Постанова

Іменем України

27 липня 2023 року

м. Київ

справа № 127/25989/20

провадження № 61-7602св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,

учасники справи за первісним позовом:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

треті особи: Служба у справах дітей Вінницької міської ради, Служба у справах дітей Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області,

учасники справи за зустрічним позовом:

позивач - ОСОБА_3 ,

відповідач - ОСОБА_1 ,

третя особа - Служба у справах дітей Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 , яка підписана представником ОСОБА_4 , на постанову Вінницького апеляційного суду від 20 квітня 2023 року у складі колегії суддів: Оніщука В. В., Копаничук С. Г., Рибчинського В. П.,

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, визначення способу участі батька у вихованні дитини та спілкуванні з нею.

Позов мотивований тим, що 07 квітня 2015 року він уклав шлюб зі ОСОБА_5

ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син - ОСОБА_6 .

Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 28 січня 2019 року шлюб між сторонами розірвано.

Після розірвання шлюбу, в період з 28 січня 2019 року до 17 січня 2020 року син ОСОБА_6 проживав лише з ним у АДРЕСА_1 .

Рішенням Хмільницького міськрайонного суду від 11 жовтня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено, визначено місце проживання ОСОБА_6 разом з його матір`ю ОСОБА_5 ; в задоволенні позову ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини з батьком відмовлено. Вказане рішення суду набрало законної сили 16 січня 2020 року.

17 січня 2020 року на виконання рішення суду позивач передав сина матері за актом про передачу дитини.

Після цього він звертався до ОСОБА_2 з питанням щодо перерахунку аліментів, але на усні та письмові заяви відповіді не отримав. Натомість ОСОБА_3 звернулась з заявою про примусове стягнення аліментів до Літинського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), де перебувало виконавче провадження з примусового виконання судового наказу № 137/1769/18, виданого Літинським районним судом Вінницької області 29 січня 2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 аліментів на утримання сина ОСОБА_6 у розмірі 1/4 від усіх видів доходу, але не менше встановленого законодавством мінімуму, щомісячно до його повноліття.

Станом на 04 листопада 2020 року заборгованість зі сплати аліментів по вищевказаному виконавчому документу відсутня.

Позивач має гарні стосунки з сином та приділяє багато часу його вихованню, соціальному, розумовому, фізичному, духовному та інтелектуальному розвитку.

Починаючи з 17 січня 2020 року, ОСОБА_2 почала створювати значні перешкоди у спілкуванні батька з сином. Вона не надає дитину для проведення спільного часу, уникає розмов та контактів, демонструє в присутності дитини відкриту агресію та в конфліктній формі тисне на батька та дитину, намагається обмежувати позивача в побаченнях із сином та ігнорує право батька проводити час із сином. Під час нечастих побачень виникають конфлікти, які закінчуються викликами поліції. Зі співмешканцем матері дитини - ОСОБА_8 у нього склалися напружені стосунки. Останній постійно погрожує словесно та виражається нецензурною лайкою.

26 лютого 2020 року, попередньо домовившись із відповідачем про побачення з дитиною, позивач приїхав до їхнього місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 , однак, відповідач відмовила йому в можливості побачення з сином, а її співмешканець застосував до нього фізичну силу та влаштував сварку.

За даним фактом позивач звернувся до правоохоронних органів, в результаті чого розпочато досудове розслідування, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 лютого 2020 року за № 12020020010000440 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 125 КК України.

10 лютого 2020 року позивач звернувся до Служби у справах дітей Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області з заявою про визначення способів участі у вихованні та спілкуванні з дитиною.

Згідно з відповіддю № 2307 від 29 жовтня 2020 року виконавчим комітетом Вінницької міської ради вирішено визначити такі способи участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною: щовівторка місяця з 17 год 00 хв до 19 год 00 хв; щочетверга місяця з 17 год 00 хв до 19 год 00 хв; 1 та 3 суботи місяця з 09 год 00 хв до 09 год 00 хв неділі.

Однак, після винесеного рішення мати дитини продовжує чинити перешкоди.

07 листопада 2020 року згідно з визначеним графіком, він приїхав на побачення з сином, але мати не дала можливості побачитись з дитиною, хоча про зустріч була повідомлена завчасно, на дзвінки не відповідала. У зв`язку з цим він звернувся із заявою на дії ОСОБА_2 до начальника ВВП ГУНП у Вінницькій області.

Просив:

зобов`язати ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкоди у спілкуванні та вихованні сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

встановити ОСОБА_1 , з урахуванням карантинних та погодних умов, такі способи у вихованні та спілкуванні з сином ОСОБА_6 та визначити дні побачень позивача з сином за таким графіком:

в перший та третій вівторок і четвер місяця з 15:00 год до 17:00 год;

в другу та четверту п`ятницю і неділю місяця з 15:00 год до 17:00 год;

в другий та четвертий вівторок місяця з 12:00 год до середи 18:00 год за місцем проживання батька без присутності матері;

перша та третя п`ятниця місяця з 18:00 год до 18:00 год неділі за місцем проживання батька без присутності матері;

доба (24 години) на новорічні свята;

доба (24 години) на різдвяні свята;

доба (24 години) на пасхальні свята;

в день народження сина з 09:00 год до 13:00 год;

в день народження батька з 17:00 год ІНФОРМАЦІЯ_6;

в день народження бабусі ( ОСОБА_9 ) з 17:00 год ІНФОРМАЦІЯ_7;

в день народження дідуся ( ОСОБА_10 ) з 17:00 год ІНФОРМАЦІЯ_8;

проведення спільного щорічного відпочинку позивача з сином по тижню у зимовий період та по два тижні у літній період без присутності матері.

