ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову в задоволенні клопотань про витребування доказів

та про призначення судової експертизи

11.08.2023Справа № 910/10145/23

Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євромет груп"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "СЗХНО"

про стягнення 1 036 563,70 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євромет груп" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "СЗХНО" (далі - відповідач) про стягнення 1 036 563,70 грн, з яких 839 610,36 грн заборгованості, 172 154,86 грн інфляційних втрат та 24 798,48 грн 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором поставки № 33 від 07.02.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу визнано судом малозначною, постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та серед іншого встановлено сторонам строки для подання ними відповідних заяв по суті справи.

19.07.2023 відповідачем сформовано в системі "Електронний суд" клопотання про долучення до матеріалів справи клопотань про витребування доказів та про призначення судової експертизи, а також зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "СЗХНО" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євромет груп" про стягнення 18 900,00 грн, які 20.07.2023 зареєстровані в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".

Так, відповідач просить суд витребувати у позивача оригінали товарно-транспортної накладної № 211002 від 11.02.2022 та видаткової накладної № 211002 від 11.02.2022, оскільки вважає, що долучені до позовної заяви копії цих доказів є не якісними, що унеможливлює дослідження їх змісту. Крім того, відповідач має сумніви у відповідності копій вказаних документів оригіналам та існуванні таких оригіналів взагалі.

Також відповідач просить суд витребувати у позивача оригінал довіреності № 91 від 10.02.2022 та призначити у справі технічну експертизу, на вирішення якої поставити питання: "Чи виконано підпис від імені особи ОСОБА_1 у документі - Довіреність № 91 від 10.02.2022 тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою ?".

В обґрунтування вищевказаних клопотань відповідач зазначає, що документи його фінансово-господарської діяльності знаходились у м. Сєвєродонецьк Луганської області та були знищені внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України. Водночас при огляді долученої до позовної заяви копії довіреності № 91 від 10.02.2022 ним з`ясовано, що вказана довіреність ймовірно підписана не ОСОБА_1., а іншою особою. Відсутність у відповідача оригіналу цього доказу унеможливлює проведення експертного дослідження на його замовлення, у зв`язку з чим відповідач просить суд призначити судову експертизу.

Розглянувши заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "СЗХНО" клопотання про витребування доказів та про призначення судової експертизи, суд дійшов висновку про наступне.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Отже, експертиза призначається судом у випадку необхідності встановлення фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних знань, та які мають суттєве значення для правильного вирішення спору по суті.

Згідно зі статтею 104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Таким чином, експертиза не може мати для суду заздалегідь встановленої сили і має оцінюватися судом з урахуванням всіх встановлених обставин справи в сукупності з поясненнями сторін, як того вимагає стаття 86 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, згідно з пунктом 1.1 розділу 1 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 26.12.2012 № 1950/5) основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (літерних та цифрових) і підпису. Такою експертизою вирішуються і деякі неідентифікаційні завдання (установлення факту виконання рукописного тексту під впливом будь-яких факторів, що заважають (природних: хворобливий стан, хронічні захворювання, вікові зміни; тимчасових зовнішніх: незвичне тримання засобу для писання, незвична поза, обмеження зорового контролю тощо; тимчасових внутрішніх: алкогольне сп`яніння, фармакологічні, наркотичні засоби тощо; штучних: викривлення письма зміненими рухами); визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо).

Об`єктом почеркознавчої експертизи є почерковий матеріал, в якому відображені ознаки почерку певної особи у тому обсязі, в якому їх можна виявити для вирішення поставлених завдань.

Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.

Відповідач просить суд витребувати у позивача оригінал довіреності № 91 від 10.02.2022, щодо належності підпису ОСОБА_1 на якій у відповідача є сумніви.

Виходячи з обставин цієї справи, спір виник з правовідносин сторін, що засновані на Договорі поставки № 33 від 07.02.2018, який від імені відповідача підписав директор ОСОБА_1.

10.02.2022 сторони підписали Специфікацію № 12 до цього Договору на поставку у лютому 2022 року товару загальною вартістю 641 250,00 грн на умовах самовивозу. Вказану Специфікацію від імені відповідача підписав директор ОСОБА_1.

Відповідач укладення вищезазначених правочинів не заперечує, як і не заперечує їх підписання ОСОБА_1 . Відтак відповідач очікував від позивача поставку товару загальною вартістю 641 250,00 грн у лютому 2022 року.

На підтвердження виконання обов`язку з поставки товару за Договором, позивачем надано належним чином засвідчені копії транспортної накладної № 211002 від 11.02.2022, видаткової накладної № 211002 від 11.02.2022 та довіреності № 91 від 10.02.2022, які не визнаються відповідачем.

У той же час відповідач не спростовує факт поставки, не надає доказів звернення до правоохоронних органів щодо заволодіння товаром невстановленими особами та не пред`являє вимог до позивача щодо виконання договірного зобов`язання з поставки товару загальною вартістю 641 250,00 грн.

При цьому суд критично оцінює доводи відповідача про те, що довіреність № 91 від 10.02.2022 ймовірно підписана не ОСОБА_1 , а іншою особою, оскільки як клопотання про призначення судової експертизи, так і клопотання про витребування оригіналу доказу підписані безпосередньо самим ОСОБА_1 .

Відсутність власної впевненості у належності власного підпису на документі, на переконання суду, свідчить про зловживання процесуальними правами та намагання з боку відповідача ввести суд в оману, адже власний підпис - це реквізит документа, який свідчить про відповідальність особи за його зміст та є одним з реквізитів, що надають документу юридичної сили. З урахуванням викладеного, відсутні підстави для призначення судової експертизи, оскільки клопотання про її призначення мотивовано виключно припущеннями відповідача та спрямоване на затягування розгляду даної справи.

З цих же підстав підлягає відхиленню і клопотання відповідача про витребування оригіналу довіреності № 91 від 10.02.2022.

Щодо клопотання відповідача про витребування у позивача оригіналів товарно-транспортної накладної № 211002 від 11.02.2022 та видаткової накладної № 211002 від 11.02.2022, суд зазначає наступне.

Частиною шостою статті 91 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.

Суд відзначає, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 справу №910/10145/23 визнано малозначною та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Відповідач не скористався наданими йому правами подати відзив на позовну заяву та заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Оскільки судове засідання у цій справі не проводиться, матеріали справи містять копії доказів належної якості й суд не має обґрунтованих підстав для сумніву у відповідності поданих позивачем копій доказів оригіналам, клопотання відповідача про витребування оригіналів доказів задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 80, 91, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "СЗХНО" про призначення судової експертизи відмовити.

2. У задоволенні клопотань Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "СЗХНО" про витребування оригіналів доказів відмовити.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя О.В. Нечай