1-13/2008

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

12 серпня 2008 року                                                                                                         м.  Рівне

Військовий місцевий суд Рівненського гарнізону у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у складі:

головуючого - підполковника юстиції Антонюка О.В.,  при секретареві - Никончук Л.М. ,  судовому розпоряднику Дякон Т.О.,

за участю державного обвинувача - військового прокурора Рівненського гарнізону полковника юстиції Борискіна С. А.,  потерпілої ОСОБА_2 та підсудного ОСОБА_1.,  розглядаючи кримінальну справу по обвинуваченню військовослужбовця військової частини А2626,  капітана

ОСОБА_1,  народженого ІНФОРМАЦІЯ_1року в м.  Дубно,  Рівненської області,  громадянина України,  з вищою освітою,  не судимого,  одруженого,  на військовій службі з 1995 року за призовом Дубнівського МВК,  заступника командира військової частини А2626,  проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

у скоєнні злочину,  передбаченого ч.1  ст.  125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Органами досудового слідства ОСОБА_1. обвинувачується в тому,  що він близько 2 год. 15 хв. 2 липня 2008 року,  перебуваючи у дворі буд.  АДРЕСА_1,  під час конфлікту на грунті особистих стосунків з гр. ОСОБА_2,  з мотивів ревнощів,  штовхнув останню,  внаслідок чого вона вдарилася коліном об дверці автомобіля,  після чого завдав їй декілька ударів рукою в живіт,  один удар рукою у праву завушну ділянку та один раз стиснув за шию,  чим спричинив потерпілій ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді крововиливів на шиї зліва та справа,  в правій завушній ділянці,  на передній поверхні живота зліва та справа,  в ділянці правого колінного суглобу,  які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Вищевказані дії ОСОБА_1. органами досудового слідства кваліфіковані за ч.1  ст.  125 КК України.

У судовому засіданні підсудний винним себе в інкримінованому йому злочині визнав повністю,  щиро розкаявся у скоєному і,  підтвердивши вищенаведене пояснив,  що дійсно 2 липня 2008 року близько 2 години 15 хвилин у дворі будинку АДРЕСА_1між ним та потерпілою виник конфлікт через ревнощі. Під час суперечки він (ОСОБА_1),  будучи невдоволений поведінкою потерпілої,  яка відмовилась з'ясовувати з ним стосунки,  з метою примусити ОСОБА_2 сісти в автомобіль,  штовхнув останню,  внаслідок чого вона вдарилася коліном об дверці автомобіля,  після чого завдав їй декілька ударів рукою в живіт,  один удар рукою у праву завушну ділянку та один раз стиснув за шию,  чим спричинив ОСОБА_2 тілесні ушкодження.

Потерпіла ОСОБА_2 підтвердила обставини справи викладені в описовій частині постанови,  пояснивши також,  що на протязі двох років у неї з підсудним ОСОБА_1. склались близькі стосунки. При цьому неодноразово виникали конфлікти через ревнощі. Внаслідок побиття її підсудним вночі 2 липня 2008 року їй заподіяні тілесні ушкодження у вигляді крововиливів на шиї зліва та справа,  в правій завушній ділянці,  на передній поверхні живота зліва та справа,  в ділянці правого колінного суглобу.

До закінчення судового слідства потерпіла ОСОБА_2 заявила клопотання про звільнення ОСОБА_1. від кримінальної відповідальності у відповідності до  ст.  46 КК України і закриття кримінальної справи відносно останнього на підставі п.6 ч.1  ст. 6 та ч.2  ст. 8 КПК України,  оскільки між ними відбулось примирення. Підсудний вибачився перед нею,  повністю відшкодував заподіяну матеріальну і моральну шкоду і вона (ОСОБА_2) не має більше до ОСОБА_1. ніяких претензій.

Дане клопотання потерпілої підтримав і підсудний ОСОБА_1.

Не заперечував проти його задоволення і прокурор.

Як вбачається із матеріалів кримінальної справи,  в ході досудового слідства було зібрано достатньо доказів,  які свідчать про наявність в діях ОСОБА_1. ознак злочину,  передбаченого ч.1  ст. 125 КК України.

У відповідності до  ст.  46 КК України,  особа,  яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості,  звільняється від кримінальної відповідальності,  якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Згідно  ст. 12 того ж Кодексу злочин,  передбачений ч.1  ст.  125 КК України є злочином невеликої тяжкості.

Відповідно до ч.1  ст. 27 КПК України справи про злочини,  передбачені  ст. 125 КК України підлягають закриттю,  якщо потерпілий примириться з підсудним.

Заслухавши думку учасників судового розгляду та прийнявши до уваги всі обставини справи,  суд приходить до переконання,  що клопотання потерпілої ОСОБА_2 підлягає задоволенню. Оскільки ОСОБА_1. до кримінальної відповідальності притягується вперше,  інкриміноване йому протиправне діяння відноситься до злочину невеликої тяжкості,  між ним та потерпілою ОСОБА_2 відбулось примирення,  заподіяна потерпілій шкода ним повністю відшкодована,  тому підсудного ОСОБА_1. у відповідності до  ст.  46 КК України слід звільнити від кримінальної відповідальності,  за примиренням з потерпілою,  а кримінальну справу відносно нього закрити на підставі п.6 ч.1  ст. 6 та ч.2  ст. 8 КПК України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись п.6 ч.1  ст. 6,  п.2 ч.1  ст. 7,  ч.2  ст.  8,  ч.1  ст.  27,   ст.  282 КПК України,  військовий місцевий суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання потерпілої ОСОБА_2 задовольнити.

ОСОБА_1,  який обвинувачується у скоєнні злочину,  передбаченого ч. 1  ст.  125 КК України,  на підставі  ст.  46 того ж Кодексу звільнити від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням підсудного з потерпілою,  а кримінальну справу відносно нього закрити на підставі п.6 ч.1  ст. 6 та ч.2  ст. 8 КПК України.

Апеляція на дану постанову може бути подана до військового апеляційного суду Центрального регіону через військовий місцевий суд Рівненського гарнізону протягом семи діб з дня її винесення.