Яготинський районний суд Київської області

Справа № 356/229/18

Провадження № 1-кс/382/71/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2023 року м. Яготин

Яготинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву судді ОСОБА_6 про самовідвід у справі № 356/229/18 у кримінальному провадженні № 12016110340000010 від 09.11.2016 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні судді Яготинського районного суду Київської області ОСОБА_6 перебуває справа № 356/229/18 у кримінальному провадженні № 12016110340000010 від 09.11.2016 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

04.08.2023 року суддя ОСОБА_6 заявила самовідвід у цій справі. Зазначена заява про самовідвід мотивована тим, що нею була постановлена ухвала про повернення даного кримінального провадження прокурору, яка була скасована відповідно до постанови Київського апеляційного суду від 10 травня 2023 року. При цьому, слід враховувати вимоги ч.2 ст.76 КПК України, де суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду першої інстанції. Крім цього, під час постановлення нею ухвали від 17 лютого 2023 року про повернення обвинувального акту було надано оцінку змісту обвинувачення. Таким чином, однією з обставин, що становлять склад інших обставин , які викликають сумнів в об`єктивності судді є те, що до ухвалення рішення тим складом суду , до якого входить суддя, усно або письмово висловлював свою думку про винуватість особи або вирішення інших питань даного кримінального провадження. Відповідно до ст. 7 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Крім того відповідно до ч. 7 ст. 56 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства , дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів. Згідно зі ст. 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Відповідно до п. 1.1 Бангалорських принципів поведінки судді, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від будь-якого стороннього впливу, спонукань, тисків, погроз або втручання, прямого чи опосередкованого, здійснюваного з будь-якої сторони та маючого на меті будь-які цілі. Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Газета Україна-центр» проти України», Європейський суд вказав, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції повинно визначатись на підставі суб`єктивного і об`єктивного критеріїв. У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується , поки не доведено протилежного. У контексті об`єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо безсторонності суддів. З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть бути важливими, або іншими словами, «правосуддя має не тільки чиниться, також має бути видно, що воно чиниться». На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти в громадськість (пункти 28-32). У світлі прецедентної практики Суду, об`єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об`єктивно виправданих підстав побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім.

Враховуючи вказані обставини, вважає за необхідне заявити самовідвід.

Суддя про дату, час і місце розгляду заяви про самовідвід повідомлена у встановленому законом порядку. Неявка не є перешкодою для розгляду заяви про відвід судді. Подала заяву, в якій просить розглядати заяву про самовідвід у її відсутність, в зв`язку із зайнятістю, а також вважає за необхідне врахувати, що постановлена нею ухвала про повернення даного кримінального провадження прокурору, яка була скасована відповідно до постанови Київського апеляційного суду від 10 травня 2023 року. Також просить врахувати, що нею в ухвалі від 17 лютого 2023 року про повернення обвинувального акту було надано оцінку обставинам, що викладені в обвинувальному акті, та вказано на недоліки, які містяться в даному обвинувальному акті, щодо обставин, які в ньому викладено, тобто було надано оцінку місцю вчинення злочину, та вказано на недоліки, що стосуються місця вчинення дій обвинуваченим, тобто чи є це місце громадським. Крім цього надано також оцінку щодо обставин та недоліків, що містяться в обвинувальному акті з приводу встановленні осіб, які перебували у даному будинку, хто власник майна, чи завдана була шкода майну. Також не зазначено хто саме перебував в будинку, і яка саме могла бути створена пряма загроза життю та здоров`ю ОСОБА_7 , і чи тільки їй. Якщо була завдана матеріальна шкода, то кому саме, якому власнику майна. Таким чином, було прямо вказано на ті обставини, які на, її думку, прокурором в повній мірі та взагалі не викладено, тому за таких обставин у зовнішнього спостерігача може викликати сумніви, щодо неупередженості та об`єктивності судді ОСОБА_6 , оскільки нею було вже виказано думку щодо обставин, які викладені в даному обвинувальному акті та його недоліках.

Прокурор в судовому засіданні подану заяву підтримав, просив її задовольнити.

Захисник обвинуваченого та обвинувачений просили у задоволенні заяви відмовити з мотивів її необґрунтованості та відсутності підстав для застосування ч. 2 ст. 76 КПК України.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали заяви та перевіривши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Під час розгляду заяви про самовідвід, судом встановлено, що ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 17.02.2023 року (суддя ОСОБА_6 ) обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12016110340000010 від 09.11.2016 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, повернуто прокурору.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 10.05.2023 року апеляційну скаргу прокурора задоволено, ухвалу Яготинського районного суду Київської області від 17.02.2023 року скасовано, матеріали кримінального провадження повернуто до Яготинського районного суду Київської області для виконання вимог ст. ст. 314-317 КПК України.

