ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5564/23 Справа № 175/3116/22 Суддя у 1-й інстанції - Дараган Л. В. Суддя у 2-й інстанції - Макаров М. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2023 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - судді Макарова М.О.

суддів - Демченко Е.Л., Куценко Т.Р.

розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 13 березня 2023 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2022 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.

Позовні вимоги ОСОБА_2 мотивовані тим, що 12 липня 2008 року між сторонами був зареєстрований шлюб, від якого вони мають неповнолітню дитину - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя сторін не склалось. Причиною розпаду сім`ї є відсутність між ними взаємоповаги та взаєморозуміння. Вони втратили почуття любові та поваги один до одного, мають різні погляди на сімейне життя. Сторони однією сім`єю не проживають, спільне господарство не ведуть. Подальше спільне проживання та збереження родини позивачка вважає неможливим. Крім того, позивачка зазначає, що дитина мешкає разом з позивачкою та знаходиться на її утриманні, відповідач в добровільному порядку матеріальну допомогу на утримання дитини не надає.

Враховуючи викладене, позивачка просила суд розірвати шлюб та стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини у твердій грошовій сумі в розмірі 20000 грн., але не менше 1/4 частини усіх видів доходу відповідача, щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви і до повноліття дитини.

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 13 березня 2023 року задоволено частково позовні вимоги, а саме, розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .. Прізвища сторін після розірвання шлюбу залишені без змін. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 10000,00 грн. щомісячно, починаючи з 21 жовтня 2022 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вирішене питання розподілу судових витрат між сторонами. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам та інтересам їхньої дитини, а тому суд вважав за необхідне розірвати шлюбу. При цьому, вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача аліменти на утримання доньки, суд приймаючи до уваги стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, відсутність у платника аліментів виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав, відсутність витрат платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, інші обставини, що мають істотне значення, а також з урахуванням рівня життя сьогодення, мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму, встановленого в цьому регіоні, суд дійшов висновку, що заявлений позивачкою розмір аліментів на утримання неповнолітньої дитини у твердій грошовій сумі в розмірі 20000 грн., щомісячно, є завищеним. Стягуючи аліменти на утримання неповнолітньої дитини в твердій грошовій сумі в розмірі 10000 грн. щомісячно, суд виходив з того, що визначений розмір відповідає вимогам закону та може забезпечувати частину потреб неповнолітньої дитини, а також не призведе до критичного погіршення забезпеченості відповідача, саме такий розмір аліментів є обґрунтованим, достатнім та відповідним щомісячним розміром аліментів, які належить стягнути з відповідача на утримання його неповнолітньої дитини.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи. Порушення норм матеріального та процесуального права, просив рішення скасувати в частині визначеного судом розміру аліментів на утримання дитини та в цій частині ухвалити нове судове рішення, яким стягнути з нього аліменти на утримання доньки у розмірі 3500,00 грн..

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що на час подання позову дитина досягла 14 років, прожитковий мінімум для дитини від 6 до 18 років становить 27833 грн., тоді як суд стягуючи аліменти в розмірі 10 000,00 грн. приблизно в чотири рази збільшив встановлений розмір аліментів. Також, апелянт вказує, що позивачка не довела, що для забезпечення гармонійного розвитку дитини необхідна сума в 20 000,00 грн.. Крім того, апелянт вказує, що не має постійного, стабільного, щомісячного заробітку, так як має сезонний дохід від підприємницької діяльності, який у 2022 році був значно меншим, ніж у 2021 році.

14 липня 2023 року на адресу Дніпровського апеляційного суду надійшли заперечення на апеляційну скаргу, де позивачка просила апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями встановленими цією главою.

Для цілей цього кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України).

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Отже, враховуючи викладене апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 13 березня 2023 року підлягає розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без їх виклику як малозначна.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення в оскаржуваній частині без змін, з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на утримання доньки аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 10 000,00 грн., суд першої інстанції виходив, що визначений розмір відповідає вимогам закону та може забезпечувати частину потреб неповнолітньої дитини, а також не призведе до критичного погіршення забезпеченості відповідача, саме такий розмір аліментів є обґрунтованим, достатнім та відповідним щомісячним розміром аліментів, які належить стягнути з відповідача на утримання його неповнолітньої дитини.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 8 ЗУ «Про охорону дитинства» встановлено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними (ч. 1ст. 181 СК України).