У квітні 2021 року ОСОБА_3 звернулась із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею.

Зустрічний позов мотивований тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі.

Від шлюбу мають сина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 11 жовтня 2019 року, яке залишене без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 16 січня 2020 у справі № 137/229/19 визначено місце проживання ОСОБА_6 разом з його матір`ю.

З 17 січня 2020 року по теперішній час, ОСОБА_6 проживає з нею за адресою: АДРЕСА_2 .

За час спільного проживання дитини з матір`ю стан здоров`я, психічно-емоційний стан та розвиток ОСОБА_6 значно покращився.

Згідно з довідкою КНП «Вінницький районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Писарівська АЗПСМ від 25 березня 2021 року ОСОБА_6 протягом 2020 року обслуговувався у сімейного лікаря ОСОБА_11 , з боку матері здійснювався належний контроль за станом здоров`я сина, дитина доглянута, нервово-психічний та фізичний розвиток відповідає віку, санітарно-гігієнічні норми не порушені, батько дитини ОСОБА_1 жодного разу здоров`ям дитини не цікавився, на прийом з дитиною до сімейного лікаря не з`являвся.

ОСОБА_6 відвідує КЗ «Дошкільний навчальний заклад № 75 Вінницької міської ради».

ОСОБА_3 стежить за станом здоров`я дитини, самостійно займається вихованням, утриманням та забезпеченням усіх потреб дитини.

ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини сплачує несистематично, станом здоров`я та потребами сина не цікавиться, з метою побачень із дитиною звертається періодично, а при зустрічах провокує конфлікти, висловлюється нецензурно, чим негативно впливає на дитину.

В періоди з 17 січня 2020 року до 26 лютого 2020 року ОСОБА_1 тричі приїздив до дитини та у присутності матері бачився з сином.

26 лютого 2020 року ОСОБА_1 попередньо домовився з нею про час і місце зустрічі з сином у АДРЕСА_3 , поблизу парку о 13:30 год. Однак, замість встановленого часу та місця, ОСОБА_1 прийшов за її місцем проживання, взяв дитину на руки та раптово вибіг з під`їзду будинку, дитина почала плакати, а вона, наздогнавши, забрала дитину, щоб заспокоїти. ОСОБА_1 вчинив конфлікт, висловлювався нецензурною лайкою, ломився у двері, розмахував електрошокером.

З 26 лютого 2020 року до 26 липня 2020 року батько не з`являвся з метою побачень із сином, не дзвонив та жодним чином не цікавився справами або здоров`ям дитини.

З 26 липня 2020 року до 28 лютого 2021 року (переважно по неділях) відповідач проводив час із сином, ходив з ним на прогулянки у присутності матері, окрім днів, у які дитина хворіла.

У всіх випадках, коли дитина хворіла, вона пропонувала домовитися про побачення батька з сином в інші дні, після одужання ОСОБА_6 й не створювала будь-яких перешкод. Однак, відповідач не бажав попередньо погоджувати дні побачень із дитиною, а здійснював виклики поліції та звертався із заявами до Служби у справах дітей, не бажав та досі не бажає йти на компроміси з цього питання, постійно конфліктує, висловлюється нецензурно, у тому числі в присутності сина, чим негативно впливає на його розвиток та стан здоров`я.

З 28 лютого 2021 року ОСОБА_1 не приїздить з метою побачень із сином, не телефонує та ніяк не цікавиться станом здоров`я, розвитком та справами дитини.

Рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради «Про визначення способів участі у вихованні та спілкуванні з дитиною того з батьків, хто проживає окремо від дитини» від 29 жовтня 2020 року № 2307 прийнято без її участі, а його зміст тривалий час не було доведено до її відома. Копію витягу з рішення ОСОБА_3 отримала 29 січня 2021 року разом з листом Служби у справах дітей Вінницької міської ради від 26 січня 2021 року № 31-00-005-3756.

Вважає, що рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 29 жовтня 2020 року № 2307 прийнято без всебічного з`ясування обставин та урахування інтересів дитини.

Запропонований графік побачень батька із сином не узгоджується із розпорядком дня ОСОБА_6 та не відповідає кращим інтересам дитини з тих причин, що син відвідує дошкільний навчальний заклад, тому запропоновані побачення з батьком у вівторок, четвер та п`ятницю з 15:00 год до 17:00 год співпадають із часом перебування дитини в дошкільному навчальному закладі; невідомо як графік запропонованих побачень батька з сином узгоджується із робочим часом ОСОБА_1 , оскільки він працює у ТОВ «Органік-Спайс»; встановлення першої та третьої п`ятниці місяця з 18:00 год до 18:00 год неділі за місцем проживання батька без присутності матері, враховуючи ранній вік дитини, а також те, що ОСОБА_1 неналежно виконував свої обов`язки по догляду та вихованню дитини, оскільки у дитини було встановлено затримку фізичного та психічного розвитку, коли ОСОБА_6 проживав з батьком, що встановлено рішенням суду у справі № 137/229/19, може негативно вплинути на стан здоров`я та розвиток дитини; запропоновані дні побачень на новорічні, Різдвяні та Пасхальні свята не відповідають чітким дням у році, ОСОБА_1 не обґрунтовано чому в ці дні син має перебувати з батьком всю добу; визначення днів побачень в день народження бабусі та дідуся є необґрунтованими, оскільки не наведено пояснення щодо важливості встановлення побачень напередодні днів народження та необхідність перебування дитини протягом доби з цієї причини поза місцем постійного проживання, крім того, ОСОБА_10 не є рідним батьком ОСОБА_1 , тому не є дідусем ОСОБА_6 , у дитини відсутня особиста прихильність до цієї особи, а тому відсутня необхідність встановлення побачень у ці дні.

