Справа № 392/1411/15-ц

2/392/726/15

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2015 року Маловисківський районний суд Кіровоградської області в складі головуючої судді Бугайченко Т.А. за участі секретаря Кальної М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мала Виска справу за позовом Управління пенсійного фонду України в Маловисківському районі до ОСОБА_1 про стягнення суми неправомірно виплаченої вихідної допомоги, -

Встановив :

Управління Пенсійного фонду України у Маловисківському районі (далі по тексту Управління) звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми в розмірі 2229.84 грн, як неправомірно виплаченої вихідної допомоги. Позовні вимоги обгрунтовано тим, що відповідно до наказу від 28.07.2011 року "Про звільнення ОСОБА_1", відповідача 28.07.2011 року за станом здоров"я на підставі п.2 ст.40 КЗпП України було звільнено з посади головного спеціаліства з призначення пенсій Управління Пенсійного фонду України у Маловисківському районі . Даним наказом, згідно ст. 44 КЗпП України відповідачу було нараховано вихідну допомогу у розмірі середньомісячного заробітку в сумі 2623.34 грн. Сума до виплати за мінусом податку з доходів склала 2229.84 грн. За наслідками розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду в Маловисківському районі, Маловисківським районним судом Кіровоградської області 07 грудня 2011 року ухвалено рішення , яким було зобов"язано Управління Пенсійного фонду України у Маловисківському районі здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги в розмірі десяти місячних окладів, відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу". На виконання рішення суду Управлінням було виплачено ОСОБА_1 грошову допомогу в розмірі десяти мінімальних окладів. Враховуючи, що відповідач мала право лише на один вид виплат при звільненні з роботи, Управління листом від 20.07.2015 року запропонувало ОСОБА_1 добровільно повернути виплачену вихідну допомогу у розмірі середньомісячного заробітку. Однак грошові кошти повернуті не були, тому вимушені звернутись до суду за захистом своїх прав.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини викладені в позові.

Відповідач позовін вимоги не визнала просила суд застосувати строк позовної давності та з цих підстав відмовити у задоволенні позову.

Суд заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши подані ними докази дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до наказу Управління Пенсійного фонду України у Маловисківському районі від 28 липня 2011 року № 35-о ОСОБА_1 було звільнено з посади головного спеціаліста з призначення пенсій відділу з призначення пенсій з 28 липня 2011 року відповідно до п.2 ст. 40 КЗпП України, в зв"язку з невідповідністю працівника займаній посаді за станом здоров"я з виплатою вихідної допомоги у розмірі середнього місячного заробітку (а.с. 9)

Відповідно довідки Управління Пенсійного фонду України у Маловисківському районі ОСОБА_1 було нараховано та виплачено вихідну допомогу у розмірі середнього місячного заробітку в сумі 2229.84 грн (а.с. 4)

За наслідками розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду в Маловисківському районі, Маловисківським районним судом Кіровоградської області 07 грудня 2011 року ухвалено рішення , яким було зобов"язано Управління Пенсійного фонду України у Маловисківському районі здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги в розмірі десяти місячних окладів, відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу". Рішення суду 20.02.2015 року набрало законної сили (а.с. 8)

На виконання рішення суду Управлінням було виплачено ОСОБА_1 грошову допомогу в розмірі десяти мінімальних окладів , що складає 8016 грн. Дана обставина підтверджується копіями платіжнх дорученнь наданих представником позивача та не заперечується самим відповідачем.

ОСОБА_1 був надісланий лист від 20.07.2015 року із вимогою добровільної сплати суми надмірно сплачених коштів у відповідному розмірі (а.с.5).

За умовами ч.1 ст.1215 ЦК України, не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч.1 ст.64 ЦПК України, письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до правової позиції, викладеній в Постанові Верховного Суду України від 22 січня 2014 року у справі № 6-151цс13, безпідставно набуті особою кошти, що належать до виплат, встановлених абзацом 2 частини першої статті 1215 ЦК України, за відсутності рахункової помилки з боку особи, яка добровільно провела їх виплату, та факту недобросовісності набувача, не підлягають поверненню.

Оскільки позивачем не доведено, що перерахування вихідної допомоги сталося з причин, пов'язаних з технічною (рахунковою) помилкою або що сума допомоги , виплачена внаслідок зловживань з боку відповідача , в задоволенні позову слід відмовити.

Судові витрати по справі, відповідно вимог ч.4 ст. 88 ЦПК України, суд покладає на рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 10, 60 , 88, 209,215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову відмовити.

Судові витрати покласти на рахунок держави.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня проголошення, до апеляційного суду Кіровоградської області через Маловисківський районний суд.

Повний текст рішення виготовлено до 24.09.2015року.

Суддя: Т.А.Бугайченко