ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м   У к р а ї н и

09 серпня 2023 року  м. ПолтаваСправа № 440/9127/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

1. Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - відповідач, ГУПФ України в Полтавській області), у якому просив:

визнати протиправними дії ГУПФ України в Полтавській області в частині відмови у призначенні та виплаті ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн на підставі постанови КМУ від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб";

зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.01.2023 щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000,00 грн на підставі постанови КМУ від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", з урахуванням раніше виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтував посиланням на те, що він є пенсіонером, перебуває на обліку у ГУПФ України в Полтавській області та отримує пенсію на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Зазначив, що відповідач безпідставно не здійснив нарахування та виплату щомісячної доплати до його пенсії у розмірі 2000,00 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" (надалі - постанова №713), чим порушив право позивача на належний соціальний захист.

2. Позиція відповідача.

Відповідач позов не визнав. У наданому до суду відзиві на позов представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність /а.с. 30/. Свою позицію мотивував посиланням на відсутність підстав для здійснення доплати до пенсії позивача відповідно до постанови №713, оскільки внаслідок перерахунку пенсії, проведеного пенсійним органом після 01.03.2018, розмір його пенсійної виплати збільшився на понад 2000,00 грн, що у силу абзацу третього пункту 1 названої постанови виключає необхідність проведення спірної доплати.

3. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.07.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цій справі, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників.

За приписами пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Відповідно до частини другої статті 263 КАС України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Обставини справи

Позивач є пенсіонером СБУ, отримує пенсію відповідно до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі - Закон №2262-ХІІ) та перебуває на обліку у ГУПФ України в Полтавській області.

У квітні 2018 року пенсійний орган на виконання вимог пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (надалі - постанова №103) провів перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018, основний розмір пенсії склав 7182,00 грн /а.с. 36/.

Однак, у червні 2021 року відповідач на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.04.2021 у справі №440/2670/21 провів перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019, виходячи з грошового забезпечення, визначеного станом на 05.03.2019, внаслідок чого основний розмір його пенсії склав 11131,96 грн /а.с. 38/.

З 01.07.2021 позивачу розпочато виплату пенсії у щомісячному розмірі 11131,96 грн та на цій не здійснено нарахування й виплату щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою №713.

У травні 2023 року позивач звернувся до ГУПФ України в Полтавській області із заявою про нарахування та виплату з 01.07.2021 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови №713 /а.с. 12/.

Листом від 05.06.2023 пенсійний орган повідомив позивача про відсутність підстав для нарахування зазначеної доплати, оскільки пенсія після її перерахунку на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.04.2021 у справі №440/2670/21 (виплату якої розпочато з 01.07.2021) збільшилась на понад 2000,00 грн  /а.с. 13-14/.

На цій підставі, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.

Норми права, якими урегульовані спірні відносини

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

14.07.2021 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №713, пунктом 1 якої установлено з           1 липня 2021 р. особам, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 р. відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон) (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018 р., щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.

Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 1 березня 2018 р., розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (...) з грошового забезпечення, визначеного станом на 1 березня 2018 р. або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.

Особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, пенсії яких переглядалися (перераховувалися) після 1 березня 2018 р. (...), щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.

Пунктом 3 постанови №713 доручено Пенсійному фонду України забезпечити встановлення з            1 липня 2021 р. виплат, передбачених пунктами 1 і 2 цієї постанови, за матеріалами пенсійних справ.

Оцінка судом обставин справи  

Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Предметом цього спору є правовідносини щодо наявності підстав для нарахування та виплати позивачу доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн, передбаченої постановою №713.

Так, постановою №713 встановлено, зокрема, для осіб, яким призначено пенсію відповідно до Закону №2262-ХІІ до 01.03.2018, щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, при цьому обумовлено, що вказана доплата не виплачується у разі коли пенсія переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. У такому випадку щомісячна доплата встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.

Відповідач, відмовляючи ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті зазначеної доплати, виходив з того, що внаслідок перерахунку пенсії позивача, проведеного на виконання судового рішення у справі №440/2670/21 після 01.03.2018, розмір пенсійної виплати збільшився на понад 2000,00 грн, що виключає можливість встановлення спірної доплати.