Просила:

визначити такі способи участі ОСОБА_1 у вихованні сина ОСОБА_6 та спілкуванні з ним:

кожну першу та третю неділю з 09:00 год до 18:00 год;

кожну другу та четверту неділю з 15:00 год до 18:00 год;

у день народження ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_9) з 09:00 год до 18:00 год;

у день народження ОСОБА_6 (ІНФОРМАЦІЯ_10) з 09:00 год до 13:00 год;

якщо день побачень припадає на день народження матері ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_11), то побачення із батьком скасовуються;

три дні канікул у зимовий період та сім днів канікул у літній період (після досягнення дитиною семи років та з початку шкільного життя);

в день побачень з сином батько має право забирати сина з дому/садочка/школи/гуртка/секції і т. п.;

дотримання графіку батьками здійснюється з урахуванням стану здоров`я, обов`язкових та додаткових занять дитини.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 23 грудня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, - Служби у справах дітей Вінницької міської ради, Служби у справах дітей Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, визначення способу участі батька у вихованні дитини та спілкуванні з нею, задоволено частково.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Служба у справах дітей Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області, про визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею, задоволено частково.

Визначено такий спосіб участі батька ОСОБА_1 у вихованні сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та у спілкуванні з сином:

побачення кожної першої та третьої неділі місяця з 09 год 00 хв до 18 год 00 хв;

побачення кожної другої та четвертої неділі місяця з 15 год 00 хв до 18 год 00 хв;

побачення у день народження ОСОБА_6 (ІНФОРМАЦІЯ_10) з 09 год 00 хв до 13 год 00 хв;

побачення у день народження ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_9): якщо припадає на вихідний день - з 09 год 00 хв до 13 год 00 хв, якщо припадає на будній день - з 16 год 00 хв до 19 год 00 хв;

проведення часу разом (за бажанням дитини) під час зимових канікул (п`ять днів) та під час літніх канікул (чотирнадцять днів: у червні - сім днів та у серпні - сім днів, за домовленістю між батьками) з ночівлею за місцем проживання батька - після досягнення дитиною ОСОБА_6 семи років та початку шкільного життя;

якщо день побачення ОСОБА_1 з ОСОБА_6 припадає на день народження ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_11) - побачення скасовується;

в день та час побачень батька з сином ОСОБА_1 має право забирати ОСОБА_6 з дому/садочка/школи/гуртка/секції;

у перехідний період (перші три місяці після набрання даним рішенням суду законної сили, але не менше шести зустрічей) зустрічі батька ОСОБА_1 з сином ОСОБА_6 будуть відбуватися лише в присутності матері дитини ОСОБА_3 ;

ОСОБА_3 повинна повідомляти ОСОБА_1 про факти захворювання ОСОБА_6 , якщо це перешкоджає їхній зустрічі у визначений час;

у випадку захворювання ОСОБА_6 , якщо таке захворювання припадає на час зустрічі з ОСОБА_1 , ОСОБА_6 підлягає негайному поверненню матері ОСОБА_3 , де залишатиметься до часу повного одужання. Наступний порядок участі батьків у вихованні дитини після її одужання здійснюється відповідно до встановленого графіку.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 та зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:

під час вирішення спору суд керується інтересами дитини, бере до уваги, що мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, враховує ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, вік дитини, дотримання режиму дня та відпочинку, розпорядку тижня, інші обставини, що мають істотне значення, доцільним буде визначити спосіб та порядок участі кожного з батьків у вихованні дитини із врахуванням малолітнього віку дитини та режиму його дня;

визначаючи способи участі позивача та відповідача у вихованні дитини та приймаючи до уваги право батька та матері на особисте спілкування з дитиною без присутності матері, батька; обов`язок матері, батька дитини не перешкоджати у спілкуванні один одному з дитиною; вік дитини - 5 років; відвідування дитиною дошкільного закладу, гуртків, спортивних секцій; місце проживання дитини та місце проживання батька; бажання батька спілкуватися з дитиною; наявність у батька постійного місця проживання, батьку слід встановити спосіб та порядок участі у спілкуванні з дитиною в дні та часи, які не будуть перешкоджати звичайному ритму життя та розвитку дитини;

неприязні відносини між батьками не повинні впливати на життя дитини, навпаки, незважаючи на такі відносини, батьки повинні докладати зусиль, щоб дитинство їхньої дитини було таким, де б дитина не відчувала того, що вона виховується в неповній сім`ї, де батьки живуть окремо в силу того, що їх життєві шляхи суперечать один одному, щоб дитина відчувала в повній мірі те, що у неї є любляча її матір та люблячий її батько. Дитина не може бути заручником відносин між батьками. Саме такий підхід у вирішенні цього спору відповідає інтересам дитини, які є пріоритетом над інтересами батьками, що також закріплено у положеннях міжнародних норм та норм чинного законодавства України;

суд встановив, що між сторонами у справі виникли та продовжують існувати непорозуміння, які носять особистий характер, у зв`язку з чим відносини між ними є емоційно напруженими, в переважній більшості закінчуються словесними перепалками та конфліктами. Водночас, така напруженість у їх відносинах не дає можливості їм мирним шляхом вирішити питання про визначення порядку та способів спілкування батька з дитиною з урахуванням якнайкращих інтересів самої дитини;

