ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" серпня 2023 р. Справа№ 910/12230/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Тарасенко К.В.

Шаптали Є.Ю.

розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Євроінс Україна"

на рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2023

у справі № 910/12230/22 (суддя Пукас А.Ю.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Євроінс Україна"

про стягнення 100 786,45 грн,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія" звернулось до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Євроінс Україна" про стягнення 100 786,45 грн суми страхового відшкодування за полісом № АО/002873110.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем здійснено відшкодування позивачу суми в розмірі 12 403, 04 грн за відновлювальний ремонт пошкодженого транспортного засобу - "MAN TGS 19.400" державний номер НОМЕР_1 із вирахуванням ПДВ, франшизи та застосування коефіцієнта фізичного зносу. У виплаті іншої частини суми страхового відшкодування (відновлення пошкодженого напівпричепу "Kogel S-24-4" державний номер НОМЕР_2 ) на користь позивача, відповідачем відмовлено.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 позов задоволено. Вирішено стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Євроінс Україна" на користь Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" суму страхового відшкодування - 72 749,60 грн, пеню - 6455,78 грн, 3 % річних - 2577,13 грн, інфляційні втрати - 19 003,94 грн, судовий збір - 2481,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу - 7 000,00 грн.

Рішення суду мотивоване тим, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Євроінс Україна" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 у справі № 910/12230/22, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до того, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що при оформленні уповноваженими представниками компетентних органів МВС України наслідків дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 01.09.2020 схема місця дорожньо-транспорної пригоди не містить жодної інформації про участь в пригоді напівпричепу "Kogel S-24-4" державний номер НОМЕР_2 .

Таким чином, на думку відповідача, місцевий господарський суд не маючи належного підтвердження факту пошкодження при дорожньо-транспортній пригоді транспортного засобу напівпричеп "Kogel S-24-4" державний номер НОМЕР_2 самостійно, без належних на те підстав, встановив, що пошкодження завдані вказаному траспорному засобу відповідають переліку пошкоджень, зазначеному в акті огляду колісного транспортного засобу від 16.09.2020.

Також відповідач заперечує проти заявленого позивачем у позові розміру страхового відшкодування.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить суд апеляційної інстанції ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення посилаючись на те, що мотиви та підстави, зазначені в ній щодо скасування судового рішення є безпідставними та необґрунтованими, а ухвала суду першої інстанції прийнята відповідно до вимог чинного законодавства.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду у справі № 910/12230/22 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/12230/22 за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Євроінс Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Тарасенко К.В., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.08.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Євроінс Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 у справі № 910/12230/22 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів: Тарасенко К.В., Шаптали Є.Ю. Апеляційний перегляд оскаржуваного рішення вирішено здійсненню без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, розгляд апеляційної скарги здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи.

Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

16.07.2019 між Приватним акціонерним товариством "Українська пожежно-страхова компанія" (позивачем) та Приватним підприємством "Транс Логістик" укладено договір в редакції протоколу розбіжностей (додаток № 2 до договору), предметом якого є майнові інтереси Приватного підприємства "Транс Логістик", що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням визначеним у частині 1 договору наземним транспортним засобом та стаціонарно встановленим на ньому додатковим обладнанням (п. 3.1 договору).

Додатком № 9 до договору застраховано майнові інтереси Приватного підприємства "Транс Логістик" щодо володіння, користування і розпорядженням транспортним засобом "MAN TGS 19.400" державний номер НОМЕР_1 (п. 3 додатку № 9) та напівпричепу "Kogel S-24-4" державний номер НОМЕР_2 (п. 38 додатку № 9).

Одним із ризиків, які є предметом страхування за договором, є пошкодження транспортного засобу або додаткового обладнання внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (п.п. 4.1.1 п. 4.1 договору в редакції протоколу розбіжностей).

Згідно п. 5.1 договору страховий випадок - передбачена договором подія (ризик, визначений страхувальником в частині І договору), що відбулася в період дії договору, з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування страхувальнику/вигонабувачу на умовах договору.

Страховик в межах страхової суми компенсує збитки, що виникли внаслідок страхового випадку та пов`язані з компенсацією за втрату або за відновлювальний ремонт транспорного засобу/додаткового обладнення шляхом виплати страхового відшкодування відповідно до умов договору (п. 5.2 договору).