Однак, суд не погоджується з наведеними доводами пенсійного органу, оскільки пенсія на підставі норм Закону №2262-ХІІ позивачу призначена до 01.01.2018, а її перерахунок з 01.04.2019, хоча й проведений календарно після 01.03.2018, однак фактично пов`язаний з поновленням прав позивача на належне соціальне забезпечення з огляду на його порушення пенсійним органом.  

Верховний Суд у постанові від 02.10.2018 у справі №552/3407/17 дійшов висновку, що під "підвищенням пенсії" розуміється тільки таке збільшення суми нарахування, яке здійснюється відповідно до законодавства, тобто випадки, коли пенсія була неправомірно недонарахована і в подальшому на підставі рішення суду нарахована в належному обсязі, не належать до "підвищення пенсії".

Аналогічна правова позиція наведена Верховним Судом у постановах від 23.11.2018 у справі №490/5076/16-а, від 31.07.2019 у справі №681/1173/16-а, від 19.02.2020 у справі №686/9748/16-а, від 24.02.2021 у справі №398/402/17 та врахована судом у ході розгляду цієї справи на підставі частини п`ятої статті 242 КАС України.

До того ж, у силу статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі №913/204/18, від 10.03.2020 у справі №160/1088/19).

Окрім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.06.2022 у справі №520/2098/19 дійшла висновку, що з урахуванням вимог статті 7 КАС, а також того, що Верховний Суд постановою від 12.1.12019 у справі №826/3858/18 встановив, що пункти 1, 2 постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 порядку №45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили, суди у період чинності цих норм постанови Кабінету Міністрів України повинні застосовувати Закон №2262-ХІІ (безвідносно до того, чи скасовані ці норми судом), хоч ці норми й не були скасовані на момент спірних відносин.

Тож, суд враховує, що перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019, проведенням якого відповідач обумовлює втрату позивачем права на отримання щомісячної доплати, передбаченої постановою №713, пов`язаний з відновленням права позивача на належне пенсійне забезпечення з огляду на визнання нечинними та скасування у судовому порядку пунктів 1, 2 постанови №103.

Тобто, такий перерахунок не пов`язаний зі зміною нормативно-правового регулювання порядку визначення розміру грошового забезпечення військовослужбовців, з якого позивач має право на обчислення пенсійної виплати.

Водночас перерахунок пенсій, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 постанови №713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону №2262-ХІІ, має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення постанови №713, а саме - зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах. Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи винило до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв`язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.  

Такий висновок щодо застосування приписів постанови №713 наведений у постановах Верховного Суду від 08.11.2022 у справі №420/2473/22, від 02.03.2023 у справі №600/870/22-а, від 04.04.2023 у справі №380/25987/21, від 18.04.2023 у справі №560/6528/22, від 26.04.2023 у справах №№ 140/10795/21, 160/14146/22, 380/4510/22, 380/14122/22, від 01.05.2023 у справі №300/2963/22, від 17.05.2023 у справі №620/5518/22, від 24.05.2023 у справі №400/2732/22, від 29.06.2023 у справі №420/343/22 та ін.

А оскільки перерахунок пенсії позивача, проведений ГУПФ України в Полтавській області у червні 2021 року на виконання судового рішення у справі №440/2339/21 з метою усунення порушеного права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього виникло до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії з огляду на зміну складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, то позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови №713.

Отож, пенсійний орган протиправно відмовив ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті з 01.07.2021 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн, передбаченої постановою №713.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У силу статті 2 КАС України метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Ця мета узгоджується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003).

За наведених обставин, беручи до уваги те, що спірні відносини, у силу приписів частини третьої статті 51 Закону №2262-ХІІ, не обмежуються строком звернення до суду, суд, з метою гарантування позивачу ефективного способу захисту порушених прав, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, визнати протиправними дії ГУПФ України в Полтавській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачу з 01.07.2021 щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою №713, зобов`язавши відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу з 01.07.2021 щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою №713, у розмірі 2000,00 грн.

Зважаючи на встановлені в ході розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю з одночасним виходом за межі позовних вимог.

Розподіл судових витрат

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 1073,60 грн, що зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України /а.с. 24, 25/.

Інші судові витрати у справі відсутні.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Зважаючи на ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог повністю, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073,60 грн належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань ГУПФ України в Полтавській області.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд   

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Вийти за межі позовних вимог.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 з 01.07.2021 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 01.07.2021 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).

Позивач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (унікальний ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 13967927; вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014).  

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя                                                                      О.О. Кукоба