його відсутності в порядку ч. 1 ст. 330 КПК України та вказує, що порядок в залі судового засідання він не порушує. Зазначає, що подане прокурором клопотання не підтверджено відповідними доказами, а заявлені ризики є безпідставними та не відповідають фактичним обставинам.

Вказує, що ризик переховування від суду не доведений, оскільки він жодного разу не перебував в розшуку, буде з'являтись до суду вчасно. Має сталі соціальні зв`язки, постійне місце проживання, є працездатною особою, має безперервний стаж роботи, добру характеристику, не має наміру переховуватись від суду, що свідчить про те, що протягом 2017-2019 років не порушував застосований до нього запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання та домашнього арешту. За весь час розгляду справи, жодного впливу чи тиску на потерпілих та інших учасників не чинив, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином не буде і не намагався. Ризик вчинення ним інших кримінальних правопорушень також нічим не підтверджено.

Відповідно до вимог ч.4 ст.422-1 КПК України розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, крім випадків, якщо прокурор, обвинувачений, його захисник, законний представник заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін.

Перевіривши матеріали апеляційного провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За змістом ч.3 ст.331 КПК України суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

У відповідності до ст.199 КПК України, розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд повинен з`ясувати всі обставини, з якими пов`язана можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе та виправдане.

Суд, розглядаючи питання доцільності перебування обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою, фактично дійшов висновку про наявність підстав для продовження строку його тримання під вартою у зв`язку з продовженням існування ризиків, передбачених п. 1,3,4,5 ч. 1 ст.177 КПК України.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо необхідності продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 , оскільки продовжують існувати обставини, які виправдовують подальше обмеження права ОСОБА_6 перебувати на волі.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду про доцільність подальшого перебування під вартою ОСОБА_6 на час судового розгляду.

Як випливає із змісту судового рішення про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд врахував обставини, передбачені ст.178 КПК України.

Суд першої інстанції прийняв рішення на основі всебічно з`ясованих обставин, з якими закон пов`язує можливість продовження виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.

За таких обставин, колегія суддів, приймаючи до уваги також дані про обвинуваченого у сукупності з іншими наведеними вище даними, вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано продовжив раніше обраний щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст.176 КПК України, можуть на даному етапі розгляду кримінального провадження забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, що випливають із ч.5 ст.194 КПК України.

Рішення суду першої інстанції не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Враховуючи суспільну небезпечність інкримінованих ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, які направлені проти статевої свободи та статевої недоторканості, у тому числі і неповнолітньої особи, приймаючи до уваги тяжкість кримінальних правопорушень, які відповідно ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів, враховуючи особу обвинуваченого, обставини вчинення кримінальних правопорушень, колегія суддів вважає, що висновки суду про продовження існування зазначених прокурором ризиків є такими, що ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження , тому відсутні підстави для зміни обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`який.

Посилання обвинуваченого на недоведеність прокурором заявлених ризиків та їх надуманість не знайшло свого підтвердження, оскільки судом в повній мірі було перевірено наявність ризиків, надано їм належну оцінку.

Твердження обвинуваченого про порушення процесуальних прав, оскільки розгляд проводиться у його відсутності, є таким, що не ґрунтується на вимогах КПК України, оскільки суд має право у порядку ст. 330 КПК України видалити його із зали судового засідання у разі порушення ним порядку судового засідання і продовжити судовий розгляд без його присутності у залі судового засідання. Разом з тим, як вбачається з ухвали суду, судове засідання відбулося за участю захисника обвинуваченого.

Посилання обвинуваченого на наявність у нього житла, міцних соціальних зв`язків та позитивних характеристик з місця роботи, не є тими стримуючими факторами та не переважають можливих ризиків його неправомірної поведінки.

Доказів того, що ризики, визначені ст.177 КПК України, які були підставами для обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зникли чи суттєво зменшилися, матеріали апеляційної скарги не містять.

Відтак, колегія суддів вважає, що висновок суду про те, що лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, дію якого продовжено судом першої інстанції, має забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_6 процесуальних обов`язків у кримінальному провадженні на даній стадії судового розгляду.

За таких обставин ухвала є законною.

Керуючись ст.404, 405,407, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 липня 2023 року про продовження йому строку тримання під вартою, - без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Суддя: Суддя:

Показати/Приховати судові провадження

Судове провадження 1-кп/357/656/18