Відповідно до п. 7.3 частини ІІ договору в редакції протоколу розбіжностей лімітом відповідальності по КАСКО та/або додаткового обладнання за кожним транспортним засобом є страхова сума за кожним транспортним засобом, зазначена в додатку до договору страхування.

Згідно п. 10 ч. І договору строк дії останнього - з 00 год. 00 хв. 18.07.2019 по 24 год. 00 хв. 17.07.2020, а згідно додатку № 9 строк дії договору в частині застрахованого транспортного засобу "MAN TGS 19.400" державний номер НОМЕР_1 та напівпричепу "Kogel S-24-4" державний номер НОМЕР_2 з 07.10.2019 - 06.10.2020.

Згідно доводів викладених позивачем у позові, 01.09.2020 о 23 год 30 хв на а/д Н-08 634 км+460 м Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя-Маріуполь сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "MAN TGS 19.400" державний номер НОМЕР_1 разом з напівпричепом "Kogel S-24-4" державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , а також автомобіля ВАЗ державний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 , цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем згідно полісу № АО/002873110 (ліміт за шкоду майну - 130 000 грн, франшиза - 2 000 грн).

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 064839 зазначено, що дорожньо-транспортна пригода 01.09.2020 відбулася за участю транспортного засобу "MAN TGS 19.400" державний номер НОМЕР_1 .

В результаті дорожньо-транспортної пригоди 01.09.2020 пошкоджено застрахований позивачем транспортний засіб.

Приватне підприємство "Транс-Логістик" 04.09.2020 звернулось до позивача із заявою-повідомленням про дорожньою-транспортну пригоду 01.09.2020 та пошкодженням застрахованого майна, а також із заявою про виплату страхувальнику суми страхового відшкодування.

Також, позивачу надано Приватним підприємством "Транс-Логістик" пояснення від 03.09.2020 ОСОБА_1 - водія транспортного засобу "MAN TGS 19.400" державний номер НОМЕР_1 та напівпричепу "Kogel S-24-4" державний номер НОМЕР_2 щодо дорожньо-транспортної пригоди, що відбулася 01.09.2020, в яких зафіксовано, що водій виїхав із бази на автомобілі 7140 з напівпричепом НОМЕР_2 та рухався в м. Маріуполь. Їдучи з гори, назустріч ОСОБА_1 по середині дороги рухався автомобіль ВАЗ, державний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 , в результаті чого відбулося зіткнення автомобіля ВАЗ, державний номер НОМЕР_3 з лівою стороною причепа.

Актами огляду колісного транспортного засобу від 16.09.2020 зафіксовано завдані пошкодження автомобілю "MAN TGS 19.400" державний номер НОМЕР_1 та напівпричепу "Kogel S-24-4" державний номер НОМЕР_2 .

Згідно рахунку-фактури № DP-2005570 від 07.09.2020 вартість відновлювального ремонту пошкодженого напівпричепу "Kogel S-24-4" державний номер НОМЕР_2 становить 89 699, 53 грн., а згідно рахунку-фактури № DNZ_TEF - 2003112 від 06.09.2020 вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля MAN TGS 19.400, державний номер НОМЕР_1 становить 24 360, 92 грн.

На підставі страхових актів № КАСКО/000/954/20/0018 від 13.10.2020 та № КАСКО/000/954/20/0017 від 19.10.2020 позивачем здійснено виплату на користь Приватного підприємства "Транс-Логістик" суми страхового відшкодування в загальному розмірі 114 060, 45 грн згідно платіжного доручення № 14522 від 13.10.2020 на суму 89 699, 53 грн та № 14630 від 19.10.2020 на суму 24 360, 92 грн.

Постановою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 07.10.2020 у справі № 398/3236/20 ОСОБА_2 визнано винним у дорожньо-траспортній пригоді 01.09.2020 та притягнуто останнього до адміністративної відповідальності.

З огляду на виплату позивачем суми страхового відшкодування, останній звернувся до відповідача із претензією № 4373/17 від 05.01.2021 про виплату суми страхового відшкодування в розмірі 114 060, 45 грн за полісом № АО/2873110.