звернення позивача за первісним позовом до суду з даним позовом є прямим свідченням того, що позивач, як батько дитини, має намір приймати участь у вихованні сина і заінтересований у вирішенні спору. Крім того, позивач за первісним позовом ОСОБА_1 неодноразово намагався врегулювати питання щодо його участі у спілкуванні, вихованні сина шляхом звернення до відповідних служб, якими, зокрема було встановлено графік побачень з малолітнім сином. Так, позивач за первісним позовом ОСОБА_1 , який є батьком дитини та проживає окремо, активно і наполегливо проявляє бажання щодо участі у вихованні та спілкуванні з дитиною, сплачує аліменти на утримання сина, не має заборгованості по аліментах, позитивно характеризується за місцем проживання, працює, забезпечений житлом. Позивач за первісним позовом ОСОБА_1 на підтвердження створення ОСОБА_3 перешкод у спілкуванні та вихованні сина надав копії його заяв до ВРУП ГУНП У Вінницькій області та Служби у справах дітей Вінницької міської ради щодо невиконання ОСОБА_3 рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради № 2307 від 29 жовтня 2020 року. Однак, дане рішення було прийнято без участі ОСОБА_3 та без всебічного з`ясування обставин та змісту, не відразу доведене до відома матері дитини. Крім того, ОСОБА_3 доведено, що у дні, коли ОСОБА_1 звертався з заявами до ВРУП ГУНП у Вінницькій області щодо прийняття заходів до колишньої дружини, яка перешкоджає бачитися з неповнолітнім сином, ОСОБА_6 хворів.

судом встановлено, що дитина відвідує дошкільний навчальний заклад, різноманітні гуртки та спортивні секції, що унеможливлює проведення зустрічей з батьком відповідно до запропонованого ним графіку, оскільки навчання дитини не обумовлене конкретними датами, довготривала відсутність матері у літній та зимовий періоди у віці п`яти років може спричинити моральні страждання дитини, оскільки дитина більше прив`язана до своєї матері, ночівля дитини серед тижня у дні, коли дитина навчається, може спричинити порушення його уже сформованого розпорядку та відобразитись на психічному здоров`ю;

спілкування батька з сином буде сприяти повноцінному вихованню дитини, її розвитку, оскільки спілкування дитини з батьками, а батьків - зі своїми дітьми служить задоволенню життєво важливих потреб дитини. Безпосередня участь батька у вихованні сина, регулярне спілкування між ними не лише забезпечить дотримання батьківських прав позивача, а насамперед буде відповідати інтересам дитини;

суд врахував, що з 2020 року батько дитини проживає окремо, у зв`язку з неприязними відносинами між батьками дитина знаходилась в епіцентрі їхніх негативних емоцій та зазнала переживань, дитина емоційно прив`язана до своєї матері, також на даний час в Україні введено воєнний стан, тому для встановлення контакту потрібен адаптаційний період. Ураховуючи, насамперед, інтереси дитини та те, що для налагодження довірливих відносин між батьком і дитиною необхідний час, протягом якого поступово буде відбуватися налагодження спілкування та формування емоційної прив`язаності сина до батька, побачення дитини із батьком протягом перших трьох місяців повинні відбуватись лише в присутності матері, оскільки в силу свого віку дитина пристосовується до оточення і звикає до людей, що переважно знаходяться із нею і піклуються про неї, та з метою уникнення загострень емоційної реакції до періоду психічної стабілізації дитини, і такий період, на думку суду, буде достатнім для того, щоб батько мав змогу налагодити взаємозв`язок з сином, бути обізнаним про потреби, звички, вподобання сина, його розпорядок дня, графік сну, харчування, стан здоров`я тощо, щоб мати змогу в подальшому спілкуватись з сином без присутності матері, що в свою чергу відповідатиме найвищим і найкращим інтересам самої дитини.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Вінницького апеляційного суду від 20 квітня 2023 року апеляційну скаргу адвоката Мишковської Т. М. в інтересах ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 23 грудня 2022 року в частині визначення порядку та способу участі батька у вихованні сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та часу їхнього спілкування змінено.

Визначено такий спосіб участі батька ОСОБА_1 у вихованні сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та спілкування з ним шляхом встановлення побачень з сином:

перші два місяці з дня набрання цим судовим рішенням законної сили - кожну неділю місяця з 11:00 до 16:00 год зустрічі батька ОСОБА_1 з сином ОСОБА_6 будуть відбуватися у присутності матері ОСОБА_3 .

Після спливу двох місяців з дня набрання цим судовим рішенням законної сили зобов`язати ОСОБА_3 забезпечити виконання такого графіка побачень батька з сином:

кожну середу з 16:30 год до 19:30 год без присутності матері;

кожну другу та четверту суботу місяця з 16:05 год до 19:00 год неділі без присутності матері з ночівлею за місцем проживання батька;

у день народження дитини ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_10 кожного року з 09:00 год до 13:00 год без присутності матері;

у день народження батька ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_9 кожного року, якщо припадає на будній день - з 16:30 год до 19:30 год, якщо припадає на вихідний день - з 16:30 год 20 червня до 19:30 год ІНФОРМАЦІЯ_9 без присутності матері;

у день народження бабусі ОСОБА_9 - ІНФОРМАЦІЯ_12 кожного року з 16:30 год до 19:30 год без присутності матері;

якщо день побачення ОСОБА_1 з ОСОБА_6 припадає на день народження ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_11) - побачення скасовується;

проведення часу разом у зимовий період протягом п`яти днів (зимові канікули в період відвідування навчального закладу) та у літній період протягом чотирнадцяти днів (літні канікули в період відвідування навчального закладу) без присутності матері з ночівлею за місцем проживання батька;

в день та час побачень батька з сином ОСОБА_1 має право забирати ОСОБА_6 з дому/садочка/школи/гуртка/секції.

