Постанова

Іменем України

02 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 761/13310/22

провадження № 61-4779св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - державне підприємство «Національні інформаційні системи»,

третя особа - Міністерство юстиції України,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва в складі судді Романишеної І. П. від 22 листопада 2022 року та постанову Київського апеляційного суду в складі колегії суддів: Олійника В. І., Сушко Л. П., Суханової Є. М. від 21 березня 2023 року,

ВСТАНОВИВ:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до державного підприємства «Національні інформаційні системи» (далі - ДП «Національні інформаційні системи»), третя особа - Міністерство юстиції України, в якому просила зобов`язати відповідача відновити доступ до Автоматизованої системи виконавчого провадження (далі - АСВП) приватному виконавцю Матвійчук Н. Є., та стягнути з ДП «Національні інформаційні системи» на користь позивачки збитки на суму неотриманої винагороди за період з 01 березня 2022 року по 01 жовтня 2022 року в розмірі 1 289 835,96 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 07 вересня 2020 року вона приєдналась до договору приєднання шляхом подання заяви до Запорізької регіональної філії відповідача (здійснює обслуговування приватних виконавців Донецької області) про приєднання до договору про надання послуг приватним виконавцям, пройшла навчання та отримала доступ до АСВП. До 24 лютого 2022 року позивачка здійснювала діяльність приватного виконавця в м. Маріуполь Донецької області. У результаті військової агресії російської федерації м. Маріуполь є майже знищеним і окупованим військами країни-агресора, що є загальновідомим фактом. 24 лютого 2022 року відповідач заблокував (припинив) доступ до АСВП та інших державних реєстрів всім приватним і державним виконавцям, тому станом на день звернення до суду позивачці доступ до АСВП як приватному виконавцю відповідачем не відновлено. Вважала, що дії відповідача щодо припинення позивачці доступу до АСВП та інших державних реєстрів та не відновлення такого доступу є протиправним. Позивачка указує на те, що вона знаходиться на не окупованій території України, на якій не ведуться бойові дії, ніякої загрози несанкціонованого доступу до відомостей, що містяться в державних інформаційних ресурсах у позивачки немає. Оскільки відповідачем не виконуються умови договору щодо своєчасного і належного надання послуг з користування АСВП та іншими Єдиними та Державними реєстрами, їй діями відповідача спричинено майнову шкоду.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 22 листопада 2022 року в задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції, відмовляючи в позові виходив із того, що відсутні будь-які підстави для задоволення позову, оскільки законодавством чітко регламентовано порядок відновлення доступу виконавців до САВП, який в даному випадку не дотримано позивачкою.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 21 березня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 листопада 2022 року залишено без змін.

Апеляційний суд, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, зазначив про те, що рішення місцевого суду є законним та обґрунтованим, підстав для його скасування немає.

Аргументи учасників справи

Узагальнені доводи вимог касаційної скарги

У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернулася через систему «Електронний суд» до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 листопада 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 березня 2023 року, у якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

Узагальнені доводи відзивів на касаційну скаргу

У червні 2023 року Міністерство юстиції України звернулося через систему «Електронний суд» до Верховного Суду із відзивом на касаційну скаргу ОСОБА_1 , у якому заявник просить зазначену касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін. Зазначає, що з огляду на введення в Україні воєнного стану, на час дії якого можливе втручання у конституційні права і свободи людини і громадянина, рішення про тимчасове призупинення доступу користувачів і державних інформаційних ресурсів та встановлення особливого порядку відновлення такого доступу є цілком правомірним та таким, що відповідає принципу пропорційності, спрямованого на забезпечення розумного балансу між приватними та публічними інтересами.

У червні 2023 року від ДП «Національні інформаційні системи» через засоби поштового зв`язку до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , у якому заявник просить зазначену касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін. Зазначає, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для їх скасування немає.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 18 травня 2023 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано цивільну справу № 761/13310/22 з Шевченківського районного суду м. Києва.

Зазначена справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2023 року справу вказану справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд установив, що ОСОБА_1 є приватним виконавцем та мала доступ до АСВП в період до 24 лютого 2022 року, відповідно до умов договору про надання послуг приватним виконавцям. Офіс ОСОБА_1 був розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» затвердженого Законом України № 2101-ІХ від 24 лютого 2022 року, в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року. Станом на день прийняття судових рішень, дія воєнного стану на території України продовжується.

З огляду на запровадження в Україні воєнного стану, відповідачем 24 лютого 2022 року було призупинено доступ усіх користувачів до Єдиних та Державних реєстрів Міністерства юстиції України, в тому числі до АСВП. Про тимчасове призупинення роботи та доступу до Єдиних та Державних реєстрів, створення та забезпечення функціонування яких належить до компетенції Міністерства юстиції України (в тому числі і АСВП), відповідач публічно повідомив усіх користувачів в мережі інтернет на своїй вебсторінці.

Позивачка неодноразово зверталася до Міністерства юстиції України щодо надання їй доступу до АСВП, зміни виконавчого округу, а також внесення змін до Єдиного реєстру про розташування її офісу.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав і не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (стаття 51 ЦК України).

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Тобто, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в його задоволенні.

У відповідності до частини першої та четвертої статті 8 Закону України «Про виконавче провадження», реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження АСВП, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України.

У зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України та запровадженням на території України з 24 лютого 2022 воєнного стану відповідно до Указу Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", а також враховуючи постанову Кабінету Міністрів України від 12 березня 2022 № 263 "Деякі питання забезпечення функціонування інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних систем, публічних електронних реєстрів в умовах воєнного стану" (далі - Постанова № 263), та у відповідності до листа Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1 про засвідчення форс-мажорних обставин, ДП "Національні інформаційні системи", задля забезпечення цілісності інформації та недопущення несанкціонованого доступу до відомостей, що містяться в державних інформаційних ресурсах, що адмініструються ДП «Національні інформаційні системи», тимчасово було призупинено роботу окремих Реєстрів або можливість здійснення в них реєстраційних дій, у тому числі і доступу до АСВП.

До повноважень Міністерства юстиції України, підпунктом 83-23 пункту 4 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року № 228 віднесене забезпечення функціонування автоматизованої системи виконавчого провадження.

ДП «Національні інформаційні системи» - це державне підприємство, засноване Міністерством юстиції України на підставі наказу від 07 травня 2015 року № 657/5 «Про створення державного підприємства «Національні інформаційні системи» та діє відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04 липня 1999 року № 1272 (у редакції від 15 червня 2015 року).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1272, а також наказу Міністерства юстиції України «Деякі питання щодо визначення адміністратора Єдиних та Державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України» від 25 червня 2015 року № 1059/5, ДП «Національні інформаційні системи» визначено адміністратором Єдиних та Державних реєстрів, створення та забезпечення функціонування яких належить до компетенції Міністерства юстиції України, в тому числі і АСВП.

Згідно положень статуту ДП «Національні інформаційні системи» - предметом діяльності підприємства є технічне та технологічне створення, запровадження, експлуатація програмно-експлуатаційних комплексів Єдиних та Державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України.

Тобто, ДП «Національні інформаційні системи» визначено технічним адміністратором Державного реєстру прав, що відповідає за технічне, технологічне та програмне забезпечення Реєстру, збереження та захист даних, що містяться у Реєстрі.

Отже, саме на Міністерство юстиції України, як на суб`єкта владних повноважень, покладено повноваження щодо тимчасового зупинення, створення та забезпечення функціонування АСВП, а ДП «Національні інформаційні системи» визначено адміністратором реєстрів, основною метою якого є саме технічне та технологічне забезпечення створення та супроводження програмного забезпечення ведення автоматизованих систем Єдиних та Державних реєстрів, що створюються відповідно до наказів Міністерства юстиції України.

Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 просила суд зобов`язати відповідача відновити доступ до АСВП приватному виконавцю Матвійчук Н. Є., та стягнути з ДП «Національні інформаційні системи» на користь позивачки збитки на суму неотриманої винагороди за період з 01 березня 2022 року по 01 жовтня 2022 року в розмірі 1 289 835,96 грн. Мотивуючи протиправність дій відповідача, позивачка зазначила про те, що ДП «Національні інформаційні системи» не виконує умови договору щодо своєчасного і належного надання послуг з користування АСВП та іншими Єдиними та Державними реєстрами, чим спричинено їй майнову шкоду у вигляді неотриманої винагороди.

Згідно із наказом Міністерства юстиції України № 1310/5 від 04 квітня 2022 року «Про деякі питання доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження та Єдиного реєстру приватних виконавців України у період воєнного стану» тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, вирішено припинити доступ до АСВП, наданий реєстраторам АСВП. Приватним виконавцям доступ до АСВП припиняється та відновлюється адміністратором АСВП на підставі письмового повідомлення Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Отже, право на відновлення доступу до АСВП виникає у певного користувача системи внаслідок прийняття владного управлінського рішення Міністерства юстиції України.

Натомість, ДП «Національні інформаційні системи», будучи технічним адміністратором, з огляду на положення наказу № 1310/5, не уповноважене приймати владно-управлінські рішення, а лише безпосередньо їх виконує, в тому числі, і щодо відновлення доступу позивачці до системи, вживаючи організаційно-технічних заходів щодо відновлення доступу до конкретного реєстру користувача. Тобто, ДП «Національні інформаційні системи» реалізує приписи розпорядчих актів Міністерства юстиції України. ДП «Національні інформаційні системи», не уповноважене на прийняття рішень щодо відновлення доступу приватному виконавцю до системи, припиненого йому, як і іншим користувача системи, на період воєнного стану на території України на підставі приписів пункту І наказу № 1310/5.

З огляду на викладене належним відповідачем у справі, що переглядається, є Міністерство юстиції України, яке створює та забезпечує функціонування АСВП, доступ до якого заблоковано позивачці, яке залучено до справи у якості третьої особи. Клопотань про заміну неналежного відповідача або про залучення Міністерства юстиції України до участі у справі як співвідповідача ОСОБА_1 не подавала. Як наслідок у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 необхідно було відмовити з підстав їх пред`явлення до неналежного відповідача.

Суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок про відмову в задоволенні позову, однак помилилися щодо мотивів такої відмови За таких обставин оскаржені судові рішення слід змінити в мотивувальних частинах, виклавши їх у редакції цієї постанови.

Оскільки Верховний Суд змінює судові рішення, але виключно у частині мотивів їх прийняття, то новий розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтям 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 листопада 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 березня 2023 року змінити, виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови.

Постанова набирає законної сили моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська

Судді:А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун

М. Ю. Тітов