У відповідь на вказану заяву відповідач листом від 09.06.2021 № 604-ЮР повідомив позивача, що згідно наданих останнім матеріалів, а саме довідки Національної Поліції України та постанови Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 07.10.2020 у справі № 398/3236/20, не вбачається за можливе встановити факт пошкодження напівпричепу "Kogel S-24-4" державний номер НОМЕР_2 , оскільки такі відомості відсутні, у зв`язку з чим відповідачем було відмовлено у виплаті суми страхового відшкодування позивачу.

При цьому згідно доводів позивача, що не заперечується відповідачем та водночас відображено у повторній претензій позивача № 7020/17 від 14.07.2021 відповідачем 07.04.2021 здійснено виплату суми страхового відшкодування в розмірі 12 403, 04 грн за претензією № 4373/17 від 05.01.2021.

Крім того, позивач у повторній претензії про необхідність відшкодування залишкової суми в розмірі 101 657, 41 грн також звертає увагу відповідача на те, що факт пошкодження напівпричепу "Kogel S-24-4" державний номер НОМЕР_2 в результаті описаної вище ДТП підтверджується схемою місця ДТП та письмовими поясненнями водія ОСОБА_1 .

Докази сплати відповідачем коштів в розмірі 101 657,41 грн на користь позивача в матеріалах справи відсутні.

Окрім описаних вище пояснень водія ОСОБА_1 від 03.09.2020, позивач вказує, та що також встановлено судом першої інстанції, на звороті схеми місця дорожньо-транспортної пригоди зазначено про ряд пошкоджень транспортного засобу "MAN TGS 19.400" державний номер НОМЕР_1 , які стосуються саме напівпричепу "Kogel S-24-4" державний номер НОМЕР_2 , а саме: пошкодження ручки фіксатора дверні фургона, відбійник, задній бампер "полупричепа".

Позивач зазначає, що дорожньо-транспортної пригоди 01.09.2020 відбулося вночі, а причеп, який тягне безпосередньо автомобіль "MAN TGS 19.400" сприйнятий працівниками поліції як єдине ціле у зв`язку з чим працівниками поліції, які оформлювали дорожньо-транспортну пригоду в схемі її місця та у протоколі про адміністративне правопорушення не відображено окремо автомобіль та напівпричеп, при тому що видимі пошкодження автомобіля та напівпричепа зафіксовано.

Таким чином, на думку позивача, відмова відповідача щодо виплати суми страхового відшкодування є неправомірною, що і стало причиною виникнення даного спору.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 позов задоволено. Вирішено стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Євроінс Україна" на користь Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" суму страхового відшкодування - 72 749,60 грн, пеню - 6455,78 грн, 3 % річних - 2577,13 грн, інфляційні втрати - 19 003,94 грн, судовий збір - 2481,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу - 7 000,00 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

В силу вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 Цивільного кодексу України).

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (ст. 980 Цивільного кодексу України).

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно зі ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

За приписами ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Тобто у встановлених судом правовідносинах позивача та його страхувальника відбулася передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов`язанні.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема довідки Національної Поліції України про дорожньо-транспортну пригоду (ідентифікатор картки дорожньо-транспортної пригоди в системі Національної поліції України № 3020246415688595) та постанови Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області (справа № 398/3236/20) встановлено, що 01.09.2020 о 23 год. 40 хв. ОСОБА_2 на автошляху Н-08 634 км + 460 м, керуючи транспортним засобом ВАЗ державний номер НОМЕР_3 не вибрав безпечну швидкість руху, не впорався з керуванням, виїхав на смугу зустрічного руху та здійснив зіткнення з автомобілем "MAN TGS 19.400".

З огляду на викладене, судова колегія зазначає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення не зафіксовано пошкоджень саме напівпричепу "Kogel S-24-4" державний номер НОМЕР_2 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 01.09.2020.

Крім того, відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху України причіп - транспортний засіб, призначений для руху тільки в з`єднанні з іншим транспорним засобом. До цього виду транспортних засобів належать також напівпричепи і причепи-розпуски.

Статтею 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" регламентовано, що причіп - транспортний засіб без власного джерела енергії, пристосований для буксирування автомобілем.

