ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"14" вересня 2015 р. Справа № 921/199/15-г/10

УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрусик Н.О.

розглянув заяву без номеру від 02.09.2015р. (вх.№19011 від 02.09.2015р.) товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Постолівська" про розстрочку виконання рішення від 17.04.2015р.

у справі №921/199/15-г/10:

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Агроскоп Інтернешнл", м.Київ

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Постолівська", с. Постолівка Гусятинського району Тернопільської області

про стягнення 894728,16грн,

за участю представників:

ТОВ "Агроскоп Інтернешнл": не з'явився;

ТОВ "Агрофірма "Постолівська": Свірський Т.В., довіреність №б/н від 06.03.2014р.,

Суть справи:

Боржник - товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Постолівська", с.Постолівка Гусятинського району Тернопільської області, звернувся 02.09.2015р. (згідно відтиску штампу вхідної кореспонденції суду за №19011 від 02.09.2015р.) до господарського суду Тернопільської області, спираючись на п.6 ст.83 ГПК України, із заявою про розстрочку виконання рішення господарського суду від 17.04.2015р. у даній справі терміном на 10 місяців шляхом сплати щомісячно рівними платежами.

Розпорядженням заступника керівника апарату господарського суду Тернопільської області від 02.09.2015р., у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Півторака М.Є., який розглядав дану справу, відповідно до пункту 2.3.47 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматичний розподіл справи №921/199/15-г/10, за результатами якого справу для розгляду заяви про розстрочку виконання рішення суду передано на розгляд судді Андрусик Н.О.

Ухвалою суду від 04.09.2015р. прийнято до розгляду заяву товариства про розстрочку виконання рішення суду від 17.04.2015р., а судове засідання призначено на 14.09.2015р.; в порядку підготовки до розгляду заяви витребувано від заявника додаткові документи на підтвердження викладених у заяві обставин.

Представник ТОВ "Агроскоп Інтернешнл" в судове засідання не з'явився, відзив на заяву про розстрочку виконання рішення суду не надав, будь-яких інших клопотань в порядку господарського процесуального законодавства не заявив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" (http://services.ukrposhta.ua/bardcodesingle/) щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання ТОВ "Агроскоп Інтернешнл" поштового відправлення згідно якого на адресу товариства направлено ухвалу суду від 04.09.2015р.

14.09.2015р., заявником через канцелярію суду надано витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №47844254, сформованого станом на 14.09.2015р. та довідку публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" №08.7.0.0.0/1509101005184 від 10.09.2015р., про відсутність грошових коштів на рахунку №26009536543051.

В судовому засіданні представник заявника підтримав подану заяву про розстрочку виконання рішення суду з посиланням на обставини наведені у ній. Крім того, заявив усне клопотання про продовження строку розгляду заяви товариства в порядку статті 69 ГПК України для надання можливості подати весь перелік документів витребуваних ухвалою суду від 04.09.2015р. Також, пояснив, що подання заяви про розстрочку виконання рішення суду зумовлено важким фінансовим становищем товариства, що ускладнює виконання рішення суду та перешкоджає здійсненню господарської діяльності. Щодо посилання у заяві на п.6 ст.83 ГПК України представник пояснив, що при виготовленні тексту заяви було допущено описку, тому просить вважати подану заяву в порядку статті 121 ГПК України.

Суд, відхиляє усне клопотання представника ТОВ "Агрофірма "Постолівська" про продовження строку розгляду спору з посиланням на норми статті 69 ГПК України, оскільки встановлений статтею 121 ГПК України десятиденний строк розгляду заяви про розстрочку виконання рішення суду є спеціальним, відповідно, не підлягає продовженню згідно норм наведеної статті (п.7 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/155 від 13.02.2002р. "Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів та внесення змін і доповнень до деяких інформаційних листів").

Враховуючи те, що ТОВ "Агроскоп Інтернешнл" не було позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви за відсутності його уповноваженого представника в судовому засіданні.

Разом з тим, суд не вбачає за можливе відкласти розгляд заяви про розстрочку виконання рішення суду, з огляду на закінчення строку розгляду заяви.

Розглянувши подану заяву, дослідивши додатково подані докази, заслухавши пояснення представника боржника (заявника), суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 17.04.2015р., залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.08.2015р., позов задоволено частково; стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Постолівська", с.Постолівка Гусятинського району Тернопільської області, на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агроскоп Інтернешнл", 598031,65грн боргу, 33905,17грн пені, 23479,44грн 20% річних та 39311,90грн 10% штрафу. Судові витрати в сумі 17894,60грн покладено на ТОВ "Агрофірма "Постолівська". В частині стягнення боргу в сумі 200000,00грн - провадження у справі припинено.

05.05.2015р. на виконання рішення господарського суду від 17.04.2015р. (суддя Півторак М.Є.), в порядку ст.116 ГПК України, видано судовий наказ.

Заява про розстрочку виконання рішення суду від 17.04.2015р. терміном на 10 місяців шляхом сплати рівними щомісячними платежами товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Постолівська" обґрунтовує скрутним фінансовим становищем товариства, наявністю значної суми кредиторської та дебіторської заборгованостей, арештом рахунків та майна боржника, а також належністю підприємства до аграрного сектору економіки, основним видом діяльності якого є сільськогосподарське товарне виробництво.

Відповідно до п.7.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" зазначено, що господарський суд на підставі статті 121 ГПК України за заявою сторони у виняткових випадках залежно від обставин справи може розстрочити виконання рішення.

Підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку та розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення (п.7.2 Постанови). Розстрочка є складовою способу та порядку виконання судового рішення.

