Номер провадження: 33/813/809/23

Номер справи місцевого суду: 522/1412/23

Головуючий у першій інстанції Попревич В. М.

Доповідач Лозко Ю. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2023 року                                                                 м. Одеса

Суддя Одеського апеляційного суду судової палати у цивільних справах Лозко Ю.П., за участю секретаря судового засідання — Сінько А.І., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 його захисниці Пошали Катерини Сергіївни, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Приморського районного суду м. Одеси від 20 березня 2023 року,

встановив:

Постановою судді Приморського районного суду м. Одеси від 20 березня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить

17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Вирішено питання стосовно судового збору.

Судом першої інстанції встановлено, що 19 грудня 2022 року приблизно о 19 годині 25 хвилин ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем марки “Hyundai Santa Fe”, номерний знак НОМЕР_1 по вул. Перемоги, 21, що у с. Посад-Покровське, Херсонської області, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

На вказану постанову ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі закрити з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Обґрунтовуючи скаргу апелянт вказує, що працівники поліції невірно роз`яснили йому наслідки складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за відмову від проходження медичного огляду на стан сп`яніння, у зв`язку з чим він відмовився пройти медичного огляд, тому вважає, що фактично працівникі поліції ввели його в оману; на вимогу працівника поліції щодо проходження ним огляду на стан алкогольного сп`яніння, апелянт вказує, що не заперечував проти проходження медичного огляду, однак поліцейський повідомив йому, що він має можливість відмовитися від проходження такого огляду, і у такому разі покарання буде менш суворим; апелянт вважає, що суду не надано доказів на предмет підтвердження тієї обставини, що під час складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, йому роз`яснювались права та обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП, що є порушенням вимог ч.4 ст. 256 КУпАП.

ОСОБА_1 також подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду від 20 березня 2023 року, яку мотивує тим, що усупереч приписам ст. 285 КУпАП, копія оскаржуваної постанови йому не надсилалася, з оскаржуваним судовим рішенням апелянт ознайомився лише 04 квітня 2023 року за допомогою сайту судової влади, що унеможливило в межах встановленого законом строку реалізувати право на апеляційне оскарження, у зв`язку з чим скаржник просить визнати причини пропуску ним строку на апеляційне оскарження поважними, та поновити цей строк.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисниця адвокат - Пошали К.С. підтримали клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, а також доводи та вимоги апеляційної скарги.

Заслухавши пояснення апелянта ОСОБА_1 та його захисниці адвоката - Пошали К.С., дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з такого.

Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Строк на апеляційне оскарження, пропущений із поважних причин, може бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи.

При вирішенні питання про можливість поновлення пропущеного процесуального строку, суд має зважати на причини, які слугували перешкодами у реалізації особою права на апеляційне оскарження.

Поважними причинами слід вважати лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, яка подала апеляційну скаргу, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

Вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд повинен у сукупності оцінити всі обставини справи, навести мотиви щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку на апеляційне оскарження та зазначити, з яких підстав подане скаржником клопотання може бути задоволене.

Лише наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Відповідно до приписів ч.1 ст. 285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

З матеріалів справи убачається, що оскаржувану постанову судом прийнято 20 березня 2023 року, відомості щодо надіслання ОСОБА_1 її копії, або вручення останньому копії оскаржуваної постанови під розписку матеріали справи не містять.

Отже строк на апеляційне оскарження постанови відповідно до ст. 294 КУпАП почав обраховуватися з 21 березня 2023 року і закінчувався 30 березня 2023 року включно.

Ураховуючи вказані вище обставини, апеляційний суд вважає є підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження.

У відповідності до положень ч.7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

За доводами апеляційної скарги ОСОБА_1 не заперечує ту обставину, що до моменту зупинки працівниками поліції вказаного вище транспортного засобу, саме він керував цим автомобілем, як і не заперечує обставин стосовно наявності в нього ознак алкогольного сп`яніння, однак відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Достовірність відомостей, зафіксованих у протоколі про адміністративне правопорушення апелянт під сумнів також не ставить, як і не заперечує те, що обставини зупинки автомобіля під його керування фіксувалися працівниками поліції за допомогою технічного засобу.Отже вказані обставини відповідно до ч.7 ст. 294 КУпАП не переглядаються.

Предметом апеляційного перегляду є перевірка доводів апелянта щодо дотримання працівниками поліції вимог закону під час висловлення вимоги щодо проходження ним огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Відповідно до вимог ст.ст.245,251,252,280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Судом першої інстанції дотримано вказаних вимог закону, а висновки суду ґрунтуються на повному та всебічному з`ясуванню усіх істотних обставин справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Ознаками об`єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення є: по-перше, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; по-друге, передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів; по-третє відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, апеляційний суд зважає на усталену практику ЄСПЛ, який зазначив, що:«будь-яка особа,яка володіє чи керує автомобілем,підпадає піддію спеціальних правил,оскільки володіння та використання автомобілів є таким,що потенційно може завдати серйозної шкоди.Ті,хто реалізували своє правоволодіти автомобіля мита їздити на них,тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі» (РішенніЄвропейського судуз правлюдини посправі "О`Галлоранта Франціс проти Сполученого Королівства"("O'Halloranand Francis v. the United Kingdom") від 29 червня 2007 року).

