Справа №705/3471/23

1-кс/705/862/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2023 року Слідчий суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умань клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна, подане в межах кримінального провадження №12023250320001075 від 03.07.2023 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Захисник підозрюваного ОСОБА_3 - ОСОБА_4 звернулась до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, в обґрунтування зазначивши наступне.

В провадженні СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області перебуває кримінальне провадження №12023250320001075 за ч.1 ст.115 КК України.

07.07.2023 слідчим в рамках вказаного провадження за місцем мешкання сім`ї ОСОБА_5 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 , проведено обшук та вилучено майно, зокрема: ноутбук, грошові кошти та інше.

Також, 07.07.2023 року слідчим проведено обшук автомобіля «ВАЗ 210994-20» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , в ході якого вилучено свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, сам автомобіль та інше.

Ухвалою слідчого судді Уманського міськрайонного суду від 12.07.2023 на вказане та інше майно накладено арешт.

В клопотанні слідчого та в ухвалі слідчого судді зазначено, що грошові кошти у сумі 6200 гривень та 3150 доларів США, які було вилучено під час обшуку будинку за адресою АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_3 (перебували у його фактичному користуванні). Підставою для накладення на них арешту стало те, що слідчим їх визнано речовими доказами. За твердженням сторони обвинувачення в ході проведення досудового розслідування встановлено, що вказані кошти могли бути отримані ОСОБА_3 в результаті вбивства ОСОБА_6 .

Разом з тим, в самому клопотанні слідчого про накладення арешту на майно не наводяться жодні докази того, що вказані кошти отримано ОСОБА_3 в наслідок вчинення вбивства. Більше того, сама по собі кваліфікація дій ОСОБА_3 жодним чином не підтверджує того, що останній вчинив вбивство з метою заволодіння грошовими коштами потерпілої або заволодів ними після вчинення вбивства, матеріали кримінального провадження не містять даних про те, що в загиблої зникли кошти. Окрім того, вказані кошти не було вилучено безпосередньо у ОСОБА_3 або з його особистих речей, а вилучено їх з шафи у будинку, в якому окрім самого ОСОБА_3 проживає і його дружина ОСОБА_7 .

Так, остання стверджує, що вилучені кошти належать їй і вказану суму вона збирала на протязі декількох років шляхом певних заощаджень із своєї заробітної плати (працює офіційно, що підтверджується довідкою ОК-7, копія якої долучається до клопотання). ОСОБА_3 підтверджує, що вказані кошти належать його дружині і він немає жодного відношення до них.

Враховуючи, що слідчим не наведено даних, які б підтверджували можливість отримання вказаних коштів саме шляхом вбивства потерпілої і не зазначено яким саме чином він планує перевірити цю обставину (оскільки навіть якщо припустити, що кошти дійсно отримано внаслідок вчинення злочину, то ідентифікувати їх попередню приналежність потерпілій шляхом проведення будь-яких слідчих дій чи експертиз в даному випадку є неможливим).

Таким чином, подальше перебування вилучених коштів під арештом має негативні наслідки для їх власника ОСОБА_7 .

Крім того, вважає, що наразі відсутні будь-які підстави для подальшого перебування під арештом й вилученого транспортного засобу.

Так, відповідно до протоколу обшуку, клопотання про арешт майна, а також ухвали слідчого судді від 12.07.2023 року про накладення арешту на майно, слідчим проведено детальний обшук вказаного автомобіля та з нього вилучено всі можливі фрагменти із біологічними та іншими зразками, які можна використати для проведення різноманітних судових експертиз, на всі вказані фрагменти вже накладено арешт. Тобто, не можна стверджувати, що на автомобілі зберіглись сліди вчинення кримінального правопорушення, оскільки слідчим вже проведено його обшук та всі наявні сліди, які можуть мати відношення до вчиненого кримінального правопорушення вилучено. Окрім того, відповідно до матеріалів справи вказаний транспортний засіб не був та не міг бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення. З урахуванням викладеного, проведення будь-якої експертизи з використанням даного транспортного засобу не має жодного сенсу в рамках вказаного кримінального провадження. Так само відсутня потреба у проведенні будь-яких слідчих дій з використанням даного транспортного засобу.

Отже, подальше перебування вказаного транспортного засобу під арештом необґрунтовано порушує права ОСОБА_7 на його використання.

Відносно свідоцтва про реєстрацію арештованого транспортного засобу, то останнє також не є предметом дослідження в рамках кримінального провадження, та в матеріалах справи відсутнє будь-яке підтвердження того, що воно зберігло на собі будь-які сліди кримінального правопорушення, яке розслідується в рамках кримінального провадження.

Ноутбук, який вилучено, під час обшуку в будинку, ніяким чином не використовувався під час вчинення кримінального правопорушення. Крім того, слідчий мав достатньо часу, щоб перевірити наявну на ноутбуку інформацію та впевнитись в тому, що останній не має жодного відношення до даного кримінального правопорушення. Зокрема слідчий мав можливість оглянути його та скопіювати наявну інформацію на окремий носій інформації. В даному випадку вказаний ноутбук є спільною сумісною власністю обох заявників та перебував у їх спільному користуванні, а тому подальше його перебування під арештом унеможливлює його використання ОСОБА_7 , яка не має жодного відношення до даного кримінального провадження.