Отже, виходячи із наведеного, законодавець у будь-якому випадку пов'язує розстрочення виконання судового рішення з об'єктивними, непереборними, виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Як зазначалося вище, відповідно до приписів чинного законодавства, розстрочка виконання судового рішення може бути встановлена судом лише у виняткових випадках, тобто за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Із підстав, умов та меж надання розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення.

У поданій суду заяві боржник просить надати розстрочку виконання рішення господарського суду від 17.04.2015р., терміном на десять місяців шляхом сплати рівними щомісячними платежами.

Відповідно до п.4 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На думку суду, обґрунтування, які викладені в заяві про розстрочку виконання рішення не підтверджують наявність виняткових обставин, які б ускладнювали виконання рішення суду або робили б його виконання неможливим. До такого висновку суд дійшов з огляду наступне.

Так, вказані товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Постолівська обставини, зокрема: наявність дебіторської та кредиторської заборгованостей, скрутне фінансове становище, арешт рахунків та майна товариства, належністю підприємства до аграрного сектору економіки лише вказують на несприятливість своєчасного виконання рішення суду для боржника у даний час та можливість настання у зв'язку з цим відповідних негативних наслідків, проте не є винятковими обставинами, що унеможливлюють або утруднюють виконання рішення суду у даній справі. Такі обставини підтверджено і самим боржником у другому реченні четвертого абзацу на сторінці 2 заяви про розстрочку виконання рішення.

Заявником не вказано та не надано жодного доказу, який може підтвердити добросовісність товариства з виконання своїх боргових зобов'язань, в тому числі щодо часткового зменшення суми заборгованості. Зокрема, слід відзначити, що рішення суду у даній справі прийнято 17.04.2015р., тому у боржника було достатньо часу (близько п'яти місяців), щоб погасити хоча б частину існуючої заборгованості.

В рішенні Конституційного суду України від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013 (справа №1-7/2013) за конституційним зверненням акціонерної компанії "Харківобленерго" щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 частини другої статті 17, пункту 8 частини першої статті 26, частини першої статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005р. у справі "Чіжов проти України" (заява №6962/02) зазначено, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені в §1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

З матеріалів справи вбачається, що Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області (постанова від 18.08.2014р. у виконавчому провадженні №44337443 - а.с.73) на рахунки заявника накладено арешт лише в межах суми 4454143,24грн; постанова від 20.08.2015р. у виконавчому провадженні №48508157 - в межах суми 4702052,22грн. В порядку підготовки до розгляду заяви про розстрочку виконання рішення, судом витребувано у заявника довідки банківських установ про залишок коштів на наявних відкритих рахунках товариства. Всупереч вимоги суду, заявником підтверджено відсутність коштів лише на одному рахунку товариства, відкритому у ПАТ КБ "ПриватБанк". Наявність чи відсутність коштів на інших одинадцяти рахунках, що відкриті у фінансових установах (за даними відділу примусового виконання рішень управління ДВС - постанова від 18.08.2014р. - а.с.7), боржником не підтверджено жодним чином. Тому, інформація з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, боржником за якими є ТОВ "Агрофірма "Постолівська", не може розцінюватися як належний доказ, що свідчить про відсутність коштів у боржника для погашення заборгованості перед стягувачем на підставі рішення суду від 17.04.2015р., оскільки лише підтверджує факт наявності таких проваджень та містить інформацію про хід виконання тих чи інших судових рішень.

Посилання боржника на арешт майна боржника спростовуються інформацією, що міститься у Витязі з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №47844254 від 14.09.2015р., згідно якої боржник впродовж своєї господарської діяльності, починаючи з 2011 року, неодноразово передавав в заставу своє майно в якості забезпечення кредитних зобов'язань, зокрема, згідно: договору відновлювальної кредитної лінії від 15.12.2010р. в заставу передано сільськогосподарську техніку, згідно договору застави від 20.05.2014р. - майбутній врожай озимої пшениці; згідно договору застави майбутнього врожаю від 09.04.2015р. - права на урожай товарного озимого ріпаку, внаслідок чого існує заборона на відчуження майна. Таким чином, арешт майна товариства жодним чином не впливає та не перешкоджає продовженню здійснення господарської діяльності з метою отримання прибутку, в тому числі, на виконання рішення суду від 17.04.2015р., так як дані про звернення стягнення на заставне чи арештоване майно боржника в Реєстрі відсутні.

Наявність інших обставин, як-от: надзвичайна ситуація, стихійне лихо, загроза банкрутства підприємства - боржника, судом не встановлено, а з поданих матеріалів не вбачається.

Таким чином, наведені боржником доводи на підтвердження наявності обставин неможливості виконати рішення суду у порядку та строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", є недостатніми та непереконливими в розумінні ст.121 ГПК України, тому враховуючи матеріальні інтереси та фінансовий стан сторін, приймаючи до уваги ті обставини, що в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про вжиття відповідачем заходів для погашення заборгованості перед позивачем у справі, суд не вбачає правових підстав для задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду, оскільки наведені обставини не є винятковими, тобто такими, що дають право суду розстрочити виконання рішення.

Водночас, суд звертає увагу боржника на те, що норми господарського процесуального законодавства України не обмежують право заявника на повторне звернення до господарського суду з заявою про розстрочку виконання судового рішення, у випадку її обґрунтованості.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 86, 121 ГПК України, господарський суд,-

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у задоволенні заяви без номеру від 02.09.2015р. (вх.№19011 від 02.09.2015р.) товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Постолівська" про розстрочку виконання рішення господарського суду Тернопільської області від 17.04.2015р. у справі № 921/199/15-г/10.

2. Копію ухвали: направити товариству з обмеженою відповідальністю "Агроскоп Інтернешнл", м.Київ, вул.Васильківська, 34, корпус, "В", кімната 308; видати за заявою - товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Постолівська", с.Постолівка Гусятинського району Тернопільської області.

Суддя Н.О. Андрусик