Ухвала

Іменем України

08 серпня 2023 року                                                                         смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1

при секретареві – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні Командира військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_3 щодо бездіяльності слідчого, в порядку, передбаченому ст. 303 КПК України–

встановив:

До суду зі скаргою на бездіяльність слідчого-посадової особи, відповідальної за внесення відомостей до ЄРДР Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у місті Краматорську звернувся командир військової частини НОМЕР_1 підполковник ОСОБА_3 .

В тексті скарги зазначено, що 14 березня 2023 року військовою частиною НОМЕР_1 на адресу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську вихідним №4/694/2 було направлено повідомлення про вчинення кримінального правопорушення номером обслуги кулеметного взводу 2 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону управління військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України (самовільне залишення військової частини в умовах воєнного стану) з матеріалами службового розслідування.

Просить розглянути скаргу на бездіяльність слідчого без представників військової частини НОМЕР_1 .

Суд дослідивши матеріали скарги приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 304 КПК України строк оскарження дій чи бездіяльності слідчого становить десять днів з моменту вчинення дії або бездіяльності.

Зі скарги вбачається, що повідомлення про вчинення кримінального правопорушення було подано 14 березня 2023 року. Отже, відповідно до ст. 214 КПК України, бездіяльність слідчого розпочалася після невнесення відомостей до ЄДРДР.

Окрім того, листом від 18 липня 2023 року № 13-02-13667/23 старший слідчий Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську ОСОБА_5 повідомив військову частину НОМЕР_1 , що в отриманих документах щодо солдата ОСОБА_4 відсутні відомості про проходження ним Військово-лікарської комісії та ступінь придатності зазначеного військовослужбовця до проходження військової служби. Наведене, на думку слідчого, позбавляє його можливості встановити спеціальну суб`єктність солдата ОСОБА_4 для кримінальних правопорушень, передбачених статтями 407, 408 Кримінального кодексу України. За вказаної обставини повідомлення про кримінальне правопорушення від 14 березня 2023 року №4/694/1 повернуто для проведення додаткової перевірки, для подальшого надання відомостей до відповідного Територіального управління Державного бюро розслідувань для прийняття рішення в порядку статті 214 КПК України.

Як встановлено судом, що скарга подана до суду 08 серпня 2023 року.

При цьому на копіях повідомлення взагалі не стоїть відмітки про дату отримання цього повідомлення посадовою особою ВЧ НОМЕР_1 і таких доказів, як поштове направлення, або запис з відповідної відміткою про отримання особисто у приміщенні ВЧ НОМЕР_1 відповіді – не надано.

Крім того, відповідно до ст. 304 КПК України вбачається, що законодавець не пов`язує момент настання бездіяльності та початок строку на її оскарження з отриманням відповіді щодо невнесення відомостей в ЄРДР.

Тобто, строк початку бездіяльності відраховується саме з моменту її настання.

При цьому, необхідно зазначити, що відповідно до п.1 ч.1 ст. 303 КПК України не передбачено такого виду оскарження, як оскарження рішення щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, тому вважати, що відповідно до ч.1 ст. 304 КПК України, строк на оскарження обчислюється з моменту отримання відповіді неможливо та це не відповідає нормам КПК України та передбаченому законодавцем механізму оскарження.

Відповідно до п.3 ч.2 ст. 304 КПК України скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку, передбаченого ч.1 ст. 304 КПК України.

Крім того, необхідно зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України», яке прийняте палатою ЄСПЛ, право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.

Обмеження щодо умов прийнятності скарги встановлені ч.2 та ч.4 ст. 304 КПК України.

Щодо законності мети обмеження, то в даному випадку обмеження, які встановлені ч.2 ст. 304 КПК України мають законну мету, так як розгляд скарги, яка подана після закінчення строку на оскарження не є законним, відповідно до вимог КПК України.

Щодо пропорційності між використаними засобами та досягнутими цілями, то КПК України передбачає інший порядок вирішення вказаного питання, що дає можливість досягнути необхідну ціль.

Так, з ч.2 ст. 304 КПК України вбачається, що особа, яка звернулася зі скаргою після спливу строку на оскарження, може порушити питання щодо поновлення цього строку.

Також, згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» право доступу до суду не може бути обмежено таким чином чи у такій мірі, що буде порушена сама його сутність.

Так, відповідно до ч.7 ст. 304 КПК України повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді в порядку, передбаченому КПК України.

Слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що вищевказане, щодо умов прийнятності скарги, законності мети обмеження та пропорційності між використаними засобами та досягнутими цілями не обмежує таким чином та у такій мірі право доступу до суду, що була порушена сама сутність права доступу до суду так як заявник може відповідно до ч.7 ст. 304 КПК України повторно звернутися зі скаргою та відповідно до п.3 ч.2 ст. 304 КПК України порушити питання щодо поновлення пропущеного строку на оскарження із зазначенням фактичних даних на підтвердження поважності пропуску строку.

Вказане свідчить про те, що скаргу необхідно повернути з підстав її подання після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 304 КПК України, і особа яка її подала, не порушила питання про поновлення цього строку.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя -

ухвалив:

Скаргу Командира військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_3 щодо бездіяльності слідчого, в порядку, передбаченому ст. 303 КПК України – повернути.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п`яти днів з дня її отримання до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя                                                                 ОСОБА_1