В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, залишено за сторонами.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:

основним завданням суду є здійснення своєї базової функції - ухвалення обов`язково рішення, яке безпосередньо припиняє спір, а не виводить його на новий рівень для сторін, які в будь-якому випадку не можуть між собою домовитися;

як вбачається із матеріалів справи позивач за первісним позовом, який є батьком дитини, піклується про сина та любить його, активно і наполегливо проявляє бажання щодо участі у вихованні та спілкуванні із дитиною, сплачує аліменти на утримання сина, не має заборгованості по аліментах, позитивно характеризується за місцем проживання, є матеріально-забезпеченою людиною та має належні житлові умови;

жодних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які б унеможливлювали право батька на спілкування із малолітнім сином, чи обставин, які б свідчили про спілкування батька з сином, яке перешкоджало б нормальному розвитку дитини, або обумовлювало його побачення з дитиною без можливості ночівлі, судом не встановлено, відповідачем за первісним позовом ОСОБА_3 не доведено, а матеріали справи таких доказів не містять;

позбавлення сина повноцінної можливості спілкуватися зі своїм батьком може призвести до того, що стійкий психологічний зв`язок між ними не буде відновлений, і дитина не зможе сприймати позивача за первісним позовом ОСОБА_1 як одного зі своїх батьків, який бажає брати участь у житті й вихованні сина;

оскільки батько та мати мають рівні права та обов`язки, колегія суддів, виходячи з принципу рівності батьків у реалізації їх права на вільне спілкування з дитиною та участь у її вихованні, бажання батька проводити більше часу разом із сином, з урахуванням інтересів дитини, для якої спілкування з батьком є необхідним для гармонійного розвитку, суд апеляційної інстанції зробив висновок про зміну судового рішення у частині визначення батькові способу його участі у вихованні сина та часу їхнього спілкування шляхом систематичних побачень;

визначений спосіб в повній мірі забезпечує справедливу рівновагу між інтересами дитини та інтересами батьків:

крім того, з урахуванням вікових змін дитини, її розвитку та потреб, батьки не позбавлені права в майбутньому змінити як добровільно, так і в судовому порядку встановлений судовим рішенням у цій справі спосіб участі у вихованні дитини, що буде відповідати її інтересам.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У травні 2023 року ОСОБА_3 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_4 , у якій просить касаційну скаргу задовольнити, постанову Вінницького апеляційного суду від 20 квітня 2023 року у цивільній скасувати повністю, рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 23 грудня 2022 року залишити в силі.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга обґрунтована тим, що:

постанова апеляційного суду прийнята з неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 20 жовтня 2021 року у справі № 363/3045/18, від 23 червня 2020 року у справі №754/9026/16-ц;

судом апеляційної інстанції застосовано узагальнений та формальний підхід щодо врахування бажання батька проводити більше часу разом із сином, тим самим не враховано ряд різноманітних чинників, які прямо впливають на інтереси її малолітньої дитини;

на момент прийняття оскаржуваної постанови дитині ОСОБА_6 виповнилось 5 років, батько бачився з дитиною більше 2 років тому, коли хлопчику було 3 роки. За цей час дитина підросла, звикла до середовища де зростала та до оточуючих людей;

з показань свідків у даній справі, а саме, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_8 вбачається, що зараз дитина ОСОБА_1 не пам`ятає та не сприймає його як батька, між ними відсутній сталий психологічний зв`язок, для відновлення якого потрібен час та зусилля обох батьків, тому на даний час ночівлі окремо від матері у відділеній місцевості та у вже незнайомому дитині місці будуть травматичними для дитини, отже, не відповідають інтересам дитини;

судом першої інстанції враховано, що з 2020 року батько дитини проживає окремо, у зв`язку з неприязними відносинами між батьками дитина знаходилась в епіцентрі їхніх негативних емоцій та зазнала переживань, дитина емоційно прив`язана до своєї матері; довготривала відсутність матері у віці п`яти років може спричинити моральні страждання дитини;

батько територіально проживає в іншому населеного пункті, ніж дитина. Численні дні ночівель віддалено від матері за місцем проживання батька, за умови долання значних для дитини відстаней будуть для дитини надмірним тягарем, що порушуватиме беззаперечне право дитини за забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі;

окрім того, з 24 лютого 2022 року й дотепер на усій території України запроваджено воєнний стан. За таких умов ОСОБА_3 вважає перебування сина ОСОБА_7 територіально далеко від неї, зокрема, у випадках ночівлі за місце проживання батька, не допустимим, оскільки вона, як і кожна мама, відповідає та хвилюється за життя дитини, і в будь-якій критичній ситуації має бути поряд. Право батька на особисте спілкування з дитиною не обмежується виключно ночівлями за місцем його проживання, тому відсутність таких ночівель не може розцінюватись як позбавлення сина повноцінної можливості спілкуватись із своїм батьком. При наявності бажання батька, встановлений судом першої інстанції спосіб участі батька у вихованні дитини є цілком достатнім для відновлення їх емоційного контакту, повноцінного спілкування, якісного проведення часу, спільного відпочинку та дозвілля;

суд першої інстанції максимально сприяв тому, щоб ОСОБА_1 мав можливість реалізувати свої батьківські права, брати участь у вихованні дитини, підтримувати особисті відносини та прямі контакти з дитиною;

судом апеляційної інстанції залишено поза увагою, що згідно матеріалів даної справи, більшість конфліктних ситуацій з приводу побачень батька з сином виникали між сторонами тоді, коли дитина хворіла, і мати завжди пропонувала спокійно, без конфліктів домовитися про побачення батька з сином в інші дні, після одужання, а батько наполягав на зустрічі у той самий день. З метою припинення спору у цій частині, судом першої інстанції у даній справі визначено, що у випадку захворювання ОСОБА_6 , якщо таке захворювання припадає на час зустрічі з ОСОБА_1 , ОСОБА_6 підлягає негайному поверненню матері ОСОБА_3 , де залишатиметься до часу повного одужання. Наступний порядок участі батьків у вихованні дитини після її одужання здійснюється відповідно до встановленого графіку.