Згідно з п.2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення (ч.2 ст. 266 КУпАП)

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я (ч.3 ст. 266 КУпАП).

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним (ч.5 ст. 266 КУпАП).

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ч.6 ст. 266 КУпАП).

Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду”, затверджено Постановою КМУ від 17.12.2008 року №1103 (далі – Порядок).

Пунктом 6 Порядку передбачено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Згідно із пунктом 8 Порядку (у редакції на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення) у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Перелічені вимоги указаних нормативно-правових актів, як свідчать матеріали справи, поліцейськими були дотримані.

Поняття доказів та джерела їх отримання, визначені ст. 251 КУпАП, зокрема до одних із таких джерел законодавець відносить протокол про адміністративне правопорушення та відеозапис, а також інші документи.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №140874 від 19 грудня 2022 року убачається, що ОСОБА_1 особисто під підпис роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, що враховано місцевим судом, а доводи стосовно цього сторони захисту правомірно відхилені.

Факт особистого підписання протоколу про адміністративне правопорушення у цій частині, як і документу в цілому, ОСОБА_1 не заперечує та під сумнів не ставить, не вбачає таких підстав і суд апеляційної інстанції.

Також відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, обставини події, за яких його складено безперервно фіксувалися працівниками поліції на бодікамеру №474956.

З відеозапису, зробленого поліцейськими за допомогою нагрудного відеореєстратора (бодікамери), який долучено до матеріалів цієї справи, убачається, що поліцейським було детально роз`яснено ОСОБА_1 його права, регламентовані ст. 63 Конституції України, а також

ст. 268 КУпАП, при цьому ОСОБА_1 не звертався до поліцейських з відповідними клопотаннями з метою реалізації цих прав.

За таких обставин доводи апелянта про те, що суду не надано доказів на предмет підтвердження тієї обставини, що під час складення протоколу про адміністративне правопорушення, йому роз`яснювались права та обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП, апеляційний суд відхиляє, оскільки вони спростовуються матеріалами справи.

Також як убачається з вказаного вище відеозапису, поліцейським неодноразово, і змістовно роз`яснено та повідомлено

ОСОБА_1 процедуру проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, як на місці зупинки поліцейським з використанням спеціального технічного засобу алкотестеру “Драгер”, так і у закладі охорони здоров`я. Працівниками поліції також доведено до відома ОСОБА_1 інформацію про те, що у разі висловлення ним відмови від проходження огляду, стосовно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення із зазначенням ознак алкогольного сп`яніння, а саме документ (протокол) буде передано на розгляд до суду, та в залежності від результатів розгляду справи, у такому разі можливе адміністративне стягнення у виді штрафу, а також позбавлення права керування транспортними засобами. Після чого, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, при цьому, перед складанням протоколу про адміністративне правопорушення, поліцейський додатково пересвідчився щодо незмінності позиції водія, перепитавши його про те, чи все ж таки остаточно він відмовляється від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, як на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестеру, так і у закладі охорони здоров`я, на що ОСОБА_1 вкотре зазначив, що відмовляється.

Таким чином, слід дійти висновку про те, що дії поліцейських відповідають засадам законності, а доводи апелянта про те, що поліцейськими невірно роз`яснено наслідки складення протоколу про адміністративне правопорушення, чим фактично введено його в оману, апеляційний суд вважає неспроможними і такими, що цілком спростовуються матеріалами справи.

Посилання апелянта про те, що він відмовився від проходження медичного огляду з підстав того, що поліцейський йому повідомив про те, що у такому разі покарання буде менш суворим, апеляційний суд оцінює критично, оскільки детальне дослідження відеозапису дає підстави дійти беззаперечного висновку про те, що такі твердження апелянта є надуманими, так як таку інформацію поліцейські ОСОБА_1 не повідомляли, обставин, які б свідчили про те, що поліцейськими ОСОБА_1 було введено в оману, як про те твердить апелянт, апеляційним судом не встановлено.

Іншими доводами апеляційну скаргу апелянт не обґрунтовує.

Порушень судом першої інстанції норм КУпАП під час з`ясування обставин по справі апеляційним судом не встановлено.

Апеляційним переглядом встановлено, що суддею відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже підстав для закриття справи не встановлено, і висновок судді про наявність в діях  ОСОБА_1  складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є вірним.

Ураховуючи наведене вище апеляційний суд вважає, що відсутні передбачені законом підстави для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження по справі за п. 1 ст.247 КУпАП, з мотивів наведених у скарзі.

Керуючись ст. 294 КУпАП

постановив:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити та поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови судді Приморського районного суду м.Одеси від 20 березня 2023 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову судді Приморського районного суду м.Одеси від 20 березня 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                                Ю.П. Лозко