За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом (п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»).

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

Так, матеріалами справи встановлено, що сторони мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Встановлено, що дитина проживає з позивачкою та перебуває на її утриманні.

Відповідач є батьком дитини, а, відтак, на нього також покладений обов`язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця від 21 лютого 2022 року, за 2021 рік обсяг доходу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за звітний (податковий) період, що оподатковується, складає 1227940 грн.

Згідно з податковою декларацією платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця від 22 січня 2023 року, за 2022 рік обсяг доходу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за звітний (податковий) період, що оподатковується, складає 579891 гривня 00 копійок, сума єдиного внеску, яка підлягає сплаті на небюджетні рахунки, за даними звітного (податкового) періоду, складає 17292 гривні 00 копійок.

Згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також сум річного доходу, задекларованого фізичною особою в декларації про майновий стан і доходи, наданими Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, за період з першого кварталу 2022 року по четвертий квартал 2022 року, загальна сума доходу відповідача за вказаний період склала 579891 гривня 00 копійок.

Встановивши вказані обставини справи, а також взявши до уваги стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, відсутність у платника аліментів виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав, інші обставини, що мають істотне значення, а також взявши до уваги рівень життя сьогодення, мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму, встановленого в цьому регіоні, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що розмір аліментів на утримання неповнолітньої дитини в твердій грошовій сумі в розмірі 10000,00 грн. щомісячно, відповідає вимогам закону та може забезпечувати частину потреб неповнолітньої дитини, а також не призведе до критичного погіршення забезпеченості відповідача, так як, саме такий розмір аліментів є обґрунтованим, достатнім та відповідним щомісячним розміром аліментів, які належить стягнути з відповідача на утримання його неповнолітньої дитини.

При цьому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність посилань відповідача на неможливість у зв`язку з воєнним станом здійснювати певну підприємницьку діяльність, так як вказане спростовується матеріалами справи, зокрема, наданими відповідачем деклараціями про доходи. Більш того, з Листа Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області вбачається, що управління не заперечує провадженню діяльності підприємством відповідача в межах визначених ним маршрутів.

Також, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про недоведеність відповідачем того, що він не може надавати матеріальну допомогу на утримання неповнолітньої дитини у визначеному судом розмірі, тоді як тверда грошова сума аліментів у розмірі 10 000,00 грн. відповідає 1/4 частині усіх видів доходу відповідача станом на час розгляду цієї цивільної справи.

Керуючись вказаними нормами права, а також врахувавши відсутність відомостей, що могли б свідчити про неможливість сплати аліментів батьком дитини, суд дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на утримання доньки аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 10 000,00 грн..

Доводи апелянта в скарзі про те, що на час подання позову дитина досягла 14 років, прожитковий мінімум для неї становить 27833 грн., тоді як суд стягуючи аліменти в розмірі 10 000,00 грн. приблизно в чотири рази збільшив встановлений розмір аліментів, а також те, що він не має постійного, стабільного, щомісячного заробітку, так як має сезонний дохід від підприємницької діяльності, який у 2022 році був значно меншим, ніж у 2021 році, - колегія суддів вважає необґрунтованими, безпідставними, та такими, що не впливають на законність рішення в оскаржуваній частині, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно зі ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

За приписами ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Доказів того, що відповідач не в змозі сплачувати аліменти у визначеному судом першої інстанції розмірі, останнім ні в суді першої інстанції, ні в апеляційній інстанції надано не було.

Крім того, вказані твердження апелянта були предметом дослідження судом першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.

Інші твердження апелянта колегією суддів перевірені та визнані такими, що не впливають на законність рішення в оскаржуваній частині.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що вирішуючи даний спір, суд першої інстанції повно, всебічно та об`єктивно з`ясувавши обставини справи, оцінивши надані сторонами докази, дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача аліментів.

Рішення в оскаржуваній частині як таке, що відповідає нормам матеріального та процесуального права повинне бути залишене без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Законність рішення в частині задоволення позовних вимог щодо розірвання шлюбу між сторонами, колегією суддів не перевіряється, так як не є предметом апеляційного оскарження.

В зв`язку із залишенням апеляційної скарги без задоволення, відповідно до ст. 141 ЦПК України, сплачений апелянтом судовий збір за подання апеляційної скарги поверненню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 13 березня 2023 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Головуючий суддя М.О. Макаров

Судді Е.Л. Демченко

Т.Р. Куценко