При вирішенні цієї заяви, суд керується положеннями кримінального процесуального законодавства України, а також враховує практику Європейського суду з прав людини.

У справі за заявою Мироненка і Мартиненка проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності суду має визначатися для цілей п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах Фей проти Австрії, Ветштайн проти Швейцарії). У кожній окремій справі слід визначити чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та сутність, що свідчать про те, що суд є безстороннім (справа Пуллар проти Сполученого королівства).

Відповідно п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Як роз`яснив Європейський суд з прав людини в п.66 рішення від 3 травня 2007 року у справі «Бочан проти України», в п.49, п.52 рішення від 9 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України» та в п.28 рішення від 15 липня 2010 року у справі «Газета «Україна-центр» проти України», безсторонність в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

Крім того, у п. 105 рішення від 9 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» Європейський суд з прав людини наголосив, що між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності.

Згідно Бангалорських принципів поведінки суддів, схваленими резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН №2006/23 від 27 липня 2006 року, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

За змістом ст. 2, ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. У п.п. 1, 2, 4 ч. 7 ст. 56 цього Закону зазначено, що суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів; виявляти повагу до учасників процесу.

При вирішенні заяви про самовідвід, суддею враховується передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним та безстороннім судом, встановленим законом.

Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду першої інстанції (ч. 2 ст. 76 КПК України). Суддя не може брати участь у кримінальному провадженні також за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості (п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України).

У статті 75 КПК України визначений перелік обставин, що виключають участь судді в кримінальному провадженні, в тому числі за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості. За наявності підстав, передбачених статтями 75-79 КПК України, суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

У справі «П`єрсак проти Бельгії» Європейський суд з прав людини зазначив, що безсторонність суду, зазвичай, означає відсутність упередженості й включає в себе суб`єктивний та об`єктивний критерії. Визначаючи суб`єктивну складову вказаного поняття, ЄСПЛ у справі «Гаусшильдт проти Королівства Данії» вказав, що в процесі об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі, при цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки. Таким чином, критерієм суб`єктивної безсторонності є відсутність з боку судді умисних або необережних висловлювань, які б свідчили про пряму чи опосередковану особисту зацікавленість у вирішенні справи або іншим чином давали б підстави сумніватися в його об`єктивності.

Об`єктивну складову категорії «безсторонній суд» Європейський суд з прав людини визначив у справі «Фей проти Австрії», зазначивши, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів у тому, що її забезпечено й гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, що можуть бути встановлені та змусити сумніватися в неупередженості судді. В рішенні у справі «Мироненко і Мартиненко проти України» ЄСПЛ констатував необхідність визначення в кожній окремій справі, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, яка свідчить про небезсторонність суду.

Згідно ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Враховуючи вищенаведене, практику ЄСПЛ, позиції учасників справи, положення ст. ст. 75, 76 КПК України, висловлені суддею мотиви заявленого самовідводу, враховуючи надання суддею ОСОБА_6 оцінки щодо кримінального провадження в контексті висунутого обвинувачення вже на стадії підготовчого провадження, зокрема щодо обставин інкримінованого кримінального правопорушення, в тому числі й щодо місця його вчинення, приймаючи до уваги, що суддя ОСОБА_6 не може вважатися неупередженою, оскільки вона вже є пов`язаною своїми висновками щодо наявності/відсутності обставин, на яких ґрунтується обвинувачення і відповідно у стороннього спостерігача можуть виникнути обґрунтовані сумніви в її неупередженості, з метою виключення будь-яких сумнівів в неупередженості складу суду при розгляді вищевказаного кримінального провадження, суд вважає за необхідне заяву про самовідвід задовольнити.

За таких обставин та керуючись ст. ст. 75, 76, 80, 81, 376 КПК України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст. 9 Конституції України, ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст. ст. 2, 7 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву судді ОСОБА_6 про самовідвід задовольнити.

Відвести суддю ОСОБА_6 від розгляду справи № 356/229/18 у кримінальному провадженні № 12016110340000010 від 09.11.2016 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, передавши матеріали справи до канцелярії Яготинського районного суду Київської області для визначення головуючого судді автоматизованою системою документообігу суду.

Ухвала окремому апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1