Враховуючи викладене та норми законодавства, просить суд скасувати арешт ноутбуку чорного кольору марки «hp» модель «15-bw635ur» з зарядним пристроєм та батареєю, грошові кошти в сумі 6200 гривень, грошові кошти в сумі 3150 доларів США, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 на автомобіль «ВАЗ210994-20» р.н. НОМЕР_1 , який накладено на них ухвалою слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12.07.2023 року у справі №705/3471/23.

Також, зобов`язати слідчого, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження повернути ОСОБА_7 вищезазначене майно.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_4 клопотання про скасування арешту майна підтримала та просила задовольнити оскільки вважає, що відпала потреба в подальшому арешті автомобіля, а арешт грошей та ноутбука накладено необґрунтовано.

Слідчий СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_8 заперечував проти задоволення клопотання та скасування арешту, оскільки вказане майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні та органом досудового розслідування не проведені всі необхідні процесуальні дії з даним майном та не встановлені всі обставини, які підлягають доказуванню, а тому є необхідність збереження цих речових доказів, в зв`язку з чим підстав для скасування арешту, на його думку, немає.

Вислухавши думку захисника та врахувавши позицію слідчого, вивчивши подане клопотання з доданими до нього документами та дослідивши обставини кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного.

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчим суддею встановлено, що СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні №12023250320001075 від 03.07.2023 за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, а саме вбивства ОСОБА_6 .

Ухвалою слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12.07.2023 року в порядку та спосіб, передбачений нормами КПК України, з метою забезпечення збереження речових доказів було накладено арешт на ноутбук чорного кольору марки «hp» модель «15-bw635ur» з зарядним пристроєм та батареєю, грошові кошти в сумі 6200 гривень, грошові кошти в сумі 3150 доларів США, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 на автомобіль «ВАЗ210994-20» з р.н. НОМЕР_1 , а також інше майно, вилучене 07.07.2023 року слідчим під час проведення обшуків за місцем мешкання сім`ї ОСОБА_5 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 , та в автомобілі «ВАЗ 210994-20» з реєстраційним номером НОМЕР_1 .

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до положень ст. ст. 9 та 26 КПК під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Кримінальне процесуальне законодавство України повинно застосовуватися з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

В силу ст. 16 КПК позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК України.

Сукупність наведених норм кримінального провадження, їх внутрішній, змістовний зв`язок між собою свідчить, що будь-яка процесуальна дія слідчого судді, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, вчинена під час досудового розслідування, має відповідати вищевказаним засадам, як за своєю суттю, так і за формою реалізації, тобто процедурою застосування.

Процесуальним законом визначено, що обов`язок здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні покладається на слідчого суддю.

Таким чином, саме слідчий суддя шляхом застосування своїх повноважень має забезпечити дотримання закону усіма учасниками кримінального провадження, а також зобов`язаний вживати передбачені законом заходи для поновлення порушених під час досудового розслідування прав та інтересів осіб.

Вирішуючи клопотання про скасування арешту, слідчий суддя враховує положення ч. 2 ст. 170 КПК України, якою визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Зокрема, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу (частина 3 статті 170 КПК України).

Так, за приписами статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При цьому, норми ч. 2 ст. 173 КПК України зобов`язують слідчого суддю при вирішенні питання про арешт майна враховувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 статті 170 цього Кодексу) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Слідчим суддею встановлено, що досудове розслідування кримінального провадження №12023250320001075 від 03.07.2023 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України триває. Станом на час розгляду вказаного клопотання органом досудового слідства не проведено усі слідчі та інші процесуальні дії щодо встановлення обставин вчиненого кримінального правопорушення, зокрема й дослідження речових доказів, а саме: не проведений огляд ноутбуку чорного кольору марки «hp» модель «15-bw635ur» для виявлення доказів, які можуть міститись на пристрої. Грошові кошти потребують збереження, оскільки органом досудового розслідування не встановлені всі обставини та мотиви злочину щодо вбивства ОСОБА_6 , відносно якої наявні відомості про отримання нею незадовго до вбивства значної суми коштів на рахунок у банку, а отже на час розгляду даного клопотання в порядку тимчасового доступу слідчим подане клопотання але не отримано відомостей про рух коштів по розрахункових рахунках.

Також, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, автомобіль «ВАЗ 210994-20» з р.н. НОМЕР_1 перебував в користуванні саме підозрюваного ОСОБА_3 , при цьому його власником третя особа. Разом з цим захисником не надано будь-яких відомостей про те, що дружина підозрюваного ОСОБА_7 є користувачем даного транспортного засобу та має право керування ТЗ взагалі, а тому, на думку слідчого судді, арешт вказаного автомобіля жодним чином не порушує та не обмежує права останньої щодо вказаного майна. У зв`язку з вказаними обставинами захисником не доведена необхідність скасування арешту вказаного транспортного засобу.

Оскільки стороною обвинувачення доведено, що в подальшому застосуванні такого заходу забезпечення є потреба, що виправдовує на теперішній час такий ступінь втручання у права і свободи осіб, як арешт вказаного майна, то за таких обставин скасування арешту може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню. Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження. Вищевказаний захід забезпечення накладено необґрунтовано, він є доцільним для забезпечення кримінального провадження.

Крім того, слідчий суддя також враховує, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, слідчі та інші процесуальні дії в обсязі, необхідному для встановлення об`єктивної істини по справі, проводяться в межах строків, визначених КПК України.

За вказаних обставин, слідчий суддя вважає, що підстави для скасування арешту відсутні, а тому в задоволенні клопотання захисника слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 26, 64-2, 131, 132, 170, 174, 309 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання захисника підозрбюваного ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1