ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

08 серпня 2023 року                                                                          

м. Чернівці

справа № 727/93/20

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Одинака О. О., Кулянди М. І., Половінкіної Н. Ю.,

розглянувши клопотання   ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , про розстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 29 березня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до  ОСОБА_3 , Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк», про визнання права власності та витребування майна та витребування нерухомого майна,

встановив:

У травні 2023 року   ОСОБА_1 звернувся до Чернівецького апеляційного суду із апеляційною скаргою на рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 29 березня 2023 року у вказаній справі.

Ухвалою від 05 червня 2023 року Чернівецький апеляційний суд вказану апеляційну скаргу залишив без руху та надав ОСОБА_1 строк для усунення недоліку апеляційної скарги, а саме - для доплати судового збору в розмірі 12 797 гривень 10 копійок.

04 серпня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду із заявою про розстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення рішення апеляційним судом, посилаючись на його скрутний майновий стан, відсутність у нього доходів та неможливістю у визначений судом строк продати належні йому рухоме майно (особисті речі, зокрема, хатнього вжитку).

Відповідно до частин першої та третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі, а також зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями статті 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Звільнення від сплати судового збору, зменшення його розміру, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, який, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, що є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується клопотання.

Європейський суд з прав людини також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення у справі «Креуз проти Польщі», від 19 червня 2001 року).

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення у справах «Княт проти Польщі», «Єдамскі та Єдамска проти Польщі», від 26 липня 2005 року).

Вирішення питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.

Однак доказів на підтвердження обставин передбачених частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» заявником не надано.

Аналіз заяви про розстрочення сплати судового збору свідчить, що вказана обставина, а саме неможливість заявника у визначений судом строк продати належні йому рухоме майно (особисті речі, зокрема, хатнього вжитку), не може вважатись достатньою підставою для розстрочення сплати судового збору.

За таких обставин, заява про  розстрочення сплати судового збору є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

Варто зазначити, що відмова у задоволенні клопотання про розстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, не може вважатися обмеженням доступу до суду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливим для всіх учасників процесу.

Такий висновок апеляційного суду узгоджується з висновком, викладеним Верховним Судом в ухвалах від 11 червня 2021 року у справі № 263/15619/19/19, від 17 серпня 2022 року у справі № 757/30973/20, від 13 липня 2021 року у справі №296/3306/19, від 28 липня 2022 року у справі № 692/769/21.

Відповідно до частини другої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Враховуючи викладене вище, заявнику слід продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору та повідомити про це заявника.

Керуючись статтями 12, 127, 136 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , про розстрочення сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 29 березня 2023 року відмовити.

Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків апеляційної скарги, який не може перевищувати трьох днів з дня вручення цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Чернівецького

апеляційного суду:                                        Олександр ОДИНАК

Мирослава КУЛЯНДА

                                                               Наталія ПОЛОВІНКІНА