При зміні судового рішення судом апеляційної інстанції, без наведення мотивів, вказана частина рішення видалена, а інший механізм поведінки батьків у випадку захворювання ОСОБА_6 не передбачений, що знову буде призводити до непорозумінь між сторонами та загострення конфліктної ситуації.

Аналіз змісту касаційної скарги свідчить про те, що постанова суду апеляційної інстанції оскаржується в частині визначення порядку та способу участі батька у вихованні сина та часу їхнього спілкування, в іншій частині не оскаржується, тому в касаційному порядку не переглядається.

Позиція інших учасників справи

У червні 2023 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, який підписаний представником ОСОБА_14 .

Відзив мотивований тим, що:

ОСОБА_1 неодноразово самостійно намагався досягти вирішення спору мирним шляхом, а також через своїх адвокатів двічі направляв на погодження матері ОСОБА_3 проєкт мирової угоди та просив надати інформацію про розпорядок дня дитини та графік його зайнятості у гуртках, секціях та інших групах, які відвідує ОСОБА_7 , оскільки матір приймає рішення щодо вказаних питань одноособово, без погодження з батьком. Саме з урахуванням відповіді матері, та зважаючи на те, що за час розгляду даної справи у суді, з 2020 року графік життя дитини змінився і батько тривалий час не мав змоги вільно спілкуватись з дитиною наодинці, керуючись інтересами дитини, батько просив суд встановити перехідний період у порядку його участі у вихованні дитини терміном 6 неділь, в період якого визначити побачення з сином кожну другу та четверту неділю з 11:00 до 16:00 в присутності матері. Вказані обставини свідчать про якнайкраще піклування батька і також доводять обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції;

доводи касаційної скарги про численні ночівлі, не відповідають фактичним обставинам, оскільки суд надав батькові право лише двічі на місяць проводити час з сином під час ночівлі, тобто лише 2 ночі на місяць, тоді які 28-29 ночей дитина спатиме у будинку матері;

жодних доказів на підтвердження доводів скарги стосовно того, що більшість конфліктів між батьками виникало з приводу побачень батька з сином під час хвороби дитини, матеріали справи не містять. Натомість є численні докази того, що саме матір чинила перешкоди батькові у побаченнях з сином і ці перешкоди не були вчинені з поважних причин;

жодних належних чи допустимих доказів, які б унеможливлювали право батька на спілкування із малолітнім сином, чи обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які б свідчили про спілкування батька з сином, яке перешкоджало б нормальному розвитку дитини, або обумовлювало його побачення з дитиною лише вдень, без права ночівлі, судами не встановлено, відповідачем не доведено, а матеріали справи таких доказів не містять;

законодавством передбачено рівність прав та обов`язків батьків щодо дитини. Тоді як створювані одним із батьків для іншого протягом тривалого часу перешкоди у вихованні дитини та спілкуванні з нею мають наслідком руйнування зв`язків із сім`єю, до якої належить як батько, так і мати дитини, а отже в такому разі поведінка того із батьків, хто створює перешкоди, суперечить сімейним цінностям та не відповідає найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 30 травня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 127/25989/20, витребувано справу з суду першої інстанції.

У червні 2023 року матеріали цивільної справи № 127/25989/20 надійшли до Верховного Суду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 30 травня 2023 року зазначено, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 20 жовтня 2021 року у справі № 363/3045/18, від 23 червня 2020 року у справі № 754/9026/16-ц).

Фактичні обставини

Суди встановили, що сторони по справі з 07 квітня 2015 року перебували в зареєстрованому шлюбі.

Від шлюбу сторони мають сина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 28 січня 2019 року розірвано шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 .

Згідно з довідкою Дашковецької сільської ради Літинського району Вінницької області № 71 від 23 січня 2020 року у період з 28 січня 2019 року по 17 січня 2020 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживав з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до довідки-характеристики Дашковецької сільської ради Літинського району Вінницької області № 70 від 23 січня 2020 ОСОБА_1 , житель АДРЕСА_1 , за місцем проживання характеризується позитивно, компрометуючі матеріали до сільської ради не надходили, за час проживання з сином ОСОБА_7 зарекомендував себе дбайливим батьком, має гарні стосунки з сусідами.

Рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 11 жовтня 2019 року у справі № 137/229/19, яке залишено без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 16 січня 2020 року, позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено, визначено місце проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з його матір`ю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до акту про передачу дитини на виконання постанови Вінницького апеляційного суду від 16 січня 2020 року у справі № 137/229/19 17 січня 2020 року ОСОБА_1 передав дитину матері ОСОБА_5 у присутності свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_16 .

Згідно із заявами від 08 квітня 2020 року та 05 травня 2020 року ОСОБА_1 звертався до ОСОБА_5 з проханням повідомити реквізити карткового рахунку для сплати аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 , а також для компенсації судових витрат по справі № 137/229/19.

Постановою старшого державного виконавця Літинського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Гаврилюка С. В. серії ВП № 62047470 від 01 липня 2020 року звернено стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 .

Згідно з квитанціями від 29 липня 2020 року, 26 травня 2020 року, 26 червня 2020 року ОСОБА_1 сплачував аліменти на користь ОСОБА_5 на утримання сина.

Рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради № 2307 від 29 жовтня 2020 року про визначення способів участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від дитини, визначено такі способи участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_6 : щовівторка місяця з 17:00 год до 19:00 год; щочетверга місяця з 17:00 год до 19:00 год; 1 та 3 субота місяця з 09:00 год до 09:00 год неділі; зобов`язано батьків попереджати один одного про свої дії щодо дитини та узгоджувати їх з урахуванням режиму дня, стану здоров`я та інтересів дитини.

Згідно з заявою від 21 січня 2021 року ОСОБА_1 просить Службу у справах дітей Вінницької міської ради вжити заходи щодо притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за систематичне невиконання нею рішення № 2307 від 29 жовтня 2020 року.

За змістом відповідей відділу ГУНП у Вінницькій області на заяви ОСОБА_1 від 22 грудня 2020 року, 24 грудня 2020 року, 21 січня 2021 року з приводу перешкоджання ОСОБА_2 у побаченнях з сином ОСОБА_6 Вінницьким відділом ГУНП у Вінницькій області здійснено перевірку фактів, викладених у зверненні, інформація знайшла своє підтвердження, з метою попередження виникнення подібних випадків в подальшому із ОСОБА_3 проведено профілактичні бесіди виховного характеру.

Листом Служби у справі дітей Вінницької міської ради від 26 лютого 2021 року ОСОБА_1 роз`яснено, що відповідно до вимог частини першої статті 159 Сімейного кодексу України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод та рекомендовано звернутись за психологічною допомогою до Вінницького міського центру соціальних служб з метою налагодження взаємостосунків під час спільного вирішення із матір`ю дитини ОСОБА_3 питань щодо виховання дитини ОСОБА_6 .

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 28 липня 2020 року, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрував шлюб зі ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у Вінницькому міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), про що складено актовий запис № 4095.

Згідно з довідкою виконавчого комітету Писарівської сільської ради Вінницького району Вінницької області № 1133 від 10 листопада 2020 року про реєстрацію місця проживання особи, ОСОБА_3 проживає за адресою: АДРЕСА_4 .

Відповідно до довідки КНП «Вінницький районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Писарівська АЗПСМ від 25 березня 2021 року, ОСОБА_6 протягом 2020 року обслуговувався у сімейного лікаря ОСОБА_11 , з боку матері ОСОБА_3 здійснювався належний контроль за станом здоров`я дитини, дитина доглянута, нервово-психічний та фізичний розвиток відповідає віку, санітарно-гігієнічні норми не порушені, батько дитини ОСОБА_1 жодного разу здоров`ям дитини не цікавився, на прийом з дитиною до сімейного лікаря не з`являвся.

Згідно з копією довідки КЗ «Дошкільний навчальний заклад № 75 Вінницької міської ради» № 15 від 25 березня 2021 року ОСОБА_6 відвідує КЗ «Дошкільний навчальний заклад № 75 Вінницької міської ради» з 30 вересня 2020 року.

Згідно з довідкою КНП «Вінницький районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Писарівська АЗПСМ ОСОБА_6 хворів з 19 жовтня 2020 року до 24 жовтня 2020 року (діагноз: ГРВІ); з 30 жовтня 2020 року по 07 листопада 2020 року (діагноз: Бронхіт); з 24 грудня 2020 року по 04 січня 2021 (діагноз: ГРВІ); 26 січня 2021 року проведено ревакцинацію.

Відповідно до листа ОСОБА_3 , адресованого Вінницькій міській раді, від 11 вересня 2020 року, остання повідомлена про те, що 21 серпня 2020 року буде розглядатись питання щодо визначення днів побачень дитини з батьком ОСОБА_1 за допомогою онлайн-платформи «Zoom», однак, у неї відсутня можливість скористатись онлайн-платформою з технічних причин, які не залежать від її волі. У зв`язку з цим, просить сприяти їй у реалізації права бути присутньою під час розгляду питання щодо визначення днів побачень сина ОСОБА_6 із його батьком ОСОБА_1 тільки за її персональної участі. Додатково зазначила, що станом на момент звернення, батько дитини ОСОБА_1 не позбавлений права бачитись зі своїм сином, вона не вчиняє дій, які б перешкоджали цьому.

На звернення ОСОБА_1 до Вінницького ВП ГУНП від 14 березня 2020 року, 02 липня 2020 року, 29 липня 2020 року, 07 листопада 2020 року, 18 листопада 2020 року, 24 грудня 2020 року, 29 грудня 2020 року, 21 січня 2021 року, 13 квітня 2021 року щодо прийняття заходів до колишньої дружини, яка перешкоджає бачитись з неповнолітнім сином, надано відповідь, з якої вбачається, що вищевказані звернення зареєстровані в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Вінницького ВП ГУНП, розглянуті у відповідності до вимог Закону України «Про звернення громадян» та підготовлено висновки.

Висновком Служби у справах дітей Вінницької міської ради № 01-00-011-50994 від 27 липня 2021 року про визначення способів участі батька, ОСОБА_1 , у вихованні та спілкуванні з дитиною, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визначено такі способи участі батька у вихованні та спілкуванні з сином: щовівторка місяця з 17:00 год до 19:00 год; щочетверга місяця з 17:00 год до 19:00 год; I та III субота місяця з 09:00 год до 09:00 год неділі; рекомендовано батькам попереджати один одного про свої дії щодо дитини та узгоджувати їх з урахуванням режиму дня, стану здоров`я та інтересів дитини.

Заявою від 22 лютого 2021 року ОСОБА_1 просить ФОП ОСОБА_10 встановити йому гнучкий режим робочого часу через сімейні обставини з 01 березня 2021 року.