Відповідно до п.1 Розділу ІХ "Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі", затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 року №1395 (далі - Інструкція від 07.11.2015 року за №1395) у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, на місці дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) складається протокол про адміністративне правопорушення стосовно цих осіб, до якого додаються: схема місця ДТП, яку підписують учасники ДТП та поліцейський; пояснення учасників пригоди та свідків (у разі їх наявності).

На схемі місця ДТП графічно зображуються та фіксуються, крім іншого, такі об`єкти: ділянка дороги, на якій сталась ДТП; сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив`язка об`єктів та слідів; інші сліди та предмети, що стосуються пригоди: розміщення частин та об`єктів (уламки кузова, частинки фарби, уламки скла, осипання ґрунту, сліди рідини), що відокремилися від транспортного засобу, відносно елементів проїжджої частини, транспортних засобів; площа розсіювання уламків скла, осипання ґрунту; координати місця зіткнення, наїзду відносно сталих орієнтирів. На зворотному боці схеми місця ДТП зазначаються: марка (модель) пошкодженого транспортного засобу; номерний знак транспортного засобу; власник (співвласник) транспортного засобу; перелік видимих (зовнішніх) пошкоджень транспортного засобу, які сталися внаслідок ДТП; вид пригоди; кількість учасників ДТП; порушення пункту Правил дорожнього руху. Зазначена інформація підтверджується підписами водіїв транспортних засобів (п.4 Розділу ІХ Інструкції від 07.11.2015 року за №1395). Обов`язок складення схеми дорожньо-транспортної пригоди покладається на поліцейського і у випадку, коли один з її учасників зник з місця пригоди (п.8 Інструкції від 07.11.2015 року №1395).

Отже, основним доказом на підтвердження наявних (видимих) пошкоджень транспортного засобу, які сталися внаслідок ДТП, є саме схема місця дорожньо-транспортної пригоди.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає що суд першої інстанції дійшов передчасних висновків про задоволення позову, оскільки не звернув увагу на те, що при оформленені уповноваженими представниками компетентних органів МВС України наслідків дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 01.09.2020 схема місця дорожньо-транспортної пригоди не містить жодної інформації про участь в пригоді транспортного засобу напівпричепа "Kogel S-24-4" державний номер НОМЕР_2 . Так само, про відсутність підтвердження пошкодження напівпричепа "Kogel S-24-4" державний номер НОМЕР_2 при дорожньо-транспортній пригоді від 01.09.20220 свідчить і інформація на зворотному боці схеми місця дорожньо-транспортної пригоди, в якій вказано учасника дорожньо-транспортної пригоди лише транспортний засіб "MAN TGS 19.400" державний номер НОМЕР_1 та транспортний засіб ВАЗ державний номер НОМЕР_3 .

Крім того, колегія суддів зауважує на тому, що у постанові Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 07.10.2020 у справі № 398/3236/20 відсутні відомості про напівпричеп "Kogel S-24-4" державний номер НОМЕР_2 , як учасника дорожньо-транспортної пригоди 01.09.2020 та його пошкодження.

Враховуючи, що відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування, а позивачем належним чином не доведено та не надано доказів вини відповідача.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, як таке, що прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права, яке в свою чергу унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, за визначеними позивачем підставами та предметом позову.

Таким чином, наведені відповідачем у апеляційній скарзі доводи є документально обґрунтованими та такими, що не належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді даної справи.

Твердження позивача, зазначені у відзиві на апеляційну скаргу спростовуються матеріалами справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: не з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Висновки за результатами апеляційної скарги

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, крім того не з`ясував обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Судові витрати

Позивачем до суду апеляційної інстанції подано клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

Враховуючи відмову в позові, судові витрати понесені позивачем, у зв`язку з наданням професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції у розмірі 3000,00 грн не підлягають задоволенню.

У зв`язку із задоволенням апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Євроінс Україна" задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 у справі № 910/12230/22 - скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Євроінс Україна" (03150, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок 102; код ЄДРПОУ 22868348) на користь Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (04080, місто Київ, вулиця Кирилівська, будинок 40; код ЄДРПОУ 20602681) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3721,50 грн (три тисячі сімсот двадцять одна грн 50 коп.).

Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

Матеріали справи № 910/12230/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді К.В. Тарасенко

Є.Ю. Шаптала