Наказом ФОП ОСОБА_10 № 16/к від 22 лютого 2022 року ОСОБА_1 з 01 березня 2021 року встановлено гнучкий режим робочого часу з нормою робочого часу 40 годин на тиждень, згідно зі статтею 60 Кодексу законів про працю України.

З роздруківок смс-повідомлень, вбачається, що за номером телефону НОМЕР_2 були відправлені повідомлення, у яких містяться прохання побачитись з сином.

Позиція Верховного Суду

Статтею 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

У статті 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Європейський суд з прав людини зауважує, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування (частина друга статті 159 СК України).

У статті 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

У частині п`ятій, шостій статті 19 СК України передбачено, що орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитись з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 жовтня 2021 року у справі № 363/3045/18 (провадження № 61-11892св21) на яку посилається ОСОБА_3 у касаційній скарзі, зазначено, що

«колегія суддів звертає увагу, що у справах зі спорів щодо участі батьків у вихованні та спілкуванні з дитиною узагальнений та формальний підхід є неприпустимим, оскільки сама наявність спору з цього приводу є суттєвим інструментом впливу, особливо у відносинах між колишнім (фактичним) подружжям, який може використовуватися не в інтересах дитини. Кожна справа потребує детального вивчення ситуації, врахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, у тому числі її думки, якщо вона відповідно до віку здатна сформулювати власні погляди.

Встановлюючи порядок побачень матері з дітьми кожної суботи місяця з 17 год. до 20 год. у присутності батька, суди не врахували, що батько та мати мають рівні права та обов`язки і при вирішенні питання про періодичність побачень, можливість спільного відпочинку, відвідування місця проживання того з батьків, з ким дитина не проживає, слід виходити виключно з інтересів дітей.

Разом з тим, обмежуючи в часі спілкування матері з дітьми, суди не навели підстав для обумовлення таких обмежень.

Верховний Суд звертає увагу на те, що визначений судами спосіб участі матері у спілкуванні та вихованні дітей є таким, що не відповідатиме якнайкращим інтересам дітей, оскільки для відновлення стосунків між матір`ю та дітьми необхідно більше часу проводити разом».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 червня 2020 року у справа № 754/9026/16-ц (провадження № 61-5215св19), на яку посилається ОСОБА_3 у касаційній скарзі, заначено, що

«…батько, який проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини».

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності.

Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У справі, що переглядається:

суди встановили, що ОСОБА_3 чинить перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні з сином,

відносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 емоційно напружені, в переважній більшості закінчуються словесними перепалками та конфліктами,

позивач за первісним позовом, який є батьком дитини, піклується про сина та любить його, активно і наполегливо проявляє бажання щодо участі у вихованні та спілкуванні із дитиною, сплачує аліменти на сина, не має заборгованості по аліментах, позитивно характеризується за місцем проживання, є матеріально-забезпеченою людиною та має належні житлові умови;

жодних обставин або належних чи допустимих доказів, які б унеможливлювали право батька на спілкування із малолітнім сином, чи обставин, які б свідчили про спілкування батька з сином, яке перешкоджало б нормальному розвитку дитини, або обумовлювало його побачення з дитиною у присутності інших осіб та лише вдень, без права ночівлі, судом першої та апеляційної інстанції не встановлено, відповідачем не доведено, а матеріали справи таких доказів не містять;

суди не встановили, що спілкування з батьком має негативний вплив на нормальний розвиток дитини, а також не встановили, що спілкування та проведення більше часу батька з сином буде негативно на нього впливати;

врахувавши, що дитина тривалий час проживає разом з матір`ю та не спілкується із батьком, суд апеляційної інстанції встановив адаптаційний період на перші два місяці з дня набрання цим судовим рішенням законної сили та зазначив, що кожну неділю місяця з 11:00 до 16:00 год зустрічі батька ОСОБА_1 з сином ОСОБА_6 будуть відбуватися у присутності матері ОСОБА_3 ;

ОСОБА_3 не доведено, що систематичні зустрічі з батьком з ночівлею будуть сприяти погіршенню психоемоційного стану дитини.

Отже, суд апеляційної інстанції зробив правильний висновок про наявність підстав щодо реалізації батьківських прав ОСОБА_1 у судовому порядку. Встановлений апеляційним судом графік спілкування батька з дитиною є обґрунтованим, справедливим і таким, що відповідає інтересам дитини та не порушує принципу рівності обох батьків у питаннях виховання дитини.

Висновки, викладені в постанові апеляційного суду не суперечать висновкам, Верховного Суду у постановах від 20 жовтня 2021 року у справі № 363/3045/18, від 23 червня 2020 року у справі № 754/9026/16-ц).

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, що знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду (стаття 400 ЦПК України) та не спростовують мотиви та висновки суду апеляційної інстанції.

Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційним судом не встановлено.

Висновки Верховного Суду

Доводи касаційної скарги, з урахуванням меж касаційного перегляду, не дають підстав для висновку, що оскаржені судові рішення ухвалені без урахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постановах Верховного Суду від 20 жовтня 2021 року у справі № 363/3045/18, від 23 червня 2020 року у справі № 754/9026/16-ц. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу належить залишити без задоволення, постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, а тому судовий збір за подання касаційної скарги покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 , яка підписана представником ОСОБА_4 , залишити без задоволення.

Постанову Вінницького апеляційного суду від 20 квітня 2023 року в частині визначення порядку та способу участі батька у вихованні сина та часу їхнього спілкування залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: І. О. Дундар

Н. О. Антоненко

М. М. Русинчук